Хороший результат, погана гра, злі вболівальники. 10 думок про матч України проти Мальти
Знову закликаю не хвалити Реброва. А от команду Мальти – треба.
Дивна тенденція: вже після третьої поспіль гри збірної України під керівництвом Реброва її знову можна і хвалити (і навалювати аргументи, чому це справді доцільно робити), і сварити (і навалювати відповідні аргументи). Можна ділитися на табори (одні хвалять, інші – журять), можна робити все одночасно. Я за другий варіант. Отже, ось мої перші думки після перемоги команди України над збірною Мальти (1:0).
1. Ось тут я нив, що в матчах зі сценарієм володіння потрібно мати 3 центральних півзахисники на полі замість 2-х. Добра новина: Ребров показав, що розуміє футбол не гірше за мене, та поставив в основу цих 3-х хавів. Погана новина: не допомогло. В Судакова, Степаненко та Малиновського у сумі 2+2. Ні, не очок гол+пас, а ударів та пасів під удар. Замало. На папері все виглядало так, ніби ми повинні домінувати – якихось дій в атаці можна було чекати навіть від опорника через його високе розташування у моменти володіння. А от від хлопця з «Марселя» прямо-таки потрібно було чекати. Та дарма. Не найкраща гра від наших півзахисників. Радує лише те, що з Зінченко та Шапаренко центр стане набагато сильнішим. А поки констатуємо, що без цих двох погано. Склад потребує хоча б одного.
2. Настрої перед грою були дивні. Мальта – серйозний суперник. Приблизно це казав і Ребров, та всі списали це на ввічливість, гарний тон… Та він не брехав. Далі – картинки. Ось це збірна Гібралтару у грі з Францією (0:3), її усереднені позиції, пасові лінії:
А ось це збірна Мальти в матчі проти команди Англії (0:4) того ж дня:
Різниця точно є. В Мальти і схема чітко вбачається, і пасові лінії якісь є не лише між воротарем і захисниками – збірна розуміє, що робити з м’ячем та без нього в ногах. У тій грі мальтійці допустили моментів на 1.17 xG біля своїх воріт без урахування пенальті – відзахищалися на рівні проти футболістів з АПЛ. Кейн та компанія мали лише 3 явних гольових можливості (великий xG) за півтори години. Англійці не страждали, проте навіть їм не було легко. А в нас деякі канали постили картинки з рекордними перемогами збірної. А потім люди дивуються, чому не виграли крупно. Серйозно?
Букмекер, до речі, «ставив» на наш тріумф з різницею в 2-3 м’ячі. Ми награли на різницю в 1-2 – виступили на рівні трохи нижче очікувань експертів (ніхто ж не буде сперечатися, що у БК дурні не працюють?). Тоді в чому трагедія? 6:0 та більше – фантастика проти такої Мальти.
3. Мальта не просто стала проти України у середньому оборонному блоці (очікувано), а й навіть пресингувала її захисників та воротаря (неочікувано). Було чимало епізодів, коли суперники витискали нашу команду навіть з центра поля, змушували доводити м’яч аж до воротаря… Такий футбол – футбол якогось середняка. Карликові збірні так не грають, на чужій арені – тим паче. А Мальта грає. Вона не дозволяла нам якісно розігрувати м’яч. Проте тиск мальтійців не був аж таким значним та агресивним, щоб українці губили м’яч у простих ситуаціях. А вони губили, втрачали, привозили… Нервовість у білд-апі проти Мальти – зовсім поганий маркер. Умовна Швейцарія за таке нас би затиснула в штрафному майданчику і не випускала б доти, доки не забила б.
4. Якщо вже говоримо про помилки в обороні, то говоримо й про Матвієнко. Безумовно топовий захисник провів 3 поганих гри поспіль! Неможливо деградувати так швидко, так раптово і так сильно – говорити, що кар’єра футболіста тепер піде на спад, зарано. Проте проблема точно є. Якщо Ребров бачить Матвієнка на тренуваннях та продовжує ставити у склад, то проблема не є фізичною (інакше б залишав поза заявкою) – відкидаємо невидиму для ока глядача травму та втому. Раз так, то є припущення, що проблема ментальна. Може, в нього щось сталося, щось пішло не так у житті… У серіалі «Тед Лассо» в гравців футбольного клуба на базі поселився психолог. Можливо, «Шахтарю» теж варто завести собі в команді одного. І записати на прийом Матвієнка. Якнайшвидше. Витрата окупиться, коли за ним прийде умовний «Брайтон».
А поки що ставка на Матвієнко після його помилок в минулих матчах – те саме, що й ставка на чорне після того, як 10 разів поспіль випало червоне. Думаєш: «Ну 11 разів поспіль не буде червоне, вірогідність замала…» Ставиш – і програєш. Тоді є сенс припустити, що проблема в рулетці (щось в ній зламалось), та більше не ставити. Ребров так і зробив – «пішов з казино», прибравши Матвієнка з поля у перерві. Завдяки цьому не програв гроші-матч.
5. Іноді центральні захисники мальтійців діставалися центрального кола з м’ячем у ногах. Це міг би бути абзац про їхню сміливість, проте буде про те, що наша збірна не вміє у пресинг, у високий відбір. В хороший день Австрія та Швейцарія не дали б Мальті перейти центр поля навіть двома-трьома гравцями одночасно, адже накривали б вище, одразу. Ми цього не робили не тому, що не хочемо, а через те, що не вміємо. Петраков не грав у пресинг, пізній Шевченко – це також виключно про позиційну оборону. Ребров не з тих, для кого такий спосіб захисту є єдиним прийнятним, проте він точно хотів би мати у своєму арсеналі таку опцію. Доведеться навчити. А поки центральні захисники мальтійців можуть діставатися до нашої половини поля майже без проблем. Якщо таке дозволяти умовному Упамекано, то той віддасть 2-3 передгольових паси за 90 хвилин.
