6 найцікавіших розв’язок у кваліфікаціях Євро: такі потрібні 12:1 від Іспанії, допомога шведів англійцям
І легендарний гол Шевченка.
Чемпіонат Європи – один з найважливіших футбольних турнірів. Грати на ньому за свою збірну – це бажано та престижно, а не потрапити туди часом дуже боляче, адже наступна нагода випаде лише через чотири роки. За таких обставин розв’язка відбіркового етапу іноді стає трагедією чи цілковитим екстазом для всієї нації.
Напередодні завершення відбору на Євро-2024 пропонуємо згадати пам’ятні розв’язки у європейських кваліфікаціях. Ще ті, які не мали запасного варіанту у вигляді заплутаної Ліги Націй.
Відбір на Євро-1984. Група 7
Підтекст: Іспанії в останньому турі необхідно було перемагати Мальту з різницею в 11 голів – і вона це зробила.
Відбірковий етап Євро-1984 (тоді на форумі брало участь 8 збірних) мав простий і зрозумілий формат. Команди були розділені на 7 відбіркових груп – і переможці отримували путівку у фінальну частину, де їх вже чекала країна-господарка Франція.
У сьомій відбірковій групі опинилися збірні Іспанії, Нідерландів, Ірландії, Ісландії та Мальти. Фактично інтрига заздалегідь звелася до майбутнього протистояння Ораньє та Фурії Рохи – імена справді гучні, однак переживали ці команди далеко не найкращий період у своїй історії.
Нідерланди були на роздоріжжі між двома золотими поколіннями – тотальним футболом Кройффа/Міхелса та майбутнім тріумфом на Євро-1988. Ораньє не потрапили на Мундіаль-1982 – тому у відборі на Євро-1984 головний тренер Кес Рейверс взявся проводити зміну поколінь і залучати талановиту молодь: 20-річного Руда Гулліта, 19-річного Марко ван Бастена, 20-річного Роналда Кумана, 20-річного Франка Райкарда.
Іспанія теж була не надто потужною і щойно обмежилася виходом з групи на домашньому ЧС-1982. Під кваліфікацію на Євро Фурію Роху начебто і очолив успішний тренер Мігель Муньос (9 чемпіонських титулів з «Реал Мадрид»), однак отримав він геть не зіркову команду. Базою для неї був «Реал Сосьєдад», а провідними бомбардирами – Іполіто Рінкон з «Бетіса» та Антоніо Маседа з хіхонського «Спортінга».
Зі стартових турів Іспанія та Нідерланди лише довели свою рівність. В очних зустрічах вони обмінялися мінімальними домашніми перемогами, а з рештою суперників впевнено розібралися, за виключенням єдиного випадку: іспанці зіграли 3:3 на виїзді у Ірландії, а нідерландці – 1:1 на виїзді в Ісландії.
Перед останнім туром обидві збірні мали 11 балів і майбутній матч з Мальтою. Нідерланди відстрілялися першими – перемогли 5:0 і вже було розмірковували про баталії у Франції наступного літа. Не били байдики в атаці і заробили собі різницю у +16. Саме різниця і була головним критерієм при рівності очок.
Іспанія мала різницю +5. У заключному матчі вона потребувала перемоги над Мальтою в 11 голів, що здавалося абсолютно нереалістичним завданням, адже за попередні сім турів Фурія сумарно відзначилася лише 12 разів. Зневіреними були навіть севільські фанати, які заповнили 50-тисячний «Беніто Вільямарін» лише на третину.
Однак зневіра відійшла на задній план 21 грудня 1983 року, коли і відбувся один з найбільш епічних поєдинків в історії відбіркових етапів на Євро. Іспанія розбила Мальту 12:1, причому 9 голів забила у другому таймі.
Реакція з Нідерландів була зрозумілою – звинувачення у договірному матчі у симбіозі зі звинуваченням у вживанні допінгу. Не менш болюче відреагували і на Мальті – для багатьох мальтійців та гра за збірну стала останньою, а воротар Джон Бонелло досі не втомлюється виправдовуватися в інтерв’ю.
