Вальверде – новий лідер «Реала»: збалансовує команду, дивує універсальністю та пристрастю
Про футболіста, який вміє все.
Нещодавно у мережі набрав популярності тренд «Конспірологічні змови у футболі». Tribuna.com раніше вже представляла свою версію списку дивних переконань, проте туди сміло можна додати ще один – Федеріко Вальверде є сином Анчелотті.
Здається, що під керівництвом Карло 24-річний уругваєць грав завжди, а в Іспанії його навіть назвали «амулетом Анчелотті». Без Феде важко уявити сьогоднішній «Реал», хоча ще рік тому така теза звучала б доволі дивно. Ба більше, у хавбека все ж не з самого початку були настільки близькі відносини з тренером.
Наприклад, ще у лютому Вальверде був незадоволений кількістю ігрового часу, а його дружина Міна Боніно у соцмережах натякала, що коучу слід проводити зміну поколінь та довіряти молодим гравця.
Малоймовірно, що саме до порад аргентинської журналістки дослухався Карло, але Федеріко шлях від гравця ротації до ключового футболіста команди пройшов дуже швидко. Вальверде – не просто «тіньовий лідер», він – той елемент, без якого навряд чи працюватиме уся система мадридців.
Для багатьох старт поточного сезону у виконанні уругвайця став справжнім відкриттям. Вальверде приємно здивував, вийшовши на провідні ролі у «Реалі». Його стабільність та ставлення до справи говорять лише про одне – цей хлопець вже є одним з найкращих футболістів світу та новим лідером «вершкових».
У Вальверде доволі банальна історія потрапляння у склад «Реала», однак його успіх став результатом збігу обставин
Історія Вальверде не вражає унікальністю та голлівудським сценарієм. Він був одним з найкращих уругвайських талантів покоління та вже у 17-річному віці долучався до тренувань основної команди місцевого «Пеньяроля». Проте, як й всі інші «зелені футболісти», мав своїх тарганів у голові. «Бігати він не хотів, просто не любив це робити. Йому подобалося грати 10-ку та діяти під нападником, не виконуючи ніяких захисних функцій», – фраза одного з працівників академії у матеріалі від FIFA+, в яку сьогодні важко повірити.
Півзахисника запримітили скаути декількох європейських клубів, а у 2016 році вибір остаточно був зроблений на користь «Реала». Іншим реальним претендентом вважався «Арсенал», який за сезон до цього встиг відмовитися від послуг уругвайця (після Венгера щось зовсім втратили нюх на молодих талантів).
У «Реалі» також все проходило доволі шаблонно – успішний період в «Кастільї» під керівництвом Соларі та оренда в «Депортіво», звідки Феде повернувся з набитими у боротьбі за виживання шишками. Свій шанс в основній обоймі мадридців Вальверде отримав завдяки продажу Маркоса Льоренте в «Атлетіко». Все, що було далі – результат кропіткої роботи самого футболіста.
Феде – справжній боєць, за харизму та відданість вболівальники називають його майбутнім капітаном команди
Одна з головних причин, чому у Вальверде повірили тренери – працелюбність. «Воркрейт» у Феде зашкалював навіть на тренуваннях, а в умовах зміни футбольних трендів та популярності пресингу він став неймовірно корисною опцією у першій команді. Експерти в один голос заявляли, що у цьому компоненті в «Реалі» хавбек поступається хіба що Каземіро.
Працелюбність – основна риса Вальверде, але ключем до успіху стало не вдосконалення своїх сильних сторін, а апгрейд якостей, які раніше були не на такому високому рівні. У цьому уругвайцю допомагав Лука Модрич, про що Федеріко неодноразово згадував.
Прогрес видався доволі стрімким – «Пахаріто» («колібрі», прізвисько Вальверде в Іспанії, яке українською звучить ще більш символічно) поступово здобув довіру Зідана та Анчелотті, підтвердивши сподівання головного скаута клуба Хуні Калафата, а у серпні минулого року підписав з «Реалом» новий контракт до 2027 року з відступними у 1 мільярд євро.
Вболівальники «вершкових» подейкують, що до того часу Вальверде точно виступатиме з капітанською пов’язкою. Бійцівські якості, харизма та відданість справі – те, що завжди уособлювало капітанів «Реала». Феде вважають гідним спадкоємцем традицій Касільяса, Рамоса та Марсело після того, як старожили команди (Бензема, Модрич, Кроос) поступляться своїм місцем молодому поколінню.
