«Металіст» бореться за життя – і за цим варто стежити: нуль легіонерів, молодий склад, гроші від «Дніпра-1»
Все перевернулось з ніг на голову через повномасштабне вторгнення Росії.
Про повернення «Металіста» до УПЛ стало відомо приблизно рік тому, ще до першого туру Першої ліги. Амбітні заяви, підкріплені солідними трансферами, не залишали сумнівів, що харківський клуб із впевненістю пройде ще один сезон у ПФЛ. Січневі підписання дозволяли мріяти навіть про швидке повернення до Харкова єврокубків.
Перший тур Прем'єр-ліги-2022/23 представлявся приблизно так: заповнений ОСК «Металіст», Пейшото, Балулі, Пауліньо, Маілтон у старті, ветеран Фомін на лаві, будь-якої миті готовий увірватися в гру, як 16 років тому, Ярославський та Красніков у VIP-ложі, а після матчу – святковий феєрверк або невеликий концерт на площі на честь повернення до еліти.
З усього цього справдиться лише Фомін на лаві, та й то – у ролі помічника тренера. У «Металісті» все перевернулося з ніг на голову.
5,5 місяців були за кордоном, могли не стартувати у новому сезоні
У середині лютого команда вже анонсувала повернення до Харкова, щодня у клубному інстаграмі публікувався зворотний відлік до кубкового матчу проти «Зорі». Але турецький збір затягнувся - 24 лютого команда (ще з легіонерами) записала відео на підтримку України, а керівництво вирішило залишити гравців та персонал у Туреччині.
Лише 3 серпня «Металіст» перетнув кордон, оселившись в одному з ужгородських готелів (саме в Ужгороді команда гратиме свої матчі в новому сезону). Вийшло, що за кордоном клуб пробув 169 днів, правда з перервою на відпустку, але «Металіст» не повертався в Україну.
З початком війни Ярославський довірив Краснікову керівництво клубом. За словами Кучера, продовження зборів профінансував саме президент, а згодом це підтвердив і Красніков. При кожній нагоді він також намагався нагадувати, що Ярославський = «Металіст», але цілком логічною була поява чуток про те, що бізнесмен охолов до футболу.
На початку липня з'явилася інформація, що команда взагалі могла не стартувати у новому сезоні – у Харкові не знайшлося людей, які готові були фінансувати клуб замість Олександра Ярославського, у якого з'явилися проблеми та «не вистачає грошей». Він все ж продовжив фінансування.
Проте це не зняло всіх питань про майбутнє «Металіста». Єдиний раз, коли Олександр Ярославський з'явився в медіапросторі з «живим» коментарем, стався незабаром після появи чуток про можливий нестарт команди.
«Скільки разів мені ще відроджувати «Металіст» з попелу? 10-15 разів? 20? Дайте мені якусь перспективу, щоб я розумів, що робити. Ви ж результати мого «Металіста» бачили. І одного, і другого разу. Скажіть, скільки разів мені ще потрібно його відроджувати, щоб я розрахував сили?»
Такий сплеск емоцій точно не додав оптимізму вболівальникам «Металіста», хоч Ярославський і спробував заспокоїти всіх, давши гарантію у «мільярд відсотків», що клуб житиме.
Але навряд чи для команди це буде таке ж безтурботне життя, як раніше.
Красніков та Кучер пішли у «Дніпро-1», спортдиром призначили Кобіна, команду очолив багаторічний експомічник Ковальця
Ось і головна зміна у «Металісті» перед стартом в УПЛ. Наприкінці червня вперше з'явилася інформація, що Кучер та Красніков підуть у «Дніпро-1». І тренер, і віцепрезидент не заперечували можливості такого розвитку подій, але запевняли, що це станеться тільки після того, як буде впевненість у майбутньому харківської команди.
Ярославський тоді коротко прокоментував: «Я нікого нікуди не відпускав». Якоїсь миті здалося, що, можливо, все відкотиться назад, харківський клуб все ж таки почне сезон під керівництвом Кучера і з Красніковим, хоч і без легіонерів. Але на онлайн зустрічі, що відбулася за кілька днів, було ухвалено рішення відпустити тренера у «Дніпро-1» (а з ним і помічника Юрія Ушмаєва). За попередніми даними, дніпряни повинні заплатити один мільйон доларів компенсації.
