«Старий Луцьк» для міста: чому Луцьку потрібна команда Суперліги

Волинський баскетбол розвивається упродовж останніх двох десятиліть та переживає найбільший злет, починаючи з 2017 року. Саме тоді на світ зв’явився БК «Старий Луцьк», давши новий «подих» цьому виду спорту.

Сьогодні команда проводить свій четвертий сезон в еліті та до останнього бореться за вихід у плей-оф. Щоб ширше зрозуміти, яке практичне значення несе існування професійного клубу для громади та людей, поспілкувалися з тренерами, юними спортсменами, вболівальниками та експертами.

Що з цього вийшло – читайте далі.

«Старий Луцьк» закохує у баскетбол і дітей, і дорослих

Безумовно, професійний спорт значною мірою існує для вболівальників. Складно уявити будь-яку успішну лігу чи чемпіонат, до яких не буде прикута увага людей. Саме тому ми не могли залишити цей матеріал без думок прихильників баскетболу та «Старого Луцька». Один із них – військовослужбовець (в минулому відеооператор) Віктор Макаревич.

«Наш син Микола пішов займатися баскетболом завдяки «Старому Луцьку». Для нього величезна радість та мотивація бути частиною цього клубу з дитячих років. Йому подобається зростати разом із командою, переживати злети та падіння, отримувати емоції від перемог та поразок.

Окреме задоволення – мати можливість бачити професійний баскетбол наживо. Без перебільшення, син навіть не уявляє, як займатися спортом за відсутності дорослої команди, на гравців якої він рівняється, спостерігає за ними на майданчику та наслідує під час домашніх тренувань», – зауважив захисник.

Своєю історією любові до клубу також поділилася Наталія Журба. Її син Матвій – один із найбільш відданих прихильників «Старого Луцька-Університету», який у рамках попереднього домашнього «баблу» отримав у подарунок від головного тренера команди м’яч із підписами усіх гравців.

«Наш хлопчик підсадив на баскетбол усю сім’ю. Навіть його бабуся вже вболіває за команду і має улюбленого гравця – це Степан Лесик. Вони спілкуються з онуком про матчі, а він телефонує їм у село і нагадує, щоб не пропустили жодної гри по телевізору. Напевно, ця любов передалася йому від тата, разом із яким і відвідав свою першу гру ще в 2021 році. З того часу він все знає про клуб: колишніх і чинних гравців, результати, статистику», – розповіла вона.

Професійний баскетбол у місті – орієнтир для наполегливої молоді

Олександр Роюк навчається у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Йому – 15 років, з яких 3 він активно займається баскетболом. Розпочав доволі випадково – просто спробував з однокласником покидати у кільце. Вийшло непогано. Тому, не втрачаючи часу, хлопець пішов у секцію, якою на той час керував Ілля Бедлінський – нині військовий ЗСУ. Саме під його керівництвом Олександр зробив перші вагомі кроки у спорті і тепер мріє про власний шанс заявити про себе.

«Дуже мотивує те, що в нас є команда Суперліги. Неодноразово уявляв себе частиною вже дорослого «Старого Луцька» і скажу щиро – тренуюся сьогодні саме для цього. Щоб колись у майбутньому мати можливість представляти власне місто на професійній арені», – зауважив юнак.

Його підтримав товариш по команді Дмитро Мельник. Днями хлопці отримали нагоду відвідати тренування за участі гравців Суперліги, познайомитися з легіонерами та дізнатися чимало нового про баскетбол високого рівня.

«Чесно – дуже хочу грати хоча б у Першій лізі і надихає, що в перспективі у мене буде така нагода. Важливо – багато працювати, що ми і робимо. Дуже круто, що нас цілеспрямовано ведуть до цього. Так, є розуміння, що далеко не кожен стане професіоналом, але клуб і тренери працюють так, щоб ми були готові скористатися своїм шансом», – зазначив він.

***

Для дитини дуже важливо бачити, що її шлях у баскетболі не закінчується на рівні спортивної школи. Коли в Луцьку є команда Суперліги – це не просто професійний клуб, а орієнтир. Таку думку має тренер-викладач відділення баскетболу Волинської ОДЮСШ Ян Селіванов:

«Наші хлопці можуть прийти на гру, побачити гравців наживо, відчути атмосферу великого баскетболу й подумати: я теж хочу там грати. Суперліга в Луцьку – це не тільки про результат першої команди. Це про майбутнє наших дітей, їхня можливість рости, не виїжджаючи з рідного міста».

