Більше ніж футбол. Як матч збірної України проти Шотландії виглядав у Кракові
Репортаж Ірини Козюпи.
Залізничний вокзал у Варшаві. Шотландці у кілтах чекають на потяг до Кракова, а двоє з них тягнуть ящик пива. Починаю шкодувати, що я їду не з ними в одному вагоні. Дорога була б веселішою, але наступного дня в мене ще буде можливість випити з ними по келиху польського пива.
На вокзалі у Кракові зустрічає великий рекламний банер матчу України з Шотландією, тепла сонячна погода і свіжоспечені краківcькі обваженки - локальна традиційна випічка.
Саме в Кракові збірна завершить свій футбольний рік - наступного разу команда збереться вже у березні 2023-го. А поки їх чекає вирішальний матч за повернення в дивізіон А Ліги націй, який треба виграти.
Вболівальники збірної Шотландії зібрали допомогу українським дітям
«Паб під ящурами» на площі Ринок у Кракові. Шотландські вболівальники розвішують синьо-жовті прапори на сцені. Зустрічаю тут чудове подружжя Кларка та Вікторії - шотландця та українки. Вони разом з іншими фанатами збірної Шотландії зустрілися тут, щоб зробити одну гарну справу - зібрати допомогу і донати для тернопільського дитбудинку з синдромом Дауна.
Одна мила шотландська пані притягнула в Краків величезну валізу подаруночків - олівці, фломастери, розмальовки та різні іграшки. Коли хлопець у кілті починає грати на волинці, в мене сльози виступають з очей.
Неймовірно сильний і душевний момент - фанати збірної нашого суперника не тільки зібралися попити пива і повеселитися, але й допомогти українським дітям. Це викликає повагу та захоплення.
В паб заходять двоє хлопців, які також роблять щось незвичайне. Андрій Тодос у футболці «Смерть ворогам». Він прилетів у Краків з Єревану, а до того був на грі збірної у Шотландії. Цей рік в нього особливий - Тодос вперше відкатав «Золотий сезон». Він побував на всіх 11 матчах національної команди у 2022-му.
З ним хлопець, якого я бачу вперше. Майк або Михайло Яворський має українське походження - його дідусь переїхав у Велику Британію з Львівщини. Завдяки Тодосу та Zorya Londonsk Міша захопився збірною України. А його татуювання - це якийсь витвір мистецтва. Тут є все - від карти України в червоно-чорних кольорах до «Russian warship, go f*** yourself».
«Якщо Путін вдарить ядерною зброєю, то ми та інші країни дадуть йому відповідь»
Я у футболці збірної України гуляю центром Кракова. Навколо одні кілти і поки зовсім немає українських прапорів. Хлопці з Шотландії запрошують до себе в компанію, пригощають пивом і запитують про війну. Всі хочуть знати, коли вона закінчиться. Якби ж я знала.
«Якщо Путін вдарить ядерною зброєю, то ми та інші країни дадуть йому відповідь. Україна не сама і українці не одні у цій війні», - заспокоює Джим. Дуже б хотілося, щоб цього «Якщо» не було.
До речі, в Польщі за останні тижні розкупили весь йод. Мій новий знайомий розповідає, що кілька його друзів зараз воюють за Україну. Просить писати йому і тримати в курсі, що відбувається на фронті.
«У цього чоловіка сьогодні помер батько, - Джим показує на шотландця в сльозах. Його заспокоюють двоє друзів, а він говорить з кимось по телефону. - Тому сьогодні ми маємо виграти. Команда буде грати за нього і його покійного батька». Чоловік продовжує оплакувати свою втрату, а життя на цій вулиці триває далі.
Площа Ринок у Кракові. Українці проводять невеликий антивоєнний мітинг - скандують, що Росія - країна-терорист, а росіяни - вбивці. Вмикають пісню «Пливе кача» і приспускають прапори, щоб вшанували пам’ять загиблих українців у війні. Тут багато дітей, а також до мітингу приєднуються шотландець з українським прапором.