А за кілька тижнів вже і Красніков оголосив, що склав свої повноваження віцепрезидента «Металіста» і вирушив тим же маршрутом. Те саме зробив Папа Гує, який працював спортивним директором у харківському клубі.
У структурі клубу відбулося багато кадрових змін. Генеральним директором став Валерій Грига. Він перебуває у «Металісті» з 2005 року, раніше очолював медіадепартамент клубу, потім працював у селекційному відділі.
Повернувся Андрій Колесник, спеціаліст працюватиме тренером-аналітиком команди, чим вже займався у «Металісті» із серпня 2020 по лютий 2022 року. Новим спортивним директором став Василь Кобін, який раніше був головним тренером «Минаю».
У тренерському штабі, звісно, також зміни. Виконувачем обов’язків головного тренера «Металіста» призначений Олег Ратій, хоча спочатку клуб оголосив про призначення на цю посаду Олександра Призетка. Але той не може виконувати обов’язки через відсутність тренерської ліцензії UEFA Pro. Натомість Призетко залишається у тренерському штабі разом з іменитими харків'янами Русланом Фоміним та Андрієм Диканем.
У Ратія мало досвіду роботи головним тренером. З березня по червень 2017-го він очолював «Буковину», але без особливих успіхів (14 очок у 15 матчах).
Набагато більше досвіду у нього в ролі помічника. Вісім років працював у штабі Сергія Ковальця. «Олександрія», «Оболонь», словацький «Татран», «Металург» З, молодіжна збірна України. Можливо, керуватиме процесом усе ж таки Призетко, а Ратій лише номінально буде головним тренером.
У Призетка досвіду трохи більше – з 2016-го по 2018-й почергово він виконував обов'язки головного тренера в «Металісті», потім був головним у «Поліссі» та «Металісті 1925».
Пейшото та Маілтон можуть повернутися, щоб піти у «Дніпро-1», у Балулі проблеми з зайвою вагою, підписали Коркішка та Панасенка
Після зимових трансферів Давида, Поблете, Пауліньо, Касареса та Траоре у багатьох постало питання – а як бути з лімітом на легіонерів? Адже й до того в команді були Маілтон, Балулі, Гарріс, Пейшото, Ріаскос. На жаль, цей приємний головний біль більше неактуальний для харківського клубу. На даний момент у команді нуль іноземців. У липні на перегляді був експівзахисник збірної Конго, але, схоже, не підійшов.
З легіонерами, що пішли, все заплутано. Про деяких є точна інформація – остаточно покинули клуб. Наприклад, Хуан Касарес став повноцінним игроком «Індепендьєнте», Херонімо Поблете в якості вільного агента перейшов в «Аль-Васл», в такому ж статусі Кадім Гарріс приєднався до «Самсунспора». Не було жодних заяв про відхід Бубакара Траоре, хоча портал Transfermarkt повідомляє, що він є вільним агентом з 1 липня.
З рештою гравців все трохи складніше. Давид, придбаний на початку лютого за 2 млн євро, виступатиме за «Ред Булл Брагантіно», але невідомо, на яких умовах. Була інформація, що харків'яни не встигли повністю розплатитися за його перехід.
Пейшото на правах оренди виступає за «Сеару», угоду розраховано до кінця року, але «Металіст» може повернути гравця, щоб... віддати у «Дніпро-1». Такий самий трюк можуть провести і з Маілтоном, який зараз бігає у «Шапекоенсе». В оренді до кінця 2022-го також знаходиться Пауліньо, він вирушив до Японії. Не дуже приємне розставання з Ріаскосом через правило ФІФА – 27-річний нападник пішов в оренду в саудівський «Аль-Халідж», але після її закінчення стане вільним агентом.
