Продовження інтерв'ю. Торонто, Зайон та інші питання. Розмова шанувальників гри

Ми повертаємось - вже встигли поговорити про Луку та Мураху, і вже встигли вийти новенькі прев'юхи до другого раунду від автора, і вже приготувули ми для вас другу частину в'ю, в якому поговорили трохи про інший, не плей-офний вектор. Але я задав саме ті питання, які хотів і які крутилися в голові. Отже. Групова психотерапія фанатів Нікс і його сеанс із вінтажним запитом про сучасне:)

Перше питання. "Оцінка та підсумок сезону Торонто та чи можуть вони бути постійними кліентами на місце в ПО, а точніше чи можуть - будуть претендувати на місце в другому раунді ПО, чи потягнуть вихід туди на постійній основі?"

"Торонто Репторз виявилися одним з небагатьох колективів НБА, результати яких у реальності сильно відрізнялися від моїх очікувань перед сезоном та бачення, де буде цей колектив. Декілька матчів за участі Торонто я бачив, як в регулярній частині чемпіонату, так і в плей-оф. Якщо чесно, не вірив у те, що їм вдасться поєднати в колективі, в стартовій п'ятірці одразу кількох гравців, які, в моєму розумінні, не є шутерами або хоча б тими, хто загрожує з-за дуги. І хоча їх командні показники й справді були далекими від навіть посередніх, все одно, Репторз вдалося кваліфікуватися в плей-оф напряму. Безпосередньо в плей-оф, як на мене, вилізли ключові проблеми команди. Якщо в регулярній частині чемпіонату, колективу Дарко Раяковича вдавалося перемагати, перетискати опонентів, за рахунок наявного таланту, а також самовіддачі гравців, які наче "вулик" командно атакували, захищалися, покладаючись на розміри та атлетичність вінгів і загалом, на рухливість гравців. В плей-оф цього виявилося недостатньо. Інтенсивність зростає. Тому, колективам які покладаються на дані аспекти гри, завжди важко бодай втримати той рівень, який вони показували в регулярці. Вже мовчу, щоб зробити "крок вперед".

З цього виходить друга причина-проблема для Торонто і твого питання про те, чи здатний буде цей симпатичний, молодий колектив боротися за вихід в другий раунд плей-оф - відсутність суперзірки. Повноцінного, зіркового гравця, який може взяти на себе гру і потрібний момент "потягнути" за собою колектив. Подібного гравця у Торонто нема. Можливо таким гравцем міг би і мав би стати Брендон Інґрем, який пропустив серію проти Кавальєрс через ушкодження. Або у майбутньому таким гравцем стане Скотті Барнс. Як показали "раптори" без елітних зірок, суперзірок, можна виходити у плей-оф. Але для того, щоб перестрибнути "пагорб" у вигляді першого раунду, потрібно значно більше."

Згоден. Системно в принципі вони працюють, Квіклі, Скотті, як головна зірка та надія плюс Барет. Але Інгрем не факт що дасть вам магію кожного року. А от я додам, що невже влаштовує центровий такий, як Пелтль цю команду? Чи тренди змінилися, нафіг взагалі той центр, універсальніть наше все? Що скажете?

Питання два. Про Індіану - "Що скажеш про драфт та вибір Індіани, чи вірно вони зробили ставку на Зубаца, ніж молодь?"

З Індіаною Пейсерс, на привеликий жаль, трапився неприємний конфуз. В надії на фарт, або на якийсь дуже холодний розрахунок, вони поставили "ставку" - і програли. Займатися ревізіонізмом - штука невдячна. В момент обміну здавалося, що Індіана зробила все правильно. Віддали Бенедикта Матуріна, тим самим позбавивши себе головного болю влітку з контрактною пропозицією. А також два піки першого раунду. Що, як на мене, справедлива ціна за хорватського центрового. Але чим більше починаєш вдаватися в деталі, тим гірше починає виглядати цей обмін. Пік 2029 року - незахищений. Пік 2026 року, на який Індіана поставила "захист" з 1 по 4 вибір та з 10 по 14, виявився найгіршим з можливих варіантів для Пейсерс - пік №5.

