Враження від сезону 2022/2023 Англійської Прем’єр-ліги. Евертон
«Евертон», 17 місце, 36 очок, 34 забитих гола, 57 пропущених голів, різниця голів «-23»
Фраза, яка характеризує сезон:
«Знову на межі»
Другий сезон поспіль «Евертон» проходить по лезу ножа та ледь не вилітає з Прем’єр-ліги. Причому в цьому сезоні все було ще небезпечніше, ніж в сезоні 2021/2022.
Перед останнім туром «Евертон» випереджав «Лестер Сіті» (який йшов на 18 місці) на два очки і все було в руках підопічних Шона Дайча. Так як за різницею голів «Лестер» був краще, то задача «Евертона» полягала в тому, щоб зіграти проти «Борнмута» не гірше, ніж «Лестер» зіграє з «Вест Хемом». У підсумку «Евертон» перед домашніми трибунами впорався з цією задачею завдяки єдиному голу Абдулая Дукуре на 57 хвилині матчу.
«Евертон» врятувався, можна святкувати, але чи варто затягувати ці святкування?
«Іриски» четвертий сезон поспіль закінчують нижче 9 місця, а останні два роки взагалі відчайдушно бореться за спасіння в елітному англійському дивізіоні. За ці 4 сезони команду встигло потренувати 5 різних тренерів, серед яких вдалим можна назвати тільки Шона Дайча. І то поки рано оцінювати, адже Дайч тренує команду всього півроку, хоча й виконав єдину задачу, яку перед ним поставило керівництво команди взимку (зберегти місце в АПЛ).
«Евертон» цього сезону і за Френка Лемпарда, і за Шона Дайча - суто захисна команда. Це видно і по кількості пропущених м’ячів (13 місце в лізі), та й просто якщо подивитись які гравці виходили у «ірисок» на поле в більшості матчів сезону. Тут і дуже захисний центр поля Дукуре - Гуйє - Онана, де всі троє є гравцями, які краще за все вміють саме руйнувати атаки суперника, ніж будувати свої.
Але все це сталось не від хорошого життя, у «Евертона» просто занадто мало якісних атакувальних гравців. Дивіться самі, найкращим бомбардиром команди є Двайт Макніл (7 забитих м’ячів), але тут треба розуміти, що більшість цих голів прийшлось на другу половину сезону, коли команду прийшов тренувати давній знайомий Макніла по «Бьорнлі» Шон Дайч. Наступним найкращим бомбардиром є Абдулай Дукуре (5 голів). Також можна відмітити непогану гру Алекса Івобі, якому багато доводилось грати на незвичній для себе позиції в центрі поля, але він зміг за сезон набрати дуже непогані 7 гольових передач.
Водночас, ті гравці від яких більше всього очікували результативних дій - відверто розчарували. Демарей Грей запам’ятається тільки чудовим голом в ворота «Сіті». Ніл Мопе більшу частину часу займався своїм улюбленим зайняттям - чиплявся до гравців суперників, замість того щоб забивати голи. Ентоні Гордон, як мені здалось, всю першу половину сезону думав про майбутній трансфер, ніж про свою гру (благо його мрії здійснились і він тепер буде грати разом з «Ньюкаслом» в Лізі Чемпіонів). А Домінік Калверт-Льюін знову половину сезону лікувався, а половину сезону намагався набирати якусь притомну ігрову форму.
В принципі це і відобразилось на кінцевій статистиці, адже менше за «Евертон» в цьому сезоні забив тільки «Вулвергемптон».
Але як то кажуть: «Атака виграє матчі, а захист виграє титули». От захист «Евертона» в цьому сезоні був дуже навіть непоганим, як для 17 команди чемпіонату. Навіть за Френка Лемпарда команда вміла «сісти в автобус» і мало пропускати, а Шон Дайч тим паче завжди міг збудувати міцний захист в своїх командах. Ну і важливу різницю робив Джордан Пікфорд, який провів чудовий сезон і був на три голови сильніше за воротарів тих команд, які вилетіли з АПЛ.
