Tribuna/Футбол/Блоги/DV Blog/«Футбол – командна гра, а не теніс». Мудрика критикують за ігровий інтелект – що саме мається на увазі

«Футбол – командна гра, а не теніс». Мудрика критикують за ігровий інтелект – що саме мається на увазі

Розрізняємо поняття та демонструємо приклади.

Блог — DV Blog
17 лютого, 21:00
68
«Футбол – командна гра, а не теніс». Мудрика критикують за ігровий інтелект – що саме мається на увазі

В останніх 12 матчах Михайло Мудрик лише двічі вийшов у стартовому складі «Челсі» – обидва рази у Кубку Англії проти «Престона» та «Мідлсбро», при цьому тричі за цей період взагалі просидівши у запасі. У цифрах це 379 хвилин з 1206 можливих – або просто 31% ігрового часу.

І, напевно, це той момент, коли слід потроху наближатись до критичних висновків – оскільки контраргументи, які використовувалися раніше, стають неактуальними: адаптація, турбулентність у клубі, схема команди. Пройшов рік з моменту переїзду українця в Англію, з колективом пів року працює один тренер, Маурісіо Почеттіно, а «Челсі» ось уже пару місяців поспіль переважно діє за стандартними формаціями з вдома вінгерами.

Єдине, чим можна парирувати – відсутність прогресу усієї команди. Однак нещодавні висловлювання аргентинського коуча натякнули на те, що він бачить у Мудрикe більше проблем, ніж у його конкурентів.

Мудрика критикують за ігровий інтелект, а Почеттіно заявив, що футбол – це «командна гра, а не теніс»

Йдеться перш за все про цитату Маурісіо, коли його запитали, чому Михайло перестав потрапляти до основи:

💬 «Так, зараз він на лаві запасних. Дивіться, справа в формі гравця протягом сезону – чи ти тримаєш гарну форму, і чи ти показуєш найкращі результати кожного тренування. Як тренерський штаб, ми обираємо за об‘єктивними показниками – ми будемо залучати до гри тих футболістів, які будуть показувати максимум на полі.

Я думаю, що він молодий хлопець, який приїхав сюди рік тому. Ми знаємо обставини трансферу. Звісно, йому потрібно вдосконалюватись. У нього дивовижні якості та потенціал, проте це командна гра, а не теніс.

У нас є гравці, яким потрібно покращувати командну взаємодію. Якщо ти бачиш гру Мудрика – вона вражає, але потім потрібно адаптовуватись і грати на команду. Йому потрібно адаптуватись, і на все це потрібен час».

Цими словами Почеттіно фактично підтримав усіх критиків, які ставили під сумнів розуміння гри Михайла та його здатність інтегруватися у певну ігрову модель. Таких закидів останнім часом було немало: Френк Лемпард з переказу Гаррі Реднаппа, Джеймі О‘Хара та «він зараз не коштує і 7 фунтів», Габі Агбонлахор та «несхоже, що в нього є якийсь футбольний інтелект», Крейг Берлі та «він приймає занадто багато поганих рішень», значна частина вболівальників у соцмережах (як британських, так і українських).

Вершиною став аналітичний матеріал від авторитетного The Athletic, де:

➡️ надали статистику, що у Мудрика у середньому 39 втрат м’яча на 100 дотиків – це найгірший показник серед вінгерів АПЛ;

➡️ надали статистику, що у 50 випадках за 807 хвилин в чемпіонаті він втрачав м’яч впродовж 5 секунд після отримання пасу;

➡️ зазначили, що Мудрик часто опиняється «на іншій хвилі» стосовно багатьох своїх одноклубників;

➡️ розповіли, що недоліки Михайла «були явними та викликали частий і видимий гнів його одноклубників та головного тренера»;

➡️ дали ключову тезу: «Він реагує на події, а не передбачає їх».

Треба розрізняти поняття – Мудрика критикують не за відсутність гостроти, а за труднощі у виконанні базових речей

Часто доводиться зустрічати думку, мовляв, «як можна критикувати Мудрика за футбольний інтелект, якщо він вміє загострювати та віддавати класні нестандартні передачі?». Він це дійсно вміє – доводив як у «Челсі», так і у збірній України.

Насправді ж мається на увазі зовсім інше. Тут дві ключових точки для відштовхування. Перша – слова Почеттіно про «командну гру, а не теніс», друга – від The Athletic про «реакцію на події, а не їхнє передбачення». Тобто про більш базові речі, які негативно впливають на залучення Михайла (ті ж втрати чи мала кількість отриманих передач).

