З «Феєноордом» «Шахтарю» має бути ще важче, ніж з «Ренном». Шанси гірників – у ігровому тонусі та Трубіні
У нідерландців якісна ігрова модель та кілька топових виконавців.
«Шахтар» продовжив тримати лінію головного українського чуда в поточному єврокубковому сезоні і в протистоянні проти «Ренна» в 1/16-й ЛЄ, вивівши в другому матчі свою здатність дивувати на новий рівень.
Попри масу приємних емоцій, фонове відчуття від того, що гірники наразі стрибають помітно вище власної голови й що об’єктивного підґрунтя для цих успіхів вкрай мало, ніяк не йшло.
Так чи інакше, український клуб по праву виборов можливість продовжувати екзаменувати свою вдачу у поєдинках топового рівня, наступним з яких стане протистояння головній сенсації сезону в Нідерландах – «Феєноорду».
Tribuna.com разом із Parimatch Ukraine розбираються, в чому феномен роттердамського клубу та чому зустріч із ним може видатись для гірників складнішою, ніж із «Ренном».
Другий матч проти «Ренна» сильно підсвітив слабкості «Шахтаря». Однак є й речі, які вселяють оптимізм
Якщо спробувати описати усі проблеми «Шахтаря», які ми побачили у 2-му матчі проти «Ренна» однією фразою, то це буде категорична нестача міцності. Відсутність адекватної позиційної структури в команді Йовичевича вже давно не новина. Так само, які відверта дірявість захисту і факт відсутності достатньої кількості крутих кадрів, щоб це компенсувати. Втім, агресивний та наполегливий «Ренн» ситуативно виводив ці недоліки в абсолют, що інколи виглядало гнітюче.
Проявлялось це здебільшого в тому, що «Шахтар» не міг бути достатньо наполегливим із м’ячем, щоб контролювати комфортний для себе рахунок, так само як і не був достатньо спокійним та виваженим без нього, щоб в пікові моменти адекватно стримувати тиск суперника.
Тому виходить, що задля рівного протистояння командам калібру «Ренна» везіння стає ледь не ключовим фактором для «Шахтаря». І хоч поки що він спрацьовує, закладатись на нього в довгу було б надзвичайно необачно (хоча Мирон Маркевич міг би тут посперечатись).
Не додає оптимізму можлива відсутність найкращого захисника команди Миколи Матвієнка, який кілька днів мав підвищену температуру. Яскраве повернення Ракицького у матчі проти «Металіста 1925» безумовно радує, однак Ярослав – це очевидний даунгрейд у порівнянні з Матвієнком і сильний удар саме по надійності в обороні, яка і так не є видатною.
З іншого боку, великою надією залишається фантастична форма новоспеченого гравця місяця Анатолія Трубіна, який став головною причиною знаходження «Шахтаря» в 1/8-й.
Безумовний позитивний вплив має привнести і поточний ігровий тонус гірників, який виглядає куди більш переконливо, ніж це було місяць тому. Певний позитив вселяють і 2 матчі в УПЛ, які закінчились із загальним рахунком 11:1. Більш крутого бусту впевненості у собі в поточних умовах важко вигадати. Окремо радувала та легкість та невимушеність, з якою «Шахтар» розбирав своїх опонентів, навіть з усіма поправками на їхній рівень.
Однак навіть ці приємні деталі не видаються такими, що хоча б вирівнюють шанси «Шахтаря» у протистоянні з «Фейєноордом».
«Феєноорд» – зріла команда із сучасним позиційним стилем
Підстави вважати, що із нідерландцями українському клубу буде складніше, досить вагомі. У «Феєноорда» та «Ренна» є чимало спільного, насамперед стилістично. Зокрема, обидві команди полюбляють контролювати м’яч та прагнуть якнайшвидше повернути його собі після втрати. Щоправда, Арне Слот тут здається більш фундаментальним послідовником позиційного футболу, що не є дивним, враховуючи середовище його існування.