«Евертон» з 1954 року постійно грає в першому англійському дивізіоні. Проте, для того, щоб це перебування не обірвалось після наступного сезону, команді треба провести велику роботу влітку. Шон Дайч зможе побудувати команду, яка буде створювати проблеми будь-якому супернику, але навіть йому необхідні хоч якісь ресурси для цього. Потрібні нові обличчя перш за все в атаку, адже там і кількісно, і якісно не вистачає гравців. Потрібно по максимуму намагатись втримати діючих лідерів команди, адже за тим же Онана точно може стояти черга з бажаючих.
Якщо за літнє трансферне вікно вдасться хоч наполовину виконати поставлені задачі, то у «Евертона» будуть непогані шанси хоча б в наступному сезоні не проходити через пекло боротьби за виживання в АПЛ.
Головні тренери:
Френк Лемпард (20 матчів)
Шон Дайч (18 матчів)
Мені подобрається Френк Лемпард. Ні, не так, я люблю Френка Лемпарда. Але у нього великі проблеми. Френка вдруге поспіль звільняють з клуба в АПЛ і цілком можливо, що його подальша перспектива - клуб Чемпіоншипу.
Проте, скажу суб’єктивно, я не вважаю Лемпарда жахливим тренером. Його «Евертон» грав у цілком зрозумілий футбол. Так, це був «автобус». Так, поставленою атакувальною грою там і не пахло. Але ж і ресурси цього складу «ірисок» дуже й дуже обмежені. З ким з вищеперелічених гравців команди Френку требу було поставити напад? Тому він грав в те, на що ця команда була здатна.
Водночас, Френку дали достатньо часу, але на момент звільнення команда під його керівництвом не перемагала вже 8 матчів поспіль і опинилась на 19 місці. Тож будь-яке зволікання могло коштувати місця в АПЛ, та й у підсумку, керівництво команди прийняло правильне рішення, адже з Шоном Дайчем «Евертон» залишився в Прем’єр-лізі.
Шон Дайч крутий. Шон Дайч вчергове це довів. Після 10 років на чолі «Бьорнлі» Дайч майже рік відпочивав від футболу і 30 січня 2023 року вийшов з відпустки, підписавши контракт з «Евертоном» на 2.5 роки. І Шон через 5 днів після призначення в своєму стилі обігрує «Арсенал» з рахунком 1:0. Щоб ви розуміли, «Арсенал» в тому матчі не створив жодного явного гольового моменту, а «Евертон» в типовому для Дайча стилі забили після кутового.
Дайч не вигадував велосипед, він поклався на гравців, з якими був знайомий ще з «Бьорнлі» (Тарковскі та Макніл), швидко поставив дисциплінований захист (тут я думаю треба віддати належне Лемпарду, адже при ньому команда теж непогано там грала) і пішов набирати необхідні очки для порятунку. У підсумку, під керівництвом Шона команда виграла п’ять матчів, шість звела вничію та сім програла. Причому команда встигла обіграти і віце-чемпіона «Арсенал», і дуже потужний «Брайтон», і звести вничію матч з «Лестером», який у підсумку виявився вирішальним в боротьбі за виживання.
Тепер у Дайча попереду літнє трансферне вікно, нормальний «пресізон» щоб підготувати команду до наступного сезону. І якщо йому не будуть заважати і хоч трохи допоможуть якісними гравцями, то «Евертон» в наступному сезоні ще зможе здивувати всіх.
MVP сезону:
Джордан Пікфорд
Джордан Пікфорд - це та якісна різниця, яка є між «Евертоном» і командами, які вилетіли з АПЛ. Джордан третій голкіпер ліги за кількістю сейвів, дев’ятий за процентом сейвів та п’ятий за PSxG-GA. Додамо до цього купу яскравих сейвів протягом сезону і відбитий пенальті від Джеймса Меддісона в одному з вирішальних матчів сезону для «Евертона».