Раніше ми детально розбирали проблеми вінгера та частково зачіпали цю тему:

Зараз же детальніше акцентуємо на ній – за допомогою вибірки ігрових моментів Михайла за останні півтора місяця.

Не добігає на дальню штангу та не підтримує швидкі атаки

Маючи шалену швидкість, Мудрик не завжди використовує її там, де потрібно – наприклад, при подачах на дальню штангу чи при підтримці контратак, які розвивають на протилежному фланзі.

Це якраз історія про «реагування на подію», а не «передбачення», бо він вмикається лише тоді, коли втрачається шанс зустрітися з м‘ячем у необхідній точці.

Епізод 1

Палмер закидає на Стерлінга, але Мудрик:

а) не чекає цього та перебуває у статичному положенні, тож не готовий до ривка;

б) навіть у момент пасу не активізовується на повну та залишається далеко позаду – дальня штанга пустує.

Епізод 2

Здійснюється перехоплення, але Енцо, який перебуває майже на одній лінії з Михайлом, швидше підтримує атаку, ніж українець (який у завершальній стадії аж випадає з кадру).

Епізоди 3

Те саме стосується подач у карний – Мудрик майже ніколи вчасно немає на дальній штанзі:

Епізод 4

90+3-тя хвилина, рахунок 2:4, знайдіть у позиційній атаці лівого вінгера на скріні:

Епізод 5

90+5-та хвилина, Мудрик у центрі поля за рахунку 1:4:

Важлива ремарка: навряд це вказівка тренерського штабу, про це свідчить розташуванням інших гравців – позаду є лівий фулбек та центрбеки, тож у вказаних ситуаціях нікого страхувати не потрібно.

Інертність при відкриваннях

Заведено помилково сприймати це за «ігнорування партнерами». Так, інколи Михайлу дійсно не дають м‘яч в очевидних ситуаціях, але у переважній більшості він сам поводиться пасивно.

Опустимо банальні приклади з розташуванням «за суперниками», натомість покажемо два з найбільш незрозумілими діями.

Епізод 1

Палмер встиг отримати пас, впасти при спробі удару, підійнятися та побігти далі – а Мудрик весь час стояв в одній точці поблизу опонента, який готовий атакувати його в прийом. А потім примудрився завадити Коулу, перекривши шлях:

Епізод 2

Іншого роду момент, бо тут Мудрику навпаки дали м’яч – але він, знаходячись у вигідній позиції, чомусь його не очікував та пальцем вказував на інший розвиток атаки. Хоча «мова тіла» партнера передбачала пас українцю:

Тепер навіть простежуються помилки при вбіганні у простір

Те, що за Михайлом зазвичай не помічалося – вчасно та вдало вбігати під закидання він вмів та використовував це як свій козир.

Однак тепер зустрічаються подібні епізоди, коли вінгер замість того, аби створити дві лінії для передач у контратаці, звужується до партнера:

Нелогічні спроби дриблінгу

При розборах матчів збірної України неодноразово згадувалося, що нахабність Мудрика лізти на кількох суперників – це швидше плюс, ніж мінус. Проте у складі «Челсі» він нерідко робить це тоді, коли шанси на успіх дорівнюють 1% та не виправдовують ризик.

Епізод 1

Можна або віддати пас у фланг, або увійти у зону, де виключно футболісти у червоній формі – обирає другий варіант:

Епізод 2

Ідентичний випадок, який закінчується невдачею:

Епізод 3

У Мудрик є фірмовий трюк – у центрі поля в один дотик розвертатися обличчям до чужих воріт та розвивати атаку. Іноді проходить, іноді – ні, бо немає належної оцінки простору та розташування партнерів/суперників:

Взаєморозуміння з партнерами

Ймовірно, найбільша проблема, але вона пов‘язана з усіма вище перерахованими пунктами.

Незрозуміло, як у такій ситуації та при такому рухові партнера Мудрик міг очікувати його відкривання у зону, куди він у дотик віддав пас:

***

Становище Мудрика справді стає критичним – попереду важкий календар, а у «Челсі» потроху зменшується кількість травмованих, що тільки додасть конкуренції.

Фото: Mark Cosgrove/News Images/Sipa USA, Gary Oakley/Sportimage, скриншоти трансляцій Setanta

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости