Найкласичніше Класичне «Динамо» та «Шахтаря» – єдиний Золотий матч УПЛ. Епічним було все – від обставин до овертайму
Все вирішувалося у Кривому Розі.
2006-й рік видався дуже багатим на футбольні події для України, тут вам і вихід у фінал молодіжного Євро команди Михайличенка, гра на ЧС в Німеччині дружини Блохіна, але й клубний футбол мав чим здивувати. Саме того року у Кривому Розі відбувся перший і поки єдиний в історії Золотий матч чемпіонату України.
Строго кажучи, був ще один у 1992 році – у першому чемпіонаті незалежної України переможець визначався у фінальному матчі, але той розіграш тривав усього пів року і багато в чому був експериментальним. Тому львівський фінал, у якому «Динамо» поступилося «Таврії», можна винести за дужки. В наступному чемпіонаті кияни мали порівну очок із «Дніпром», але за додатковими показниками отримали своє перше в історії України золото.
В сезоні 2005/2006 було прийнято рішення, що у разі рівності очок між командами, які займають перше місце в чемпіонаті, не будуть враховуватися додаткові показники, а суперники зіграють між собою Золотий матч. Цю норму було скасовано у 2014 році, але із 2018-го вона знову є у нашому регламенті, щоправда, поки до цього діло не доходило.
Така ідея не була зовсім революційною. Наприклад, в Італії схоже правило діяло до 2005 року, а в минулому сезоні його навіть вирішили повернути. Відповідний пункт є у регламентах усіх топліг, такий матч може визначати не лише чемпіона, але й місця у єврокубках та в зоні вильоту.
Щоправда, зійтися має дуже багато критеріїв: очки, різниця голів, кількість забитих голів, а подекуди навіть очні зустрічі та фейр-плей, як в іспанців. Тому такі матчі справді рідкість, хоча в тій же Італії у 1999 році «Інтер» та «Парма» таким чином визначали учасника ЛЧ.
Єдиний Золотий матч УПЛ вийшов насправді епічним – починаючи від обставин, як взагалі до нього дійшло, і закінчуючи самим ходом гри. Це було одне з найяскравіших Класичних в історії українського футболу. Хіба що в дуелі «Динамо» та «Шахтаря» в півфіналі Кубка УЄФА на кону стояло так багато. І сам матч себе виправдав.
Нефартовий Буряк і прихід Анатолія Демяненка
Повертаючись до України, варто згадати, а як же команди до цього прийшли? Киян на початку сезону очолив Леонід Буряк і залишив по собі лише мем «швейцарський футбол на підйомі», вилетівши від «Туна» у кваліфікації до ЛЧ. Тоді ж почалися чутки, що Ігор Суркіс веде переговори з Оттмаром Хітцфельдом, але екстренер «Баварії» до Києва їхати не захотів. Невідомо точно, чи були перемовини з іншими закордонними тренерами, але, потасувавши колоду карт із динамівськими серцями, на цей раз ІМС витягнув Анатолія Дем'яненка, який і очолив біло-синіх.
У Демяненка була досить цікава банда: повернулися Ващук та Ребров, із «Дніпра» прийшов молодий Ротань, все ще в обоймі перебував Белькевич, повноцінним лідером ставав Гусєв, Рінкону лише 25 років, а ще були Родріго, Родольфо та Клебер. Києвом ширились чутки про суперталанти молодих Алієва та Мілевського, які скоро розриватимуть Європу. Сашко, щоправда, набирався досвіду у Запоріжжі.
У першому ж матчі Демяненко переміг «Ворсклу» 4:0, а пара форвардів Шацьких-Клебер вселяла впевненість, що хороші результати все ж будуть. У першому колі в донецьку вдалося обіграти «Шахтар» і вийти на перше місце завдяки голу Сергія Реброва. Взагалі коуч киян дуже добре вмів грати проти Луческу і програв йому на чолі «Динамо» лише один матч, але найголовніший.
Фінішний забіг команди Луческу і вирішальний камбек у Києві
Мірча Луческу проводив свій другий сезон у Донецьку та, окрім чемпіонства, від нього чекали якихось зрушень у Європі. Він підписав влітку зі знайомої Туреччини захисника Толгу Сейхана, але найголовніший перехід стався із «Атлетіко Паранаенсе». Майже за 8 мільйонів євро у Донецьк приїхав Фернандіньо.
На заваді групового етапу ЛЧ став «Інтер», а у Кубку УЄФА гірники поступились «Ліллю» в 1/16-й. Луческу залишалося наздоганяти «Динамо» в чемпіонаті, адже навіть з Кубка гірники вилетіли від «Карпат». Репутація і доля містера Луческу дуже сильно залежала від того, чи вдасться вирвати перемогу у киян.
У 26-му турі кияни віддали лідерство гірникам, програвши «Дніпру» (0:2). «Шахтар» у весняній частині не програвав, але за три тури до фінішу їх зупинив голкіпер «Ворскли» Андрій Пятов, який видав фантастичний матч і знову повернув «Динамо» першу сходинку. Кияни замість того, щоб підійти до матчу останнього туру лідерами, зіграли в нульову нічию в Сімферополі проти «Таврії» Фоменка. В завершальному матчі чемпіонату команди з рівною кількістю очок мали зіграти у Києві між собою.
