Напередодні трансферного видовища: Успіхи та провали минулої зими
Зима у світі футболу – це не лише пора, коли природа огортає все холодом та снігом, але й час, коли клуби можуть значно підвищити чи знизити свої шанси на успішне завершення сезону. Це час, коли неозброєним оком можна побачити стратегічні та тактичні провали колективів під час підготовки до сезону, коли менеджери та аналітики нарешті роздивилися діри у складі внаслідок прорахунків чи серйозних травм, а фанати наполегливо потребують свіжої крові. І ось на порозі знову січень, а, отже, вже зовсім скоро деякі футбольні команди вирушать в пошуках відповідей на запитання своїх вболівальників, вийшовши на відкритий трансферний ринок.
Тож, у зв’язку з тою лавиною зимових переїздів, що чекає на нас найближчий місяць, зараз найбільш слушний момент, щоб розглянути найкращі та найгірші трансфери минулої зими. Тоді ще в серцях лунали емоції, отримані під час Мундіалю, що, звісно, залишило свій відбиток на сприйнятті тих чи інших рішень. Та пройшов майже рік, а це означає, що певні висновки щодо успішності чи неуспішності витрат, подекуди, космічних грошей, вже можна зробити.
Найкращі трансфери минулої зими:
Леандро Троссар → «Арсенал»
Після того, як Михайло Мудрик обрав синю частину Лондона, «Арсеналу» довелося в екстреному порядку шукати нового кандидата для посилення атаки. Вже тоді було зрозуміло, що ця збірка «канонірів» може нав’язати серйозну боротьбу за чемпіонство, та без якісного дублера Габріелю Мартінеллі зробити це було б вкрай важко. І всього за 24 мільйони «Арсенал» отримав дуже якісну опцію з лави для запасних, адже за другу половину чемпіонату Троссар віддав аж 10 гольових передач (не вважаючись при цьому гравцем стартового складу), врятував для «канонірів» Суперкубок Англії, забивши на 11 доданій хвилині, та продовжує бути важливим елементом ротації для Мікеля Артети.
Педро Порро → «Тоттенгем»
Без сумнівів, трансфер Педро Порро – тріумф селекційного відділу «Готспур». Нарешті вболівальники «Тоттенгему» змогли забути про наявність Метта Догерті та Емерсона Рояла в команді, бо 24-річний португалець влетів в основний склад ще при Антоніо Конте, а у веселому футболі Постекоглу максимально розкрив всі свої сильні сторони. Арсенал Порро містить у собі повний спектр футбольних навичок: від високоякісних передач і точних прострілів до дивовижних кросів та ефективного дріблінгу. Середня оцінка 7.23 у цьому сезоні від «Whoscored» за 17 матчів в основі майже без замін, та 7.1 за другу половину минулого сезону – яскравий показник ефективності латераля.
Віктор Циганков → «Жирона»
Чи слід пояснювати наявність українця у цьому списку? Один з головних творців успіху сильнішого каталонського клубу цього сезону, що був придбаний усього лише за 5 мільйонів, всупереч тому, що «Transfermarkt» давав усі 22 вже рік тому. 3+6 у минулому сезоні, 3+3 та феєрична зв’язка з Довбиком у цьому з перспективами подальшого фінансово вигідного перепродажу. А на сьогодні колектив Мічела мітить, якщо не у боротьбу за чемпіонство, то хоча б у Лігу Чемпіонів на наступний футбольний рік, і без чудової гри Циганкова «Жирона» могла і не досягти такого разючого прогресу.
Юліан Ріерсон→ «Боруссія» Дортмунд
Ні для кого не секрет, що про катастрофічну травматичність Дортмунду можна складати пісні, не менше. Так і середина минулого сезону виявилася випробуванням для правого флангу оборони, де лазарет одночасно вмістив у себе Матеу Морея та Тома Менье з пошкодженнями, які не дозволяли їм вийти на поле до завершення чемпіонату. А оскільки з одним Маріусом Вольфом(не дай боже) ні за яку «салатницю» «Борусія» б не змагалася, на допомогу був підписаний норвежець з сенсаційного «Уніону» зразка минулого року. І не дарма. В тому числі, саме це підсилення дало джмелям необхідний імпульс, завдяки якому вдалося наздогнати та, на деякий час, обігнати гегемона. І не будемо згадувати роковий матч з «Майнцем».
Енцо Фернандес → «Челсі»
Дуже дивно бачити гравця «Челсі» у списку успішних трансферів, розумію. Особливо на фоні того, яку суму отримала «Бенфіка» за гравця, який лише пів року провів у Європейському футболі. Однак неможливо ігнорувати той факт, що вже зараз ледве не єдиною світлою плямою у грі синіх є цей молодий аргентинський півзахисник. Поки не зрозуміло, чи зможе марнотратство Боулі зліпити з «Челсі» в майбутньому щось симпатичне, але якщо це все ж вдасться – Енцо точно буде ключовою фігурою проєкту. Ну або піде за великі гроші – з контрактом до 2031 інакше бути не може.
