«Сіті» вигідно продає вихованців академії і гравців структури – з 2016-го заробили 400+ млн фунтів
Санчо, Лавіа, Педро Порро – їхні хлопці.
«Манчестер Сіті» та гроші – ця тема постійно викликає шквал дискусій після досягнень/невдач команди, а підігрівають все це регулярні звинувачення в обході правил фінансового фейр-плею. То УЄФА оштрафує клуб у 2014-му на 50 мільйонів фунтів та ледь не відсторонить від участі в ЛЧ у 2020-му, то АПЛ цієї весни висуне звинувачення у 115 епізодах ймовірних порушень.
Істина – десь у детальних підрахунках спеціальних інстанцій, які повинні стежити за цим. Але є ще одна істина – принаймні балансувати на межі «містянам» допомагає вміння продавати своїх гравців.
Останнім часом з’явилася нова тенденція – продажі вихованців академії або футболістів, які перебувають у структурі, однак в основну команду не потрапляють.
Найсвіжіший приклад – Коул Палмер. Його Хосеп Гвардіола активно залучав, але при цьому відпустив у «Челсі» за 47 мільйонів євро.
З 2016-го «Сіті» продав непотрібних основі гравців на понад 400 млн фунтів, в останні 3 вікна – вихованців на 150 млн
Заново тема роботи «Ман Сіті» з академією підійнялася не лише завдяки трансферу Палмера. Річ у тому, що за останніх три трансферних вікна клуб таким чином виручив понад 150 мільйонів фунтів. І якщо Коул хоча б грав у Гвардіоли, то інші – ні. Ось цьогорічні приклади:
➡️ 20-річний голкіпер Джеймс Траффорд («Бернлі», 19 млн фунтів): 0 матчів на дорослому рівні за «Сіті», минулий сезон провів в оренді у «Болтоні» та засвітився на молодіжному Євро U-21 у складі збірної Англії;
➡️ 19-річний вінгер Карлуш Боржес («Аякс», 17 млн фунтів): 0 матчів на дорослому рівні за «Сіті», грав у колективах U-18, U-19, U-23, найкращий бомбардир та гравець молодіжного чемпіонату минулого сезону;
➡️ 19-річний опорник Ші Чарльз («Саутгемптон», 15 млн фунтів): 1 матч на дорослому рівні за «Сіті», грав у колективах U-21 та U-23, має 8 виходів за збірну Північної Ірландії.
Цей список розширюється, якщо взяти до уваги минулу кампанію: Ромео Лавіа, Гавін Базуну, Самуель Едозі, Хуан Ларіос (усі – пішли у «Саутгемптон»), Дарко Гьябі («Лідс»), Педро Порро («Спортінг», потім у «Тоттенгем», принісши % від перепродажу), Ко Ітакура («Боруссія» М), Аріянет Мурич («Бернлі»).
З 2016-го, коли призначили Гвардіолу, було декілька десятків таких трансферів:
Знайомих імен багато – Келечі Іхеаначо, Браїм Діас, Анхеліньйо, Джейдон Санчо, Дуглас Луїз, Джейсон Денаєр, Лукас Нмеча, Секу Фофана тощо.
Сприймати цю інформацію як надто точну не потрібно, на це є декілька причин. Перше – вибірка гравців, бо тут присутні також ті, кого «Сіті» свого часу вже брав за солідну суму у більш-менш зрілому віці. Наприклад, турецький форвард Енес Унал, який у свої 18 переходив за 4 млн євро. А також ті, хто з академії до основи доріс, але не закріпився.
Деякі прізвища навіть довелося прибрати – як от Джек Гаррісон. Він потрапив до складу «містян» аж у 23 роки – за критеріями підходить, бо у Гвардіоли не грав, але це не показова історія. Як і Оларенваджу Кайоде, за якого 3 млн євро віддав «Шахтар».
Друга причина – структура угод та бонусів, дані про які різняться у джерелах.
Однак факт продажів непотрібних футболістів на понад 400 млн фунтів можна констатувати (у вибірці BlueCityBrain вказано 442 млн).
У структурі «Сіті» створені умови для прогресу – молодіжні команди стабільно перемагають, клуб часто віддає гравців в оренди
Гравці структури «Сіті» мають попит на ринку, бо дійсно круто проявляють себе на різних рівнях. Для цього у них створені всі умови. Перш за все, у власній академії – у 2014-му шейхи витратили понад 200 млн фунтів на інфраструктуру: оновлення бази, тренувальні поля (16 штук), стадіони для жіночих та юнацьких команд, спортивні зали, центри для відновлення.
«Сіті» домінує в Англії на рівнях U-18 та U-23, у вересні аж 38 молодих виконавців потрапили у збірні у різних вікових категоріях. 10 з них – у команду Англії U-21 у відборі на Євро-2025.
Для розуміння масштабів – клуб дуже серйозно підходить навіть до пошуку тренерів для колективів U-9 та U-12. Ну і, напевно, не секрет, що переманювати талантів тепер стало легко – свою роль відіграють статус та фінансові можливості «Сіті».
Маючи велику кількість якісних гравців, «містяни» з радістю віддають їх в оренду для підняття ринкової ціни.
Мінусом у всій цій історії можна вважати те, що у самому клубі до найвищого рівня доростають одиниці. Вистачить пальців однієї роки – Філ Фоден та Ріко Льюїс (і донедавна Палмер). Виходить, що уся ця структура пріоритетно працює заради бізнесу.
Ці трансфери допомагають «Сіті» вписуватися у ФФП. Остаточно гравців не втрачають – прописують пункт про зворотний викуп
Продажі гравців академії мають особливу цінність та створюють для «Сіті» додаткову фінансову подушку у звітах щодо дотримання ФФП. Клуб багато витрачає, але водночас почав й дуже багато заробляти.
Структура клубу – це раз, Саудівська Аравія – це два. Тому за таких обставин зовсім не дивно, що президент УЄФА Александер Чеферін починає говорити про введення стелі зарплат та посилення конкуренції у футболі. Бо якщо така команда, як «Ман Сіті», ще вільніше почуватиме себе на ринку, вгнатися за нею буде вкрай складно.
А що стосується жертв у вигляді втрати талановитих гравців, то тут теж все продумано. У більшість угод «містяни» включають пункт про право зворотного викупу. Тобто якщо умовний Боржес проявить себе в «Аяксі» та зацікавить «Реал», а «Сіті» він буде потрібен – то пріоритет буде не у мадридців. Якщо не буде потрібен, то англійці просто отримають свій % від перепродажу, який також регулярно прописують.
До речі, так був шанс перехопити Лавіа, якого цього літа торгували «Ліверпуль» та «Челсі». Інша річ, що Гвардіолі бельгієць не знадобився.
До слова, кейс Палмера є винятком з правил – тут «Сіті» опції про зворотний викуп не має.
Фото: Tom Flathers/Manchester City FC, Martin Rickett/PA Images, інфографіка Tribuna.com, Andy Rowland/Global Look Press