Дивна ситуація з улюбленцем харківських уболівальників Фаресом Балулі. Він був єдиним легіонером, хто після початку війни не знайшов собі варіант хоча б із орендою. У середині літа повідомлялося, що він може приєднатися до «Дніпра-1», а потім – що француз погодився провести підготовку до сезону з дніпровським клубом. Але на початку серпня стало відомо, що півзахисник не возз'єднається з Кучером у новій команді – гравець у дуже поганій формі, набрав багато зайвої ваги.
Це його одвічна проблема. У 19 років він мав 8 кг зайвої ваги, через що тодішній його клуб «Ліон» навіть відправляв хлопця на реабілітацію. З цієї ж причини він мав проблеми в «Монако», коли після чергового зважування у нього зафіксували аж 18% жирової маси.
Найсумніше – навіть клуб п'ятого дивізіону відмовився від Балулі, коли його застукали за смаженням стейків посеред ночі, незважаючи на обіцянки скинути 10 кг. Можливо, саме з цієї причини ми не бачимо його зараз у заявці «Металіста». Хоча в найкращих своїх кондиціях він точно приніс би команді чимало користі. У 27 років Балулі втретє в кар'єрі може опинитися без клубу.
Але покинули «Металіст» не лише легіонери. Слідом за Красніковим та Кучером у «Дніпро-1» вирушили: голкіпер Владислав Рибак та опорник Едуард Сарапій (обидва на правах оренди), а також півзахисники Руслан Бабенко, Сергій Горбунов та Володимир Танчик (повноцінні угоди на 2 роки). На перегляді у дніпрян також були захисник Богдан Порох та хавбек Єгор Картушов, але вони не підійшли та повернулися до складу харківської команди.
Але це ще не все. Банада перейшов у «Кривбас», Нехтій – у ЛНЗ, Мурза – в латвійську «Валмієру», Кравчук – в «Минай», Цуріков підписав повноцінний контракт з «Олександрією». Завершили кар'єри Руслан Фомін та Антон Поступаленко, які грали ще в «Металісті» Маркевича. Руслан увійшов до тренерського штабу Ратія, а Антон працюватиме у селекційній службі клубу.
Трансферів на вхід значно менше. Влітку вдалося підписати півзахисників з досвідом гри в УПЛ – вже 32-річного Дмитра Коркішка, Данила Книша із «Минаю» та Сергія Панасенка з «Вереса». Також були трансфери воротаря Ореста Костика, захисників Олександра Каплієнка, Владислава Мудрика та Олександра Авраменка, півзахисника Дмитра Шаміча та форварда Максима Прядуна. В оренду з «Дніпра-1» взяли кіпера Мирослава Зновенка. Повернувся з «Понферадіни» півзахисник Євген Рязанцев.
Клуб майже завершив комплектацію складу на сезон, але ще сподіваються підписати форварда. На даний момент у заявці на цій позиції у харків'ян лише новачок Прядун, який не грав з минулого року, а також Данило Тепляков (2006 р.н.) та Ярослав Карпізін (2007 р.н.). Точно потрібно робити підсилення.
Вдалося зберегти кількох важливих гравців, у молоді з'явиться шанс у першій команді
Але головним успіхом «Металіста» на трансферному ринку влітку стало збереження хоча б деяких лідерів. В'ячеслав Танковський все ще у розташуванні команди, незважаючи на інтерес з боку «Дніпра-1» та європейських клубів. І це дуже великий плюс. Він був важливим гравцем і довоєнного «Металіста», а зараз стане головною бойовою одиницею харків'ян.
У цю ж категорію варто занести Єгора Демченка, Євгена Підлепенця та Юрія Романюка. Все ще у справі є зв“язка центральних захисників Богдана Пороха та Олександра Мізюка, яка була основною восени. Місце цих гравців у стартовому складі не підлягає сумніву.
Досвідом допоможуть Олександр Рибка, Віталій Федорів, Дмитро Коркішко, Єгор Картушов, Сергій Панасенко. Усі вони вже грали в УПЛ, тож коліна тремтіти не будуть.
