Еллардайс, Кербішлі, Реднапп, Джуелл, О'Лірі – де зараз тренери АПЛ нульових

Чиновник ФІФА, експерти на телебаченні та асистент тен Гаґа в «МЮ».

БлогДва по 0:9
27 грудня, 11:12
18
Еллардайс, Кербішлі, Реднапп, Джуелл, О'Лірі – де зараз тренери АПЛ нульових

АПЛ нульових подарувала багато знакових і не дуже тренерів. Дехто запам'ятовувався трофеями, дехто веселими історіям, хтось просто «був» завжди десь поруч.

Згадали, чим вони запам'яталися і де вони зараз. У списку немає легендарного Жозе Моурінью - але ви й так знаєте, як у нього справи. Португалець досі на топовому рівні.

Вмикайте цей трек на фон - і погнали.

Арсен Венгер

У нульових: Легендарний тренер «Арсенала», який і увійшов із лондонцями в десятиліття, й вийшов із нього (пропрацювавши ще й майже повні 2010-ті).

Виграв з канонірами АПЛ у сезонах 2001/02 та 2003/04 (без поразок), вивів команду у фінал ЛЧ-2006 та закохав ціле покоління вболівальників у «Арсенал» і далі стабільно тримав команду на рівні виходу в ЛЧ

Де зараз: у 2018-му закінчив тренерську кар'єру, працює у ФІФА начальником відділу розвитку. Відповідає за зростання та просування футболу у всьому світі, активно пропонує зміни до правил (як-от заміну аутів вбиваннями м'яча) та чемпіонат світу кожні два роки.

Алекс Фергюсон

У нульових: Легендарний тренер «МЮ» (пропрацював до 2013-го), вигравав АПЛ у 2000/01, 2002/03, 2006/07, 2007/08, 2008/09 сезонах (з тих, що нас цікавлять), ЛЧ у 2007/08 (і в сезоні 2008/09 виходив у фінал). Справедливо вважається одним із найкращих тренерів в історії футболу.

Де зараз: Продовжує працювати в «МЮ» - цього літа увійшов в аналітичну групу експертів, які консультують виконавчого директора команди Річарда Арнольда. Увесь час після 2013-го посідав більш церемоніальні ролі, тепер має більше повноважень.

Також викладає у Гарвардській бізнес-школі курс «Бізнес розваг, медіа та спорту».

Девід Моєс

У нульових: Довготривалий тренер «Евертона» (очолював понад 10 років, з 2002-го до 2013-го). Після відносно нестабільного старту тримав команду неподалік від топів, час від часу виводив у єврокубки. 4 місце у сезоні 2004/05 досі лишається найкращим досягненням «ірисок» в епоху АПЛ.

Де зараз: Після провалу в «МЮ», невдачі в «Реал Сосьєдаді» та вильоту з АПЛ із «Сандерлендом», двічі врятував від вильоту «Вест Гем». Далі двічі поспіль вивів «молотобійців» у єврокубки, продовжує тренувати команду й надалі.

Алан Кербішлі

У нульових: З 1991 по 2006 роки тренував «Чарльтон», вивівши його в АПЛ та тримаючи там до кінця своєї роботи у клубі. Команда була стабільним середняком, найкраще досягнення - 7 місце в сезоні 2003/04. У 2006-му не продовжив контракт із клубом, в останньому домашньому матчі вболівальники проводжали його оплесками.

У грудні 2006-го очолив «Вест Гем» («Чарльтон» одразу ж вилетів і більше не вертався), врятував його від вильоту, а на наступний сезон ще й вивів у топ-10. Планував лишатися й надалі, однак керівництво продало двох гравців без його дозволу, через що подав у відставку. Пізніше він виграв суд щодо розриву угоди, оскільки узгодження трансферів із ним було у ній прописане.

Де зараз: Після того так і не знайшов тренерську роботу, хоч його спочатку й пов'язували з різними клубами. Кілька разів ставав спортдиром «Фулгема» в середині 2010-х, нині займається розвитком молодих тренерів. Натан Джонс, який ледь не вивів «Лутон» в АПЛ минулого сезону, - серед його колишніх підопічних.

У «Чарльтоні» його досі поважають настільки, що на його честь назвали одну з трибун домашнього стадіону.

