Вірусне святкування «Ху!» – головна фішка збірної Ісландії. Але придумали його не ісландці
Збірна України також використовує цей чант.
Це було наче в іншому житті.
14 жовтня 2019 року збірна України на переповненому «Олімпійському» в Києві обіграла чинних чемпіонів Європи. Фантастична перемога команди Андрія Шевченка над португальцями з рахунком 2:1 вивела українців на Євро-2020.
Після фінального свистка стадіон зійшов з розуму. Шевченко і футболісти вийшли у центральне коло і разом з вболівальниками гучно скандували «У-КРА-Ї-НА!», ритмічно плескали в долоні з кожним разом пришвидшуючи темп. Це був незабутній вечір для українського футболу.
Далеко не вперше українські футболісти в такому стилі святкували свої перемоги з вболівальниками. Таку моду в збірній запровадив Шевченко. А до цього тренд на Євро-2016 задала сенсаційна команда Ісландії.
10 тисяч вболівальників зустрічали збірну Ісландії вдома, а Зеленський згадав у промові
Це справді була ісландська казка. Збірна з країни, яка має населення трохи більше, як 350 тисяч жителів, вперше в історії кваліфікувалася на Євро-2016 і наробила там багато галасу.
Команда на дебютному для себе чемпіонаті Європи вийшла з групи, вибила в 1/8 фіналу Англію і поступилася Франції у чвертьфіналі. Весь світ полюбив цих вікінгів, а в Ісландії футболісти взагалі стали національними героями.
Що говорити, якщо Володимир Зеленський під час своєї інавгураційної промови взяв ісландців, як приклад для України.
«Згадайте, будь ласка, збірну Ісландії на чемпіонаті Європи з футболу, коли дантист, режисер, пілот, студент і прибиральник билися і захищали честь своєї країни. Вони зробили це, хоча ніхто не вірив. І це наш шлях. Ми повинні стати ісландцями у футболі».
Після повернення додому 10 тисяч вболівальників зібралися в Рейк’явіку, щоб привітати збірну з успіхом на Євро. Момент, коли кожен з нас хотів хоч трішки побути ісландцем.
Оце «Ху!» стало мегапопулярним культурним феноменом. Це один із символів збірної Ісландії та її неймовірних вболівальників.
Версія 1: запозичили у польських гандболістів
В англійській мові таке святкування називають Viking war chant, Iceland Clap, Thunderclap або Viking Clap. На піку популярності збірної Ісландії про нього писали топові світові медіа: The Guardian, The New York Times, The Telegraph, Sports Illustrated та інші. Всі задавалися питанням – звідки пішов цей чант, яка його історія і хто першим його почав виконувати.
Розглянемо кілька популярних теорій.
Для багатьох ісландське «Ху!» асоціюється з воїнами-вікінгами та їхнім бойовим кличем. Насправді це не зовсім так.
«Це не тисячолітня бойова пісня вікінгів. Це те, що ми перейняли від поляків», – розповів Стирмір Гісласон в інтерв’ю данській газеті «Jyllands Posten». Він голова Асоціації футбольних уболівальників Ісландії.
Гісласон та його колеги ще у 2007 році шукали чант для матчів збірної і знайшли його серед польських гандбольних уболівальників після численних переглядів різного відео-контенту. Спочатку просто випробовували різні варіанти в матчах чемпіонату Ісландії перед тим, як зачарувати весь світ цим синхронним та потужним «Ху!»
«Хоча мені боляче, але я змушений «вбити» прекрасний міф про те, що це ритуал вікінгів, який поширили міжнародні ЗМІ. На жаль, це неправда. Таку форму співу придумали поляки, а ми її взяли й адаптували до наших історичних традицій.
Після матчів на Євро від нашого співу мурашки по шкірі і ми справді відчуваємо себе безстрашними вікінгами», – сказав Гісласон.
