Виїзди на футбол під час війни: понад 15 000 км, щоб побачити 9 матчів «Шахтаря», «Динамо» та збірної України

Ірина Козюпа порахувала, скільки проїхала.

10 листопада, 13:27
21
Виїзди на футбол під час війни: понад 15 000 км, щоб побачити 9 матчів «Шахтаря», «Динамо» та збірної України

Польські журналісти зробили запит в «Шахтар», яку відстань команда подолала в цій Лізі чемпіонів. Всього вийшло 12 405 км. Подумала, що варто і собі зробити підсумок своїх футбольних виїздів за останні два місяці.

За цей час вдалося побувати на 9 матчах – 6 ігор «Шахтаря» в Лізі чемпіонів, одна гра «Динамо» в Лізі Європи (якраз проти «Ренна»), Класичне у Львові і матч збірної України в Лізі Націй проти Шотландії.

На жаль, з «Дніпром-1» поки не вийшло, але команда вийшла в плей-оф Ліги Конференцій, тому буде можливість це виправити.

Подолала відстань більшу, як від Києва до Сіднея

Все почалося з виїзду в Лейпциг і завершилося матчем проти червоних биків у Варшаві. За цей час вдалося подолати 15 733 км – це більше, ніж відстань від Києва до Сіднея.

Зі зрозумілих причин зараз потрібно значно більше часу на дорогу. Чимало годин з’їдає перетин кордному з Польщею – особливо, якщо їхати рейсовим автобусом. Всього цим видом транспорту вдалося подолати 3 813 км. Потягом трохи менше – 2 475 км. А з найбільшими відстанями допоміг літак – 9 445 км.

Це виїзди в Глазго, Мадрид, Лейпциг і на останній матч «Шахтаря» в Лізі чемпіонів до Варшави. Виліт відбувався з аеропорту в Жешуві. Це знакове для України летовище, яке стало центральним логістичним вузлом військової допомоги для нашої країни. Часто бачила там військові літаки США.

Кілометрів було б ще більше, але на осінь повернулася з Києва в рідний Тернопіль, щоб полегшити логістику та зберегти час. Грубо кажучи, виїзд зі столиці – це ще плюс одна ніч в потягу.

Жодного разу нікуди не запізнилася. Лише одного разу ледь не проспала свою зупинку інтерсіті в Тернополі – вона була о четвертій ранку. Але я встигла вибігти мало не в останню хвилину. Правда, бігти через весь вагон довелося в масці для сну на голові та з дорожньою подушкою на шиї.

В дорозі дивилася «Дім Дракона» і познайомилася з бразильським туристом

Переїзди через кордон в якийсь момент стали буденністю. А завдяки Netflix та Megogo час йшов швидше та цікавіше. Особливо запам'яталися серіал «Дім Дракона» та фільм «На Західному фронті без змін». Нова адаптація відомого роману Ремарка викликала суперечливі емоції. Сама картина дуже потужна і показує весь жах війни, але з іншого боку романтизує бідних німецьких хлопчиків, які під впливом пропаганди хотіли взяти Париж за два тижні.

В автобусі з Кракова до Тернополя моїм сусідом був бразилець, який їхав до Львова туристом. В теперішніх умовах – це викликає щонайменше подив . І журналістське зацікавлення – а раптом з цього може вийти гарна історія.

Але Адріано – той бразилець, якому байдуже на футбол. Ми все одно проговорили всю дорогу – намагалась допомогти іноземцеві і пояснити реалії життя під час війни. Потім ми ще бачилися в день Класичного у Львові. Адріано був у захваті від Львова і не лякався повітряних тривог.

Треба день, щоб дістатися на виїзний матч в Лізі чемпіонів

Зрозуміти, наскільки непросто було всім українським клубам в єврокубках в порівнянні з суперниками, можна на прикладі «Шахтаря».

В часи війни логістика «Шахтаря» на виїзди виглядає так – переїзд зі Львова до Жешува автобусом, звідти літаком в місце призначення. За часом це займало практично весь десь.

