Tribuna/Футбол/Блоги/Any given Sunday/Торжество побутового фашизму. Чому українського футболу в Севастополі більше немає

Торжество побутового фашизму. Чому українського футболу в Севастополі більше немає

Головний редактор «ПроФутболу» Володимир Звєров в блозі на Tribuna.com пояснює, як телетрансляції і зйомки з Криму стали неможливими.

Блог — Any given Sunday
20 марта 2014, 15:40
10
Торжество побутового фашизму. Чому українського футболу в Севастополі більше немає

– Алло, добрий день! Будемо вдячні, якщо допоможете нам зі зйомками матчу «Севастополь» – «Металіст»: прес-конференція, післяматчеві інтерв’ю, словом, по ситуації.

Стандартна розмова зі штатним кореспондентом у регіоні зі стандартним проханням попрацювати на важливому матчі УПЛ. Так було торік, так планували і цьогоріч. Та відтепер знімати в Криму – це як на чужому весіллі. Тебе там не чекають, а значить не пустять і не наллють.

У душі надіючись, що матч перенесуть на мирну територію, все ж вирішив перестрахуватися і знайти людей, які відзнімуть усе необхідне. На камеру, а не на смартфон Nokia. Людей знайшов, тільки усі вони чомусь відмовилися від заробітку. Отримати картинку матчу з території, захищеної від бЕндеро-фашистів (а раптом такі є у делегації «Металіста»?) неможливо. Севастопольські журналісти-фрілансери залякані – їхні оборонці в ультимативній формі заборонили «высовываться» усім, хто хоч якимось боком співпрацює з брехливими українськими каналами, яскравими представниками яких, без сумніву, є «1+1» і «2+2». Нині спорт у Севастополі об’єднує лише під триколором і лише у вигляді «Ігор Патріотів».

Українські фрілансери Севастополя просто бояться їздити містом, а тепер взагалі залягли на дно

Закручування гайок розпочалося одразу після тріумфальних виборів мера наприкінці лютого. Українські фрілансери Севастополя (а інших навіть не пускають, техніку вилучають) просто бояться їздити містом, а після побиття знімальної групи «Інтера» взагалі залягли на дно. Деякі вже звільнилися, бо отримали реальні погрози щодо здоровя і життя власного та сімей. Чи варті цього кілька сотень гривень? Кому потрібен такий спорт і такий футбол? А будучи на місці транслятора гри – ТРК «Україна» – ви би відправили туди власну коштовну техніку? Де гарантія, що вже наступного дня націоналізована дорогезна апаратура не передавала б із Криму зустрічі а-ля «З’їзд КПРС XXI сторіччя» за участю російських визволителів?

Український футбол у Севастополі зник зі словами президента «Севастополя» Олександра Красильникова про бажання виступати у чемпіонаті Росії. Швидше за усе, на чудовому домашньому (у всіх сенсах цього слова) стадіону «моряків» більше ніколи не зіграють команди під егідою УПЛ. Станом на ранок четверга ходили чутки про перенесення матчу до Запоріжжя. Враховуючи дуже непрості стосунки «Севастополя» із тамтешнім «Металургом», язик не повернеться назвати такий матч «домашнім».

Та схоже, є й інший варіант. Вже з’явилася інформація, що матч «Севастополь» – «Металіст» узагалі не відбудеться цього тижня. Перенесення – непростий крок, зважаючи на щільний квітневий календар із двома додатковими турами. Та, а мій погляд, матч треба зіграти. Як і всі наступні. Принаймні, ФК «Севастополь» залишив би на пам’ять про себе хороше враження.  

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Про журналістику
18 октября 2016, 17:58
2
Все посты