Пікфорд за 6 сезонів в «Евертоні» став синонімом слова «стабільність». Так, часто кажуть, що ось у збірній Джордан грає набагато краще, ніж в «Евертоні». На мою думку, це не так. Треба розуміти, що в «Евертоні» у Пікфорда набагато більше роботи, ніж у збірній Англії, і Джордан всі ці роки в «Евертоні» тримається на рівні кращих голкіперів ліги, не падаючи нижче певного рівня.
В цьому сезоні команда потребувала від Пікфорда не просто стабільної гри, а навіть певного героїзму, і Джордан не підвів.
І що не може не радувати, Джордан скоріш за все надовго залишиться з «Евертоном», адже його контракт закінчується тільки в 2027 році і на даний час він цілком задоволений своїм становищем в «Евертоні». Щонайменше поки «іриски» залишаються в АПЛ, але Джордан для цього старається ледь не більше за всех в команді.
Прорив сезону:
Амаду Онана
Амаду Онана не є прикладом гравця, якого знайшли незрозуміло де і він несподівано заграв на високому рівні. «Евертон» придбав на той момент 20-річного бельгійця минулого літа за 35 мільйонів євро, що для «ірисок» є досить солідною сумою. Але Онана напевно вже виправдав на сто відсотків всі сплачені за нього кошти.
Амаду одразу ж став основним гравцем команди і грав завжди, коли був здоровим. Разом з Дукуре та Гуйє вони створили «потужний кулак» в центрі поля «Евертона», який може й не був дуже технічним, проте фізично це тріо готове було заштовхати будь-кого.
Онана вже на пристойному рівні вміє робити все, що є необхідним для хорошого центрального півзахисника. Він непогано пасує, хоча об’єми поки не можна порівняти з, наприклад, Родрі або Кайседу, що обумовлюється тим, що «Евертон» мало грає з м’ячем. У нього чудові показники по всім основним захисним статистичним показним (перехвати, відбори, виноси м’яча). І звичайно ж для такого міцного гравця (187 сантиметрів зросту та 76 кілограмів вага) у нього чудові показники виграних єдиноборств (більше 70 відсотків, входить в топ-10 ліги за цим показником).
Амаду поки ще дуже молодий, йому у серпні тільки виповниться 22 роки, а він вже ледь не найбажаніший для інших клубів гравець «Евертона». Звичайно, клуб буде намагатись його втримати, адже контракт Онана з «Евертоном» закінчується тільки в 2027 році. Проте, якщо до «ірисок» прийде хтось з пропозицією, наприклад, близько 60-70 мільйонів євро, то чи зможе керівництво команди втриматись?
«Провал» сезону:
Домінік Калверт-Льюін
В сезоні 2020/2021 молодий 23-річний Домінік забиває 16 голів в Прем’єр-лізі. Англійська преса пише хвалебні відгуки на його гру, його стабільно викликають до збірної Англії і майбутнє здається світлим, як ніколи.
За наступні два роки разом узятих Калверт-Льюін зіграє в АПЛ менше хвилин, ніж за сезон 2021/2022, заб’є з гри тільки 4 голи та й взагалі частіше тепер звучить питання не коли Домінік перейде в більше титулований клуб, а коли «Евертон» зрозуміє, що на Калверт-Льюїна можна не розраховувати як на стартового форварда команди.
Домінік два роки поспіль мучається від травм та не може стабільно грати. Взагалі, останні два роки у Калверт-Льюіна два «агрегатних» стани: він або лікується від травм, або грає, проте не може набрати оптимальну форму.
Конкретно в цьому сезоні, Калверт-Льюін взяв участь у 17 матчах та забив тільки два голи. Явно не те, чого очікують від гравця, якого бачили лідером нападу «Евертона».
