Сарапій, Прядун, Дришлюк та ще 13 головних відкриттів клубів УПЛ
Обрали по одному з кожної команди.
7 січня УПЛ дограла свій останній перенесений матч, який було заплановано на цю частину сезону. Тому можна підбивати остаточни підсумки.
У час, коли склади команд УПЛ кардинально змінились в умовах війни, українські вболівальники змогли познайомитися з новими особистостями. Немало з тих футболістів, хто нарешті отримали шанс проявити себе на новому рівні, запамятались своєю грою у першому колі цього сезону чемпіонату Україну.
Тож представляємо список гравців-відкриттів кожного з клубів в осінній частині кампанії. Ще раз наголошуємо: ми говоримо не обов'язково про найкращих гравців кожного клубу, а про тих, хто набільше здивував та перевищив очікування.
«Верес»: Валерій Кучеров
Це – найкращий опорник чемпіонату за версією WyScout. Дует Кучерова та Кльоца у центрі поля допоміг «Вересу» опинитися у верхній групі таблиці на старті сезону, проте глибини складу та майстерності виконавців Вірту для втримання позицій все ж не вистачило.
Взагалі «Верес» провів непогану роботу на трансферному ринку, адже до відкриттів можна віднести ще як мінімум двох новачків – захисників Вовченка і Курка. До цього вони виступали виключно в нижчих лігах.
«Ворскла»: Таулянт Сефері
Найважче було вибрати гравця, який здивував у складі «Ворскли» під керівництвом Скрипника. До останнього хотілося поставити сюди Олійника, який непогано повернувся в Україну, але 35-річний футболіст у списку відкриттів сезону – якийсь сюрреалізм.
Другим претендентом був Сефері – один з небагатьох легіонерів, який сходу прижився у полтавському колективі. За попередніми даними, «Ворскла» заплатила за албанця 500 тисяч євро, а він вже встиг відзначитися 4 голами в УПЛ та став незамінним у структурі Скрипника. Тільки ось проблема – його агент минулого тижня заявив, що вони можуть припинити співпрацю з клубом через невиконання домовленостей.
«Динамо»: Костянтин Вівчаренко
На жаль, кандидатів на звання головного відкриття в «Динамо» було не так багато. На відміну від розчарувань, вибір полягав всього між двома футболістами – Ванатом та Вівчаренком.
Костянтин виграв цю заочну конкуренцію завдяки ефекту несподіванки – від Ваната ще весною після благодійних матчів очікували прогресу та звершень. А от достатньо впевнена гра Вівчаренка дещо здивувала на старті сезону, адже безальтернативною заміною для Миколенка вважався Дубінчак.
Найголовніше, що слід відзначити у виступах Вівчаренка – його культура пасу та відсутність страху брати ініціативу на себе. Неодноразово помічалося, що передачі фулбека є дуже зручними для партнерів, а це рідкість у сьогоднішньому «Динамо». Так, іноді виникають труднощі у позиційній роботі в захисті, але у Костянтина є час це виправити – йому всього 20 років.
«Дніпро-1»: Едуард Сарапій
Безальтернативний кандидат навіть в умовах сенсаційного першого кола у виконанні «Дніпра-1». Історія Сарапія цікава – ще 2 роки тому він грав у другій лізі за «Металург» Запоріжжя, а цей сезон є для нього дебютним в УПЛ.
Тепер він отримав статус основного центрбека/опорника (в залежності в обставин з травмами в команді) лідера чемпіонату та виклик у збірну Україну – а чи потрібні інші аргументи?
До речі, найкращим оборонцем першості Едуарда вважає й WyScout.
«Зоря»: Богдан Бутко
В «Зорі» довелося вибирати з чотирьох футболістів, які несподівано яскраво показали себе. Це стосується Кірюханцева, на якого не розраховували в «Шахтарі», але якому ван Леувен знайшов місце на фланзі атаки, Чурка, якого нідерландець перевів у центр поля, та Данченка – одного з найкращих фулбеків першої частини УПЛ.
