1:5 у півфіналі Євро – наслідок крутої гри Іспанії у захисті. Україна створила комфортні умови для суперника
Розбираємо розгромну поразку збірної.
Шлях молодіжної збірної України U-21 на Євро-2023 завершився півфіналом – після нічиєї на груповому етапі резервами команда Руслана Ротаня розгромно поступилася Іспанії у битві основних складів (1:5).
Десь можна сказати, що нам повернулося за не зовсім логічні (з огляду на гру) на нашу користь події з минулих матчів. Однак насправді все набагато простіше – Іспанія зіграла класно, а нам не вдалося впродовж усіх 90 хвилин витримати заданий темп та, найважливіше, знайти вдосталь шляхів для зламування структури суперника.
В оперативно режимі намагаємося знайти причини програшу по гарячих слідах.
У складі було пару незначних змін: Сікан повернувся в основу, Кащук присів у запас
Проти Іспанії Руслан Ротань повернувся до використання номінального форварда – у старті вийшов Данило Сікан. Теоретично це могло бути пов’язано з відсутністю Дмитра Криськіва через перебір жовтих карток, однак є два мотиви вважати по-іншому. По-перше – за виключенням декількох епізодів, з французами гібридна роль Криськіва не спрацювала. По-друге – у ростер повернувся ще один нападник, адже Владислав Ванат відбув дискваліфікацію.
Ще одна зміна – поява Олександра Назаренка замість Олексія Кащука. І це доволі логічний крок, бо після Хорватії ексвінгер «Сабаха» не так сильно вражав, а представник «Дніпра-1» класно провів перший матч проти Іспанії та суттєво підсилив гру із заміни у чвертьфіналі.
Під Іспанію були свої заготовки – блок з 5 захисників, зміна позицій в білд-апі, пресинг у фінальній третині (вдавався рідко)
Тренерський штаб очевидно знайшов сильні сторони суперника, які потрібно було нейтралізувати. Це позначалося у декількох нововведеннях.
Якщо раніше при контролі м’яча опонентом українці діяли у 4-4-2, то тут обрали більш обережний варіант – 5-4-1.
Ключовий момент цього переходу – розташування Володимира Бражка в один ряд з центрбеками, і саме він постійно стежив за форвардом та капітаном іспанців Абелем Руїсом.
Однак декілька епізодів показали, що як мінімум Максим Таловєров та Арсеній Батагов до таких дій в обороні не звикли – вони залишали зони, куди вривалися інші гравці.
Другий момент – зміна білд-апу. Тепер Бражко та Артем Бондаренко розташовувалися не в лінію, а хавбек «Шахтаря» опускався нижче, створюючи трикутник. Ймовірний задум полягав у тому, що Іспанія пресингує трьома футболістами опорну зону, а Артем на м’ячі все ж спокійніший, ніж Володимир.
Останній акцент – спроби епізодично високо пресингувати Іспанію на флангах у фінальній третині. Вони були ефективними, але доволі поодинокими, у чому, звісно, проблема.
Знову працювала зв’язка Судаков-Мудрик – гострота створювалася лише після їхніх дій
Якщо загалом оцінювати ситуацію, то структурно знову мало що вдавалося, як і проти Франції, про що на післяматчевій пресконференції говорив Ротань. Але, здається, команда на такий випадок завжди готова до альтернативних варіантів – пріоритетним є ставка на індивідуальний клас окремих виконавців.
У другому матчі поспіль запалювали Георгій Судаков та Михайло Мудрик. Наш гол у першому таймі – їхня заслуга. Вкотре спрацювало ідеально порозуміння між партнерами.
Вінгер «Челсі» своєчасно стартував, а Судаков видав шедевральний пас. Далі – обіграш 1 в 1 на замаху та простріл, який замкнув Бондаренко.
У такі відриви Георгій кидав свого друга ще не раз, ось один з найкращих прикладів:
Також вони деколи допомагали виходити з оборони на флангах, коли свій пресинг вже вмикала Іспанія.
Пропущені голи – необов’язкові помилки, після яких було важко повернутися в гру
Попри все перші 45 хвилин складно було назвати позитивним. Все через відрізки, в яких Україна сипалася та залишала аж надто багато простору.
Показовими є пропущені голи, особливо другий:
Але не тільки. Такі розриви траплялися надто часто:
А спровоковані вони були перш за все чудовою роботою суперника без м’яча, який ефективно перекривав гравців та лінії для передач. Все це було передумовою для швидких атак Іспанії після наших втрат.
Україна активніше почала тиснути у другому таймі, знову провокуючи розриви. Але третій пропущений гол – такий же «дурний», як і перші 2
Другий тайм українська збірна розпочала значно агресивніше в плані тиску на чужій половині поля.
Так на удар після перехоплення вийшов Бондаренко, а після цього впродовж декількох хвилин вдалося успішно повторити високий пресинг ще декілька разів.
Проте знову була зворотна сторона медалі – це сміливий футбол проти команди, яка явно переважає за рівнем індивідуальної майстерності та вміє використовувати простір.
Ні, ця ідея не була поганою з огляду на те, що потрібно було відіграватися. Просто в таких випадках вся надія була на відсутність серйозних помилок позаду.
Вони, на жаль, трапилися. Спочатку Бондаренко замість банального виносу скинув в район опорної зони, звідки іспанці забили третій:
А потім ніхто не встиг накрити гравця, який з-поза меж карного забив 4-й. Схожим став й 5-й. Анатолій Трубін, до речі, здійснив лише один сейв. Флешбеки з матчу проти «Феєноорда» за «Шахтар» у Лізі Європи.
Ротань частково пішов на ризик замінами – однак більш низький блок Іспанії було не зламати
Ротань до четвертого пропущеного голу намагався виправити ситуацію замінами. Випустив Ваната, Івана Желізка в опорну зону, а найголовніше – номінального вінгера Максима Брагару на лівий фланг захисту, де він грає у «Чорноморці».
Одного разу Брагару на ударну позицію з правої таки вийшов, але глобально картину гри не змінив.
Все тому, що класно та організовано діяла Іспанія. І тут просто потрібно констатувати факт – коли вони сіли у середній блок за переваги в рахунку, то знайти шляхи до чужих воріт видавалося неймовірно складним завданням. Так, з одного боку не вистачало креативу від нас, але з іншого – десь після 55-ї хвилини іспанці були майже безпомилковими, не даючи навіть шансу на камбек.
Фото: Оксана Васильєва/«Динамо», інфографіка Tribuna.com, скриншоти трансляції «Суспільне Спорт»
