Шалена серія 56-річного Іванчука, гірка мемна поразка Карлсена: головне про 2025 рік у шахах
Скандали ФІДЕ, революція у жінок.
Що таке рік у шахах? Це близько 15-20 елітних турнірів, скандали ФІДЕ, перепалки між гравцями та перемоги українців. Зібрали найяскравіше.
Топова серія Іванчука, перемога збірної України на ЧЄ
Українці гарно боролися за топ-10 на індивідуальному ЧЄ, перемагали чемпіонок світу та грали партії, що потрапляли у хайлайти шахових блогерів.
Водночас двома найбільшими особистими перемогами (за винятком звитяг Анни Музичук) стали 27-матчева серія без поразок Василя Іванчука та повернення у спорт Ігоря Коваленка після років виснажливої служби на фронті. Саме воно допомогло Україні вибороти золото командного ЧЄ.
Українці виграли командний чемпіонат Європи з шахів – зацінили навіть ССО
Втім, обидва ці успіхи – це відгомін минулої слави українських шахів. А те, чи збережемо ми своє представництво серед шахової еліти, напряму залежить від того, як прогресуватиме наша молодь.
В цьому аспекті варто виділити прогрес Ігоря Самуненкова (+41 очко рейтингу), Романа Пирога (+29 очок рейтингу) та Романа Дегтярьова (+79 очок рейтингу). А серед дівчат гарно проявила себе 16-річна Божена Піддубна, яка за рік спрогресувала на 136 очок рейтингу, піднявшись на 10-ту сходинку серед українських шахісток.
Злет і падіння фристайл-шахів
2025 рік у шахах почався з амбітного проєкту і величезного скандалу, пов’язаного з серією турнірів Freestyle Chess Grand Slam.
Організатори прагнули проголосити переможця серії «чемпіоном світу» з цього типу шахів. Але ФІДЕ зробила все, щоб цього не сталося, не погребувавши навіть погрозами до гравців.
В перші місяці року Freestyle Chess зарекомендували себе новим цікавим типом змагань, крутим рівнем висвітленням подій та колабораціями з найвідомішими шаховими блогерами, до яких залучили найталановитіших гравців світу.
Усе це працювало до того часу, поки напередодні третього турніру в Лас-Вегасі меценат серії Ян Генрік Бютнер не оголосив, що замість класичного часово контролю (90 хвилин на партію) буде впроваджено скорочений (45 хвилин на партію).
Але на цьому проблеми турніру, який прагнули зробити максимально комерційним, не завершились. Дозволивши глядачам перебувати в турнірній залі та використовувати смартфони для аналізу позицій, організатори створили некомфортні умови для шахістів, що прямо вплинуло на їхні виступи.
Про це у своєму післяматчевому коментарі заявив Фабіано Каруана (який організатори спочатку опублікували, потім видалили з платформи, а потім опублікували знову). З цієї ж причини тур покинув чинний чемпіон світу з шахів Фішера Хікару Накамура, пояснивши своє рішення в окремому відео.
На тлі цієї критики (а також скасування одного із запланованих турнірів) перегляди трансляцій Freestyle Chess суттєво впали. Чи продовжиться турнір наступного року – невідомо.
Магнус Карлсен: історичні 9/9 та гірка мемна поразка
Що стосується найвизначнішого шахіста 21-го століття, то, здавалося б, можна бути впевненим, що ми є свідками останніх років Магнуса Карлсена у спорті.
У 2025-му році Карлсен зіграв у «традиційні» шахи усього 15 партій з класичним часовим контролем (90 хвилин на гру), тоді як у фристайл-шахах норвежець провів 21 партію з ідентичним часовим контролем (і ще 12 партій з контролем 30 хвилин через зміну формату змагання).
Показово, що саме у шахах Фішера Карлсен показав свої два найвищі результати року: перемогу на Grand Slam у Парижі та феноменальні дев’ять перемог у дев’яти партіях на grenke Freestyle Chess Open.
