Трансферне літо «МЮ»: можливий відхід Кріша, сага із де Йонгом, дуже багато нідерландців
Розпочали пасивно, але активізувалися.
«МЮ» - один із тих європейських грандів, від яких цього літа чекають масштабної перебудови.
Розповідаємо, як проходить цей процес у будівничого тен Гаґа.
Із чим підходять: найгірший сезон в історії, Рангнік казав про «10 новачків»
Напевно, не варто довго описувати, наскільки погано в «МЮ» було минулого сезону – шосте місце в АПЛ, нерозуміння гравцями тренерських ідей, постійні конфлікти Рангніка із футболістами. На цьому тлі німецький спеціаліст, який мав по завершенню сезону стати консультантом клубу, публічно принижував рівень гравців, розповідав про «необхідність придбати 10 нових гравців улітку». Загалом, робив усе, щоб звинуватити у цьому провалі гравців.
Керівництво клубу прийняло правильне рішення – відмовилося від його послуг як консультанта. Так, це було дуже оперативне перевзування в повітрі, але воно було правильним. Та й новий тренер, Ерік тен Гаґ, не дуже прагнув працювати із німецьким спеціалістом.
Ще один критично важливий нюанс напередодні цього вікна – клуб стомився витрачати багато й безрезультатно. Директор щиро зізнавався вболівальникам, що в «МЮ» «просто прої###и мільярд», підтвердивши потім ці слова (але у більш м’якій формі) публічно. Ми вже розповідали про цей мільярд детальніше – там справді є купа сумнівних й дорожчих за необхідне придбань. При цьому за ці роки клуб так і не навчився продавати – від’ємне сальдо логічне для грошовитого гранда, але ж не 355 зароблених мільйонів євро при 1,33 мільярді витрачених!
З урахуванням усього цього контексту «МЮ» треба цього літа робити чергову перебудову під чергового нового тренера.
Поки інші підписували гравців, в «МЮ» була тиша, а Еріксен серйозно зважував між ними й «Брентфордом»
Спочатку відчувалося, що усе піде шкереберть і в стилі «МЮ» останніх років. Поки конкуренти активно скуповувалися – проводили гучні трансфери між собою, посилювали склад відносно недорогими, але потужними придбаннями, чи просто розривали заголовки гучними переходами – усе, що стосувалося команди тен Гаґа, залишалося на рівні чуток. В червоній частині Манчестера оголошували лише про те, як гравці залишають клуб.
Таку пасивність тоді розкритикував навіть Гарі Невілл: «Я розумію, що це лише початок трансферного вікна. Але мене непокоїть, що «МЮ» має труднощі зі своїми справами. Всі інші виглядають налаштованими та готовими, а «Ман Юнайтед» стоїть на місці.
Ерік тен Гаг мусить якнайшвидше сформувати свою команду. Затримки лише ускладнять йому роботу. Сподіваюся, все відбудеться найближчим часом».
Напевно, піком відчаю став інсайд про відмову Еріксена від угоди з «МЮ». Це не була інформація від якоїсь жовтої помийки – про це повідомляв The Guardian ще 21 червня. А з огляду на те, що між цим й оголошенням про підписання пройшло три тижні, «дияволам» довелося добре постаратися, щоб переконати данця.
Та й при всій повазі до «Брентфорда», коли футболіст серйозно замислюється при виборі між «бджолами» та ще нещодавно одним із найпотужніших клубів світу, тут точно щось не так.
«МЮ» попрощався з кількома гравцями, і, схоже, вже завершив чистку
Клуб і справді був не проти здихатися кількох гравців, які очевидно не вписувалися у плани тен Гаґа. Без традиційних скандалів не обійшлося.
Напевно, наймиролюбнішими переходами стали від’їзд Андреаса Перейри до «Фулгема» за 9,5 млн євро (єдиний продаж за гроші, до речі) та Немані Матича в «Рому» на правах вільного агента. Обоє розуміли, що їхня роль у клубі лише зменшуватиметься, тож обрали для себе варіанти із більшим рівнем довіри та перспективою грати в основному складі. Сюди ж можна віднести й те, як Хуан Мата залишив клуб по завершенню контракту – тихо, спокійно, бо усі все розуміли.
