Лассіну Траоре не налякати війною. В його Буркіна-Фасо військовий переворот та епіцентр боротьби з бойовиками-ісламістами
Форвард Лассіна Траоре приєднався до «Шахтаря» у Львові. 21-річний футболіст – єдиний з легіонерів, який зараз присутній в команді зі старого складу після повномасштабного вторгнення Росії. Хорват Джурасек та бразилець Тейлор – це вже свіжі підписання.
Батьки Траоре грали у футбол на професійному рівні. Тато виступав за збірну Буркіна-Фасо, а мама грала у Франції, де згодом працювала медсестрою у Парижі.
Зрештою, Лассіна і сам знає, що таке війна. В його рідному Буркіна-Фасо на початку цього року відбувся військовий переворот, а країна стала епіцентром конфлікту в африканському регіоні Сахель.
З 2015 року Буркіна-Фасо бореться з бойовиками-ісламістами. Вони намагаються контролювати золоті копальні країни
Буркіна-Фасо - колишня французька колонія, яка здобула незалежність у 1960 році і з того часу пережила 8 держпереворотів (рекорд Африки) та загалом відрізняється політичною нестабільністю. Втім, цьому є просте пояснення – політичні чвари і постійна військова ескалація звичні для країн, де йде боротьба за контроль над природними ресурсами та джерелами збагачення.
Столиця і найбільше місто - Уагадугу. Країна не має виходу до моря. Населення – близько 20 млн людей. Офіційна мова залишилася від колишньої метрополії – французька, а домінуюча релігія – іслам. Також в Буркіна-Фасо поширений анімізм – віра в те, що кожна річ на світі має душу.
Назва країни у перекладі з місцевих мов означає «Батьківщина чесних людей». До 1984 року вона називалася Верхня Вольта. Ідея з перейменуванням належить африканському Че Геварі Томасу Санкарі, який став главою Буркіна-Фасо після чергового перевороту.
Він проголосив курс на соціалістичну революцію, постійно підкреслював свою близькість до народу і був дуже популярним серед населення. Наприклад, не користувався у робочому кабінеті кондиціонером, оскільки така розкіш не була доступна більшості простих людей. Також виступав проти своїх портретів в публічних місцях і офісах, адже «у нас в країні таких, як я, сім мільйонів».
Але закінчив він погано – був убитий під час чергового перевороту. До влади прийшов наступник, який перебував при владі 27 років поки і його не скинули військові.
З 2015 року Буркіна-Фасо бореться з бойовиками-ісламістами, які прийшли з сусіднього Малі (ще одна політично нестабільна країна - там переворот був минулого року) і все глибше занурюють країну в хаос та насильство. Різноманітні озброєні групи, пов’язані з Аль-Каїдою та ІДІЛ захоплюють території, контролюють економічну діяльність і викликають політичну нестабільність.
Ця війна підірвала туризм, який давав прибуток країні, і викликала невдоволення військових. Армія вважає, що влада країни виділяє їм недостатньо коштів для успішних бойових операцій проти терористів. Політична нестабільність загострила протистояння між різними етнічними та релігійними групами, а бойовики використовують цю ситуацію для вербування населення.
В останні три роки Буркіна-Фасо переживає глибоку безпекову кризу. Згідно з нещодавнім звітом ООН, майже кожен четвертий житель країни потребує термінової гуманітарної допомоги, а близько 2 млн людей були переміщені через загрозу тероризму.
За останніми даними різних правозахисних організацій країна стала епіцентром кризи у Сахелі. Озброєні групи намагаються контролювати золоті копальні країни. Al Jazeera пише, що вони приносять кілька мільйонів доларів на рік. Також бойовики захоплюють торговельні шляхи, що з’єднують регіон з морськими портами у прибережних державах.
Переворот відбувся поки збірна Буркіна-Фасо виступала на КАН. Один з останніх твітів президента - привітання команди з перемогою
У червні минулого року щонайменше 160 людей були вбиті на кустарній золотодобувній копальні на північному-сході країни – регіон, який постраждав найбільше від дій ісламістів. Влада стверджувала, що атаку скоїли переважно діти-солдати віком від 12 до 14 років.
