Український футболе, припини казати фігню та паразитувати на темі фронту
Це жахливо, вважає Володимир Гарець.
Український футбол втратив ґрунт під ногами.
Не хочеться вмикати стару платівку про створення чи відсутність єдиного телепулу. Немає сил реагувати на історії, які увімкнені на постійному повторі. Це як серіал, який на восьмому сезоні вирішив переказати події першого - нудно і банально.
Але хвороба прогресує і надалі. За останній тиждень український футбол спродукував купу дійсно ідіотських цитат.
Всі ці люди або використовують загальну біду українського народу в корисливих цілях, або не розуміють реальності, в якій ми всі опинилися. В обох випадках це психологічна патологія з ризиком подальшого розвитку.
Навряд ця колонка зупинить процес. Єдине, що можу запропонувати, це ось ці слова - припиніть казати х###ю.
Український футбол не на фронті і ніколи там не був. Ваші внутрішні розборки - дитсадок на три людини. Ваше его тільки смішить людей. Не паразитуйте на людських історіях.
Не буде трагедією, якщо український футбол завтра зникне. Особисто я не буду сумувати за вічними суперечками, постійною брехнею, лицемірством та маніпулюванням. Вся ця тусовка не вартує і 0,001% новини про смерть мами української легкоатлетки. Бо зараз видно, що важливе, а що пусте.
Україна воює за власне існування. Досі переконаний, що допомога кожного вартує і уваги, і поваги. Кожна гривня може перетворитися в надсучасний супутник за мільйони доларів чи потужну зброю на передовій.
Але кожній дії та кожному висловлюванню є своя межа.
Немає жодних виправдань тому, що український футбол вирішив використати чиїсь біль, сльози, втрати задля власного піару. Кожне таке висловлювання лише посилює бажання повного краху сьогоднішньої системи. Бо ви дістали.
Втім, вочевидь такого радикального сценарію не буде. Тому інша порада до власників, журналістів та футболістів та всіх причетних - лікуйтеся. Проробіть ваші психологічні травми і патології, віднайдіть шлях до реальності.
І звільніть всіх нас від вашого пафосу.
