Враження від сезону 2022/2023 Англійської Прем’єр-ліги. Лестер Сіті
«Лестер Сіті», 18 місце, 34 очки, 51 забитий гол, 68 пропущених голів, різниця голів «-17».
Фраза, яка характеризує сезон:
«Вони ж не вилетять? Ну точно ж не вилетять?»
Це питання я задавав собі протягом всього сезону. Ну не виглядав Лестер командою, яка повинна покинути АПЛ та й склад у команди явно не гірше за той же Ноттінгем або Борнмут з Евертоном. Навіть в квітні, коли я зі знайомим обговорював хто вилетить, я впевнено казав, що якість складу «Лестера» не дозволить їм опинитись в Чемпіоншипі.
Але це сталось. «Лестер» вперше з 2014 року буде грати в другому за силою дивізіоні Англії. Це були неймовірні дев’ять років. Сенсаційна перемога в Прем’єр-лізі в сезоні 2015/2016, чвертьфінал Ліги Чемпіонів в сезоні 2016/2017, перемога в Кубку Англії в 2021 році та півфінал Ліги Конференції в сезоні 2021/2022 (програли майбутньому переможці «Ромі»). Непогані здобутки за такий проміжок часу.
Проте, все хороше колись закінчується і для «Лестера» закінчення виявилось аж занадто болісним. І це дуже й дуже неочікуваний результат, якщо подивитись.
Так, «Лестер» погано провів літнє трансферне вікно. Команду покинув Уеслі Фофана, який був кращим центральним захисником «Лестера» (за нього Челсі «відвалив» цілих 80 мільйонів євро) та один з лідерів команди, як на полі так і в роздялальні - воротар Каспер Шмейхель. І якщо втрату Фофана спробували компенсувати покупкою Воут Фаса та Гаррі Суттара (який зіграв всього-навсього 12 матчів за сезон), то трансфер Шмейхеля став настільки неочікуваним для керівництва команди, що в сезон вони увійшли з Денні Уордом та Даніелем Іверсеном в якості двох основних воротарів команди.
У підсумку напочатку сезону, коли «Лестер» не перемагав аж до жовтня місяця, стартовими захисниками команди були Джонні Еванс, а поруч з ним грав то Амарті, то Ндіді, які взагалі не являються профільними захисниками. За спиною у них стояв Денні Уорд, який хоч і не був настільки жахливим, як Базуну або Мельє, проте явно не тягне на воротаря рівня хоча б стабільного середняка Прем’єр-ліги.
Окрім цього додались інші проблеми, Дьюсбері-Холл не зміг вийти на якісно новий рівень в плані впливу на результати команди та завершив сезон всього-навсього з двома голами та двома гольовими передачами. Юрі Тілеманс більшість сезону вже думав про те, куди ж він піде вільним агентом цього літа, ніж про свою гру в «Лестері». Виявилось, що Джеймі Варді теж старіє, а Патсон Дака і Келечі Іхеаначо так і не змогли його повноцінно замінити.
Індивідуально хороший для себе сезон провели тільки два гравця команди - Джеймс Меддісон та Харві Барнс, які на двох забили майже половину голів «Лестера» в цьому сезоні. Але цього виявилось недостатньо.
Не дивлячись на всі ці проблеми, «Лестер» по продвинутій статистиці з відривом далеко не найгірша команда ліги. Так, за xG (очікувані голи) вони посідають 12 місце в лізі, за xGA (очікувані пропущені голи) вони на 13 місці, а за очікуваними очками (xPTS) «лисиці» посідають 12 місце. Тобто за всіма цими показниками «Лестер» - середняк Прем’єр-ліги. Проте, це все не дуже втішить вболівальників «Лестера», бо на перевеликий жаль для них, підсумкова таблиця АПЛ формується не за продвинутою статистикою.
З одного боку, у фанатів команди є приводи для оптимізму, адже якщо свій нинішній рівень гри «Лестер» зможе перенести на наступний сезон в Чемпіоншипі, то повернення в Прем’єр-лігу може відбутись достатньо швидко.
З іншого боку вже відомо, що команду покинуть Юрі Тілеманс, Чаглар Сьоюнджу (сподіваюсь правильно написав), Деніел Амарті, Нампалі Менді, Райан Бертран, Айозе Перез та Тете (наразі повертається в донецький «Шахтар», подивимось що буде далі). Плюс до цього, багато клубів моніторять ситуацію з Джеймсом Меддісоном та Харві Барнсом і готові запропонувати їм щось цікавіше, ніж гру в Чемпіоншипі.