Тому загалом виїзний матч в ЛЧ розтягувався на чотири дні - день приїзду, передматчеві активності (пресконференція і тренування), день матчу і наступного дня повернення.

Мої маршрути за ці два місяці.

1. «Лейпциг» «Шахтар»

Тернопіль – Львів – Жешув – Лейпциг – Жешув – Львів – Тернопіль

«Разом до миру, свобода для України». Репортаж з Лейпцига про емоційну перемогу «Шахтаря»

2. «Шахтар» «Селтік»

Тернопіль – Варшава – Тернопіль

🇺🇦 🇵🇱 «Доброго вечора, ми з України». Перший домашній матч ЛЧ «Шахтаря» у Варшаві – кайф

3. Україна – Шотландія

Тернопіль – Варшава – Краків – Перемишль – Тернопіль

* Дорога в Краків лежала через Варшаву. Перед матчем збірної довелося заїхати у візовий центр і подати заявку на британську візу, щоб згодом мати можливість поїхати на матч «Шахтаря» в Глазго.

Більше ніж футбол. Як матч збірної України проти Шотландії виглядав у Кракові

4. «Реал» «Шахтар»

Тернопіль – Львов – Жешув – Мадрид – Варшава

Історії з футбольного Мадриду: зустріч з Луніним, поранені військові ЗСУ на матчі з «Реалом» та визнання «Шахтаря» на «Бернабеу»

5. «Шахтар» «Реал»

Варшава – Ополе – Варшава

* Після Мадрида вирішила не повертатися додому в Україну, а поїхала до родичів в Ополе, а звідти назад у Варшаву на матч «Шахтаря». Перерва між іграми була мінімальною.

Кілька слів про той візит – в мене не було взагалі ніяких контактів з вдовою двоюрідного брата свого діда. Поїхала на свій страх і ризик – тьотя Ришардіна справилась з шоком і влаштувала теплий прийом. Смерть чоловіка сильно її підкосила – за життя вона чистила діду Збишеку мандарини, а тепер кожного дня відвідує його могилу.

Вона живе в маленьку селі біля Ополя (на вихідні там навіть маршрутки не ходять), але місцева громада прийняла кілька сімей українських біженців. А священник на кожній відправі в костелі молиться за мир в Україні.

Модульне шоу України та Польщі і мотивація від Йовичевича після обстрілів. Як «Шахтар» ледь не обіграв «Реал»

6. «Динамо» - «Ренн»

Варшава – Краків – Тернопіль

* На матч киян поїхала відразу наступного дня після «Шахтаря». Розклад дозволив побувати навіть на передматчевих пресконференціях команд і тренуванні «Динамо».

Синьо-жовтий Краків зворушив до сліз на матчі «Динамо». Фанати дякували ЗСУ, а футболісти вшанували пам'ять загиблого ультрас

7. «Шахтар» «Динамо»

Тернопіль – Львів – Тернопіль

Спів Пташки, матч без тривог, 21 українець у старті: 5 вражень про Класичне з «Арени Львів»

8. «Селтік» «Шахтар»

Тернопіль – Варшава – Жешув – Глазго – Жешув – Львів – Тернопіль

* Перед вильотом в Глазго ще потрібно було заїхати у Варшаву і забрати свою британську візу. Без неї ніяк.  

«You’ll never walk alone» фанатів «Селтіка», інтерв’ю для CBS і солодка нічия «Шахтаря». Матч в Глазго - 😍

9. «Шахтар» «Лейпциг»

Тернопіль – Львов – Жешув – Варшава – Жешув – Львів – Тернопіль

Прощання з ЛЧ: 6-серійний подкаст The Athletic про «Шахтар», подарунок від фанатів «Лейпцига» і спорт-бар Левандовського

Майже в кожному матчі на трибунах суперника була підтримка України

А тепер невеличкий топ-вражень за ці два місяці.

