Всі в захваті від Бражка: він дійсно підсилив «Динамо» в атаці, але додав проблем у захисті
Нормальний процес адаптації – росте дуже сильний опорник.
«Динамо» з моменту трансферу Сергія Сидорчука у «Вестерло» зіграло вже 5 матчів у вересні. Мірча Луческу все ж обійшовся без авантюр – у кожній з цих ігор довірив місце у складі Володимиру Бражку, новому проєктному футболісту киян.
Повноцінний старт в основі можна сміливо назвати успішним – хороший матч з «Ворсклою» та два крутих за загальними враженнями перформанси проти ЛНЗ та «Олександрії», у яких 21-річний хавбек став героєм та автором трьох голів і одного асисту.
Втім, цей відрізок очевидно потребує комплексної оцінки – як мінімум через питання стабільності, адже також була поразки від «Полісся» в УПЛ та від «Оболоні» у Кубку України, де Бражко виглядав не настільки впевнено.
Розбираємось, що встиг продемонструвати опорник «Динамо».
Бражко показав, що вже здатен давати цьому «Динамо» величезний буст в атаці
Перше, що впадає у вічі – вплив Бражка на результативність команди. Йдеться не тільки про голи, які, безсумнівно, мають найбільше значення:
✅ шалений дальній удар проти ЛНЗ на 3-й хвилині, який очевидно зламав весь план ЛНЗ на гру (ВІДЕО);
✅ перший м’яч у ворота «Олександрії» також за рахунку 0:0;
✅ дубль у тому ж матчі за рахунку 2:2 на 83-й хвилині, коли суперник відверто почав тягнути час.
Виявилося, цьому «Динамо» потрібні сильні якості Володимира навіть попри те, що з атакою ніяких проблем принаймні в УПЛ цього сезону немає. Однак й без того потужний потенціал тепер стає варіативнішим – завдяки класним (і головне влучним) дальнім ударам, своєчасним діагоналям та постійним спробам Бражка загострити гру неочевидними пасами.
Є ремарка – оскільки молодий хавбек зараз лише пристосовується до нового рівня та вимог, то браку, звісно, не уникнути. Звідси багато помилок, які натомість компенсуються кількістю вдалих задумів. Як приклад – проти ЛНЗ Бражко віддав 11 неточних пасів вперед/в останню третину, але водночас став лідером команди за успішними передачами такого типу: 15 та 10 відповідно.
Тобто ризик здається виправданим, бо Володимир виконує ключову функцію для футболіста його позиції у цьому «Динамо» – намагається миттєво доставляти м’яч гравцям атаки, які за усіма креативними метриками далеко відірвались від усієї ліги (Ярмоленко, Буяльський, Ванат, Волошин). Чим швидше та частіше вони отримуватимуть паси, тим краще – і Бражко це чудово розуміє.
Як наслідок, не варто сильно звертати увагу на середню точність пасів хавбека – у жодному з повноцінних матчів він не перетнув позначку у 85%. На це треба закривати очі, допоки проти низького блоку суперників в УПЛ йому вдаються подібні передачі:
Закидання на Караваєва, яке розпочало гольову атаку за рахунку 1:1 з «Олександрією»
Пас на Волошина, який розрізав фактично усю оборону (Назар не впорався з прийомом)
Такі епізоди у великій кількості можна знайти у кожному матчі. Окрім зустрічі з «Оболонню» в Кубку, яка показала й іншу сторону адаптації Бражка до основи «Динамо».
Бражко показав, що ще є над чим працювати – у нього поки проблеми у захисті
У тексті, де ще перед трансфером Сергія Сидорчука у «Вестерло» ми розбирали вплив екскапітана на гру команди, згадувалися проблеми, з якими на початку теоретично може зіткнутися Бражко, коли замінить ветерана в опорній зоні. Одним з головних пунктів була теза про непристосованість Володимира до виконання величезного обсягу роботи – а це пряма необхідність у гранді УПЛ, який регулярно протистоїть насиченому захисту.
Якщо конкретніше, то раніше Бражко діяв у вертикальних та прямолінійних моделях Ігоря Костюка в U-19 та Патріка Ван Леувена у «Зорі». Там у нього був не такий широкий спектр функцій – він покривав значно меншу частину території на полі.
У «Динамо» Луческу все складніше – обов’язки у центрхавів відрізняються, адже на внутрішній арені доводиться грати у проактивний футбол. І якщо попереду Володимир підсилив, то позаду додав проблем і без того ненадійному захисту.
Забігаючи наперед – це не є чимось критичним:
а) Бражко ефективний в атаці – це зараз важливіше, бо кияни пережили минулий турбулентний сезон та знову грають з позиції сили;
б) це нормальний процес поступової адаптації, і звинувачувати у затримці треба не Володимира, а людей, які з ним працювали в академії та не підготували до вимог дорослої команди.
Тепер до конкретики. Перше – візуально помітно, що він не завжди встигає перекривати зони та страхувати партнерів. Друге – ці відчуття підтверджуються статистикою.
Наприклад, проти ЛНЗ після голу було тільки 4 з 10 виграних єдиноборств, з «Оболонню» – теж 4 з 10 (за 60 хвилин), а ще 1 з 4 виграних верхових дуелей, всього три відбори та підбори (нуль на чужій половині).
Саме матч з «Оболонню» є певним маркером, який підсвітив відсутність стабільності (має прийти з часом) та показав неготовність до агресивного налаштування опонентів. Це про тиск, який на півзахист «Динамо» неочікувано створив колектив Валерія Іващенка.