Ця казка «Лестера» закінчилась, але хто сказав, що колись вони не напишуть нову?
Головні тренери:
Брендан Роджерс (28 матчів)
Майк Стоуелл/Адам Седлер (2 матчі)
Дін Сміт (8 матчів)
Брендан Роджерс - чудовий тренер. Ще до Юргена Клоппа, північноірландський спеціаліст в сезоні 2013/2014 побудував потужний «Ліверпуль», який повинен був ставати чемпіоном Англії, якби хтось дав нормальні бутси Стівену Джеррарду. Після звільнення з «Ліверпуля» він відправився до Шотландії, де два сезони поспіль домінував з «Селтіком», виграючи на внутрішній арені просто все.
За такі успіхи, Роджерс отримав другий шанс показати себе в Прем’єр-лізі та в 2019 році підписав контракт з «Лестером». З Роджерсом на чолі «Лестер» фінішував в чемпіонаті два рази на п’ятому місці, один раз на восьмому. Багато хто в минулому сезоні писав, що «Лестер» стає новою силою в Англії та може витіснити «Арсенал» з, так званого, топ-6 англійського футболу. Проте, цьому не судилось статися.
Протягом сезону, вже десь з жовтня-листопада було відчуття, що Роджерсу нема чого більше запропонувати команді і їх союз з «Лестером» закінчується. Але не дивлячись на це керівництво клубу досить довго вірило в нього і звільнило тільки після 28 турів, коли «Лестер» знову завалився в зону вильоту. Хоча після звільнення Брендан заявив, що якби йому дали допрацювати до кінця сезону, то «лисиці» залишилися б в АПЛ. Цього ми вже не дізнаємось ніколи.
Якщо оцінювати чотири роки Роджерса в «Лестері», то вони скоріш були успішними, ніж ні. Команда виграла другий за важливістю трофей в Англії, два рази виходила в єврокубки і в одному з них навіть дійшла до півфіналу. Але частіше всього судять по кінцевому результату, а кінцевим результатом Брендана було 19 місце в АПЛ на момент звільнення.
Мені важко судити куди далі піде Брендан Роджерс, у нього за плечима дві спроби заявити про себе в АПЛ, які насправді мають багато спільного, от дивіться:
- 1. Потужний старт після призначення на посаду тренера.
- 2. Досягення певного успіху і впевненість, що залишилось ще трошки до переходу на новий рівень (друге місце в АПЛ з Ліверпулем та двічі поспіль п’яте місце з Лестером, на додачу перемога в Кубку Англії).
- 3. Погіршення результатів команди, втома гравців від тренера і звільнення (9 місце в АПЛ з «Ліверпулем» на момент звільнення та 19 місце з «Лестером»).
Якби за таким сценарієм Роджерс пройшов один раз, то це можна було б списати на випадковість, проте двічі поспіль подібні результати заставляють замислитись чи здатен цей тренер саме вигравати, а не підходити до перемоги впритул, а потім відкатуватись назад.
Про Стоуелла та Седлера мало що можна сказати, закрили позицію тренера на два важливі домашні матчі, обидва програли.
Дін Сміт прийшов на останні 8 матчів сезону рятувати команду (контракт був підписаний до кінця сезону) і зміг відкрити для себе цікаву «ачівку». З минулим своїм клубом Прем’єр-ліги («Норвіч») він теж вилетів з АПЛ в сезоні 2021/2022. Отже, у Сміта в біографії тепер два поспіль виліти з Англійської Прем’єр-ліги. Що сказати про гру «Лестера» під керівництвом Діна Сміта? В цілому у нього виходило навіть не так погано, як можна було подумати. За 8 матчів під керівництвом Діна, «Лестер» виграв два, три звів вничію та три програв. Дві поразки були від «Ліверпуля» та «Манчестер Сіті», які наприкінці сезону були в чудовій формі. А реально провальних матчів було тільки два - 3:5 поразка від «Фулгему» та 0:0 з «Ньюкаслом», але матч з «Ньюкаслом» був настільки абсурдним, що я досі не можу повірити, що «Лестер» зміг не пропустити в тій грі.