Гру обслуговував турецький рефері Ерхан Гексель. Претензій до його роботи не було навіть у Нідерландах, але сам турок згадував, що після матчу пішов купляти шкіряний ремінь в одному з севільських магазинів – і ледь вмовив продавця не віддати його безкоштовно і прийняти гроші.
У кінцевому підсумку Іспанія вийшла на Євро і несподівано досягла там фіналу. А Нідерланди надалі пропустили ще й ЧС-1986, а до еліти повернулися лише під пікову форму Франка Райкарда, Руда Гулліта, Марко ван Бастена та інших добряків.
Відбір на Євро-2000. Група 4
Підтекст: Андрій Шевченко покарав росіян за шовіністичні закиди. Олди досі пам’ятають, що вони робили 9 жовтня 1999 року.
Відбір на Євро-2000 є найдраматичнішою подією в історії українського футболу. Два «матчі століття» проти Росії, нервові двобої з Францією (дуель Бартез-Шевченко досі крутять у всіляких хайлайтах), гіркі нічиї проти Ісландії та Вірменії – подій було аж надто багато.
Хоча спочатку великої інтриги не передбачалося. Франція щойно тріумфувала на домашньому ЧС – і у ролі явного фаворита підходила до кампанії Євро. Новий тренер Роже Лемер вирішив не видозмінювати кадрову політику свого попередника Еме Жаке, бо потреби у цьому просто не було. Бартез, Тюрам, Вієйра, Зідан, Анрі, Джоркаєфф, Трезеге – Ле Бльо були розкішні за іменами.
Однак далеко не за грою. Франція увесь відбірковий цикл займалася казна-чим, намагаючись потрапити на Євро без надмірних зусиль. Доходило до абсурду – виїзну перемогу над Андоррою вдалося вирвати лише після голу з пенальті на 86-й (!) хвилині, а на «Стад де Франс» Ле Бльо взагалі програли Росії.
Україна намагалася скористатися кризою французів і застрибнути на перше місце. Підопічні Йожефа Сабо взяли 9 з 9 у стартових турах (порішили Росію у принциповому матчі), однак надалі підхопили якийсь нічийний вірус – втрати очок з Ісландією та Вірменією коштували дорого. Несподівано збився приціл у Андрія Шевченка, який не міг забити аж до заключного туру.
Дуже слабко грала і збірна Росії, що розпочала відбірковий етап з трьох поразок. Після цього на тренерський місток став Олег Романцев, який взявся будувати гру довкола гравців «Спартака». Росія виграла шість наступних матчів, чим викликала класичну істерику у своїх вболівальників та преси – ті вже навіть не звертали уваги, що 4 з 6 перемог були здобуті у матчах проти Вірменії та Андорри.
Кризою лідерів негайно скористалася Ісландія, яка довгий час вешталася поруч з прохідними місцями. Ісландці справді мали хороші шанси як мінімум на стикові матчі, але у передостанньому турі у дуже напруженому поєдинку програли Україні – Сергій Ребров тоді забив з пенальті.
У підсумку пул реальних претендентів звівся до стартового прогнозу – в останньому турі Франція, Україна та Росія розіграли путівку на Євро. Особливу увагу, звісно, викликав матч Росія – Україна – на кону стояла не тільки перепустка на чемпіонат Європи, але й вирішення тривалої футбольної суперечки.
Росія під це діло обрала метод шовіністичного тиску, образливих заголовків та провокацій. Свідомо перегріла очікування від матчу, але сама і спеклася – на тамтешньому ТВ довго крутили рекламу з висміюванням помилки українського голкіпера, а вийшло зовсім навпаки.
Гол Андрія став чудовою відповіддю на образи зі сторони росіян, але нічия 1:1 вивела збірну України лише у плей-оф, позаяк свій матч Франція виграла – Трезеге забив своєрідний «золотий гол» на 71-й хвилині матчу з Ісландією та зафіксував перемогу 3:2. Вже справжній «золотий гол» Трезеге забив безпосередньо у фіналі Євро-2000.