На Драфті, який ще декілька місяців тому, консенсусно, вважався драфтом чотирьох елітних проспектів, останнім часом почало виглядати так, що і наступні декілька піків, а точніше декілька наступних гравців, мають дуже хороший потенціал. На мій погляд цей обмін надто швидко почали констатувати як катастрофу. Висновки доведеться робити тоді, коли основне ядро Індіани повернеться з відновленим Галібертоном. Не раніше.

"Так, дійсно - кажу я, що гадати на каву. Але дійсно хочеться бачити отой запальничку баскет від команди Карлайла але є питання чи зможуть Інді так Халі-галіти та і все таки, короче кажучи - колесо фортуни - якщо проект не вийде, то або залишаться в середині, або знову підуть в якусь перебудову. Багатофакторна штука. Що скажете. До речі, чекаєте драфту? Там чувачки серйозні залітають."

Далі було питання про перспективи Блейзерс та їх майбутнє - дійсно, я вже і забув про того пана Дейма:)

У Портленд Трейл-Блейзерс чимось подібна ситуація до тієї, що у Торонто. Добре укомплектований колектив, який вже зараз, навіть на переважаючому Заході, може нав'язати боротьбу і вийти в плей-оф. Проблема, як і у Торонто - у відсутності висококласного гравця.

Є Денні Авдія, який вперше в кар'єрі потрапив на МВЗ, провів феноменальний сезон. Але у плей-оф йому стало набагато важче демонструвати рівень гри, який він демонстрував у регулярці. Як і колективу в цілому. Наступного сезону, можливо, цю проблему вдасться вирішити поверненням на паркет Деміена Лілларда. Хоча я не хочу поспішати з висновками. Хочеться побачити в якій формі повернеться Дейм після травми "ахілла". Можливо Скут Гендерсон таки здійснить очікуваний від нього "стрибок" і стане ключем до успіху ПТБ.

Я скажу, що на Заході буде важко прогресувати. Тут треба закріпити успіх + ще є Джру дядечко та розвивати Камара та Клінгана. Короче, успіхів Портленду, гарна команда.

І ласт квещн, про Моранта та Зайона - коли вони покажуть і чи покажуть нам свій .... успіх у командному розрізі та чи будуть трейди (ну про трейди я не питав, добре)

Гадаю, що часи, в яких Джа Морент та Зайон Вільямсон могли досягнути як індивідуального, так і командного успіху в статусі перших зірок у своїх командах - далеко в минулому.

Можливо у них ще буде шанс на те, щоб реабілітувати власні кар'єри. Все впирається у одне - здатність залишатися на паркеті, бути здоровими, грати на регулярній основі. Задля цього, скоріше за все, доведеться змінити ігровий стиль, очікування від самих себе, очікування від гравців. А також здатність прийняти нову, зменшену роль. Було б іронічно, якщо б їм вдалося це зробити у якості партнерів, в якомусь новому для себе колективі. Щоправда не факт, що це був би один з колективів НБА.

Мій коментар і завершуємо.

Подивимось, що там нагодзяє новий коуч в Орлеані, і чи випливе Мемфіс з того гейнгста рівня... Взагалі стільки цікавого очікує нас. Юта і її купа талантів та велетень Джексон, Драфт, Трейди, Чутки. Все як завжди... Трохи перезаВаНТАЖимось перед Плей-Офчиками:))

Що ж, наводимо двіж по баскету. Всім наснаги. Хтось скаже - ти як журналіст якийсь або прости господи питаєшся про все поверхнево. Але я справді питаю про те, що вибачте цікавить мене в першу чергу - той же Морант. І взагалі, так, галопом по темах, але блін, світ НБА - це так багато гігабайт роздумів, що може ви мене і зрозумієте, всім привіт:)