Великий розпродаж «Верони»: що сталося та хто вже встиг залишити італійську команду?
Здається, найбільш активним учасником зимового трансферного вікна стане не «Челсі», «Манчестер Юнайтед», «Реал» чи інший гранд європейського футболу, а скромна «Верона». І, на жаль, не в позитивному контексті. В кінці грудня минулого року з’явилася новина, що 100% акцій італійського клубу були заарештовані внаслідок проведення слідства щодо банкрутства власника «джаллоблу» Мауріціо Сетті. Як повідомлялося, його підозрюють у декількох епізодах розкрадання, які сталися під час передання акцій клубу від збанкрутілої компанії до Star Ball Srl. Хоч там як, але наслідки даного слідства «Верона» відчуває на собі вже зараз, попри те, що у своїй офіційній заяві клуб наголошував на тому, що активи футбольного клубу не постраждали. Очевидно, що фінансові проблеми власника не могли зовсім не зачепити команду, яка перебуває у його володінні, тому вже за декілька днів італійський журналіст Ніколо Скіра виклав список з 5 гравців, які можуть залишити «мастифів» вже взимку – до нього потрапили захисник Корай Гюнтер, півзахисник Ейдин Хрустіч та нападники Джейден Браф, Федеріко Бонаццолі та Яя Калон. На диво, окрім останнього, кожен з цих футболістів досі належить «Вероні» (не забуваємо, що трансферне вікно ще відкрите), а от шестеро інших вже вдягнули на себе кольори іншої команди. Про них і піде мова далі.
Ісаак Хін → «Аталанта» (8.5 млн євро)
Височенний центральний захисник точно додасть глибини складу команді Гасперіні. 33-річний Рафаель Толоі в цьому сезоні часто травмується та остаточно випав з основного складу «Аталанти», Берату Джимсіті вже 30, а окрім нього в центрі захисту грають перекваліфікований лівий захисник Сеад Колашинац та талановитий Джорджо Скальвіні, на якого претендують ледь не всі топклуби Європи. Враховуючи формацію з трьома захисниками, 25-річний швед отримає свої ігрові хвилини, та поступово буде підводитися до стартового складу, як це було у свіжих матчах з «Ромою» та «Фрозіноне», де Ісаак виходив у другому таймі на позицію лівого в трійці. Цей сезон захисник, як і вся «Верона», не може записати собі в актив, але в минулому Хін виглядав досить непогано, виконуючи в середньому 2.3 відбори та 2.9 виносів за гру, не зробивши жодної помилки, що призвела до голу. Окрім цього захисник класно грає на другому поверсі, виграючи в середньому 3 верхових дуелі за гру, що не дивує, враховуючи його зріст 191 см. Швед пізно розкрився, лише два роки тому переїхавши з рідного чемпіонату, та може мати проблеми з адаптацією до ігрової моделі «Аталанти», оскільки «Верона» грала з парою центрбеків, але навіть в проблемній команді встиг непогано себе проявити.
Філіппо Терраччано → «Мілан» (4.5 млн євро)
Тераччано це універсальний крайній захисник, який може зіграти як з лівого, так і з правого краю оборони – 7 матчів у цьому сезоні зліва та 5 справа. Філліпо лише 20 років, тож це трансфер здебільшого на перспективу, але вже сьогодні молодий італієць зробить команду Стефано Піолі більш варіативною в захисті, додавши можливостей ротації. За стилем гри Террачано дещо схожий на Давіде Калабрію, якому давно потрібен був сильний конкурент за позицією (Флоренці давно перестав вважатися таким) – полюбляє виконувати кроси, активно йде у відбір та зможе як балансувати ультратакувальний лівий фланг команди, граючи справа ближче до своїх воріт, так і у крайньому разі замінити Тео Ернандеса зліва, активно підключаючись до атак. Зрозуміло, що одразу ж стати гравцем основи у Філліпо шансів майже немає, але всього лише за 4.5 мільйонів «Мілан» отримує молодого універсального італійського захисника, що в перспективі може стати важливою частиною команди. А навіть якщо не вдасться – сума трансферу не настільки велика, щоб вважати цей перехід гучним провалом.