І можна було б роботу Сміта навіть занести йому в актив, якби не результати останнього туру. Перед 38 туром «Лестер» програвав 2 очки «Евертону», який йшов на рятівній 17 позиції. «Лестер» свою роботу зробив, обігравши в останньому турі «Вест Хем». Але у «Евертона», а конкретно у Абдулая Дукуре були інші плани. Вони обіграли в паралельному матчі «Борнмут» з рахунком 1:0 та залишили «Лестер» на 18 місці.
У підсумку, Дін Сміт не зміг врятувати команду від виліту, новий контракт йому пропонувати ніхто не буде і щодо його майбутнього ще більше питань, ніж до майбутнього Брендана Роджерса.
MVP сезону:
Джеймс Меддісон
Черговий індивідуально сильний сезон від 26-річного англічанина. Десять голів, дев’ять гольових передач. Встиг за сезон пограти і справа в півзахисті, і на позиції «вісімки», і на своїй профільній позиції атакувального півзахисника. Важко щось погане сказати Джеймсу, він робив все, що міг для того, щоб команда залишилась в Прем’єр-лізі в цьому сезоні, проте не судилося.
Єдина претензія, яка може бути до нього це ігрова дисципліна, бо 10 жовтих карточок за сезон для атакувального гравця якось забагато.
У Меддісона наступного літа закінчується контракт і відверто кажучи, гравцю такого рівня нема чого робити в Чемпіоншипі. Поки що ходять активно чутки про те, що «Ньюкасл» зацікавлений в його послугах, що було б для Джеймса просто неймовірним варіантом. Кажуть, що «Лестер» буде намагатись отримати за гравця близьно 60 мільйонів фунтів, але враховуючи те, що команда тепер в Чемпіоншипі і є ризик, що Джеймс наступного літа піде безкоштовно - може будуть готові погодитись на меншу суму.
Прорив сезону:
Тімоті Кастаньє
Перед початком сезону я очікував побачити тут Кірнана Дьюсбері-Холла, але не вгадав.
Важко було когось виділити під цю «номінацію», тому вирішив дати її авансом бельгійському захиснику. Тімоті нарешті провів повноцінний сезон без травм та інших проблем, зігравши в 37 матчах чемпіонату. Достатньо важко оцінити індивідуально захисника команди, у якої більшу частину сезону було «шапіто» в захисті, проте статистичні показники у Кастаньє досить непогані. Наприклад, за кількістю відборів та перехватів м’яча він в топ-10 цього сезону (дуже додав у порівнянні з минулими сезонами). Плюс він вніс хоча б якийсь імпакт в нападі з двома забитими м’ячами та трьома гольовими передачами.
У Кастаньє є якості, які можуть зацікавити команди Прем’єр-ліги або інших топ-чемпіонатів. Він може грати як лівого захисника, так і правого, та навіть за потреби зіграти одного з центральних захисників в трійці. Досить непогана універсальність, яка в сучасному футболі користується попитом.
Але зрозуміло, що до Тімоті менше інтересу з боку інших клубів, ніж до Меддісона або Барнса. Та й контракт у нього закінчується тільки в 2025 році. Тож є ймовірність того, що наступний сезон він проведе разом з командою в Чемпіоншипі.
«Провал» сезону:
Джеймі Варді
Скажу одразу, я не хочу щоб ви сприймали в даному випадку слово «провал», як щось дуже погане, просто інколи є природні процеси, які настають і це треба сприйняти як належне.
Джеймі Варді нарешті постарів і не тероризує захисників суперника своїми забіганнями. Причому досить іронічно, що на відміну від сезону 2021/2022, в цьому сезоні він був доступний майже завжди та прийняв участь в 37 матчах сезону (19 в стартовому складі), але показники його дуже сильно просіли.
Може так на нього вплинула травма підколінного сухожилля, яку він отримав у другій половині минулого сезону або все ж таки вік наздогнав його, проте Варді вже не той. Всього-навсього 3 голи за весь сезон в Прем’єр-лізі (вдруге за свою кар’єру Джеймі не зміг забити 10+ голів за сезон в АПЛ, неймовірно).
Джеймі однозначно легенда «Лестера». В 2012 році йому було 25 років, він грав в п’ятому дивізіоні Англії і про нього ніхто не знав, крім фанатів «Флітвуд Тауну». В 2023 році Джеймі Варді - чемпіон Англії, переможець Кубка Англії, володар золотої бутси АПЛ сезону 2019/2020, найкращий гравець АПЛ сезону 2015/2016. До цього додайте 7 голів за збірну Англії. Неймовірна кар’єра за якою можна знімати буде кіно.