На якому, на жаль, збірної України так і не було, адже драматизм відбіркової групи смиренно перекочував у стикові матчі. Міран Павлін, Міленко Ачимович, Златко Захович, Сречко Катанець – імена, від яких досі кидає у холод.
Відбір на Євро-2000. Група 5
Підтекст: Невмотивована Швеція обіграла в останньому турі Польщу – і протягнула у стикові матчі «найгіршу» Англію в історії. Та починала відбірковий етап з цілителькою у тренерському штабі.
У лютому 1999 року головний тренер збірної Англії Гленн Ходдл був звільнений, чим засмутив англійські таблоїди. Ходдла досі називають найбільш дивакуватим тренером в історії Трьох левів – він приніс новаторську тактику з трьома захисниками, але в той же час взяв на чемпіонат світу у Францію цілительку, яка повинна була виганяти демонів з гравців.
ФА терпіла дивацтва Ходдла допоки був результат. Однак невдалий виступ на ЧС-1998 (виліт у 1/8 фіналу) і невдалий старт відбору на Євро-2000 (4 очки у 3 матчах у групі з Швецією, Польщею, Болгарією та Люксембургом) спонукали до відставки. А тут ще й вийшло вкрай епічне інтерв’ю у The Times, де Ходдл припустив, що люди народжуються інвалідами за гріхи у минулому житті.
Ходдла замінив головний тренер «Фулгема» (але більш відомий по роботі з «Ньюкаслом») Кевін Кіган, за якого потужно агітувала англійська преса. Почав Кіган дай Боже – у його першому матчі Англія перемогла Польщу 3:1, однак надалі потрапила у проблеми та незгоди.
Від новаторських ідей Ходдла не залишилося і сліду. Кіган звів Англію до класичних 4-4-2 і архаїчного вертикального футболу, де все крутилося довкола Алана Ширера. Дійшло до того, що навіть жорсткий мужлан Тоні Адамс бідкався на занадто прямолінійну гру.
До завершення відбіркового етапу Англія посипалася остаточно – нічиї зі Швецією, Болгарією та Польщею поставили Трьох левів на край прірви. Англійці закінчили відбір з 13 очками і посідали другу сходинку, випереджаючи Польщу по особистих зустрічах.
Біда у тому, що Польща свій матч останнього туру лише повинна була зіграти, нехай і в гостях у головного «нагібатора» групи – збірної Швеції (7 перемог у 7 матчах). Навіть нічиї вистачало Кадрі, щоб посунути Англію з другої сходинки. Місяць очікування гри став бенефісом англійської преси, яка вже не цуралася юзати характеристику «найгірша Англія в історії».
Однак Швеція навіть без мотивації прибила поляків 2:0 завдяки голам Кеннета Андерссона та Генріка Ларссона – буквально все було по канонам фейр-плей, як і обіцяв шведський тренер Томмі Седерберг. Для поляків поразка стала особливо болючою, адже у них був шанс потрапити на великий турнір вперше за 14 років. Цю мрію вдасться реалізувати вже у кампанії ЧС-2002.
Ну а Англія тоді прорвалася у стикові матчі, де у принциповому двобої здолала Шотландію. Однак термін «найгірша збірна в історії» англійські медіа не забули – його активно використовували вже під час виступів на Євро-2000.
Відбір на Євро-2000. Група 8
Підтекст: Ірландія втратила путівку на Євро після кутового на 94-й хвилині, а в цей же час її володаря у жорсткому дербі визначали Хорватія та Югославія.
Відбір на Євро-2000 взагалі був багатим на геополітичні протистояння. Окрім Україна – Росія, таке мало місце у восьмій відбірковій групі, куди потрапили Югославія, Хорватія, Ірландія, Македонія та Мальта.
Більшість матчів у групі перетворилися на суцільну балканську зарубу. І якщо Македонія – Хорватія чи Македонія – Югославія проходили дружелюбно, то Югославія – Хорватія – не надто. Хорвати лише чотири роки тому реалізували операцію «Буря» і вирішили сербське питання на своїй землі, від чого досі свербіло Белграду.