Однак пропустити грандіозний камбек Бутка просто неможливо. Богдан рік знаходився без клубу та професійного футболу, а тут одразу видав 2+1 в 10 матчах. Ба більше, цього сезону його використовують всюди – справа, зліва та навіть в центрі оборони. Як відбирати м’ячі Бутко теж не забув – він третій за цим показником серед крайніх захисників.
«Інгулець»: Артем Смоляков
Лівий захисник, який потрапив у нашу символічну збірну першого кола з гравців U-21. Смоляков є вихованцем старого «Дніпра», а в структуру «Інгульця» потрапив у 2020 році. З того часу до цього літа на дорослому рівні він провів всього 2 зустрічі, але цього сезону Артем просто вибив двері в УПЛ – 2+2 за 740 хвилин. Окрім цього, 19-річний фулбек не поступається таким досвідченим футболістам як Булеца та Болбат за показником просування м’яча.
«Колос»: Сергій Чоботенко
Захисник, який влітку в останній момент виявився не потрібен «Дніпру-1», став у пригоді «Колосу». Часу на адаптацію екслідеру «Маріуполя» не знадобилося – серед польових гравців більше хвилин в УПЛ провели лише Болбат та Мілько.
Пара Чоботенка з Гончаренком виглядає дуже солідно за українськими мірками, але чомусь ковалівців від кризи наприкінці осінньої частини хороший підбір виконавців не врятував.
«Кривбас»: Назар Волошин
На відміну від Вікентія Волошина, Назар до цього сезону не мав досвіду виступів на найвищому рівні. Однак це не завадило йому бути світлою плямою у «Кривбасі» в той час, коли Вернидуб намагався вирішити проблеми на інших позиціях.
Коли ж криворіжці врешті-решт знайшли свою гру, Волошин взагалі вийшов на передові ролі – команда здобула 4 перемоги в останніх 6 матчах, а Назар забив 3 голи, 2 з яких вирішальні. Йому, нагадаємо, всього 19 років. Луческу, а може вже пора?
«Львів»: Віталій Бойко
Бойка минулого сезону могли запримітити любителі першої ліги у складі «Кременя» (до його переходу в «Волинь» взимку). Тоді він відзначився 3 голами та 2 асистами, ставши лідером команди та одним з найяскравіших гравців чемпіонату. Ця кампанія є для 25-річного плеймейкера не настільки результативною – 1+2. Проте не забуваймо, який футбол зараз пропагує «Львів» та в якій складній кадровій ситуації знаходиться клуб.
Віталій, який вирізняється своїм дриблінгом та баченням поля, є просто єдиною світлою плямою у колективі Дулуба. Навіть в таких умовах йому якимось чином вдається створювати загрозу біля воріт суперників. «Зоря» підтвердить.
«Металіст»: Максим Прядун
А хто, як не він? До цього сезону 25-річний форвард забив лише 12 голів у своїй професійній кар’єрі, а у 14 матчах поточної кампанії вже відзначився 6 м’ячами. Причому відкриттям для вболівальників стала не лише результативність Прядуна, але і його вміння виконувати обов’язки справді хорошого нападника – обігрувати, втікати від захисників, працювати корпусом, хитро діяти у чужому карному майданчику та постійно створювати тиск на опонентів.
«Металіст 1925»: Олег Мозіль
Мозіль отримав звання голкіпера-сенсації у нашій символічній збірній, а зараз лише у черговий раз нагадаємо про його унікальність. Для Олега цей сезон також є дебютним в УПЛ (до того виступав за «Агробізнес»), а він вже встиг потягнути важливий пенальті від Циганкова та стати лідером серед воротарів за індексом WyScout – Мозіль перший за кількістю сейвів та другий за попередженими голами.
Якби не Олег, то головним відкриттям у складі «Металіста 1925» цілком можна було б вважати ще одного дебютанта вищого дивізіону з «Агробізнеса» – центрбека Ігоря Курила.
«Минай»: Назарій Воробчак
Під час перегляду матчів «Миная» склалося враження, що в УПЛ з’явився унікальний гравець, який не боїться брати ініціативу на себе. Воробчак привернув до себе увагу у протистоянні з «Динамо» – нехай тоді у нього не все вдавалося, однак на тлі вінгерів України він виглядав дуже активним у креативі та обіграші суперників. Статистика це підтверджує – в середньому по 5.43 спроб дриблінгу за матч та 1.54 передач під удар партнерам. Шкода лише, що завершувати ці моменти у «Минаї» немає кому.
