«Зінченко – фантастичний футболіст. Ми його любимо». Об’їздили Велику Британію та побували на матчі «Арсенала» на «Емірейтс»
Репортаж Ірини Козюпи з Лондона і не тільки.
Tribuna.com продовжує публікувати серію виїздних матеріалів з Великої Британії за партнерства Parimatch Ukraine.
У новому випуску побували на «Емірейтс» і побачили, як вболівальники «Арсенала» мріють про таке омріяне чемпіонство. А також – поїздка в Уельс, зустріч з фанатами «Вест Гема», родичами Мартіна Едегора та багато іншого цікавого.
Parimatch Ukraine вірить у розвиток українського спорту, підтримує його представників, і продовжує допомогати ЗСУ у такі складні часи – все для нашої перемоги.
***
– Я задам вам три питання і на всі має бути одна відповідь: «Готові». Зрозуміли?
– Ви готові йти на війну?
– Готові!
– Ви готові вбивати на війні?
– Готові!
– Ви готові померти за свого імператора?
– ГОТОВІ! - кричить клас школярів в крихітних костюмах римського легіону Deva Victrix.
Сьогодні понеділок, і учнів Честера групами приводять на руїни древнього римського амфітеатру, де чоловіки в образах воєначальників проводять їм дуже наочний урок історії. Це, однозначно, цікавіше, ніж сидіти на уроці, але з війною це було жорстко. В мене аж мороз пішов по шкірі. Тут це просто веселі рольові ігри, а наш божевільний сусід якраз вбиває і вмирає через кровожерливого маніяка з абсолютною владою.
«Ми молимося, щоб росіяни перестали воювати»
Поруч з амфітеатром знаходиться храм Івана Хрестителя, якому більше, ніж 900 років. У ньому стоїть велика свічка, яку запалюють за мир в Україні. Також поруч картка з написом зміст якого мені не дуже подобається – «За мир в Україні і Росії».
– Любове моя, з якої ти країни?
– З України.
– О, ми кожної неділі молимося за вашу країну. Що далі робитиме Путін? – питає мене місцевий священник.
– Чоловіче, не називай його ім’я у цьому святому місці. Його тут ніхто не любить, – до нашої розмови приєднується його дружина.
– Вона єгиптолог, проводила дослідження в Єгипті. Колись автобусом можна було проїхати з Каїру до Єрусалиму, а зараз вже ні. Все через загрозу терактів.
Питаю, що означає напис на картці, який мені так різанув.
– О, ми молимося, щоб росіяни перестали воювати. Багато з них нічого не хочуть знати про війну і нічого не роблять, щоб її зупинити. Навіть коли вони тікали в Грузію від мобілізації, то це тому, що проти своєї участі у війні, а не проти самої війни.
Цей енергійний сивочолий чоловік у джинсах і футболці з логотипом церкви. Багато говорить про вікторіанську епоху і згадує, як одного разу побував на православній службі.
– Це так довго – вона почалася зранку і в обід ще тривала. І весь цей час треба стояти!
Храм древній та готичний, але атмосфера тут тепла і дуже привітна. Це більше як культурний і соціальний центр. Є столики, де можна випити кави чи чаю, сувенірна крамниця і музейний куток.
Заходить хтось з місцевих чоловіків і бере каву. У них одна з тих милих розмов, коли один підколює іншого.
– Коли я вінчаю молоді пари, то кажу їм, що треба жити у злагоді, йти на компроміси. А потім беру на бік нареченого і даю пораду: «Хлопче, просто слухай і роби все, як вона скаже. Ось тобі секрет сімейного щастя».
Тут же є куточок, де можна написати своє прохання до Бога: для себе, для рідних чи для всього світу. Читаю напис на одній з карток: «Боже, бережи Україну, її свободу і життя людей».
Головний собор Честера вражає красою та величчю. Тут можна блукати годинами і роздивлятися кожну деталь. І тут є окремий куточок, присвячений Україні - з синьо-жовтим прапором, правильною картою країни, молитвою українською та англійською мовами і лінками, як можна допомогти Україні. В мене сльози, коли я це бачу, і велика вдячність до цієї країни.
На одній з найкрасивіших вулиць Честера з її унікальними фахверковими будинками хтось вивісив синьо-жовтий прапор. Вчора його тут не було.
В Уельсі написи дублюють двома мовами - валлійською та англійською
Кордон між Англією та Уєльсом невидимий, але відразу помітний. Висять прапори з драконом, а написи дублюються двома мовами - валлійською та англійською. Першою і з жирнішим шрифтом йде валлійська. Я не знаю, як правильно читати слова, але вона здається якогось казковою – щось з всесвіту Толкієна чи «Гри престолів». Гуглю, як буде дякую валлійською, але пошуковик виправляє на італійську.