Версія 2: надихалися шотландським «Мотервеллом»
Здається, і самі ісландці однозначно не можуть сказати, звідки взялося це святкування. Але це точно не від вікінгів, яких ви бачили в серіалі з Кетрін Винник.
«Для різних людей це означає різне, але насправді це не від вікінгів», – розповів скарбник фанатського об’єднання Tоlfan Крістін Халлур Йонссон з журналістами.
За його версією, чант пішов від вболівальників шотландського «Мотервелла». У 2014 році вони грали з ісландським «Стьярнаном» у кваліфікації Ліги Європи. В Шотландію поїхало 22 вболівальників. На стадіоні їх зачарувала атмосфера та підтримка домашніх фанатів. Додому вони привезли не тільки нічию 2:2 на «Фір-Парк», але й ідею, як можна вболівати.
«З того часу, як ми почали це робити, воно дійсно злетіло. Ми хотіли б подякувати «Мотервеллу» за те, що позичили це святкування нам!» – каже Йонссон.
У свою чергу вболівальники «Мотервелла» надихалися фільмом «300 спартанців» Зака Снайдера. Царя Леоніда зіграв шотландський актор Джерард Батлер. У картині є сцена, в якій він кричить своїм воїнам: «Спартанці! Яка твоя професія?» Вони б'ють щитами і кричать: «Ау! Ау! Ау!». Шотландським вболівальникам це сподобалося і вони перенесли цей бойовий клич на футбол.
«Кілька років заряд був дуже популярним у нас. Як і ця сцена з «Ау! Ау! Ау!», – розповідав один із лідерів фанатського руху «Мотервелла» Дейв Вардроп. – Не можу сказати на 100 %, але навряд чи наші хлопці вкрали це у вболівальників якогось іншого клубу. Усе вигадали самі».
«Той, хто це почав, безперечно заслуговує, щоб його поплескали по плечу»
Отже, відомий ісландський заряд і святкування – це не оригінальна ідея вболівальників збірної Ісландії. Вони надихалися і перейняли його у фанатів інших команд і адаптували до себе. Вікінги топово зіграли на Євро-2016, на трибунах їх підтримували 10% населення країни, їм разом вдалося синхронізувати ритм і заряд злетів у тренди.
Святкувати з фанатами в «ісландському» стилі почали всі – від збірної Франції та України до команд в Індії та Ірані. Заслуга вікінгів у тому, що вони зробили своє «Ху!» таким вірусним та душевним, що його захотіли повторити інші.
А так у кожній країні можна знайти команду, яка має схожий заряд. В Англії його виконують фанати «Міддлсбро», у Франції – «Ланса», у Німеччині – «Динамо» Дрезден, в Канаді – «Торонто». Ба більше, цей чант популярний також в інших видах спорту і на всіх континентах – від регбі в Австралії до хокею в НХЛ.
Захисник збірної Ісландії Карі Арнасон в інтерв’ю для сайту ФІФА розповів, як футболісти реагували на найпопулярніший хіт Євро-2016.
«Це все було абсолютно новим для нас. Ми вперше почули цей чант на Євро. І це було блискуче! Той, хто це почав, безперечно заслуговує, щоб його поплескали по плечу. Це виглядало і звучало фантастично. Ви з нетерпінням чекали можливості відчути це знову».
Ісландія – найменша нація, яка коли-небудь брала участь у великому турнірі. Разом з тим 10% від населення країни поїхало на чвертьфінал проти Франції.
«Я дивився на трибуни і знав, що більшість моєї сім’ї та друзів дитинства, можливо, 90%, були там. Це особливий момент. Ви можете глянути в натовп і гарантовано впізнаєте когось.
Мої друзі, які були там як вболівальники, сказали, що це було найкраще літо в їхньому житті. Це був чудовий досвід для всіх. Думаю, Ісландія справила велике враження на весь світ, як своїми гравцями, так і нашими вболівальниками», – сказав Арнасон.
Фото: Irish Times