Вальверде – це уособлення значення «універсал» у футболі. У своїй кар’єрі Федеріко не грав лише на трьох позиціях
В Іспанії часто жартують, що Вальверде свого часу занадто багато спілкувався з Лукасом Васкесом. Мовляв, той передав йому свою навичку «Де поставите, там й буду грати».
За всю свою кар’єру Федеріко не грав лише на трьох позиціях – воротар, лівий захисник та форвард. У «Кастільї» він був і центрбеком, і лівим вінгером. Згадуючи тактику Анчелотті з Модричем у ролі хибної дев’ятки проти «Барселони», уругваєць у майбутньому цілком може отримати ще один унікальний досвід.
Сам Карло доволі коротко та чітко пояснює своє бачення щодо функцій Вальверде: «Його найкраща позиція? На футбольному полі».
Анчелотті довго шукав, проте все ж знайшов для Вальверде ідеальну роль – він отримав більше свободи в атаці та збалансовує команду
Зрозуміло, що Анчелотті лукавить. За останні декілька років Вальверде випробували на декількох позиціях – на рідній у центральній ланці, справа у захисті у статусі дублера Карвахаля та справа в атаці. Постійну роль вінгера Федеріко отримав зовсім недавно, весною цього року.
У поточному сезоні Вальверде 90% матчів починає саме на фланзі, і це рішення виглядає справді логічним. Після продажу Каземіро основним опорником став Чуамені, який нехай і солідно себе проявляє, але все ж не виконує той обсяг роботи, який встигав виконувати бразилець. Наявність Федеріко на полі гарантує допомогу Орельєну та іншим півзахисникам. Так Анчелотті віднайшов баланс, адже чекати на оборонні дії від Вінісіуса на протилежному фланзі – марна справа.
Двожильність Вальверде при цьому дозволяє встигати в атаці. Якщо в Україні постійно згадують слова Суркіса про ЛЧ та ЛЄ, то у Мадриді слова Анчелотті про результативність Феде: «Сказав йому, що порву свою тренерську ліцензію, якщо він не заб’є 10 голів за сезон. У нього кам’яна нога, мене раніше дивувало, що він так мало забиває». Станом на сьогодні пройшла майже третина кампанії, а в уругвайця вже 4+2 за системою гол+пас.
Якщо у когось виникають сумніви щодо цитати Карло про потужність удару Вальверде, то достатньо поглянути лише на цей епізод з матчу збірної Уругваю:
Проте, удар – не єдине, що допомагає Вальверде покращувати свої бомбардирські звитяги. Цей незграбний на перший погляд хлопчина, виявляється, володіє неймовірною технікою. Поєднання з фізичною силою, швидкістю та вмінням оцінювати простір навкруги перетворює його на непоганого дриблера, хоча під час своїх сольних проходів хавбек не демонструє нічого надординарного. Черговий доказ – гол у ворота «Мальорки», коли Федеріко пробіг метрів 70.
У Вальверде також є й своя фішка, яка часто заплутує суперників. Для «Реала» цілком нормальним явищем є ситуація, коли він приймає м’яч на своєму правому фланзі, а вже через декілька секунд опиняється з ним на протилежному крилі атаки. Такий собі «дриблінг поперек поля», який дозволяє партнерам переміщуватися у вільні зони, які не встигають закривати опоненти.
Найкращим підтвердженням покращення атакувальних вмінь є статистика. Як мінімум, середній XG за гру виріс з 0,04 до 0,15. Як максимум, значний прогрес у показниках успішних спроб 1 в 1, передач під удар партнерам та дій на чужій половині.
В ступорі деколи знаходяться не тільки суперники, але й оператори трансляцій Ла Ліги, яка використовує новітні технології. Їхній штучний інтелект, щоправда, поки не встигає за ідеями тренерського штабу «Реала». У матчі проти «Атлетіко» система не змогла нормально ідентифікувати схему команди, адже останній з атакувальної трійки Вальверде побіг страхувати Карвахаля.
Феде вміє все, чого вимагають стандарти сучасного футболу
Універсальність – це не лише про розташування на полі, це також про різновид вмінь, які футболіст здатний демонструвати у грі. Вальверде викликає захоплення, бо здається, що вміє абсолютно все: йти в обіграш, відбирати м’ячі, брати на себе ініціативу в атаці, боротися, віддавати шикарні передачі (приклад – асист на Вінісіуса у зустрічі зі «Селтіком»), бити, фінтити.
