Захисту «Динамо» та «Шахтаря» потрібен Таловєров – але він мріє грати у топлізі, а не УПЛ
Багато чинників вказують на солідний прогрес центрбека.
Цей пост був опублікований у середині липня. Зараз же Валерій Бондарь в «Шахтарі» отримав травму на мінімум 2 місяці, а гру центрбеків «Динамо» у першому офіційному матчі сезону важко сприймати позитивно.
Тому контекст заголовку нашого матеріала став ще очевиднішим.
***
Максим Таловєров – один з багатьох героїв успішного для молодіжної збірної України U-21 чемпіонату Європи-2023. Серед усієї захисної лінії нашої команди центрбек безсумнівно на турнірі запам’ятався найбільше.
Загалом історія Таловєрова є доволі незвичною для українського футболу – його шлях унікальний, а кожен наступний крок був зумовлений бажанням прогресувати, нехай і доводилося йти на ризики.
Максим – вихованець «Шахтаря», який після відходу з академії клубу (рішення тренерів через проблеми зі здоров‘ям) відправився в «Олімпік», де у досить молодому віці залучався до занять з основною командою. Дебютувати в УПЛ чи будь-де на дорослому професійному рівні в Україні не вдалося – захисник наважився на переїзд у дубль друголігового «Динамо» Чеські Будейовиці. І його кар’єра пішла угору.
Спочатку період в «Спарті», потім повноцінний перехід в «Славію» та здобуття досвіду в орендах у «Словані» Ліберець та австрійському ЛАСК впродовж сезону 2022/23.
Детальніше про свій шлях Максим раніше писав у своєму блозі на Tribuna.com – про мотиви своїх неочевидних вояжів, про болюче прощання з «Шахтарем», про травму у спарингу, яка завадила змінити гірників на київське «Динамо», та про хід думок щодо планування свого майбутнього:
А зараз Таловєров справді виходить на зовсім новий для себе рівень.
Таловєров починав сезон в оренді у 8-й команді Чехії, а взимку пішов на підвищення в австрійський ЛАСК – тепер ним цікавляться клуби топ-5 ліг
До Євро-2023 Таловєров підходив у хорошій формі, маючи непогану практику.
Чеське «Динамо» Максим покинув на початку 2022 року – його підписала празька «Славія», місцева преса стверджувала про викуп у 700 тисяч євро. У тому ж сезоні українець став чемпіоном країни, а наступний розпочав в оренді у «Словані», 8-й команді ліги у кампанії 2022/23.
За пів року центрбек відіграв 14 матчів та повернувся у «Славію», звідки одразу відправився у чергову оренду – в австрійський ЛАСК, де не став ключовим гравцем, але свій ігровий час отримав (520 хвилин у 13 матчах).
Влітку все знову вказує на черговий відхід зі «Славії» попри чинний контракт до 2026 року. Після періоду у ЛАСК та Євро U-21 Таловєров може нарешті опинитися у топ-5 лігах Європи.
За інформацією Sport.ua, ним цікавляться німецькі «Вердер» з «Айнтрахтом», розглядаючи оренду з правом викупу. Чутки про інтерес до Максима підтверджував теж Ігор Циганик, натякаючи на прогрес у перемовинах:
«У мене є своя інформація, що Таловєровим цікавляться справді серйозні клуби. Цілком можливо, що вже влітку він зможе підписати контракт з командою з топ-5 європейських чемпіонатів. Це достатньо серйозна заявка»
Максим бажає грати в Європі та скептично висловлювався про повернення в УПЛ – але він чудово підійшов би «Динамо» та «Шахтарю»
Виступи на найвищому рівні – дитяча мрія Максима, про яку він неодноразово згадував:
💬 «У мене завжди була ціль – грати у Європі. Коли я переходив з «Шахтаря» в «Олімпік», то всі вважали, що це крок назад. Аналогічна ситуація була, коли з першої команди «Олімпіка» я йшов в чеське «Динамо» U-19». Моя футбольна мета – грати на топрівні».
Це погані новини для грандів УПЛ – Таловєров не завадив би ні «Шахтарю», ні «Динамо».