Кардіфф. Кафедральний собор Лландафф. Тут немає ніякого крім мене, прибиральниці і жінки-волонтера. Традиційне питання, звідки я.
– Оу, Україна (весело), ох, Україна (сумно). У вас зараз таке горе. А який жах в Туреччині. Мій зять – турок. Вчора і сьогодні він весь день на телефоні. Його родичі живуть в Малатії. Їхній будинок вцілів, але їм забороняють туди повертатися на випадок повторних поштовхів. Ночували у контейнерах на сотні людей, їм бракує їжі, зараз там сніг. Які ми тут щасливі, а я ще жалілася на холод в будинку.
Жінка розповідає історію собору. Показує на південну стіну.
– В 1941 році на неї скинули бомбу і вона була дуже пошкоджена. Дивись на фото. Згодом все відновили.
Питаю, чи вона знає валлійську – тут все дублюється двома мовами, але на вулиці я чую тільки англійську.
– Трохи вчила у школі, але потім ніде її не використовувала. Можу трохи почитати.
Читає кілька речень. Мова гарно звучить, хоча взагалі нічого не зрозуміло.
В соборі також знаходжу український прапор і дві молитви за Україну. В них закликають уряди світових країн зробити все можливе, щоб зупинити війну, а Україні бажають швидкого відновлення.
Приїзд Зеленського і United24
Щоб у вас не склалося хибне враження, ніби я була лише в храмах - ось вам кілька світських історій.
На рецепції у Кардіффі працює Ірена – жінка давно приїхала сюди з острова Мадейра (батьківщина Роналду) на навчання і так тут вкоренилася. Коли чує, що я з України, то каже, що я можу безкоштовно залишити речі після виселення. «Коли приїдеш додому, то обніми маму і тата від мене. Хай цей жах у вас якнайшвидше закінчиться».
Цього дня відбувся візит Володимира Зеленського до Великої Британії, зустрічі з прем'єр-міністром Ріші Сунаком та королем Чарльзом ІІІ. У Кардіффі їхню зустріч показували на екранах на вулиці. Також тут є наші борди з платформою United24. А в нас з Зеленським схожий стиль - він приїхав до Англії у світшоті з тризубом, а я в худі Трибуни.
А найбільше враження від Кардіффа - це холодна і готична атмосфера туманного ранку, вогонь в каміні і гарячий чай з м'ятою в таверні при дорозі, похилені старі хрести на цвинтарі біля древньої церкви. Краще, ніж декорації у «Венздей».
На майбутнє після нашої перемоги - біля Кардіффа є просто фантастичний музей під відкритим небом. Там можна гуляти весь день – валлійський аналог нашого Пирогово. В старих котеджах працівники музею палять каміни, і виникає враження, ніби тут триває життя. Вхід безкоштовний. За бажання можна внести благодійну пожертву.
Жінка-священник в Баті і полячка Ізабелла, яка була в довоєнному Донецьку і Луганську
Бат. В хостелі знайомлюся з Ізабеллою - вона полячка з Кракова, але приїхала в Англію, живе в місті біля моря і займається серфінгом. Її сім'я прихистила в себе українських біженців. А сама Іза раніше багато подорожувала Україною.
– У мене був хлопець, який обожнював радянську залізницю. І я з ним їздила по всіх містах – була в Луганську, Донецьку, Бердянську, Івано-Франківську. Чого не зробиш заради кохання. Ми їздили з рюкзаками, ночували на вокзалах, одного разу нам не вистачило грошей, і я просила, щоб мама вислала. Було весело. Давай обміняємося контактами.
О першій ночі задзвонила сирена – а я ж тільки заснула! Ще рік тому я б забила на неї – навчальна тривога чи хтось вирішив покурити біля датчиків диму. Тепер варіантів більше - вже бомблять Англію, землетрус, пожежа, Марс атакує. Але сигнал був хибний – таки хтось ніяк не накуриться. А я потім довго не могла заснути – навіть почала рахувати овечок. Одна овечка, дві овечки, три овечки...
Перед виїздом в Лондон ще вирішила піти на вечірню месу в красиве готичне аббатство в Баті. Грав орган, співав хор і священником була жінка. Англіканська церква ще у 2014 році дозволила висвячувати жінок в єпископи. Після меси вона вітала кожного, хто прийшов у храм, біля виходу. Сказала їй, що вперше побувала на подібній службі, і що було класно.
– Ми молимося за Україну. Приходь 24 лютого - у нас буде благодійний концерт, присвячений вашій країні.
Провела фанатів на дербі «Вест Гема» і «Челсі»
А тепер до футболу. Перший день у Лондоні пройшов під знаком «Челсі» та Михайла Мудрика. Це була класна пригода - побувала в Кобемі і встигла побачити Мішу перед виїздом команди з бази.