Сльози виїзду

Модульне шоу на матчі у Варшаві – в саме серденько. Це красивий жест «Шахтаря», щоб показати вдячність полякам за все, що вони роблять для українців. Варшава, Краків, Жешув – куди б не пішов всюди українські прапори та плакати з підтримкою України.

Варшава – це місто, яке надихає своїм прикладом. Під час Другої світової війни німці фактично зрівняли 3-мільйонне місто з землею, а поляки чинили їм спротив до останнього. Поляки все відбудували, але нічого не забули. Вони бережуть пам'ять про 1944-й.

В музеї Варшавського повстання весь героїзм і вся біль тих подій. Повне занурення в минуле завдяки грамотній експозиції і емпатія через власну війну. В мене сльози рікою були вже в першому залі. Такі музеї мають бути в кожному місті України, яке пережило окупацію.

Матч виїзду

«Шахтар» програв «Реалу» на виїзді 1:2, але який це був матч! Дебют Луніна в Лізі чемпіонів, 11 українців у складі гірників, неймовірний гол Зубкова досі перед перед очима, оплески «Сантьяго Бернабеу» для команди Йовичевича – це було вау.

Але найбільш атмосферний матч – це виїзд на «Селтік Парк». «You’ll never walk alone» фанатів «Селтіка» – до мурашок. В нашим реаліях ці слова мають ще більш сакральне значення.

Джентльмени виїзду

Вся команда «Шахтаря» U-19. Ми з Елею Іванюкович часто перетиналися з хлопцями – вони постійно допомагали з валізами, завжди віталися і поступалися місцем навіть в автобусі, який віз до літака.

А ще показали крутий результат – вийшли в плей-оф Юнацької Ліги УЄФА.

Респект виїзду

Це фанати – українські та іноземні. Наші вболівальники кожного разу дякували ЗСУ і згадували російського недоцаря. Вони не були такими гучники, але тут логічне пояснення. Чоловіки воюють, а на трибунах переважно жінки з дітьми.

Майже в кожному матчі на трибунах суперника була підтримка України – від синьо-жовтого прапора до банерів українською мовою. Це дорого коштує. Ба більше, на матчі збірної України шотландці збирали допомогу для дитячого будинку в Україні.

А перед матчем проти «Лейпцига» у Варшаві розговорилися з парою німецьких вболівальників. Це була дуже тепла розмова. На прощання Ральф взяв свій шалик з фіналу Кубка Німеччини і пов'язав мені на шию. Дивлюся зараз на нього і згадую той чудовий день у Варшаві.

Інтерв'ю виїзду

Не знаю чи це вплив війни, але з футболістами стало простіше спілкуватися. Записати інтерв'ю за день до важливого матчу в Лізі чемпіонів – окей. Так було і в «Шахтарі», і в «Реалі» з Луніним. І ще одна важлива деталь – на пресконференціях та інтерв'ю гравці стараються говорити українською мовою. І виходить дуже гарно.

Мені теж довелося виступати в ролі спікера: для фільму CBS, подкасту The Athletic, польського WeszłoTV і грецького радіо. І всюди говорили про війну, важливість допомоги Україні та ізоляції росіян. І трішки про футбол.

***

Після матчу проти «Лейпцига» у Варшаві журналіст The Athletic запитав, як враження після такої осені. Сказала, що це наче побувати в паралельній реальності. Бо в нас зараз своя атмосфера – повітряні тривоги, відключення світла, комендантська година і новини з фронту. І війна завжди з тобою – в Мадриді, Глазго чи Кракові.

Недавно запитала двоюрідного брата-військового, які прогнози по термінах завершення війни.

«Це ж тобі не футбол. Це у вас там 3:0 чи 2:1. А в нас буде ПЕРЕМОГА. І ми робимо все, щоб вона настала якомога швидше».

«Ми повинні битися, як б’ються хлопці на фронті». Валерій Бондар – про внесок легіонерів та недооцінених гравців «Шахтаря»

Фото: Ірина Козюпа/Tribuna.com

Інші пости блогу