Кияни ведуть активні пошуки нового центрбека – ростер з Денисом Поповим, Максимом Дячуком, Олександром Сиротою та Антоном Болем головного тренера Мірчу Луческу не влаштовує. Враховуючи, що 20-річному Болю було б корисно піти в оренду для регулярних виступів в УПЛ.
«ТаТоТаке» повідомляли про інтерес до Володимира Салюка («Чорноморець») та повернення Александра Драговича («Црвена Звезда») – обидва варіанти відпали.
Конкретних інсайдів про пошуки захисника «Шахтарем» не чутно, але це здається логічним розвитком подій. По-перше, попри наявність Валерія Бондаря, Миколи Матвієнка, Ярослава Ракицького, Мар’яна Фарини та Едуарда Козика у команді немає центрбека профайлу Таловєрова – високого та потужного. По-друге, Ракицький не молодіє, трансфер Матвієнка попри спад форми виключати не можна, а надійність Бондаря останнім часом викликає сумніви.
По-третє, взимку гірники шукали нового оборонця – навіть була інформація про Таловєрова, його вважали заміною для Сергія Кривцова.
Коментував Максим ці чутки обережно – можна знайти підтекст про небажання повертатися в Україну:
💬 «Це величезна честь, з дитинства я грав у «Шахтарі» і мріяв виступати за цей клуб все своє життя. Але… Впродовж мого життя в мене є і буде мета виграти Лігу чемпіонів».
Пару років тому була й така цитата:
💬 «Шахтар» дав мені школу, я там провів 10 років. Але цю сторінку мого життя вже перевернуто, не хотів би туди повертатися. Я отримав травму, тренер на мене не розраховував, тож довелося шукати інші варіанти».
Сильні сторони Таловєрова – боротьба, спокій в роботі з м’ячем (не плутати з креативом), непоступливість 1 в 1
Слід розуміти, що Таловєров – це все ж не унікальний тип центрального захисника. Багато хто за підсумками Євро-2023 скаже, що взагалі старомодний – мовляв, сучасні тренди вимагають хоч якогось креативу в білд-апі, особливо в командах, які діють першим номером.
А Максим – начебто оборонець «британської школи», де ставка зроблена на фізику. Насправді після перегляду декількох матчів формується інший висновок – Таловєров не виступає розпасовщиком не тому, що не може, а тому, що на нього банально покладають зовсім інші функції.
У збірній Україні U-21 – бо поряд є Арсеній Батагов, колишній опорник з хорошим першим пасом. У ЛАСК – бо команда не марить контролем, маючи 49% середнього володіння.
Таловєров же грає просто, однак рідко помиляється під тиском. Як доказ – в Австрії його перевели в півзахист (а в центрі захисту використовували як справа, так і зліва).
Таловєров – універсал, якого в Австрії награвали в опорній зоні
Половину свого ігрового часу (225 хвилин) у складі ЛАСК Таловєров провів у ролі опорника. На рідну позицію повернувся аж ближче до кінця сезону.
З огляду на його показники, такий крок тренерського штабу є цілком доцільним – він другий номінальний центрбек ліги за кількістю передач у середньому за матч (з 89% точності).
Тут повертаємося до попередньої історії – ці паси у більшості випадків не гострі, проте надійні.
Втім, переведення в опорну зону трапилося ще завдяки декільком чеснотам.
Наприклад, Максим класно читає гру та сканує простір. Це допомагає йому як розпоряджатися з м’ячем, так і грати на випередження, здійснюючи перехоплення.
Епізод 1. Під тиском трьох суперників віддав на голкіпера, але помітив розрив у центрі, куди моментально відкрився та отримав передачу – відрізав одразу 4-х футболістів:
Епізод 2. Вже з позиції центрбека зробив перехоплення, хоч опонент був доволі далеко в момент пасу:
Епізод 3. Різко змінив напрямок руху та витикнув м’яч після рикошету:
Максима складно обіграти, силова боротьба також на високому рівні
Якщо визначати головний козир Таловєрова, то це безсумнівно вміння вести боротьбу. Як силову та верхову (де зріст у 1.96м стає у пригоді), так і в ситуаціях 1 на 1 (де антропометричні дані, здається, навпаки мали б бути перешкодою).