Орієнтовний склад харків'ян виглядає так:
Зараз у «Металіста» дуже молода команда. У заявці на сезон всього чотири гравці, яким більше 30 років. У заявці А всього 17 футболістів, тож напевно підключатимуть молодь із заявки Б, а там аж 21 людина віком 20 років і молодше. Серед них, до речі, син ексвіцепрезидента – Єгор Красніков. Він вирушив на збори із командою ще до війни.
Тоді Кучер також узяв із першою командою Даніеля Вернаттуса, Данила Кайдалова, Олександра Цвіренка та Геннадія Синчука. Останній запам'ятався гарним голом у спарингу. Усі вони вихованці академії «Металіста» 2006–2007 років народження. Точно побачимо когось із них у першій команді вже в офіційних матчах.
Важко оцінювати форму команди, склад якої протягом літа постійно змінювався. Наприклад, наприкінці червня у спарингах з «Ботєвом» та «Істанбулом» стартові 11 харків'ян майже наполовину складалися з гравців, яких уже немає у клубі.
Під керівництвом Ратія команда провела лише три товариські матчі – нічиї з «Денізліспором» та «Кривбасом», поразка від «Депортіво». Тренерський штаб давав шанс новачкам та молодим гравцям з академії, тому складно поки що адекватно судити про якість гри у дійсно бойових умовах. Потрібен час на те, щоб гравці зігралися, знайшли спільну мову.
Ну і було б непогано поставити якусь тренерську ідею. А то коментар Ратія перед першим туром не надто обнадіює.
«Ми налаштовуємо хлопців на гарну гру і мусимо робити свою роботу. Але вони розуміють, що вже скоро буде офіційний матч і тому самі себе готують, а ми їм у цьому допомагаємо».
Головне завдання – зберегти команду. Це не схоже на початок кінця, як було в середині 2010-х
Наразі складно передбачити місця у таблиці УПЛ за підсумками сезону 2022/23, особливо для клубів, у яких все кардинально змінилося з моменту попередніх матчів чемпіонату. Цей «Металіст» може як вистрілити, так і розчарувати – більш ясну картину можна буде побачити лише після кількох ігор. Завдання на сезон також змінюватимуться залежно від результатів. Але одне із завдань точно можна сформулювати вже зараз – зберегти команду.
Майбутнє клубу було під питанням. Воно майже безпосередньо залежить від подій на лінії фронту. Потрібно дивитися правді у вічі - «Металіст» відійшов у кращому разі на другий план для Ярославського. Якщо команді не вдасться залишитися в УПЛ, то навряд чи він матиме бажання знову вкладатися та піднімати клуб.
У той же час успішні результати команди не гарантують, що Ярославський не покине «Металіст» у будь-який момент, все залежить від стану справ в інших сферах бізнесмена. Тож зараз команді треба просто триматися. А скільки триватиме такий період – інше питання.
Масовий переїзд лідерів клубу до Дніпра нагадав середину минулого десятиліття. Тоді це стало початком кінця. Але є одна відмінність, що дозволяє зараз «Металісту» та його фанатам хоч із мінімальним оптимізмом дивитися у майбутнє. На цей раз харків'яни не збирають на ринку усіх, хто погано лежить, незалежно від віку. Тоді бездумно брали Іщенка, Назаренка, Прийомова, Полянського, необкатану молодь грандів в оренду та вільних агентів, у яких вже ніхто не вірив. Вже тоді було зрозуміло, що такий підхід говорить про невіру керівництва у майбутнє клубу. І його не стало.
Зараз же «Металіст» також не може дозволити собі купувати когось дорожче кількох десятків тисяч євро, але й не поспішає згрібати всіх поспіль. Тягнути команду будуть не 35-річні ветерани, а гравці, які перебувають у розквіті футбольного віку, та молодь. Скоріш за все, ми нарешті побачимо вихованців академії у дорослому футболі саме у складі «Металіста», а не як це було з Луніним, Мудриком та Судаковим.
За харківським клубом точно буде цікаво постежити. Нехай тут і немає Пейшото, Гарріса та Балулі (хоча раптом схудне та повернеться?), яких усі чекали побачити на рівні УПЛ, але ситуація не настільки критична, щоб ставити хрест на команді.