За індексом WyScout Вальверде знаходиться на 6-й позиції рейтингу найкращих вінгерів у чемпіонаті. Але одне уточнення – він єдиний зі списку, хто ще рік тому награвався в опорній зоні чи справа у захисті.
Найголовніше, Федеріко – розумний футболіст та вміло використовує свої сильні сторони. І ні, мова не лише про відомий епізод з вилученням у Суперкубку Іспанії, а загалом. Така собі «машина» без видимих слабких місць. Якщо продовжуватиме в тому ж дусі, то чим це не один з основних претендентів на «Золотий мяч-2023»?
Анчелотті на днях навіть погодився, що Вальверде своєю грою нагадує Джеррарда: «Приємно, що люди так думають. У Федеріко є всі можливості, щоб досягти такого рівня».
Утім, вже зараз уругваєць здається більш різностороннім гравцем, ніж Стівен. Інша справа, що для досягнення рівня англійця потрібно провести ще як мінімум декілька таких потужних та стабільних сезонів.
Вальверде – це про футбольну пристрасть. А ще він просто добряк
Про що точно ще варто згадати – футбольна пристрасть «Пахаріто». Як би це дивно не звучало в контексті «Реала» – королівського клубу з купою зірок – але Вальверде став першим за останніх 4 роки гравцем команди, хто за своїм бажанням та наснагою нагадав праймового й вічно голодного до перемог Роналду.
Емоції Феде після забитих голів у ворота «Лейпцига» та «Атлетіко» – це щось.
У тому ж дербі проти «Атлетіко» хавбек, мабуть, залишив на полі усього себе. «Ти що, з війни прийшов?» – написала його дружина в інстаграмі, коли побачила закривавлену футболку.
«З таким ставленням він міг стати локальною зіркою в Південній Америці, але трансформував себе в одного з головних трудяг покоління. Його талант помножився на цю конкурентну перевагу, що зробило його набагато ефективнішим у сучасному футболі та важливим на рівні головного клубу світу», – саме на такий комплімент від журналістів Marca нещодавно заслужив Вальверде. Все йде до того, що місцеві дітлахи зовсім скоро отримають нового кумира.
Ще одним показовим моментом є підтримка Асенсіо на матчі з «Лейпцигом», коли Марко освистали вболівальники «Реала» за його невдоволення та скарги щодо кількості ігрового часу. Федеріко миттєво почав демонстративно аплодувати другу, закликаючи фанів робити те ж саме.
***
Насправді фактор Вальверде робить й без цього симпатичну збірну Уругваю прихованим фаворитом ЧС-2022. Їхня зв’язка з Родріго Бентанкуром у центрі поля мало чим поступається провідним європейським командам, а бонус у вигляді сплаву досвіду й молоді в атаці (Кавані, Суарес, Нуньєс) та зіркових захисників (Араухо, Хіменес) збільшують шанси уругвайців на сенсацію. Вальверде, до слова, цього року навіть було визнано найкращим спортсменом країни.
За Вальверде також не було помічено жодних скандалів. Масла у вогонь деколи підливає його дружина у соцмережах, але це у більшості випадках виглядає виключно як підтримка чоловіка, а не як критика когось іншого. Хороший приклад для деяких українських футбольних пар.
Вальверде та Боніна зберігають хорошу репутацію, а ще нерідко веселять публіку. Наприклад, у травні гравець заявив: «Заради перемоги в ЛЧ готовий віддати багато, крім сина. Можливо, дружину віддав би». Міна не розгубилася: «Я не засуджую його та не ображаюся. Я теж готова віддати його заради ще однієї перемоги «Рівер Плейта» в Копа Лібертадорес».
А вже завтра на Феде та «Реал» чекає найскладніше випробування у поточному сезоні – Ель Класіко з «Барселоною», яка у турнірній таблиці випереджає мадридців лише за додатковими показниками. У «Пахаріто» буде й своє особисте протистояння – з Педрі та Гаві, з якими вболівальники обох команд його постійно порівнюють, вступаючи у довготривалі дискусії.
Фото: інфографіка Tribuna.com, David S. Bustamante/Soccrates (Getty Images), fcbarcelonanoticias.com, трансляція MEGOGO, Anadolu Agency/Getty Images, Denis Doyle/Getty Images, інстаграм Міни Боніно, Alexander Hasse/Getty Images; Mutsu Kawamori/Global Look Press