Карлсен знову пройшов шахи: виграв 9 з 9 партій на турнірі з найкращим рейтингом виступу в історії
Втім, не менш пам’ятними моментам року стали й поразки Карлсена на турнірі, організованому за його ініціативи:
- програш в півфіналі першого Freestyle Chess Grand Slam Вінсенту Кеймеру;
- несподіване непотрапляння у верхню частину сітки на третьому Grand Slam у Лас-Вегасі;
- поразка у фіналі Підсумкового Grand Slam Левону Ароняну (попри якісні виступи у двох попередніх раундах).
Але найбільшою «пірровою перемогою» першого номера світового рейтингу став його виступ на Norway Chess. У 10-туровому змаганні Карлсен зумів здобути три перемоги, шість нічиїх та зазнав однієї неймовірно болісної поразки.
Вона сталася в партії проти чинного чемпіона Доммараджу Гукеша. Граючи чорними, Карлсен отримав перевагу й майже забрав перемогу, перейшовши у виграний ендшпіль.
Але в обопільному цейтноті норвежець припустився вирішальної помилки й зазнав поразки, після якої сильно вдарив кулаком по столу, за яким сидів.
Вже через місяць Карлсен зазнав ще однієї поразки від Гукеша в швидких шахах. Іронічно, що перед початком цього турніру (SuperUnited Rapid & Blitz Croatia) норвежець сказав, що вважатиме чинного чемпіона класичних шахів одним зі слабших суперників у цьому форматі.
І хоча Карлсен таки зміг виграти змагання після посереднього старту, його виступ дав підстави для сумнівів у ще кілька місяців тому феноменальній формі легенди. Втім, вже за місяць Карлсен знову тріумфував на Esports World Cup.
ФІДЕ – злодій в законі, на якого немає управи
Навряд повз якогось шанувальника шахів пройшли усі крутійства Міжнародної федерації шахів за останній рік. Серед них:
- тиск на гравців, що погодились на участь у турнірах Freestyle Chess;
- порушення рекомендацій МОК щодо недопущення представників Росії до командних змагань;
- запізнілі зміни в правилах набору рейтингу, що дозволяли гравцям на зразок Накамури утримувати його без особливих зусиль.
Саме на цьому ґрунті й виникають звинувачення в неефективності управління шахового органу. Наприклад, про це відкрито розповіла українка Юлія Осьмак – одна з топ-30 найсильніших шахісток світу, що не отримувала запрошень на престижну серію FIDE Woman Grand Prix.
Черговий комунікаційний скандал Міжнародної федерації шахів трапився наприкінці року, коли, реагуючи на смерть гросмейстера Деніела Народицького, операційний директор ФІДЕ вирішив у хамському тоні атакувати друзів американця за нібито недостатню підтримку загиблого.
Росіяни вбивають, якщо їм не дати відсіч. Навіть у шахах
І це при тому, що найімовірніший призвідник його смерті – ексчемпіон світу Владімір Крамнік – користувався люб’язністю президента ФІДЕ Аркадія Дворковіча.
Здавалося б, сума цих історій цілком могла б призвести до того, що публічна думка щодо чинного керівництва федерації стане різко негативною. Втім, є декілька факторів, які можуть втримати ФІДЕ на плаву.
По-перше, попри всі скандали, ФІДЕ досі утримує свої позиції за межами західного світу. Яскравий приклад – голосування за повернення росіян до гри під власними прапорами (яке стало логічним наслідком рішення ФІДЕ допустити російську коменду на командний ЧЄ).
По-друге, ті сили, які б могли чинити опір федерації, обрали ухвалити з нею угоду. Тож після провалу Freestyle Chess інший афілійований із Карлсеном проєкт Norway Chess оголосив, що за згоди ФІДЕ проведе серію турнірів за статус «Тотального чемпіона світу з шахів».
Фактично, ця ініціатива віддалено нагадує вже наявну серію змагань Grand Chess Tour (яка так само проходить у трьох часових контролях). А крім того, ФІДЕ не просто благословила плутанину в титулах, а ще й віддячила ініціаторам ідеї обіцянкою, що переможці їхнього змагання отримають 2 путівки на Турнір претендентів.