«Олександрія»: Кирило Дришлюк
Представник чемпіонської команди Петракова довго шукав себе у дорослому футболі, а на передові ролі у клубі Дришлюк, здається, вийшов лише зараз. Сезон він починав у статусі запасного, але потім виборов своє місце та 5 разів поспіль з’являвся у старті. Конкуренція ж в «Олександрії» на цій позиції солідна – Демченко, Білошевський, Рибалка, Копина.
Кирило відповідає перш за все за оборонні дії, а його найпам’ятнішим матчем стала зустріч з «Шахтарем» (2:2). Загалом Дришлюк знаходиться серед лідерів чемпіонату за роботою у контрпресингу, передачами з просуванням та кількістю верхових єдиноборств, чим іноді компенсує недоліки Рибалки.
Чому не Мірошніченко та Цуріков? Вони проводять неймовірний в плані результативності футбол, але на рівні УПЛ ці фулбеки зарекомендували себе вже давно. Голи Цурікова, який став найкращим на своїй позиції восени – певною мірою несподіванка, проте ще перед сезоном його вважали одним з лідерів команди.
«Рух»: Богдан Слюбик
Продовжуючи тему молодих гравців, які здивували в осінній частині сезону, не можна не згадати про «Рух». Тут від вибору очі розбігалися. Найбільш яскравим став дебют у дорослому футболі 18-річного центрбека Слюбика.
Нехай в УПЛ Богдан провів лише 380 хвилин, що значно менше, ніж у 20-річного Дідика (904 хвилини), але своєю грою викликав великі сподівання. До того ж Слюбик став основним у збірній U-19, яка без втрат пройшла кваліфікаційний раунд Євро-2023, а також ключовим футболістом юнацького колективу львів’ян у Лізі чемпіонів.
За інформацією Віктора Вацка, за Слюбиком впродовж 2 років стежать скаути європейських клубів. В дебютних матчах чемпіонату України Богдан не загубився – 87,5% виграних єдиноборств в обороні та 85% виграних верхових дуелей.
«Чорноморець»: Владислав Наумець
Наумець – мозок команди Григорчука, без якого одеситам було б взагалі вкрай складно. Це, мабуть, один з найкреативніших півзахисників чемпіонату, які виступають не у складах грандів. Владислав у середньому здійснює по 5,82 спроб дриблінгу за гру, по 1,1 прихованій передачі та по 5,38 пасів з просуванням. Для сьогоднішнього «Чорноморця» – це топстатистика.
Можливо, хтось очікував побачити тут 20-річного Брагару, за яким нібито стежать «Дніпро-1» та «Шахтар», однак його вплив на стиль команди все ж не настільки вагомий.
«Шахтар»: Георгій Судаков
Складним був вибір у «Шахтарі», адже себе проявили одразу декілька гравців. Мудрика не враховуємо – про його потенціал всі знали ще минулого сезону, а в цю кампанію Михайло входив як справжній лідер команди.
У списку з Судаковим, Бондаренком, Бондарем та Криськівим обираємо саме Георгія. Криськів провів занадто мало матчів, у Бондаря були провальні ігри, а Бондаренко виглядає не настільки ключовою фігурою в центрі поля, як нова «вісімка» гірників.
У першому колі УПЛ від дій Судакова залежав розвиток атак команди, а цифри підтверджують, що 20-річний українець зі своїми завданнями впорався – він третій серед півзахисників за кількістю передач в середньому за матч та другий за ривками з просуванням. Про те, як Георгій разом з Бондаренком протягують м’яч від власних воріт на чужу половину поля, ми вже детально розповідали раніше.
***
Пропонуйте свої варіанти найяскравіших сенсацій цього унікального для України сезону 👇👇👇
Фото: Юлія Перекопайко/Dynamomania, «Шахтар», «Рух», «Олександрія», сайт УПЛ, FootballHub, «Дніпро-1», «Колос», Sport.if.ua, Юрій Юр’єв, «Верес», «Чорноморець», «Металіст», cherkassy-sport.com