Стів Брюс

У нульових: Брюс коротенько у 2001-му потренував «Віган» та «Кристал Пелас», після чого очолив «Бірмінгем». Їх він двічі виводив в АПЛ (та сама команда з Емілем Хескі), потому очолив «Віган», яких, як і свою попередню команду, впевнено тримав у середині таблиці.

Те ж саме у 2009-2011 роках робив уже на чолі «Сандерленда».

Де зараз: Мав ще кілька робіт у середняках-аутсайдерах АПЛ, остання - в «Ньюкаслі», звідки його звільнили, щойно клуб змінив власника. У лютому очолив «Вест Бром» у чемпіоншипі й мав повертати їх в АПЛ, однак натомість цього сезону команда опинилася на 22-му місці, через що його й звільнили.

Гаррі Реднапп

У нульових: Працював із «Портсмутом», «Саутгемптоном» та «Тоттенгемом». Із першими виграв Кубок Англії в сезоні 2007/08, зі «шпорами» ледь не виграв Кубок ліги (програли «МЮ»).

У «Портсмуті» також разом з кількома іншими членами клубу пережив арешт у 2006-му за підозрою в корупції. Його зрештою звільнили, він подав до суду в поліцію, адже через це, мовляв, Футбольна асоціація не розглядала його кандидатуру на тренера збірної Англії. Суд визнав обшуки дому Реднаппа та його арешт незаконним.

Де зараз: У 2012-му ледь не очолив збірну України, попрацював у «КПР», зі збірною Йорданії та «Бірмігнемом». Вже не тренує, працював радником тренерів у кількох клубах. У 2021-му знявся у камео ролі в англійській мильній опері EastEnders.

Сем Еллардайс

У нульових: Біґ Сем увійшов у нульові з «Болтоном», яких з другої спроби вивів в АПЛ. Після двох сезонів боротьби за виживання, команда почала стабільно займати місця у топ-10 та навіть вперше в історії вийшла в Кубок УЄФА (дійшла до 1/16-ї у сезоні 2005/06).

У 2007-му ненадовго очолив «Ньюкасл», який тоді якраз купив Майк Ешлі (пішов уже в січні 2008-го), був також відносно недовгий період у «Блекберні»

Де зараз: Досі тренує, останнім місцем роботи був «Вест Бром», якого не зміг врятувати від вильоту з АПЛ у сезоні 2020/21. Хоча на прощання подарував кілька цікавих матчів, як-от перемогу над «Челсі» у гостях з рахунком 5:2. Це був його перший виліт з АПЛ у кар'єрі. Клуб хотів продовжити співпрацю, однак Еллардайс відмовився.

Також встиг вляпатися у скандал - його підозрювали у сприянні обходу заборони на володіння футболістом третіх сторін. Через це його співпраця зі збірною Англії, яку він очолив після Роя Годжсона, була припинена. Він провів на чолі команди лише один матч.

Марк Г'юз

У нульових: У 2004-му залишив збірну Вельсу, щоб очолити «Блекберн». Спочатку врятував клуб від вильоту, після чого вже на наступний сезон вивів у Кубок УЄФА, посівши шосте місце.

У 2008-му очолив «Ман Сіті», де застав зміну власників - вже після його приходу клуб викупили шейхи. Г'юз отримав дуже багато придбань у зимове вікно (Робіньо з «Реала» - рекордне тоді для Великої Британії підписання за 32,5 млн фунтів, Вейн Брідж, Крейґ Белламі, Шей Гівен, Найджел де Йонг), однак команда посіла лише 10 сходинку.

Літні підписання (серед яких Карлос Тевес, Еммануель Адебайор та Коло Туре) не допомогли - «Сіті» видали серію із 7 нічиїх поспіль, виграли лише 2 матчі з 11, і, зрештою, власники позбулися Г'юза у грудні 2009-го.

Де зараз: Валлієць мав ще трохи досвіду роботи в АПЛ - із «Фулгемом», короткий з «КПР» (зате той матч у травні 2012-го увійшов в історію), довгий зі «Стоком», знов короткий із «Саутгемптоном».

Цього літа узявся за нетипову для себе роботу в підвалах англійської піраміди - очолив «Бредфорд» із Ліги 2 (четвертий дивізіон). Нині команда йде шостою, у зоні плей-оф за підвищення.