За 6 місяців у чемпіонаті Австрії Максим увірвався в топ-6 за відсотком виграних єдиноборств в обороні (левову частку своїх матчів Таловєров провів у чемпіонській шістці Бундесліги). У цьому плані він випередив своїх потенційних конкурентів у «Динамо» та «Шахтарі»:
В спробах обіграшу впадає в очі, що попри свій зріст Максим не є неповоротким – він здатен різко перегрупуватися.
Епізод 1.
Епізод 2.
Останній момент, на який хотілося б звернути увагу – звичка догравати до кінця. Коле Таловєрова випереджають, то все одно не застраховані від своєчасного підкату.
Епізод 1.
Епізод 2.
Таловєров рідко, але вдало використовує діагоналі
У передачах з просуванням у Максима не все в порядку, якщо порівнювати з центрбеками «Динамо» та «Шахтаря». Він їх і виконує значно менше (в рази), і відсоток успішності гірший – 60%, коли у киян та гірників захисники практично не опускаються нижче 70%.
Але знову ж таки – тут потрібно враховувати контекст. У ЛАСК Таловєров не ризикує, бо цього не вимагає командна гра.
Конкретний приклад – у середньому за матч він віддає по 3.93 передачі у фінальну третину. У Попова – 11.07, у Сироти – 10.39, у Бондаря – 7.92 (перевага динамівців зумовлена переходом на більш прямолінійний футбол навесні).
Однак з позиції опорника Максим доводив, що здатен роздавати ось такі діагоналі:
Саме з пасами вперед на 40+ метрів проблем немає – 82% точності (у Попова, Сирота та Бондаря гірше) при тому, що ЛАСК у чемпіонській групі мав найменше співвідношення довгих передач до загальної кількості.
Таловєров засвітився на Євро-2023 U-21 та довів, що не губиться у позиційному футболі
Виникає зустрічне запитання: «Так чому Таловєров підходить «Динамо» та «Шахтарю», якщо він пристосований до іншого стилю на клубному рівні?».
Відповідь – бо в одній команді, яка намагається грати позиційно та комбінаційно, Максим вже себе проявив. Йдеться, звісно, про молодіжку Руслана Ротаня, в якій центрбек виграв конкуренцію у Сироти та пару разів виходив на поле у статусі капітана.
Таловєров яскраво провів Євро-2023 та не губився у спробах усієї збірної зіграти в щось якісне (хоч в плей-оф це мало вдавалося).
Якщо проаналізувати пасову роботу, то тільки одного разу показник точності передач Таловєрова впав нижче 95% – проти Іспанії в півфіналі (89%). Ще є разючий контраст у порівнянні з періодом в ЛАСК – 84% точності пасів в останню третину (проти, нагадаємо, 60%).
Показники єдиноборств теж хороші, а за статистикою заблокованих ударів та перехоплень українець опинився в топі.
Тобто робити висновки, що Таловєров є старомодним захисником, не зовсім коректно. Навпаки слід констатувати, що він добре адаптовується до вимог різних тренерських штабів.
З Євро-2023 хочеться згадати ще пару окремих показових речей:
➡️ проти Хорватії, яка наприкінці притиснула Україну, Максим «божив» у захисті – 4 заблокованих удари, 4 відбори, 8 перехоплень, 5 виносів, жодного разу не дав себе обіграти;
➡️ проти Румунії, коли збірна довго вимучувала свій гол, він став корисним в побудові атак – 28 з 31 виконаних пасів вперед, 7 зі 7 в останню третину.
***
Ротань раніше ставив Таловєрова в один ряд з Михайлом Мудриком за працездатністю, назвавши їх найбільшими «пахарями» в команді – це багато про що свідчить в плані ставлення до справи.
Куди б не перейшов Максим, за його подальшим розвитком треба стежити. Проте «Динамо» та «Шахтар» теоретично були б у виграші, якби таки змогли переконати його повернутися в Україну.
Фото: Оксана Васильєва/«Динамо», інфографіка Tribuna.com, Severin Aichbauer/SEPA.Media/Getty Images, ФК «Динамо»