А от із іншими усе не так райдужно. З клубу пішов людина-скандал Поль Погба – і це єдиний випадок, коли у конфліктному розриві винен не «МЮ». У спродюсованій французом документалці прямо йдеться, що манчестерці намагалися продовжити угоду, з інсайдів знаємо, що він міг стати одним із найвисокооплачуваніших гравців – але Поль та Міно Райола були цим незадоволені.
Вихованцю клубу Джессі Лінгарду, який провів у «МЮ» 20 років, Рангнік навіть не дав зіграти в останньому матчі на «Олд Траффорд». Брат тоді вибухнув промовою із критикою клубу в інстаграмі – обурення цілком логічне, адже інші доступні гравці, з якими клуб мав прощатися влітку, отримали свої хвилини на полі.
Едінсон Кавані, який несподівано добре запалив у сезоні 2020/21 й продовжив контракт ще на рік, втратив місце в основі – й відкрито висловлював свою невдоволеність. Вже восени відкрито говорилося, що він хоче залишити клуб, але піком став травень, коли той показав середній палець вболівальникам.
Ще одним переходом на вихід стала оренда «Ноттінгем Форестом» воротаря Діна Гендерсона. Від цього трансферу виграють всі: тен Гаґ дав чіткий сигнал де Хеа, що той – безальтернативний перший номер, Гендерсон – занадто якісний воротар, щоб сидіти на лаві, «Форест» отримав надійного гравця для майбутньої боротьби за виживання в АПЛ.
Не можна сказати, що бодай якийсь із цих переходів – вагома втрата для клубу. Більшість з них навряд би грали роль більшу, ніж сидіння на лаві запасних із рідкими виходами на полі. Не втратою є й Погба: при всьому таланті, за роки в «МЮ» він так і не довів, що вартий того пієтетного ставлення до себе, якого вимагає.
Єдине питання – до економіки цих переходів: усіх їх можна було сміливо продавати рік тому за гроші.
Після провального сезону ми вже розбирали, кого «МЮ» варто було б позбутися цього літа. І від деяких з них у клубі справді прагнуть відмовитися.
Серйозно тен Гаґ узявся за чистку захисної ланки – за різними повідомленнями, клуб готовий відмовитися від послуг Філа Джонса, Еріка Баї, Акселя Туанзебе та Брендона Вільямса. Послуги щонайменше Еріка були запропоновані «Ньюкаслу». Навряд клуб намагатиметься позбутися їх за будь-яку ціну, але й тримати їх у себе особливо не прагнутиме – знайшовся б покупець.
А от хто точно залишиться серед захисників – так це Гарі Магвайр. У ньому тен Гаґ бачить лідера не лише оборони, але й клубу. Тренер вже публічно підтвердив, що англієць залишиться капітаном команди на наступний сезон, попри доволі нестабільну гру.
В цілому з відсутності бодай якихось конкретних чуток щодо трансферів на вихід інших гравців (того ж Марсьяля, наприклад), скидається на те, що із чисткою в клубі вже покінчено.
Сага Роналду – цирк, але навіть після цього він ще може принести користь команді
Єдиний, чутки щодо кого досі кружляють довкола, – Кріштіану Роналду. У клубі відверто хотіли б його зберегти – про це говорять й інсайди, й публічно тренер. При цьому сам Кріш не менш відверто прагне залишити Манчестер – його агент Жорже Мендеш буквально їздить по клубах і пропонує португальця.
Напевно, найболючіше для его Кріша – це реакція клубів. Хасан Саліхаміджич, спортдир «Баварії», вже стомився пояснювати, що цей перехід не відбудеться. «ПСЖ» та «Челсі» після розмірковувань, схоже, теж відмовилися від підписання португальця.
Причиною цього відвертого саботажу (гравець не повернувся до клубу та не полетів із ним у передсезонне турне) називали відсутність амбіцій всередині клубу. Кріш, за даними Фабріціо Романо, прагнув бачити активну діяльність клубу на ринку після провалу попереднього сезону, натомість у червні усе було тихо, як ми вже згадували вище.
Однак, схоже, ситуація налагоджуватиметься. The Times стверджують, що Роналду задовольнився тим, як клуб почав активно працювати на трансферному ринку – особливо тим, що директор клубу Річард Арнольд з розумінням поставився до його переживань.