Рафа Бенітес

У нульових: В АПЛ нульових працював лише з одним клубом - «Ліверпулем» з 2004 по 2010 роки, ставши першим іспанським тренером в лізі. Увійшов в історію у першу чергу як тренер команди, що відігралася у фіналі ЛЧ-2005 з «Міланом» з 0:3 та виграла його по пенальті. Також вивів команду у фінал ЛЧ-2007, де на цей раз програв «Мілану».

У чемпіонаті трофеїв так і не взяв (в Англії виграв лише Кубок 2005/06 та Суперкубок-2006), стабільно виводив команду в ЛЧ. Пішов з клубу після того, як посів сьоме місце у сезоні 2009/10 на тлі конфлікту із новими власниками.

Де зараз: Продовжує активну тренерську кар'єру. Останнім місцем роботи був «Евертон». Клуб під його керівництвом боровся за виживання. Запам'ятався також тим, що вже перед неминучою відставкою позбувся Люки Діня, з яким мав конфлікт, підписавши на його місце Віталія Миколенка.

Девід О'Лірі

У нульових: Увійшов у десятиліття з «Лідсом», який у сезоні 2000/01 вивів аж у півфінал Ліги чемпіонів. Після того не зміг вивести команду в ЛЧ через чемпіонат, на що розраховували власники. І хоч так жодного разу й не фінішував поза топ-5, його звільнили.

У 2003-му очолив «Астон Віллу», яку у перші роки феноменально рятував від вильоту (6 та 10 місце), а в сезоні 2005/06 посів лише шістнадцяте, після чого співпраця була припинена за згодою сторін.

Де зараз: Більше до роботи в АПЛ не повертався, у 2010-11 роках попрацював із «Аль-Ахлі» з ОАЕ.

Нині відпочиває разом з родиною, зрідка бере участь у телевізійних шоу як експерт. Також він клубний амбасадор «Арсенала», за який як гравець провів понад 700 матчів.

Жерар Ульє

У нульових: Легендарний французький тренер на старті десятиліття очолював «Ліверпуль». З ним виграв Кубок УЄФА 2000/01, Суперкубок УЄФА 2001, Кубок Англії 2000/01, Кубок ліги 2000/01 та 2002/03. Заклав фундамент команди, яка потім із Рафою Бенітесом виграє ЛЧ. У самій АПЛ команда займала із ним у тому десятилітті третє, друге, п'яте та четверте місця.

Під час роботи із клубом у жовтні 2001-го у перерві матчу з «Лідсом» його довелося терміново везти в лікарню та проводити операцію через диссекцію аорти (фактично, розшарування стінки головної ратерії кровоносної системи).

Де зараз: Після того в сезоні 2010/11 ще повернувся до АПЛ, очоливши «Астон Віллу». З нею у свій єдиний сезон посів 9 місце, у квітні 2011-го знову потрапивши до лікарні через ту ж проблему з аортою.

Потому більше тренером не працював, очолював футбольний напрямок «Ред Булл». У листопаді 2020-го став технічним директором жіночого «Ліону», однак 14 грудня 2020-го помер через кілька тижнів після операції на серці.

Жерар Улье – это не только «‎Ливерпуль». Он позвал в «‎Ред Булл» Рангника, нашел Кейта в Лиге 2 и помог адаптации Мане

Стів Макларен

У нульових: Увійшов у десятиліття як тренер «Мідлсбро», який вперше в історії вивів команду в єврокубки. Спочатку він це зробив у сезоні 2003/04, вигравши Кубок ліги, наступного сезону - зайнявши 7 місце в АПЛ. Також вивів команду у фінал Кубка УЄФА 2005/06 (де програв «Севільї» 0:4), хоч у лізі сезон провів невдало (14 місце).

Де зараз: Потому рік працював зі збірною Англії, двічі очолював «Твенте» та «Дербі», також керував «Вольфсбургом», «Ноттінгемом», «Ньюкаслом» та «КПР».

Влітку 2022-го став асистентом Еріка тен Гаґа в «МЮ», повернувшись після 20-річної перерви, коли з 1991 по 2001 роки був помічником Алекса Ферґюсона.