Багато хто може пам’ятати тривалі вертикальні перекати м’яча «АЗ» у матчах проти «Динамо» у кваліфікації ЛЧ 2 роки тому. Однак то вже був кризовий «АЗ», побитий ковідом, тінь команди, яка на рівних боролась за чемпіонство з праймовим «Аяксом» Тен Гаґа за пів року до того. Цей «Феєноорд» сильно нагадує саме той, оригінальний, «АЗ», в позиційному футболі якого було багато гостроти.
Об’єднує колективи також етап розвитку – в обох головні тренери працюють вже тривали час та змогли на дистанції продемонструвати дієвість своїх підходів, досягнувши значного успіху (4-те місце у випадку Женезіо, 3 місце та фінал ЛК у випадку Слота). Що окремо важливо – обидва змогли безболісно провести перебудову, якісно замінивши втрачених лідерів. Штаб нідерландської команди тут заслуговує особливих компліментів, адже «Феєноорд» влітку втратив щонайменше 5 важливих гравців. Здатність Арне без втрати якості гри команди інтегрувати в систему нових гравців багато говорить про його рівень.
Проблемою для «Шахтаря» може стати важлива відмінність, яка є між роттердамцями і «Ренном» – це власне актуальний стан. Донеччани потрапили на бретонців, ймовірно, у найбільш вдалий для себе момент, коли ті були понівечені травмами та сумнівною ігровою формою. У «Феєноорда» наразі такої проблеми немає – команда в хорошому стані, про що свідчить збережена 1 сходинка в Ередивізі та безпрограшна серія, яка триває з вересня.
Безумовно, що кадровий потенціал з об’єктивних причин у нідерландців більш обмежений, ніж у французької команди. За цим параметром, ймовірно, в них навіть немає переваги над «Шахтарем». Втім, виконавців високого рівня, які здатні створити українській команді чималі проблеми там вистачає.
Найбільше «Шахтарю» слід остерігатись турецького Мессі. Але він не єдиний гравець високого рівня у «Феєноорді»
Капітан «Феєноорда» Оркун Кекчю однозначно є тим, до кого гірникам варто бути готовим найкраще. Масштаб важливості його фігури для атак команди цілком співставний із пізнім Мессі в «Барселоні». Якщо подивитись на цифри турка, що стосуються передач, то здається, що його партнери по команді є просто масовкою.
Кекчю лідирує в команді і за загальною кількістю передач, і за передачами у фінальну третину, і за просуваючими передачами, і за передачами під удар, і навіть за передачами всередині карного майданчика. Нормою є, коли за першими двома показниками в команді лідирують центральні захисники, за третім, скажімо, опорник, а за рештою – атакувальний півзахисник. Турок же в усьому цьому є одноосібним лідером (ще й переважно із солідним відривом).
Щоб відповісти на питання, як можна одночасно найбільше пасувати й у фінальну третину й у фінальній третині (просто самому бігати за своїми пасами?) – достатньо глянути будь-який матч «Феєноорда». Там одразу стає помітно, що Кекчю дійсно постійно знаходиться з м’ячем, буквально в будь-якій частині поля. До купи він ще й забиває найбільше у команді (разом з нападником Даніло), та робить найбільше дій, що призводять до ударів – 138 в цьому сезоні (на другому місці в команді Шиманський, в якого 77). В усій лізі за цим показником, як і за кількома іншими, що стосується креативу біля воріт, Кекчю поступається тільки Тадичу, який на рівні Ередивізі взагалі здається надлюдиною.
Єдине, з чим в Оркуна проблеми – це асисти, яких в півзахисника всього 1. Але там явно є питання до реалізації партнерів, адже очікуваних в нього цілих 5, які б зробили його найкращим у команді і за цим показником.
Серед решти гравців окремої уваги заслуговує, куплений влітку у «Спарти», центральний захисник, шульга Давід Ганцко. Словак зумів без втрати якості замінити Марко Сенесі, котрий відправився підкорювати АПЛ, ставши важливою фігурою як у побудові атак, так і захищаючи власні ворота (з відривом лідер команди за відбираннями + перехопленнями).
