Монті Уільямс як гравець - цікавий шлях корисного виконавця

Це зараз у коледжах дивляться на статистику, а тоді на Монті дивилися як на медичну загадку. Про що іде мова? Він вступив до університету Нотр-Дам у 1989 році. Хлопець був талановитим форвардом: зріст, довгі руки, непоганий кидок. Але на першому ж курсі стався жах.

Під час рутинного обстеження лікарі знайшли у нього гіпертрофічну кардіоміопатію (хоча пізніше частіше згадували синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта). Суть одна: йому сказали, що якщо він продовжить грати, він може просто впасти замертво на паркеті.

Монті пропустив сезони 1990/91 та 1991/92. Уяви стан пацана: ти мрієш про НБА, а тобі кажуть «сиди на трибуні й не дихай голосно». Він не здавався, проходив нескінченні тести, і зрештою медики дали «добро». Коли він повернувся у 1992-му, він не просто грав, він випалював землю. У свій останній сезон (1993/94) Монті видавав 22.4 очка та 8.2 підбирання за гру. Це був рівень топ-проспекту. Якби не проблеми зі здоров'ям, він міг би піти в першій п'ятірці драфту.

Далі був етап кар'єри в Ніксах. І про це варто окремо поговорити. На фото з Ентоні Мейсоном - легендарним міцним форвардом, про якого я обов'язково викатаю біографію.

На драфті 1994 року його забирають «Нью-Йорк Нікс» під 24-м номером. І тут Монті потрапляє в «армію». Тодішні «Нікс» Пета Райлі — це була найжорсткіша команда ліги. Оуклі, Юінг, Мейсон. Там не грали в баскетбол, там воювали. Монті був молодим форвардом, якому доводилося вигризати хвилини. Він був класичним «swingman-ом» — міг закрити другу та третю позиції. У нього не було стабільної «трьохи» (тоді це було нормою), але він був дуже розумним гравцем. Він не ліз на "рожон", а робив те, що просив тренер: захист, підбирання, надійний середній кидок.

У 1996 році його обмінюють у «Сан-Антоніо». І це, мабуть, ключовий момент у його житті, бо там він зустрів Грега Поповича. Саме в Техасі Монті провів свій статистично найкращий сезон (1996/97), набираючи близько 9 очок за гру. Він став ідеальним рольовиком для Шпор.

Попович обожнював таких гравців — дисциплінованих, з високим баскетбольним IQ. Саме там Монті почав вбирати в себе тренерську філософію, яку потім реалізує сам. Він був частиною команди, яка готувала ґрунт для майбутнього чемпіонства з Тімом Данканом (хоча сам Монті пішов за рік до першого титулу «Спьорс»).

Після Техасу почався період «мандрівника». «Денвер», «Орландо» і нарешті «Філадельфія».

Головна проблема Монті-гравця — це не серце, як усі боялися, а коліна. Вони почали «здавати» дуже рано. В «Орландо» (1999–2002) він ще був корисним ветераном, допомагаючи молодому Трейсі Макгреді, але вже було видно, що швидкість втрачена.

Тут є про що розказати трохи детальніше.

2000-ні, «Орландо» підписує Гранта Хілла та парубка, у якого нікнеймв був T-Mac. Хілл постійно лікувався, і все навантаження впало на молодого Трейсі, який тоді забивав по 30+ очок за гру. Т-Мак був втіленням чистого таланту (іноді лінивого на тренуваннях), а Монті був його протилежністю — пахарем.

Він став для Макгреді «голосом розуму». Поки Трейсі літав у хмарах, Монті тримав захист і виконував усю брудну роботу. Саме в «Орландо» він вперше почав діяти як неофіційний асистент тренера Дока Ріверса. Він пояснював зіркам, чому треба відпрацьовувати в обороні. В сезоні 2001/02 він зіграв у всіх 82 матчах — неймовірно для людини, якій колись забороняли займатися спортом через серце.

Про Сіксерс.

Завершити кар’єру поруч із Алленом Айверсоном — це окремий вид досвіду. У 2003-му Монті бачив пікового The Answer-а. Це був останній рік Ларрі Брауна в «Сіксерс».

Монті майже не грав через коліна, але він був тим хлопцем, який сидів на лавці й заспокоював Айверсона, коли той «закипав». Ларрі Браун пізніше казав, що Монті був одним із найнадійніших людей, яких він коли-небудь зустрічав.

Він не пішов з баскетболу «в нікуди». Він одразу почав крутитися біля тренерських штабів. У 2005-му він уже був у штабі «Портленда» як асистент.

Особисто я вболівав у Фіналах саме за Фінікс із Краудером, Мікалом ті Крісом Полом. Але але але. А далі був Детройт, так?

Вінтажний для Трибуни Юа. I Love This Game (c).