Клаудіо Раньєрі

У нульових: В АПЛ він з 2000 по 2004 роки очолював «Челсі», ставши останнім тренером до та першим тренером в епоху Абрамовича. Із командою вийшов у фінал Кубку Англії 2001/02 та півфінал ЛЧ 2003/04, де, утім, неочікувано програв «Монако». У тому ж сезоні посів друге місце в АПЛ, пропустивши вперед лише «Арсенал», який тоді не програв жодного матчу.

Що важливіше - він заклав фундамент для успішного «Челсі» майбутнього, зокрема, давши старт в клубі існуванню двох його легенд сучасності. Саме Раньєрі підписав у клуб Френка Лемпарда та виховав й підвів до основи Джона Террі.

Де зараз: Попрацював приблизно всюди, у тому числі загулькував до АПЛ, щоб сенсаційно виграти її з «Лестером». Останнє місце роботи - «Вотфорд» із жовтня 2021 по січень 2022 року, із яким виграв лише 2 матчі з 14 й був очікувано (особливо враховуючи, що це «Вотфорд») звільнений.

Боббі Робсон

У нульових: У десятиліття увійшов, очоливши у 1999 році «Ньюкасл», за який вболівав з дитинства - це було його останнє місце роботи як тренера. Він підняв команду з останнього місця у вересні того року на одинадцяте, а далі були неймовірні четверте та третє місце у сезонах 2001/02 та 2002/03. Хоч наступного року й не зміг подолати кваліфікацію ЛЧ, довів команду до півфіналу Кубка УЄФА.

Був звільнений у серпні 2004 на тлі невдалого старту сезону, ймовірного конфлікту в роздягальні та із вболівальниками.

Де зараз: Після того попрацював спортдиром у шотландському «Гартс» та футбольним консультантом збірної Північної Ірландії. Помер у 2009-му через рак легень.

Грем Сунесс

У нульових: Увійшов у десятиліття, очоливши «Блекберн». Повернув їх в АПЛ у свій перший сезон на чолі клубу, виграв із клубом Кубок ліги у 2002-му, а наступного року зайняв шосте місце в АПЛ - таким чином, вивів клуб до Кубка УЄФА два роки поспіль.

У 2004-му замінив у «Ньюкаслі» вищезгаданого Боббі Робсона, де одразу ж розсварився із кількома футболістами (може, проблема була не в Робсоні?). Той сезон закінчив на 14-му місці. У наступному йому не допоміг навіть дует форвардів Оуен-Ширер, і попри всі підписання його звільнили у лютому 2006-го. Команда опинилася тоді на 15-му місці, поступово скочуючись у боротьбу за виживання.

Де зараз: Після «Ньюкасла» нікого не тренував. Працює експертом на британському Sky Sports, влітку цього року активно виступав за надання Україні автоматичного місця на ЧС-2022.

Кріс Коулмен

У нульових: Розпочав свою тренерську кар'єру у «Фулгемі» в 2003-му (де у 2002-му й закінчив кар'єру футболіста). Він замінив попереднього тренера як виконувач обов'язків, врятував клуб від вильоту й гарантував собі постійну роботу, ставши наймолодшим на той час тренером АПЛ. У перший сезон посів несподівану дев'яту сходинку, надалі просто рятував клуб від вильоту, поки не був звільнений у квітні 2007-го лише в чотирьох очках над небезпечною зоною. Більше до АПЛ не повертався.

Де зараз: Мав кілька місць роботи. З найпам'ятніших - збірна Уельсу, яку вивів на Євро-2016, її перший великий турнір з ЧС-1958, де дійшов до півфіналу. Також засвітився у «Сандерленді», який мав врятувати від несподіваної боротьби за виживання в чемпіоншипі, натомість оформив його виліт - якраз тоді, коли знімалася документалка Sunderland Til' I Die.

Нині очолює грецький «Атромітос», з яким плентається усередині таблиці.

Мартін О'Ніл

У нульових: З 2006 по 2010 роки працював в «Астон Віллі», де на старті розповідав про мрію повернути клубу перемогу в ЛЧ. У підсумку у перший сезон взяв 11 місце, у другий - шосте (і вийшов у Кубок Інтертото, звідки потрапив до Кубка УЄФА). На третій рік вів «Віллу» в зоні ЛЧ, йшовши третім після 25 турів, однак фінішував лише шостим. Далі він ще раз повторив цей результат, хоча у новоствореній ЛЄ не зміг вийти навіть до групового етапу.