Достатньо поглянути, що відбувалося навкруги Володимира у момент прийому:
Приклад 1
Приклад 2
Це – відтворення того, що на «Динамо» та Бражка очікуватиме на високому рівні (у єврокубках). Перший досвід виявився невдалим – Володимир під таким пресингом допускався помилок, як в епізоді з пропущеним та отут після виносу голкіпера:
І відповідно не реалізував свій атакувальний потенціал – усі 5 неточних діагоналей, 3 з 8 точних пасів в останню третину, всього 4 точних паси вперед. А отже – відсутність доставлення м‘яча Ярмоленку та КО. За 60 хвилин – лише 4 комбінації пасів, три з Андрієм та одна з Діалло.
Знову ж таки, у цьому немає нічого страшного, «гулі» потрібно набивати відтепер.
Бражко показав, що Луческу мав рацію, коли лише поступово інтегрував його на старті сезону
У вищезгаданому тексті про Сидорчука та в обговореннях до нього також була тема повільної інтеграції Бражка в основу. Останні події довели, що те рішення Луческу не кидати Володимира у бій без належної підготовки було правильним.
Чому, якщо хавбек після продажу Сергія двічі за місяць став найкращим гравцем матчу? Бо достатньо було йому провести одну невдалу зустріч з «Оболонню», як у ту ж мить полилася нищівна критика. У соцмережах, у різних відгуках, у коментарях. Хочете пересвідчитись – зайдіть хоча б у гілку тієї гри на Tribuna.com. Значна частина реакцій – про помилки та недопрацювання Бражка, порівняння з Сидорчуком та навіть місцями песимістичні прогнози щодо його перспектив.
Це і було одним з аргументів на користь бажання Луческу притримати повноцінну залученість хавбека – бо влітку ризик створення невиправданого тиску був надто великим. Одна річ, коли це «Оболонь», Кубок України та УПЛ з довгою дистанцією попереду, інша – коли це кваліфікація ЛК з «Бешикташем» та потенційна втрата єврокубкової осені.
Навряд фактор Бражка якось суттєво вплинув би на кінцевий результат протистояння з турками, проте точно викликав би запекліші дискусії, ніж невдала гра з «Оболонню».
Ба більше, сам Луческу – ще той «мотиватор». Містер після вильоту з Кубка на пресконференції публічно розкритикував Володимира:
💬 «Бражко грав дуже погано, робив багато помилок при передачах, не грав у захисті як слід. Це проблема не у гравцях, а у їхньому менталітеті, адже вони знали, що кубковий матч – це особливий матч. Тут немає різниці між великими та маленькими клубами. Виграти можна лише, якщо маєш величезне бажання, віддаєш усі сили на полі та перебуваєш увесь час сконцентрованим.
Ми дали можливість «Оболоні» створити моменти для взяття воріт та відзначитися, пропускали їхні контратаки. Лише протягом останніх 20 хвилин ми грали так, як мали грати протягом усього матчу. Я багатьох гравців не впізнав на полі – ось у чому проблема».
А тепер уявіть, як дісталося б молоді за виліт від «Бешикташа», якби Мірча зробив ставку на них, а не на досвідчених виконавців.
Тоді реабілітуватись було б важче, ніж на теперішньому етапі сезону.
Ба більше, стосунки хавбека та Містера, ймовірно, не найкращі – гравець в останньому інтерв’ю розповів, що перший діалог з коучем відбувся аж після трансферу Сидорчука. Виглядає вкрай дивно.
Бражко ж за свій перформанс з «Оболонню» виправився сповна – гра проти «Олександрії» видалася збалансованою та найкращою за період у «Динамо». 9 з 11 виграних єдиноборств (2 з 2 верхових), 6 перехоплень, нуль втрат на своїй половині поля, 10 відборів та підборів (6 на чужій половині).
Це чудовий приклад, чого слід очікувати у майбутньому. У Бражка ще деякий час будуть перепади через процес адаптації, але він перекриватиме це крутими виступами в окремих матчах, а згодом взагалі стабільно проводитиме їх на хорошому рівні без просідань. І вже наступного сезону «Динамо» може отримати дуже сильного all-round опорника. Якщо не раніше.
Бражко показав, що саме у нього найкращі шанси стати основним у збірній
Враховуючи усі продемонстровані Бражком чесноти – як ігрові, так і ментальні (до речі, другий гол «Олександрії» відсвяткував у стилі Сікана з прикладеним до губ пальцем) – треба потроху припиняти песимістичні розмови про відсутність заміни для Тараса Степаненка у збірній Україні.
Сьогодні є як мінімум три претенденти на його місце – окрім динамівця, це також Єгор Назарина з «Шахтаря» та Данило Ігнатенко з «Бордо».
Бражко з таким яскравим стартом у «Динамо» знаходиться на «поул-позишн». Ігнатенко трохи здав у Франції та не викликається Сергієм Ребровим, а якщо порівнювати Володимира з Назариною, то він виглядає більш різностороннім хавбеком, ніж Єгор.
З відчутних переваг – динаміка, унікальні атакувальні характеристики (зокрема удар), ініціативність, здорова агресивність, фізичні дані. Так, трохи інший профайл, ніж у Степаненка, однак це не настільки важливо.
Втім, питання доволі дискусійне. Тож ваші думки з цього приводу вітаються у коментарях 👇
Фото: «Динамо», скриншоти трансляцій FootballHub