Майже завжди у роттердамців виділяється один із флангів атаки – той, на якому розташовується Явайро Ділросун. Нідерландець вже встиг продемонструвати свої швидкість та дриблінг в Німеччині та Франції, щоправда так і не зумівши закріпитись в клубі топової ліги. В поточному сезоні Ділросун досить успішно робить це у себе на батьківщині, будучи найкращим дриблером своєї команди за кількістю вдалих спроб (34). Важливо, що Явайро може бути однаково небезпечних з обох флангів, як з акцентом на подачі зліва, так і зміщуючись в центр справа.
Постійного партнера по флангу Ділросун не має. Вакантне місце переважно займає хтось із пари Джаханбахш - Ідрісі – досить помітних персонажів із досвідом виступів в топ-лігах та добре знайомих як між собою, так і з Арне Слотом через спільне перебування в «АЗ». Хоча, останнім часом цю трійку можна було не раз бачити в основі разом. Здебільшого це пов’язано з травмою Себатьяна Шиманського – досить широко відомого польського таланта, про якого варто сказати окремо.
Саме Шиманського можна назвати другою по значущості креативною опцією в команді після Кекчю. Себастьян в цій команді виконує роль десятки, шукаючи простір між лініями та коридори для передач, а також простір для ударів, які в поляка виходять особливо добре.
Ще два важливих для «Феєнорда» персонажа у грі проти «Шахтаря» доступними не будуть. Мова про основного голкіпера Юстіна Бейло та центрального півзахисника Квентіна Тімбера, брата-близнюка Юррієна з «Аякса».
Втрата Бейло є проблемою в першу чергу через те, що він просто класний голкіпер, котрий зокрема вберіг «Феєноорд» від 4 зайвих пропущених голів в Ередивізі, якщо вірити показнику PSxG+- (різниця між реальними пропущеними голами та тими, від яких врятував голкіпер), що є одним із найкращих показників у лізі. Бейло також є важливим персонажем як один із емоційних лідерів та найдосвідченіших гравців команди. Він є уродженцем Роттердама та вихованцем академії й сумарно перебуває у клубі вже близько 20 років (при тому, що йому 25).
Бейло єдиний з чинних гравців команди на власному досвіді знає, що таке матчі проти «Шахтаря». Юстін з лави для запасних спостерігав за обома поразками від гірників на груповому етапі ЛЧ у сезоні 2017/2018.
Хоча заміна в Юстіна цілком адекватна – це колись перспективний німецький голкіпер Тімон Велленройтер, що 8 років тому в 19-річному віці дебютував у ЛЧ за «Шальке» в матчі проти мадридського «Реала».
Цінність же Квентіна Тімбера все-таки більшою мірою ігрова. Він є тим, хто дає команді об’єм та динаміку в центрі поля, як з, так і без м’яча (другий в команді за обіграшами та за відбираннями+перехопленнями).
Втім, втрату Тімбера також не можна назвати серйозною проблемою, на його місці Слот цілком успішно використовує менш витонченого, але досить надійного Матса Віффера.
***
Отже, «Феєнорд» до поєдинків проти «Шахтаря» підходить нехай і не у своєму найпотужнішому стані, але відсотках принаймні у 90 від нього, що вже має створити абиякі складнощі для української команди.
Експерти Parimatch Ukraine оцінили можливу перемогу «Феєнорда» у першому матчі у коефіцієнт 2,33 – коли як тріумф гірників у 3,10. Матч пройде сьогодні о 22.00 на «Стадіоні Війська Польського» у Варшаві.
Фото: «Шахтар»/Reuters/Peter Lous/ BSR Agency/Getty Images/NESimages/Raymond Smit/DeFodi Images via Getty Images/Patrick Goosen/BSR Agency/Getty Images