Коротке відео про це тут:
Матч з «Вест Гемом» був виїзним для синіх, і отримати на нього акредитацію не вдалося. У пресслужбі молотобійців написали, що соррі, але великий ажіотаж через приїзд «Челсі», і вільних місць в ложі преси не буде.
Зрештою, потрапити на два матчі в один день у подібні часові слоти в Лондоні - місія неможлива. Спочатку я недооцінила масштаби міста. Воно величезне, і треба плюс-мінус година, щоб дістатися кудись громадським транспортом.
Отже, сьогодні година в метро до стадіону «Вест Гема» - просто глянути на передматчеву атмосферу. Колишній стадіон Ярмоленка виглядає топово. Але я навіть не змогла підійти до нього надто близько - за півгодини до стартового свистка до арени тягнулися величезні натовпи фанатів молотобійців. Навіть коли до матчу залишалося 10 хвилин, люди йшли і йшли. Я навіть почала сумніватися, чи 66-тисячний Олімпійський стадіон всіх зможе вмістити.
Класно, що Мудрик та інші наші футболісти грають в такому чудовому чемпіонаті і на таких топових аренах.
Познайомилася з родичами Мартіна Едегора. Вони питали про війну
Я думала, що дві години до матчу – це достатньо для АПЛ. Але варто було приїхати ще раніше. Лише десь годину я провела у фан-шопі - там було не проштовхнутися. Фанати «Арсенала» розмели футболки так, що залишалися лише розміри XS або 3XL. Черга до кас була на кілометри - щастя, що швидко рухалася. Правда, потім виявилося, що я не в ту чергу стала. І давай все заново. Справжнє божевілля і контрольований хаос. Сподобалося, що звиклі до таких шалених матчдеїв працівники мило посміхалися і зберігали спокій.
І був дуже милий момент, коли батько сказав своїм синам пропустити мене вперед в черзі: «Хлопці, спочатку леді».
А принт з прізвищем Зінченка на футболки робив хлопець, який міг би зіграти добру і худішу версію Кхала Дрого з «Гри престолів». Запитала, що він думає про українця: «Зінченко фантастичний футболіст. Фанатам він подобається - недавно визнали його гравцем місяця. Ми його любимо».
Цей матч я б теж навряд чи подивилася, бо пресслужба «Арсенала» не сильно поспішала давати акредитацію. Але Зінченки – просто краші. Саша після «Евертона» питав, чи треба допомога з тікетами, а Влада скинула квиток у свій бокс на стадіоні. Вид і огляд поля просто фантастичні – так само, як і атмосфера. 60-тисячна арена – sold out. І так фактично на кожен матч – в АПЛ так точно.
Дивитися футбол на стадіон в ложі преси – це робота. Дивитися матч на трибуні – це фактично і самому бути учасником гри. Ти так чи інакше починаєш вболівати і переживати за свою команду. У цьому випадку своїм був «Арсенал» Зінченка. Ярмолюк поки без дебюту в АПЛ за «Брентфорд».
Перед матчем познайомилася з родичами Мартіна Едегора – в них були місця поряд. Його тьотя багато розпитувала про війну в Україні. Сказала, що Норвегія підтримує нас – адже це єдина і правильна позиція, а українці здивували весь світ своєю силою та відвагою. Її чоловік сильно здивувався, коли почув, що в Україні проводиться УПЛ і граються матчі.
Гра пролетіла швидко і принесла різнополярні емоції - таку шалену радість і полегшення після голу Троссарда. Це перший гол Леандро за гунерів, який приєднався до команди в січні. І розчарування після того, як Тоуні зрівняв рахунок - 1:1. «Арсенал» знову пропустив після розіграшу кутового – як і минулого туру проти «Евертона». Тут ще й Рамздейл помилився з виходом з воріт.
«Арсенал» є моїм фаворитом на титул. І я думаю, що вони виграють»
Ключовий момент матчу (чи один з) – якраз гол «Брентфорда». Арбітр переглядав ВАР, але гол зарахував. Мікель Артета топить за те, що там було положення поза грою: «Я тільки що переглянув епізод. І так, це офсайд». Деякі англійські журналісти теж вважають, що арбітр ВАР Лі Мейсон забув намалювати офсайдні лінії. Зрештою, ця помилка може мати вплив на долю чемпіонства.
«Арсенал» зараз трохи забуксував, але залишається лідером АПЛ з відривом у шість очок від «Манчестер Сіті». А в наступному матчі каноніри якраз зустрічаються з містянами. Великий тест в боротьбі за чемпіонство. Тренер «Брентфорда» Томас Франк намагався підтримати суперника: «Арсенал» є моїм фаворитом на виграш титулу. І я думаю, що вони виграють».
Це була б красива історія – як для клубу, так і для Зінченка.
P.S. Футболки в Саші для нашого аукціону теж підписала.
Фото: Ірина Козюпа/Tribuna.com