Ще більше свербіло Белграду від бомбардувань НАТО, через які матч Югославія – Хорватія навіть було перенесено з березня на серпень 1999 року. Та гра більше запам’яталася атмосферою – дуже гучним освистуванням гімну Хорватії та серією бійок, а кінцеві 0:0 лише підкреслювали рівність балканських грандів.
Вони справді були ледь не ідентичними. Хорватію тренував досвідчений Мирослав Блажевич, а Югославію – досвідчений Вуядін Бошков. Лідери обох команд виступали у європейських топ-лігах, але загалом вже догравали у збірній і перейшли позначку у 30 років: Билич, Просинечки, Шукер – у хорватів, Михайлович, Йоканович, Стойкович – у югославів.
Рівність збірних цілком підкреслило і турнірне положення перед заключним туром: у Югославії було 16 балів, а у Хорватії 14 – і очна битва на «Максимірі» попереду. Тим часом між балканськими грандами розташувалася Ірландія, яка мала 15 балів і нормально так гасилася під чуйним наглядом Роббі Кіна та Роя Кіна. У заключному турі ірландці їхали до Македонії за рядовою перемогою.
Матчі відгриміли 9 жовтня. Хорватія та Югославія знову добряче розважилися: фаєри на трибунах, бійки на полі, неймовірна напруга та кінцеві 2:2, які залишили бронзових призерів ЧС-1998 поза Євро.
Ну а долю Югославії вирішив футболіст, який за цю саму Югославію не міг виступати вже майже 10 років. Македонець Горан Ставревскі забив Ірландії після подачі кутового на 94-й хвилині – і поцупив у них перемогу разом з путівкою на Євро. Мік Маккарті тоді схопився за свою білосніжну шевелюру і просто не знав куди діватися у пориві гніву.
Згадували ту трикляту нічию 1:1 в Ірландії ще довго, адже у стикових матчах їхня збірна поступилася Туреччині. А Югославія на Євро-2000 виступила непогано – прорвалася у чвертьфінал.
Відбір на Євро-2008. Група E
Підтекст: Англія примудрилася програти на «Вемблі» невмотивованій Хорватії – і вперше за 14 років не потрапила на великий турнір.
Влітку 2006 року песимізм вболівальників збірної Англії роздувся до розмірів зарплатного бюджету «Челсі». Чергове «золоте покоління» повернулося з чемпіонату світу без медалей, вдруге поспіль програвши Португалії у чвертьфінальній серії пенальті.
Свен-Йоран Ерікссон пішов у відставку, а Англію прийняв Стів Макларен, який щойно вивів «Мідлсбро» у фінал Кубка УЄФА. Макларен одразу вирішив заробити авторитет серією жорстких рішень. Наприклад, до збірної перестав викликатися Девід Бекхем, який хоча і не був аж надто праймовим, але на тому ж ЧС-2006 одягав капітанську пов’язку.
Якщо втримати дисципліну серед селебрітіс Макларену якось вдалося, то результати і гра пішли шкереберть з самого початку. За стартові 5 турів Англія тричі втратила очки – нічиї з Македонією та Ізраїлем, а також поразка Хорватії на «Максимірі».
Тут Макларена і почали полоскати у ЗМІ. З тренера сміялися за прямолінійні 4-4-2 і за виклик гравців з Чемпіоншипу (ось епічний гол футболіста «Престона» Девіда Ньюджента). Сміялися навіть з його добродушного асистента Білла Бесвіка, котрого за унікальний стиль психології і мотивації чомусь ставили в один ряд з цілителькою зі штабу Глена Ходдла.
Макларен під тиском посипався. В одному з нещодавніх інтерв’ю він навіть згадував, що якось під час дощового матчу відмовився одягати шапку, адже боявся, що його висміють за її вигляд. Результати теж не покращувалися – Хорватія вже відірвалася далеко вперед і давно була на Євро, а ось Англія та Росія билися за друге місце (у цьому відборі воно було прохідним без плей-оф).