Ентоні Гордон → «Ньюкасл»
Перейшовши на новий рівень, англієць зіштовхнувся з серйозною конкуренцією та тяжкою адаптацією, через що назвати успішними його 1 гол та 0 асистів за 16 виходів на поле за другу частину сезону 22/23 язик не повертається. Але перегортаємо на наступну сторінку – і бачимо 6+4 з середньою оцінкою 7.2. Непогано, чи не так? Нехай «Ньюкасл» версії цього сезону не є настільки грізною силою, як рік потому, проте очевидно, що сороки крок за кроком будують команду не на декілька місяців, і без талановитого 22-річного Гордона уявити собі майбутнє клубу вже неможливо. Звісно, якщо шейхи не зірвуться, і не вкрадуть Мбаппе.
Найгірші трансфери минулої зими
Жоржиньйо → «Арсенал»
Протягом тривалого часу італієць бразильського походження вважався одним з найсильніших півзахисників Європи – і це не здавалося чимось смішним. Проте останні два сезони Жоржиньйо опинився на хвилі невдач, і явно не може занести їх собі в актив, бо абсолютно загубився як у кризовому «Челсі», так і у потужному «Арсеналі». Чемпіону Європи 2021 року вже 32, його контракт завершується влітку без видимих перспектив на продовження. Шкода, але великої користі, окрім відомого імені на лаві для запасних, Жоржиньйо своїй новій команді так і не приніс.
Ноні Мадуеке → «Челсі»
35 мільйонів євро за гравця, який або не грає зовсім, або виглядає футболістом рівня максимум «Борнмута». Ось така вона – хаотична закупівля синіх. В цьому переліку могли б з легкістю опинитися Михайло Мудрик або Бенуа Бадіашиль, та вони приносять хоч якусь користь, а співробітництво Мадуеке та «Челсі», скоріш за все, припиниться вже найближчим часом – в цьому зацікавлені обидві сторони. Оцінка 6.1 за 131 хвилину в поточному сезоні Прем’єр-ліги без будь-яких гольових дій можна розцінювати як повний провал молодого англійця.
Денні Інгс→ «Вест Гем»
Деградація деколи одного з найкращих бомбардирів чемпіонату Англії, почалася ще з переїздом у Бірмінгем, до складу «Астон Вілли». Тоді, після декількох вбивчих сезонів у «Саутгемптоні» здавалося, що справа Джеймі Варді живе, але замість 22 голів, як у сезоні 19/20, «віллани» отримали лише 13 за 2 сезони. Була надія, що консервативний стиль «Вест Гему» якнайкраще підійде для постарілого форварда, але у складі команди Девіда Мойеса 32-річний Інгс припинив забивати зовсім. Не те що б 12 мільйонів завелика сума для англійських команд, та за футболіста з середньою оцінкою 6.1 – це тотальна невдача.
Міслав Оршич → «Саутгемптон»
Чемпіонат світу завжди є вітриною для футболістів, особливо з периферійних ліг. Так і Міслав Оршич своїм вдалим виступом у складі збірної Хорватії привернув увагу «Саутгемптону», що на той час відчайдушно боровся за збереження прописки в елітному англійському дивізіоні. Стати рятівником «сейнтс» у хорвата, на жаль, не вдалося. Лише один матч у Прем’єр-лізі, затяжна травма, та переїзд до Туреччини вже через пів року за вдвічі менший цінник, ніж «Саутгемптон» віддав «Динамо» Загреб. Як підсумок – «святі» відправилися до Чемпіоншипу, а Оршича тепер навряд чи колись покличуть до топової ліги.
Данілу → «Ноттінгем Форест»
Якимось дивом у минулому сезоні «Ноттінгем Форест» зміг врятуватись від вильоту, зібравши, фактично, нову команду перед початком сезону. Взимку у міні-челсі, як виявилося, залишалася деяка сума грошей, через що було вирішено витратити 20 мільйонів на цього молодого бразильського півзахисника з «Палмейрасу». І якщо спочатку Данілу відрізками проявляв себе на достатньому рівні, то з початком цього сезону всі гарні враження випарувались - 0 гольових дій та середня оцінка 6.1 дають про себе знати. За відсутності будь-якої системності у колективі та постійної плинності кадрів шансів на гучний прорив майже немає.
Мемфіс Депай → «Атлетіко» Мадрид
Так, у цьому списку будуть не лише трансфери на вхід до англійської Прем’єр ліги, хоча внаслідок фінансових негаразд у більшості інших чемпіонатів, головними акторами на зимовому трансферному ринку стають якраз клуби з Туманного Альбіону. Від переходу Депая були високі очікування – нідерландець найкраще проявляв себе у клубах другої величини, Сімеоне вміє працювати з форвардами, Депай встиг за час, проведений у «Барселоні», адаптуватись до іспанського футболу, а цінник складав усього лише 3 мільйони – здавалося б, ідеальний варіант. Однак за рік виступів у футболці матрасників, Мемфіс лікувався більше, ніж грав. А коли грав, то не проявляв себе навіть на 10 відсотків від своєї пікової форми. Середня оцінка 6.3, і туманні перспективи майбутнього – як підсумок річного ювілею трансферу майже 30-річного гравця.