З ним погоджується багаторічний тренер національних молодіжних команд з баскетболу 3х3 Володимир Журжій, який вже понад 10 років розвиває баскетбол на Волині.

«Коли система вибудувана від дитячих команд до професійного клубу, з’являється розуміння, заради чого працювати щодня. Тренування стають більш усвідомленими, є здорова конкуренція та чітка мотивація. Для міста це теж великий плюс. Зростає інтерес до баскетболу, більше дітей приходить у секції, батьки починають по-іншому дивитися на спорт», – резюмував фахівець.

Про «Старий Луцьк» та його вплив на місто: що кажуть експерти

Історикиня, міська дослідниця та керівниця програми Urban Vision Lutsk (UVL) Лідія Гонтар поділилася власною думкою щодо впливу «Старого Луцька» на розвиток міста.

З її слів, за результатами дослідження «Місто рухається», яке UVL проводила спільно з misto.media та Департаментом молоді та спорту ЛМР, спорт у місті виконує важливу соціальну функцію. Він формує середовище активності, ідентичності та залученості громади. Спорт можна розглядати як інструмент утримання людського капіталу. Він створює відчуття, що місто живе, розвивається і має власну енергію. А наявність професійного клубу дає значно більше для громади, ніж наявність лише аматорських команд.

«БК “Старий Луцьк” у цьому сенсі працює як міський символ, що дає видимість на національному рівні і як платформа, що об’єднує та формує навколо себе баскетбольну спільноту. Після серїї глибинних інтерв’ю та соціального опитування в межах дослідження, ми зрозуміли, що однією з причин, чому люди кидають спорт після школи, це відсутність інфраструктури та професійних команд, в яких можна себе реалізувати та перетворити спорт в роботу. Тож дійсно варто підтримувати професійні команди і це буде ще одним способом затримати людей в місті», – акцентувала Лідія Гонтар.

Своє чергою комунікаційниця та урбаністка програми Urban Vision Lutsk Аліна Гончаренко закликала більше виходити за рамки виключно змагань та активніше залучати до активності людей, яким баскетбол до цього міг бути взагалі не цікавим:

«Спорт створює відчуття причетності. Але цю причетність важливо підживлювати – створювати абонементи, мерч, комунікації, за рахунок яких долучатимуться не лише люди, що сильно зацікавлені цим видом спорту, але й умовно ті, хто шукає дозвілля в суботу вдень. Спорт не завжди можна назвати повноцінним інструментом для утримання когось, окрім потенційних спортсменів, але разом із іншими елементами дозвілля, він формує насичене життя в місті, яке власне і може стати важливим фактором залишатися».

Замість висновку: чому Суперліга потрібна Луцьку

Наявність професійної баскетбольної команди в Луцьку – річ, яку не варто сприймати як щось буденне. Особливо сьогодні, коли країна живе в умовах повномасштабної війни. Військовий Віктор Макаревич переконаний: для міста це велика цінність, адже за існуванням клубу стоїть насамперед небайдужість людей, готових вкладати ресурси у розвиток спорту. Ідеться не про бізнес чи прибуток, а про відповідальність перед громадою та бажання розвивати місто.

«Луцьку дуже пощастило, що тут є професійний баскетбольний клуб, та ще й Суперліги. І кажу це без пафосу. Професійна команда формує репутацію міста. Ігри чемпіонату привертають увагу вболівальників і баскетбольної спільноти з різних регіонів. Люди приїжджають до Луцька, бачать місто, знайомляться з його атмосферою, а згодом розповідають про це далі. Так місто залишається в інформаційному просторі країни, що теж має значення для його розвитку».

Втім, сьогодні всі українці живуть у реальності війни. Суспільство допомагає армії, підтримує військових, донатить і волонтерить. Але навіть у таких умовах важливо не втратити саме життя – те, заради чого країна бореться.

«Ми всі підтримуємо Збройні сили, але не можна забувати і про цивільне життя країни. Українські діти заслуговують на повноцінне дитинство, а молодь повинна мати можливість розвиватися. Те, що у нашому місті є «Старий Луцьк», – це індикатор майбутнього. Ми дивимося вперед, віримо в перемогу і показуємо світу, що ми живемо і маємо майбутнє», – резюмував Віктор Макаревич.