Домінік все ще молодий, йому лише 26 і якщо його перестане підводити організм, то він ще може грати на високому рівні досить довго. Проте, два поспіль змазаних через травми сезони можуть заставити задуматись керівництво команди шукати нового форварда, а не чекати, поки Домінік зможе на пристойному рівні проводити хоча б 20 матчів в сезоні.
Найкращий матч сезону:
8 травня 2023 року, «Брайтон» - «Евертон» (1:5)
Сюди цілком можна було б поставити зразковий захисний перфоманс «Евертона» проти «Арсеналу» (1:0), проте перемоги з рахунком 5:1 над командою, яка буде грати в наступному сезоні в Лізі Європи бувають не кожного дня.
Загалом це був веселий та місцями абсурдний матч, «Евертон» одразу опинився в ідеальних для себе умовах, адже на першій хвилині зустрічі «Брайтон» обрізався в центрі поля, Калверт-Льюін відправився в забіг по флангу, покатив на Дукуре і останній вивів «ірисок» вперед, 1:0.
Далі все було так, як хотів Дайч. «Брайтон» володів м’ячем (78% володіння за підсумками матчу), створював моменти (хоч м’яч вперто відмовлявся залітати в ворота Пікфорда), а «Евертон» успішно бігав в контратаки. До того ж воротар «Брайтона» Джейсон Стіл в цей день явно був в настрої «привезти», а Пікфорд навпаки рятував свою команду, коли це було необхідно.
Гра, по суті, завершилась на 35 хвилині, коли після автоголу Стіла рахунок став 3:0. У другому таймі ще й Макніл додав два забитих м’яча, на які у «Брайтона» знайшлась тільки відповідь у вигляді гола МакАлістера.
У підсумку 5:1, найбільша поразка Де Дзербі в його англійській кар’єрі, а «Евертон» забрав надважливі три очки в боротьбі за виживання.
Найгірший матч сезону:
21 січня 2023 року, «Вест Хем Юнайтед» - «Евертон» (2:0)
Останній матч Френка Лемпарда на чолі «Евертона» та матч після якого «Евертон» опинився на 19 місці в чемпіонаті.
Абсолютно закономірна перемога «Вест Хема» завдяки дублю Джаррода Боуена, «Евертон» в свою чергу зміг створити буквально декілька моментів, які не вдалось втілити в забиті голи.
Цей матч став восьмим в безвиграшній серії «Евертона», Френка Лемпарда звільнили, а Шон Дайч, який замінив Френка, вже в наступному турі цілком заслуженно обіграє лідера чемпіоната «Арсенал» з рахунком 1:0.
Найбільше питання, яке стоїть перед командою на наступний сезон:
«Чи доведеться команді знову перевіряти свою удачу в рубці за виживання в наступному сезоні АПЛ?»
У «Евертона» є головна складова для побудови хорошої команди - у них є сильний головний тренер. Проте, навіть такий хороший спеціаліст як Шон Дайч потребує гравців, які будуть розуміти його і реалізовувати його ідеї на полі. На прикладі гри Тарковскі та Макніла у другій половині сезону ми побачили, як можуть грати при Дайчі ті гравці, які його розуміють.
Проте, буде важко. У «Евертона» будуть гроші від ТВ-контракта з АПЛ, начебто повинні бути гроші від нових інвесторів, але команді необхідні саме якісні трансфери, просто кидати в усі боки грошами «Евертон» собі не може дозволити. Минулого літа керівництво непогано вгадало з Онана, Макнілом, Гуйє та Тарковскі, але дуже сильно промахнулось з Мопе. В середині сезону до цього всього додали хорошого тренера.
Наразі залишається підсумувати картину якісними підсиленнями (перш за все нападу) і в наступному сезоні є всі шанси осісти в середині таблиці і продовжити видатну серію з 70 поспіль років, проведених в першому англійському дивізіоні.