Де зараз: Не працював тренером з 2019-го, коли пів року очолював «Ноттінгем Форест», тоді в чемпіоншипі. До того 5 років очолював збірну Ірландії, яку вивів у 1/8 фіналу Євро-2016.

У лютому 2022-го заявляв, що ще хоче продовжувати працювати тренером, час від часу з'являється на телебаченні як експерт.

Рой Годжсон

У нульових: Один із найдосвідченіших тренерів вже тоді (працював із 1976-го) в АПЛ нульових пропрацював відносно недовго - із «Фулгемом» у 2007-2010 роках (вже в новому десятилітті очолив «Ліверпуль»).

У свій перший сезон врятував «дачників» від вильоту, а вже наступного - зайняв із командою сенсаційне 7 місце, що було рекордним досягненням для клубу. У сезоні 2009/10 зробив надзвичайне - вивів «Фулгем» у фінал Ліги Європи, вибивши на шляху в тому числі й «Шахтар», чинних переможців турніру. Влітку того року його перехопив «Ліверпуль», щоб замінити Рафу Бенітеса.

Де зараз: Довгий час потому очолював збірну Англії, з якою запам'ятався невиходом з групи на ЧС-2014 та вильотом від Ісландії на Євро-2016. Останнє місце роботи - «Вотфорд», у якому замінив вищезгаданого Клаудіо Раньєрі, який не зміг врятувати від вильоту.

У травні заявив, що не продовжуватиме роботу із клубом і не шукатиме іншої роботи в АПЛ. Дядькові вже 75, можна зрозуміти.

Пол Джуелл

У нульових: У 2005-му він вперше в історії вивів «Віган» в АПЛ, так і потрапив до ліги. У перший же сезон з командою посів 10 місце та дійшов до фіналу Кубка ліги, наступного сезону просто врятував клуб від вильоту. Після того подав у відставку за станом здоров'я.

Однак більше запам'ятався як тренер багатостраждального «Дербі» 2007/08. Очолив клуб у листопаді 2007-го, гарантував виліт з АПЛ вже в березні 2008-го та став співавтором найменшої кількості очок в АПЛ в історії - лише 11. Ба більше, за той сезон єдину перемогу команда здобула ще до його призначення.

Попри це, його звільнили лише наприкінці календарного 2008-го, коли «Дербі» займав 18 сходинку в чемпіоншипі.

Де зараз: З 2018 по 2021 роки працював директором з футболу у «Свіндоні». З огляду на вік (лише 58), цілком ймовірно ще може виринути десь в англійському футболі.

Гарет Саутгейт

У нульових: Ексгравець збірної Англії розпочав свою тренерську кар'єру в АПЛ у 2006-му в «Мідлсбро». Хоча насправді не мав відповідної ліцензії - але клубу вдалося переконати керівництво ліги, що це виключно тому, що лише нещодавно він був гравцем в тому числі збірної.

У перший сезон фінішував з командою 12-м, але відзначився аномальною кількістю матчів - в Кубку Англії його «Мідлсбро» натрапляв на перегравання у кожному (!) раунді аж до вильоту. Далі були 13 місце в сезоні 2007/08 та виліт у наступному сезоні. Саутгейт залишився в клубі, вів його до повернення, однак був звільнений у жовтні 2009-го попри те, що відстань до першого місце була одне очко.

Де зараз: Після того із клубами не працював, у 2013-му став головним тренером молодіжної збірної Англії, а потому після Сема Еллардайса очолив основну. Із нею дійшов до півфіналу ЧС-2018, фіналу Євро-2020, однак вилетів із найвищого дивізіону Ліги націй. У вересні повідомлялося, що може залишити посаду незалежно від результатів на ЧС-2022.

Команди-невдахи старту сезону у топ-5 лігах

Фото: Graham Chadwick/Global Look Press, imago sportfotodienst/Global Look Press, www.imago-images.de/Global Look Press, Andy Hooper/Global Look Press, Ian Hodgson/Global Look Press, Football Whispers, Lancs Live, 351929/Global Look Press, «Фулгем», Derby Telegraph, These Football Times

Інші пости блогу