Через чотири місяці озброєні бойовики вчинили рейд на поліцейську дільницю і вбили 53 службовців жандармерії та трьох цивільних. Згодом стало відомо, що вони тижнями просили владу забезпечити їх продуктами та запасами зброї, але не отримали підтримки.
Це призвело до антиурядових настроїв серед цивільного населення на військових. 24 січня 2022 року армія захопила владу в Буркіна-Фасо і скинула чинного президента Рока Каборе. Солдати вимагали звільнити начальника штабу армії та голову розвідки, розгорнути більше військ на лінії фронту і забезпечити кращі умови для поранених і сімей бійців.
Цікаво, що один з останніх твітів Каборе перед переворотом - привітання збірної Буркіна-Фасо з перемогою в одному з матчів Кубка африканських націй. На тому турнірі команда дійшла до півфіналу, а в матчі за третє місце програла Камеруну тільки в серії пенальті. І це у той час, коли в країні відбувалася насильницька зміна влади.
Після перевороту уряд і парламент країни були розпущені, дія конституції призупинена, а кордони - закриті. Люди вийшли на вулиці на знак підтримки військових. Вони сподіваються, що нова влада зупинить насильство і зробить країну безпечнішою.
Лідер перевороту 41-річний підполковник Поль-Анрі Сандаого Даміба вивчав військову справу в Парижі – має ступень магістра кримінології. Минулого року написав книгу про боротьбу з ісламістською загрозою на території Буркіна-Фасо, має бойовий досвід боротьби з ними. Він заявив, що криза безпеки загрожує самим основам нації і закликав боротися за територіальну цілісність країни.
Після перевороту він став новим президентом Буркіна-Фасо і підписав хартію, яка схвалює трирічний перехідний період перед запланованим поверненням до демократії у 2025 році – тобто, черговими виборами.
Даміба висловив готовність продовжувати антитерористичну співпрацю проти бойовиків разом з Францією. Хоча серед населення країни зростають антифранцузькі настрої через нездатність іноземного легіону зупинити бойові дії.
Бойовики знищують пункти водопостачання, дороги і блокують міста
Наприкінці червня видання The New Humanitarian описало, як виглядає Буркіна-Фасо через 5 місяців після перевороту. Головний висновок – насильство лише зросло, а гуманітарна криза ще більше погіршилася. Приблизно кожен десятий мешканець країни був змушений покинути свій дім.
Напади бойовиків тероризують сільських жителів – вони тікають в міста, де ресурси швидко вичерпуються і бракує роботи. Країна опинилася перед загрозою голоду, діти серйозно недоїдають, росте смертність через недоступність до медицини.
Наприклад, населення міста Джібо, згідно з даними ООН та уряду, зросло з 60 тисяч до приблизно 300 тисяч. В деяких містах росте протистояння між місцевим населенням та внутрішньо переміщеними особами. Допомога від держави не покриває навіть базових потреб – інколи це просто три тарілки кукурудзи.
Джихадисти почали використовувати важче озброєння, щоб захопити все більше територій. А ще цинічно знищують пункти водопостачання, дороги і блокують міста, обмежуючи рух товарів та людей. Допомогу до критичних регіонів намагаються доставляти гелікоптерами, але їх є обмежена кількість в країні.
Ціни на продовольство, паливо та добрива різко зросли – це також один з наслідків повномасштабного вторгнення Росії в Україну. А міжнародні організації не дуже охоче йдуть на співпрацю з Дамібою, називаючи його хунтою.
Але не все так катастрофічно погано. Наприклад, місцеві ЗМІ пишуть про чоловіка, який став локальним героєм. Останні 47 років він вирощує тисячі баобабів з крихітного насіння, які стають справжнім порятунком для людей. Створені ним баобабові ліси забезпечують населення харчуванням та захищають клімат у Буркіна-Фасо.
Фото: Reuters, «Шахтар», Al Jazeera