6. Головний позитивний підсумок першої половини гри для збірної – те, що вона не пропустила, а суперник втратив свого основного кіпера. Зазвичай це приводи для радості аутсайдера в матчі з фаворитом, а не фаворита у грі з аутсайдером. Отже, перший тайм – все ж поганий для нас. Однак він остаточно відкрив Ваната. Той може не подобатися з різних причин. Мені, наприклад, не подобається через той дурний коментар про арбітринь в УПЛ. Проте він той, хто знаходить моменти. Той, хто отримує м’яч в небезпечних зонах, адже опиняється в них. І опиняється невипадково. Поки що з нього такий собі голеодор, проте потенціал є. Ванат повинен стати головним відкриттям збірної Ю-21 на Євро. Вважайте за мій повноцінний прогноз.
7. Віддати перший пенальті досвідченому Ярмоленко – непогана ідея. Так, в нього не найкраща стата 11-метрових у збірній (тепер – 5 з 9), проте за кар’єру загалом – цілком пристойна (24 з 30 – 80% конвертації). Потрібен був спокій, а хто може бути спокійнішим на полі за ветерана? До речі, у Циганкова до пробиття їм пенальті стата реалізації ударів з точки була гіршою – 26 з 33 або неповних 79%. Враховуючи минулі спроби, довіритися Ярмоленку було найкращим варіантом, з погляду на логіку – також. Та й пробив непогано – просто не пощастило влучити у каркас. Так буває. Цього разу Ребров довго його не змінював, аж до 81-ї хвилини, проте був привід: Україна атакувала позиційно, тож забіги Андрія на чужій половині поля та повернення на свою не були потрібними. А ось його ухвалення важливих рішень в окремих епізодах могло б знадобитися. І знадобилось.
8. Ярмоленко заробив найкрасивіший пенальті року. Якщо заробити 11-метровий взагалі можна красиво та ефектно, то це 11 з 10 за шкалою краси та ефектності. Навіс на Довбика, той може пробити – пасує. Далі може бити Буяльський – теж пасує. Далі на комфортній позиції Ярмоленко – відмовляється від удару першим дотиком, підробляє під себе та чіпляється через ногу опонента. Збірна Мальти, якби опинилася в такій ситуації, пробила б тричі. А ми не пробили жодного разу, проте в підсумку забили м’яч. Це про клас гравців. Довбик, Буяльський та Ярмоленко достатньо класні, щоб у такому епізоді, коли є привід нервувати, не ухвалювати найпростіші рішення. Це ознака майстерності. Якби її в нас не було, ми б використовували свої шанси так, як мальтійці, – били б одразу, як отримували б можливість. Саме тому, що так не робили, рахунок на табло 1:0.
Знову переможний м’яч створено за рахунок індивідуальних дій гравців. Я не принижую досягнення Реброва, проте пропоную відмовитися від тези «Ребров виграв гру тим-то». Ні, не він. Команда – так, футболісти – можливо. Проте не його заслуга в тому, що 3 гравці збірної виконали 3 еталонні дії з м’ячем у чужій штрафній зоні поспіль.
9. Проте його заслуга в тому, що там опинився Буяльський. Рішення дати йому шанс досить просте, але дуже вдале: Ребров просто «вставив» у штрафний ще одного гравця. Це ускладнило життя для захисників Мальти, які в першому таймі не могли на 100% впоратися навіть з єдиним Ванатом. А тепер вони втомилися, Ванат став більшим у 2 рази, а поряд опинився ще один гравець, який ледве не найкраще в Україні знаходить м’яч у небезпечних зонах. В Буяльського, як підсумок, 2 удари, 1 ключовий пас і участь у гольовій атаці. Ось так треба використовувати Віталія. Ось правильний сюжет гри для того, щоб футболіст був ефективним. Я ну дуже хотів перед початком роботи Реброва у збірній, щоб він зробив перебування гравців команди на полі комфортнішим. Сьогодні Буяльський отримав цей комфорт. І приніс користь. Дякую тренеру за просте, проте дуже правильне та своєчасне рішення.
10. Матч показав, що ми багато чого не вміємо. Ми не були на елітному рівні в жодному з аспектів, в жодному не досягли успіху: не пресингували добре, не вміли якісно розпорядитися м’ячем на жодній з третин поля під час свого володіння, не були ідеальними на стандартах, не втікали в контратаки… Покращувати треба взагалі все, роботи ще ой як багато. Але Ребров у коментарі після гри вказав на те, що часу на підготовку було дуже мало, – нібито попросив оцінювати збірну поки що лише за результатом, а не за грою. Гадаю, є сенс дослухатися до тренера.
Проте лише цього разу. Авансом. Далі точно потрібно буде вимагати від команди більшого: якщо не вмієш зовсім нічого на топ-рівні, то на Євро не граєш.
P.S. Ось що може зробити крутий тренер з посередніми гравцями. Він як Прометей, проте замість вогню приніс їм футбол. І я це не про Реброва – про наставника Мальти. Тамтешня федерація відкопала його чи то в Серії В, чи то в Серії С… І він тут точно не байдикує. Респект. І йому за працю, і італійським серіям нижче «А» за те, що готують таких потужних спеціалістів. Таких, завдяки яким навіть хлопці з паспортами Мальти можуть по-справжньому грати у футбол.
