Гроші за продаж «Челсі» досі не пішли на допомогу Україні. Голова фонду каже, що їх треба віддати й людям «від Молдови до Сомалі»
Уряд Великої Британії категоричний – гроші лише в Україну.
Навесні 2022-го Роман Абрамович продав «Челсі» Тодду Боелі. Процес фактично контролювався урядом Великої Британії, оскільки між оголошенням російського олігарха про продаж клубу та самим продажем на нього наклали санкції.
Зрештою, 2,9 млрд доларів з продажу мали йти у спеціально створений фонд, який зрештою мав передати гроші на допомогу постраждалим від російської агресії проти України.
Через майже півтора року гроші досі «зависли» у Великій Британії. Чому так?
Проблема була закладена ще у формулюваннях – Абрамович та уряд Великої Британії прокомунікували призначення фонду по-різному
Проблема була закладена ще під час оголошення про спрямування коштів. Уряд Великої Британії у своїй комунікації був чіткий – гроші повинні піти в Україну:
«Сполучене Королівство подбає про те, щоб Роман Абрамович не отримав жодної вигоди від продажу футбольного клубу «Челсі», а кошти від такого продажу були використані на гуманітарні цілі в Україні.
Відповідно, Міністерство фінансів не видаватиме ліцензію, яка дозволяє використовувати будь-яку частину доходів від продажу у спосіб, який принесе пряму чи опосередковану користь Роману Абрамовичу чи будь-якій іншій визначеній ним особі. Крім того, Казначейство видаватиме лише ліцензію, яка гарантує використання таких надходжень виключно в гуманітарних цілях в Україні».
Абрамович же, коли звертався до ЄС з проханням зняти санкції та відшкодувати збитки перенаправленням 1 млн євро у цей фонд, говорив про нього так: «Фонд жертв конфліктів, який створюється у зв'язку з продажем «Челсі».
Однак Майк Пенроуз, колишній виконавчий директор ЮНІСЕФ, якому уряд поставив задачу юридично оформити фонд, щоб потім через нього розподіляти кошти, і фактично голова цього фонду, каже, що в угоді про продаж були «формулювання Абрамовича»:
«Коли «Челсі» було продано, кошти були передані у майбутньому створеному нами фонду, щоб вони могли допомогти «всім жертвам війни в Україні та її наслідків» – це умова, яка згодом була записана в документах про продаж, затверджених урядом».
Окрім дозволу уряду Великої Британії, на те, як і куди витратити гроші, повинен дати дозвіл і Європейський союз. Усе через те, що ЄС також наклав санкції на Абрамовича. А той, своєю чергою, офіційно громадянин Союзу – за кілька років до повномасштабного вторгнення йому вдалося отримати громадянство Португалії.
New York Times повідомляв, що умова передати гроші виключно в Україну також передбачалася домовленістю між Великою Британією та ЄС.
Сторони не можуть домовитися: обоє стоять на своїх позиціях, Пенроуз хоче витрачати гроші за межами України
Власне, уряд Великої Британії наполягає на своїй початковій позиції – гроші повинні бути витрачені в Україні. Про це речник уряду ще раз наголосив у коментарі The Athletic:
«З моменту продажу «Челсі» ми чітко дали зрозуміти, що видамо лише ліцензію, яка гарантує, що виручені кошти будуть використовуватися конкретно для гуманітарних цілей в Україні».
Про це сказав й анонімний співрозмовник видання, який працював в уряді минулого року – додавши, що чиновники готові заморозити ці гроші на роки, поки не переконаються, що росіяни не отримають будь-який прибуток з них будь-яким чином.
У фонді ж – своя позиція. Пенроуз скаржиться, що уряд Великої Британії «ставить перепони» допомозі постраждалим. От тільки до постраждалих, яким мають бути спрямовані кошти, він відносить не лише жителів України.
«Через рік уряд повідомив фонду, що через угоду з ЄС гроші буде виплачено, лише якщо ми погодимося обмежити витрати в межах географічних кордонів України, і не можемо розглядати будь-які запити, які б виділили гроші українцям за межами України, родинам, які приймають їх в інших країнах, у тому числі в таких місцях, як Британія, або багатьом іншим, які страждають через війну», – написав Пенроуз у своїй колонці для The Times.
Далі Пенроуз також скаржиться на «непрямі наслідки конфлікту», через що люди у бідності зіштовхнулися зі «ще важчими» умовами. Зокрема, говорить про голод і страждання «від Молдови до Сомалі».
Однак наголошує, що не планує витрачати гроші в РФ, Білорусі чи для осіб під санкціями – пояснює це так: «Це порушить закон про санкції. Можу вас запевнити, що ні я, ні наше шановне керівництво не хочемо сидіти у в'язниці».