Варді наближається до кінця своєї видатної кар’єри, він наврядчи вже колись заб’є більше 10 м’ячів в АПЛ і взагалі не факт, що ще колись зіграє в цій лізі.
Проте, в історію Англійської Прем’єр-ліги він себе вписав золотими буквами.
Найкращий матч сезону:
11 лютого 2023 року, «Лестер Сіті» - «Тоттенгем» (4:1)
Яким би поганим не був сезон у Келечі Іхеаначо, все ж таки був короткий відрізок, коли він був в «гарячій» формі. Саме на цей період припав матч з Тоттенгемом, який тоді ще грав під керівництвом Антоніо Конте, проте період активного розпаду «шпор» вже тривав.
На швидкий гол Родріго Бентанкура, «Лестер» ще до кінця першого тайму відповів голами Менді, Меддісона та Іхеаначо. У другому таймі залишалось просто віддати м’яча команді Конте та очікувати своїх моментів на контратаках. З чим «Лестер» чудово справлявся протягом другого тайму, а вже під кінець матчу Харві Барнс довів рахунок до розгромних 4:1.
Після цієї перемоги «Лестер» закріпився на 13 місці і здавалось більш-менш твердо встав на ноги в боротьбі за виживання. Проте ця перемога стала останньою для Брендана Роджерса на чолі команди. Наступного разу «Лестер» переможе аж 22 квітня вже під керівництвом Діна Сміта.
Найгірший матч сезону:
1 травня 2023 року, «Лестер Сіті» - «Евертон» (2:2)
Звичайно, у «Лестера» були гірші матчі в цьому сезоні. Але саме цих двох очок, які «Лестер» втратив в цьому матчі 34 туру проти «Евертона» фактично не вистачило для того, аби «лисиці» залишились в Прем’єр-лізі на наступний сезон.
І ви тільки вдумайтесь як розвивався цей матч. На 15 хвилині матчу Домінік Калверт-Льюін реалізував пенальті. Після цього «Лестер» не посипався, а побіг вперед відіграватись. Спочатку на 22 хвилині Сьоюнджу зрівняв рахунок, а вже на 33 хвилині Джеймі Варді забив гол у такий важливий момент для «Лестера», 2:1. Наприкінці першого тайму стався вирішальний момент матчу (а тепер можна сказати всього сезону для «Лестера»). Вже в доданий до першого тайму час у ворота «Евертона» був призначений пенальті і Джеймс Меддісон його не реалізував.
Замість комфортних 3:1, на перерву «Лестер» пішов ведучи в рахунку лише на один м’яч та з психологічною перевагою на боці «Евертона». У підсумку напочатку другого тайму Алекс Івобі зробив рахунок 2:2, а «Лестер» так і не зміг більше забити.
Тоді ще ніхто не думав наскільки важлива та нічия для «Евертона», але зараз ми бачимо, що фактично ті два очки і стали вирішальними в боротьбі «ірисок» та «Лестера» за 17 місце.
Найбільше питання, яке стоїть перед командою на наступний сезон:
«Чи зможе власник клубу прийняти передусім правильні кадрові рішення для швидкого повернення в АПЛ?»
У «Лестера» цілком притомний і адекватний власник, який зацікавлений в розвитку команди. Щонайменше тому, що цього хотів би його батько. Так, були деякі проблеми з фінансуванням клубу через пандемію COVID-19 (плюс багато коштів було витрачено не на нових гравців, а на інфраструктурні проєкти клубу), але особисто у мене ніколи не було відчуття, що власник клубу не зацікавлений в спортивних успіхах команди.
Але перед власником команди (я навіть не буду намагатись написати його ім’я, пробачте) стоять важкі задачі. У команди нема головного тренера (ходять чутки про спроби запросити Грема Поттера або Томаса Франка), влітку команду покине велика кількість важливих гравців, яких треба буде міняти.
Власник «Лестера» готовий виділяти кошти на всі ці потреби, але ключове питання тут в тому, як саме вони будуть використані і які люди прийдуть писати нову історію «Лестер Сіті» фактично з нуля. Тож подивимось, як добре він впорається з цим викликом і сподіваємось на швидке повернення переможців Прем’єр-ліги 2015/2016 в еліту англійського футболу.