Своєрідною відповіддю на схвалення ФІДЕ цієї угоди можна вважати згоду Карлсена зіграти на ЧС зі швидких і швидкісних шахів – того самого, на якому минулоріч стався джинсовий скандал. Ось така мирова угода на тлі майбутнього переобрання президента ФІДЕ, що заплановане на літо 2026-го.
Четверо топталантів поза Турніром претендентів
Один із головних наративів, який запустила перемога Гукеша в матчі із Дінем, полягав у тому, що в шахах відбувається зміна поколінь і вже зовсім скоро головними зірками цього спорту стануть 20-річні вундеркінди.
Так от, цьогоріч у чоловічих шахах можна виокремити одразу трьох гравців, які показали величезний прорив. Це і 16-річний Абхіманью Мішра, що в ефектному протистоянні здолав Гукеша на «Великій швейцарці», і 14-річний Ягиз Ердогмуз, що побив рекорд Карлсена, ставши наймолодшим в історії шахістом, що увійшов в топ-50.
І, нарешті, 20-річний Жавохир Синдаров, який показав класні виступи на Freestyle Chess, UZchess та Кубку Світу, додавши за рік до свого рейтингу +40 очок та кваліфікувавшись на Турнір претендентів.
Водночас повз свій шанс поборотися за чемпіонство пролетіли:
- 21-річний німець Вінсент Кеймер, який протягом усього року показував дуже якісну гру, але у вирішальний момент один зівок у «Великій швейцарці» позбавив вже 4-го номера світового рейтингу важливого шансу.
- 22-річний Аліреза Фіруджа, який ще 5 років тому зажив собі слави вундеркінда, що може кинути виклик Карлсену, вже котрий рік поспіль тримається в топ-10 світового рейтингу. Свій шанс він також впустив на «Великій швейцарці», програвши своєму співвітчизнику Пархаму Маґсудглу після занадто авантюрної жертви тури (через що завершив турнір третім).
- 22-річний Арджун Ерігайсі, який минулого року став 15-м в історії шахістом, що досягнув рейтингу в 2800+ очок, завершив поточний рік із втратою 26 очок. Але попри нелегкий рік, Арджун також зупинився в двох кроках від Турніру претендентів, поступившись у чвертьфіналі Кубка світу.
- 21-річний Нодірбек Абдусатторов також, здавалося б, мав закріпити за собою статус елітного гравця. Але його рік видався дуже важким – непогані виступи чергувались із провальними. Єдина втіха для узбекистанця – впевнена перемога на його останньому турнірі в році London Chess Classic.
Водночас треба віддати належне й тим, хто таки виборов право позмагатися за можливість претендувати на титул чемпіона. Усі вони (за винятком хіба що Хікару Накамури, ще не оголошеного офіційно) здобули це право в чесній боротьбі, й жоден із зазначених вище гравців не зміг їх спинити.
Чемпіон Гукеш готується до нового виклику
Напередодні Великої швейцарки Нодірбек Абдусатторов поділився контраверсійною шаховою думкою: «Гукеш втратить свій чемпіонський титул в наступному матчі».
А втім, чи дійсно ця думка є контраверсійною? Треба зазначити, що протягом 2025 року індійський чемпіон втратив 29 очок рейтингу, зігравши при цьому 61 партію на 7 турнірах.
Інакше кажучи, з моменту здобуття титулу ми ще не побачили жодного чемпіонського перформансу від 19-річного гросмейстера (якщо не враховувати Tata Steel Chess 2025, де Гукеш став другим, програвши тайбрейк Прагнанандзі Рамешбабу).
Гукеш зупинився за крок від перемоги на своєму першому турнірі в статусі чемпіона
Водночас ці виступи також свідчать про те, що індієць і не думає засиджуватися в лаврах, а постійно ставить перед собою нові виклики.
Він цілком міг знизити свою активність і готуватися до захисту свого титулу за зачиненими дверима. Але обрав прийняти ризик того, що його статус після феноменального 2024-го може похитнутися.
Втім, поглянувши на перелік претендентів, які визначать найсильнішого вже навесні, важко назвати шахіста, який становив би величезну загрозу для чемпіона (і якого йому би варто було боятися).