Якщо Роналду усе-таки залишиться, то навряд стане проблемою для тен Гаґа. Португалець навіть у свої 37 залишається корисним гравцем атаки, при цьому за правильного підходу він може стати й одним із лідерів роздягальні, а не її проблемою. Головне – і клубу, і самому гравцю чітко погодити між собою роль, у якій максимально використовуватимуться позитивні сторони Кріша і мінімізуються негативи. Бути умовним «суперсабом» – чом би й ні, враховуючи, що він був готовий до поступок по зарплаті й ігровому часу в інших клубах?
Тен Гаґ збирає міні-«Аякс» – надає перевагу тим, хто пройшов школу нідерландського футболу
Поки що можна впевнено говорити про три підписання «МЮ», які вже є чи от-от стануть реальністю. Першим трансфером тен Гаґа став лівий захисник Тірелл Маласія з «Феєнорда» за 15 млн євро, на днях клуб нарешті оголосив про безкоштовне підписання Крістіана Еріксена.
Зовсім скоро клуб оформить також перехід центрального захисника «Аякса» Лісандро Мартінеса – саме він разом з Магвайром, Вараном та Ліндельофом будуть змагатися за місце в основі.
Чутки ще й відправляють у клуб нападника «Лейпцига» Браяна Броббі та вінгера «Аякса» Антоні, а також півзахисника «Барси» Френкі де Йонга (про нього трохи пізніше). На ці підписання клуб готовий витрачатися: за Френкі дають 75+10 млн євро, за Лісандро Мартінеса – 50, за Антоні – 60.
Безумовно, усі вищезгадані позиції потребують підсилення – якщо вже бути дуже прискіпливим, можна помітити, що це точкові заміни по позиціях, з яких клуб відпустив (або може відпустити, якщо мова про Роналду) гравців. Але у всіх них є одна тенденція – це або гравці, які безпосередньо працювали із нідерландським тренером (Мартінес, Антоні, Броббі, де Йонг), або проходили через цей клуб (Еріксен), або бодай з Нідерландів (Маласія).
Окремо варто сказати про чутки щодо ймовірності приєднання Дібали в клуб. Це звучить як типовий трансфер для клубу останніх років – зірковий гравець, погано лежить, але ще може принести користь. Утім (особливо, якщо Кріш залишиться), логіки у цьому не буде – лише ще один гравець, який вимагатиме до себе особливого ставлення, якого важко вписати в зручні для клубу ігрові моделі й який стане лише головним болем для тренера.
Підписання Френкі де Йонга – історія, у якій заплуталися усі
При усіх наявних підписаннях (і тих, що от-от стануться), у клубі найдовше і найактивніше працюють над переходом Френкі де Йонга з «Барси». І ця сага вже втомила навіть більше, ніж потенційний відхід Кріша – адже ще у червні здавалося, що угода закрита, каталонці навіть нібито зняли прощальне відео, а «МЮ» був готовий його презентувати ще два тижні тому.
Однак нічого не відбулося досі. І зрозуміти позиції сторін доволі важко:
- «Барселона» нібито узгодила усе з «МЮ», при цьому Лапорта публічно каже, що Френкі не продається. При цьому для каталонців критично важливі гроші від цього трансферу – їм необхідно розрахуватися за трансфери щонайменше Рафіньї та Левандовського та підтримувати бодай видимість фінансової стабільності у клубі.
- Френкі з різних інсайдів одночасно відкритий до переїзду в Манчестер та хоче залишитися в «Барсі».
У всій цій біполярці є ще один фактор, який суттєво заважає трансферу. Каталонці винні нідерландцю 20 млн євро зарплати – у сезоні 20/21 йому заборгували 11 млн євро через коронавірус, торік недоплатили 5 млн євро, а ще він очікує на 4 млн бонусів. Спочатку гравець погодився на розстрочку боргу до 2026 року, однак зараз сторони мають це владнати одразу. «Барса» у своєму стилі розраховує, що… цей борг Френкі виплатить «МЮ».
Так чи інакше, але найсвіжіша інформація у цій історії – агент де Йонга повідомив, щоб «англійці не витрачали даремно час». Схоже, це ще не останній поворот історії – але підписання Лісандро Мартінеса може зменшити необхідність купляти Френкі.
Фото: Matthew Ashton - AMA/Getty Images, globallookpress.com/Craig Thomas/News Images, kolbert-press/Marc Niemeyer, IMAGO/Darren Staples, Daisuke Nakashima/AFLO
