Австралія – головна сенсація дня на ЧС. Вийшли в плей-оф вдруге в історії, перемогу з Тунісом приніс гравець з Д2 Японії

Вперше забили в усіх трьох матчах.

30 листопада, 21:30
1
Австралія – головна сенсація дня на ЧС. Вийшли в плей-оф вдруге в історії, перемогу з Тунісом приніс гравець з Д2 Японії

Збірна Австралії – творець чергової сенсації цього чемпіонату світу. Команда підходила до групового етапу в групі з Францією, Данією та Тунісом ледь не головним аутсайдером, та навіть встигла підтвердити цю репутацію поразкою команді Дідьє Дешама з рахунком 1:4 у першому турі.

Але потім були дві мінімальні перемоги – і тепер «соккеруз» зіграють у плей-оф.

🔹 Це друга участь Австралії у плей-оф ЧС в історії – вперше це сталося у 2006-му. Тоді для виходу було достатньо обіграти Японію й зіграти внічию з Хорватією (Бразилії, яка виграла групу, поступилися).

Вже в 1/8 фіналу «соккеруз» програли – 0:1 майбутнім чемпіонам, Італії. Пропустивши з далеко не найочевиднішого пенальті у компенсований час.

Той успіх мав вплив і на гравців нинішнього покоління австралійців, яке вдома вже встигли назвати «золотим».

«Коли я був малим і ріс у сім’ї в середовищі фанатів AFL (австралійська футбольна ліга, де грають в австралійський футбол – прим.), одна річ, яка спонукала мою сім’ю стежити за футболом, – це національна збірна та чемпіонат світу. Це величезне значення для спорту... Я впевнений, що коли [діти] дивляться телевізор, вони бачать атмосферу та наскільки масштабний чемпіонат світу, він стає просто однією з тих речей, які клацають у їхній голові та кажуть: «Я хочу бути футболістом», а не гравцем AFL чи якогось іншого виду спорту», – розповідав Метью Леккі, автор переможного голу в матчі з Данією.

🔹 Уперше в історії Австралії вдалося провести одразу два сухих матчі на ЧС. І також уперше – забити в усіх трьох зустрічах групового етапу.

🔹 Особливість Австралії – серед усіх чемпіонатів в команді найкраще представлений місцевий, це 8 гравців. Серед них – вже згаданий Метью Леккі з «Мельбурн Сіті» та Крейґ Ґудвін з «Аделаїди Юнайтед», який забив Франції.

🔹 При цьому команда вже четвертий турнір поспіль не може перетнути межу в три забитих голи за груповий етап. Більше було лише у 2006-му – 5, і лише раз було менш як три – у 2018-му (2).

Цікаво, що до голу Ґудвіна Франції останні три були забиті Міле Єдінаком з пенальті: Нідерландам у 2014-му, Франції та Данії у 2018-му.

🔹 У команді фактично немає «помітних» зірок штибу навіть того ж Єдінака, і, тим паче, Кехілла з К'юеллом та Відукою, які запалювали на стику тисячоліть. З найпомітніших – голкіпер Меттью Раян (екс-«Брайтон»), Аарон Муй («Селтік», екс-«Ман Сіті»), та й, в принципі, Метью Леккі (екс-«Боруссія» М та «Герта»).

Розподіл за лігами багато про що говорить: 8 – чемпіонат Австралії, 6 – чемпіонат Шотландії, 3 – Чемпіоншип, по 2 – чемпіонат Данії та другий дивізіон Японії, по 1 – Ла Ліга, Серія А, МЛС, Серія В та друга Бундесліга.

🔹 Мітчелл Дюк, який приніс, як виявилося, визначальну перемогу над Тунісом – гравець «Фаджіано Окаяма» з Д2 Японії.

Сенсаційна розвʼязка у групі D: Туніс шокував Францію, але цього було недостатньо для плей-оф. Австралія святкує!

Фото: The Peninsula Qatar, The Sun, Li Gang/XinHua/Globallookpress.com

Інші пости блогу