Революція у жіночих шахах: хто прийде після Цзю Веньцзюй і Анни Музичук
На початку літа найсильніша українська шахістка останніх 10 років Анна Музичук вперше з 2019-го року увійшла в топ-5 світового рейтингу шахісток завдяки ефектній перемозі на Norway Chess.
Показово, що вирішальною у ній стала неймовірно красива партія Анни з чинною чемпіонкою світу, в якій наша шахістка здолала суперницю завдяки чарівній позиційній жертві тури за коня.
Виглядало так, що протягом цього періоду Анна перебувала на піку своєї форми. Єдина прикрість – перемігши на двох етапах FIDE Woman Grand Prix, 35-річна українка не змогла вибороти собі путівку на Турнір претенденток.
Все через те, що обидва рази (у Кіпрі та Австрії) її наздоганяла 23-річна Чжу Цзінер – китайська шахістка, що рік тому замикала топ-10, а завершила його з набором +60 очок рейтингу попереду самої Цзюй Веньцзюй!
Тож усі надії Анни (а також Марії) Музичук на черговий цикл боротьби за чемпіонство довелося покласти на Кубок світу та «Велику Швейцарку».
Перший Анна повністю провалила, поступившись в третьому колі 19-річній китаянці Сонг Юсінь. Ще більш прикрою ця поразка стає в контексті того, що Анна могла проходити цю суперницю, зробивши нічию в рівній, але трошки неприємній позиції на тайбрейку.
На цьому біди Анни не закінчились, адже й на Великій Швейцарці вона почала свій виступ із прострочення часу у практично виграному ендшпілі. У підсумку, здобувши після цього лише три перемоги, Анна фінішувала за межами топ-10, на 1,5 очка позаду прохідного другого місця.
Тим не менш, на момент публікації тексту у Музичук залишився ще один шанс потрапити на Турнір претенденток. Для цього потрібно показати крутий виступ на ЧС зі швидких та швидкісних шахів.
Востаннє Анні це вдавалося ще у 2016 році, коли вона стала чемпіонкою в обох дисциплінах.
Якщо ви раптом шукаєте, за кого ще з нових облич у жіночих шахах можна повболівати, радимо звернути увагу на 20-річну індійку Дів’ю Дешмуш, яка стала переможницею цьогорічного Кубка світу.
Що цікаво, в чвертьфіналі цього турніру вона здолала ту саму Чжу Цзінер, яка змогла «вкрасти» у Анни Музичук її претендентську путівку. Тож можливо, що у липневому матчі індійки та китайки ми побачили зародження нового великого суперництва в жіночих шахах.
Шахи – (більше не) елітарний спорт?
2025-й був досить непоганим роком для світових шахів. Протягом року ми майже щомісяця могли спостерігати за справді цікавими турнірами, а в окремих із них була навіть можливість повболівати за українців.
Якщо ж виділити подію року в цьому спорті, то найцікавішим змаганням стала чоловіча «Велика швейцарка»: концентрована драма за участі понад сотні найсильніших шахістів світу, з якої несподіваним переможцем вийшов Маттіас Блюбаум.
Її кульмінація – це своєрідна антитеза до шахів як «елітарного спорту», в якому є лише горстка найбільших талантів, здатних розкрити усю глибину гри й захопити увагу публіки.
Можна сказати, що саме на цій парадигмі й будувалася до останнього часу вся система шахів як спорту. Це видно і в концепті Freestyle Chess, який не планував запрошувати до себе шахістів з рейтингом, нижчим за 2725 очок, і у вже згаданих серіях змагань FIDE Woman`s Grand Prix та Grand Chess Tour.
Але правда в тому, що шахи як спорт не втрачають своєї душі, навіть якщо на турнірі не грають Карлсен, Каруана чи Накамура. І, відповідно, для того, щоб розуміти, що відбувається у шахах, вже недостатньо просто стежити за топ-25 гравцями світу.
Бо в такому випадку доведеться постійно гуглити, що це за чуваки, які обігрують Гукеша, стають чемпіонами Європи чи б’ють рекорди Карлсена.
Гра проти системи: неймовірна доля шахіста і політичного вигнанця Федора Богатирчука
Фото: Анна Штурман / ФІДЕ
Інші пости користувача