На трибунах був Усик та українські військові
Одна з вулиць біля стадіону «Краковії». Тартанова армія колоною прямує на стадіон - з піснями і прапорами. До Кракова їх приїхало десь три тисячі. Джим розповів, що колись англійці забороняли шотландцям носити кілти, тому зараз вони це роблять з такою гордістю і любов’ю. А ще кілти - це дуже сексуально.
Стадіон «Краковії» невеликий - всього 15 тисяч глядачів. Зате атмосфера вийшла по-домашньому душевна і лампова. У Глазго шотландські фанати підспівували гімн України - як доказ своїх слів Джим показав тексти на місцевих сайтах. Здається, у Кракові вони теж заспівали наш славень.
А українці дуже щиро підтримали нашу найголовнішу команду країни - ЗСУ і військових, які були матчі. Це наші герої, які проходять реабілітацію та лікування у Кракові та Львові. На трибунах також вивісили банер «Слава ЗСУ».
Почав падати дощ, а в матчах збірної - це не дуже хороший передвісник. І не сказати, що команда виглядала якось приречено і вже зовсім безнадійно. Шанси забити були - в мене досі перед очима момент, коли Ярмоленко ще на старті матчу не зміг замкнути передачу Мудрика. Те саме з виходом Довбика на ворота збірної Шотландії.
Петраков не поспішав із замінами. Данило Ігнатенко перед матчем жартував, що збірна може випустити Олександра Усика, якщо гра піде не за планом.
Наш чемпіон побував на тренуванні команди напередодні, був присутній на трибунах під час матчу, а його син виводив команду на поле. І справді шкода, що не можна було його випустити на поле.
Збірній Шотландії вистачало нічиєї і вони її здобули. А потім радісно святкували разом з фанатами. А наймиліше, як українці і шотландці вітали одне одного після матчу - дякували та прощалися. Це дуже сильно.
Та і загалом ми вже з ними квити - Україна не пустила їх на ЧС-2022, а вони нас в дивізіон А Ліги націй. Головне, в будь-якій ситуації залишатися людьми.
Петраков образився на питання про контракт
Зал для прес-конференцій на стадіоні «Краковія». Пресаташе збірної України Олександр Гливинський цікавиться чи є питання до тренера. Всі мовчать. Тоді піднімаю руку і ставлю те саме запитання про контракт. Що було далі ви вже знаєте.
А якщо коротко, то Олександр Петраков сказав: «Без коментарів», образився і навіть хотів піти. Видно, питання про продовження роботи у збірній не те про що тренер хотів говорити. Але справа в тому, що це якраз те, що всі обговорювали після матчу. Шкода, Андрій Павелко мовчить тоді, коли його реакція так потрібна.
А відео з цим епічним моментом для історії встиг зняти мій польський колега Пьотр. Він унікальна людина - був на першому таймі матчу української молодіжки проти Словаччини у Бельсько-Бялій. Команда виграла і зіграє на Євро наступного літа. Пьотр вже цього не бачив, бо 45 хвилин їхав машиною у Краків на матч національної команди.
«Давайте будемо вболівати за іншу збірну - за наших захисників»
Мікс-зона на стадіоні «Краковія». Українські футболісти довго не виходили - я вже подумала, що вони вирішили залишити нас без коментарів. Але я помилилися. Наші гравці - топчики. Всі вийшли, багато хто спілкувався з пресою. В їхніх словах було багато надії на майбутнє, віри в ЗСУ і щирості. А ще всі говорили українською мовою.
«Щоб вигравати, потрібно забивати голи. Ми створили більше моментів, чим суперник. Була дуже хороша гра і ми заслуговували на перемогу, але це футбол. Тепер потрібно готуватися до кваліфікації Євро-2024.
Зараз в країні є більш важливі речі, давайте будемо вболівати за іншу збірну - за наших захисників. А потім вже будемо думати про нас», - сказав Руслан Маліновський.
Руслан підтвердив загальне відчуття від матчу - це щось більше, ніж просто гра. А перемоги будуть - на всіх наших фронтах.
Фото: Оксана Васильєва/Tribuna.com, Ірина Козюпа/Tribuna.com