Давіде Фараоні → «Фіорентина» (оренда)
32-річний Фараоні у кінці минулого сезону став абсолютним героєм «джаллоблу», коли у матчі зі «Спецією» за збереження місця в Серії А вибив м’яч руками з лінії воріт у стилі Луіса Суареса. Давіде провів у складі «Верони» 5 років, ставши капітаном команди, але в останні два сезони став більше часу проводити поза заявкою команди та на лаві для запасних – загальний спад колективу та старіння самого гравця дають про себе знати. Оренда для Давіде – це шанс ще декілька років провести на високому рівні. Агресивна, інтенсивна та пресингуюча «Фіорентина» Вінценцо Італьяно дещо схожа на «Верону» Івана Юріча, де якраз і розкрився Фараоні як атакувальний крайній захисник, а місце на правому фланзі оборони через травму Додо зайняте лише 19-річним Міхаелєм Кайоде, якому вкрай необхідний був досвідчений дублер. Давіде вже встиг дебютувати за «фіалок» в матчі з «Удінезе», вийшовши на заміну у другому таймі замість Кайоде, і навіть віддав результативну передачу, зробив 5 із 5 точних довгих передач і двічі відібрав м’яч. У «Фіорентини» є можливість викупу Фараоні, тож італієць може навіть пограти в Єврокубках під кінець кар’єри, якщо продовжить у тому ж темпі.
Мартін Онгла → «Гранада» (2.5 млн євро)
Мабуть, найменш цікавий трансфер серед представлених, але, між іншим, це колишній гравець львівських «Карпат» – 15 матчів в Українській Прем’єр-лізі, 2 голи та 1 гольова передача. Онгла починав свою європейську кар’єру якраз в «Гранаді», на пів року заїжджав в оренду в саму «Барселону», та перший повноцінний сезон провів у «Антверпені», звідки й перейшов до «Верони» у 2021 році. У минулому сезоні камерунець вже грав у Іспанії – в оренді за «Вальядолід», але не допоміг команді врятуватися від вильоту. Тепер доведеться рятувати рідну «Гранаду», яка йде у Ла Лізі на 19 позиції в 5 пунктах від рятувального 17 місця. Більше ніж нова команда Мартіна в чемпіонаті Іспанії пропускає лише зовсім безнадійна «Альмерія», тому досвідчений опорний півзахисник знадобиться команді й на залишкові пів сезону у вищому дивізіоні, і на можливий наступний сезон у Сегунді.
Сіріль Нгонж → «Наполі» (18 млн євро)
23-річний бельгієць був найбільш яскравим представником «Верони» у цій кампанії, маючи на своєму рахунку 6 голів та 2 асисти. На полі Сіріль може закрити одразу дві позиції – під нападником та на правому краю атаки, а отже це прямий конкурент для Матео Політано. Нгонж в цьому сезоні в середньому віддавав 1.1 ключову передачу, мав 1.5 успішні спроби дріблінгу та 2.2 удари за один матч – досить вагомі показники, як для гравця команди, що відчайдушно намагається не вилетіти. Сіріль опинився в Серії А лише торік, перейшовши з голландського «Гронінгену», та зарекомендував себе як креативний атакувальний дріблер, що полюбляє зміщуватися з правого флангу ближче до центру і створювати звідти загрозу. Поглянувши на відсутність у Нгонжа будь-якого досвіду на високому рівні, може здатися, що за гравця дещо переплатили, але для «Наполі» не вперше робити ставку на неочевидні варіанти, тому є висока ймовірність, що у кризовій команді бельгієць проявить себе з найкращої сторони, враховуючи схильність Мадзаррі покладатися на сильні індивідуальні якості своїх гравців. А отримавши відносну свободу дій в атаці та сильних партнерів поруч Нгонж зможе вийти на принципово новий рівень.
Джош Дойг → «Марсель» (сума невідома)
Дойг також опинився у «Вероні» лише рік назад, перейшовши з «Хіберніану» за 3.6 млн, і одразу ж став гравцем стартового складу, забивши 2 голи й віддавши 3 асисти за 22 матчі з позиції лівого латераля. В цьому сезоні шотландець виглядає на порядок гірше за себе зразка минулого сезону, але йому всього лише 21 рік, і він має ідеально підійти для марсельських 3-5-2, ставши прямою заміною Ренану Лоді. Дойг є класичним крайнім захисником нової формації, який у схемі з трьома захисниками закриває весь фланг, активно підключаючись до атак. Поки зарано давати якусь об’єктивну оцінку цьому трансферу, бо Джош, як і усі гравці з цього списку, грав переважно в маленьких командах за європейськими мірками, тому існує велика ймовірність провалу на вищому рівні. Але на папері цей перехід виглядає як мінімум логічним і обґрунтованим – подивимось що вийде у підсумку.
Щодо самої «Верони», то поки не зрозуміло, яким чином команда, що втратила половину стартового складу за зимове трансферне вікно збирається боротися за збереження прописки у Серії А. Схоже, що боси клубу вже змирилися з майбутнім пониженням в класі, і намагаються розв’язати фінансові проблеми раніше, ніж це станеться, поки цінники за головні активи команди не впали ще нижче, а багатьом командам потрібне недороге якісне підсилення. Шкода тільки, що колектив, який декілька років тому претендував на потрапляння до єврокубків тепер є головним кандидатом на останнє місце в чемпіонаті, а з двох веронських клубів у вищій лізі може й зовсім не залишитися жодного.