Зрештою, розклади перед останнім туром склалися на користь англійців – їм достатньо було не програти на «Вемблі» невмотивованій Хорватії, щоб кваліфікуватися на чемпіонат Європи. Однак потенційний тріумф перетворився на футбольну трагедію.
Абсолютно логічна поразка 2:3, де фатальним стало кожне рішення Макларена. На воротах Скотт Карсон – отримайте «воротарські» голи. Вийшов Шон-Райт Філліпс замість Девіда Бекхема – отримайте повну інертність в атаці у першому таймі. Було обрано захисну схему 4-5-1 – отримайте 0:2 на 14-й хвилині та ізоляцію Пітера Крауча попереду.
На післяматчевій прес-конференції Стів Макларен відмовився йти у відставку, але був звільнений вже наступного дня.
Відбір на Євро-2012. Група B
Підтекст: Битва Ірландії та Вірменії за вихід у плей-оф закінчилася суддівським скандалом. Було вкинуто тезис, що це компенсація ірландцям за ту саму руку Тьєррі Анрі.
У 2002 році збірна Ірландії досягла 1/8 фіналу на чемпіонаті світу, що стало чудовим результатом і проштовхнуло головного тренера Міка Маккарті до АПЛ. Без Маккарті Ірландія потрапила у кризу – провал у відборі на Євро-2004, ЧС-2006 та Євро-2008.
Рятувати країну взявся італійський тренер Джованні Трапаттоні. Великий Трап швидко налагодив дисципліну (хоча вона налагодилася автоматично, як тільки Рой Кін попрощався зі збірною) та прорвався у стики на ЧС-2010, де мав місце той самий епізод з рукою Тьєррі Анрі. Було боляче, але ірландці отримали досвід великого матчу і збиралися використати його вже у відборі до Євро-2012.
Потрапила Ірландія у доволі слабку групу, де навіть Росія виглядала головним претендентом на перше місце, а Македонія та Андорра – швидко вибули з боротьби. Головна інтрига у підсумку звелася до заруби Ірландії, Вірменії та Словаччини за вихід у стикові матчі.
Ірландці не виглядали фаворитами, проте несподівано роззабивався Роббі Кін, який в цей же час переживав кризу на клубному рівні і вже готувався до переїзду в МЛС. Був свій лідер і у Вірменії – звісно ж це добродушний Генріх Мхітарян, який забив шість м’ячів і став найкращим бомбардиром відбіркової групи.
У Словаччини бомбардира не було (сім забитих голів за увесь відбір), тому у боротьбі за стики вони не витягнули, а ось Ірландія та Вірменія в останньому турі таки зійшлися в очному двобої у Дубліні.
Ірландців влаштовувала нічия (мали 18 очок, вірмени – 17) і Трапаттоні навіть не думав вестися на провокацію трибун чи якісь там вимоги до канонічної гри першим номером від господарів, а тому спокійно віддав м’яч та ініціативу підопічним Вардана Мінасяна.
Збірна Вірменії не мала досвіду аж настільки відповідальних поєдинків, тому під тиском «Дублін Арени» трішки знітилася. Помилився досвідчений голкіпер Роман Березовський, який на 26-й хвилині без особливої потреби вискочив за межі штрафної. Ірландський форвард Саймон Кокс незграбно прийняв м’яч на руку, завдав потужного удару – і влучив Березовському чи то в грудак, чи то і справді у руку.
У динаміці епізоду іспанському арбітру Едуардо Ітурральде Гонсалесу задалося, що м’яч точно влучив у руку – і Березовського було вилучено. Ірландія довела справу до перемоги 2:1 та гарантувала собі друге місце, але після гри зіткнулася з розмовами про суддівство.
Вірмени навіть подали офіційну скаргу на роботу іспанського арбітра, а також просували наратив про те, що УЄФА таким чином повернула Ірландії борг за ту саму руку Анрі. Однак впливу вірменської федерації не вистачало, щоб ця тема набула значущого розголосу.
Ірландія у стикових матчах здолала Естонію, а на Євро-2012 запам’яталася імпозантними фанатами.