Надважливе «Класичне» запросили відсудити англійця Стіва Беннета. Для тих часів це була розповсюджена практика, але до Стіва іноземці судили лише фінали Кубка України. Наприклад, попередній фінал Кубка судив титулований норвежець Хауге, а фінал Кубка-2006 обслуговував португалець Батішта.
Матч розпочався дуже вдало для «Динамо» – завдяки голам Шацьких та Мілевського кияни вже на 21-й хвилині комфортно вели 2:0. Ще на початку поєдинку Мілевський смачно заїхав в Матузалема і на 25-й хвилині Луческу змушений був замінити свого лідера на юного Ферну. Що могло піти не так?
В другому таймі гірники серйозно підтиснули господарів і завдяки голам Чигринського та Жадсона зрівняли рахунок. «Динамо» на власному полі втратило шанс на чемпіонство – розв“язання цього питання перенесли у Золотий матч. В регулярному сезоні «Динамо» і «Шахтар» набрали по 75 очок і на 30 пунктів випередили «Чорноморець», що був третім.
Окрім Дем’яненка, який говорив журналістам, що у команди кожен матч навесні був фіналом, не надто задоволений був Олег Блохін – йому хотілося б зібрати збірну перед ЧС раніше і без додаткових нервів.
Заміна судді і вибір міста проведення
Який же український футбол без старої доброї кабінетної боротьби? Попри те, що Стів Беннет дуже непогано відсудив, а гірники навіть йому подякували, вони попросили змінити арбітра на вирішальний поєдинок. Ходили чутки, що гірники були впевнені – «Динамо» забило другий гол з офсайду. Але офіційно представники «Шахтаря» посилалися на те, що один арбітр не може двічі поспіль судити матчі тих самих команд.
Донеччани пропонували грека Кірос Вассараса, але ФФУ в рекордні темпи (і за немалі гроші) домовилась із Любошем Міхелом. Майбутній співробітник «Шахтаря» готувався судити матчі ЧС, але знайшов віконце для українських грандів.
Місцем проведення поєдинку обрали Кривий Ріг. Він виявився оптимальним варіантом, хоча головним конкурентом був обласний центр – Дніпропетровськ. Стадіон «Металург» вміщував близько 30 тисяч вболівальників, тому розділення квитків було доволі логічним: по 10 тисяч для клубів і ще 10 у вільний продаж. Ціни були звичними на той час: 20, 30 і 50 гривень.
Обидва президенти вирішили роздати квитки за власний кошт і організувати доїзд для фанатів. Більш досвідчені у таких речах гірники ще й презентували кожному вболівальнику свою атрибутику, тому на стадіоні візуально здавалося, що помаранчево-чорних більше. Але насправді фанатів «Шахтаря» приїхало всього на тисячу більше, ніж киян.
Вирішальний гол Агахови – «Динамо» вперше два роки поспіль без титулу
«Після того, що відбулося у Києві, у нас більше прав на чемпіонство», – говорив перед поєдинком Даріо Срна. «Шахтар» був змушений зробити дві заміни: замість травмованого Матузалема з'явився Фернандіньо, а дискваліфікованого Жадсона замінив Елано.
Дем’яненко ж вирішив більш радикально змінити склад. У Кривому Розі він виставив чотирьох захисників, замість Несмачного вийшов Ель-Каддурі, в основі з’явився Єщенко, а Белькевича замінив Ротань. Замість Мілевського в основу потрапив Клебер, але багатьох цікавило питання, чому не грає Рінкон?
В першому таймі команди були дуже обережними і справді небезпечним був лише дальній удар Реброва в стійку. Для того, щоб публіка у Кривому Розі не сумувала, в перерві матчу до вболівальників вийшов Віктор Янукович – тогочасна політична боротьба не щадила нікого.
На 60-й хвилині оборона «Динамо» дала збій і Маріка після пасу Елано забив головою у ворота Шовковського. Тут кияни та додали – посилив гру вихід Мілевського, що допоміг відзначитися захиснику Родолфо.
Рахунок 1:1 в основний час, і гра нервів та замін від тренерів. На 100-й хвилині забиває Джуліус Агахова, який замінив Марику. Відео голів можна глянути тут.
Нігерієць забив свій єдиний гол в сезоні, але найцінніший для команди. За хвилину Демяненко випустив Белькевича рятувати гру, але навіть геній Валентина тут не допоміг. «Динамо» вперше у своїй історії двічі поспіль залишається без золотих медалей ЧУ.
***
Комусь здасться дивним, але після матчу Луческу хвалив суперника: «Вони організували хороший пресинг, чого давно не робили. Наші футболісти навіть трохи знітилися і почали грати на відбій. «Динамо» заслужило свій гол. А далі ми забили, а вони – ні. Тут вже важко було говорити про тактику».
Тренер киян говорив про рівну гру і банальне невезіння. Хай там як, але гірники полетіли в Донецьк, де для них вже був підготовлений святковий концерт, а фанатів розважав і зустрічав російський коментатор Васілій Уткін.
Дем’яненко помститься в матчі на Суперкубок, а восени обіграє «Шахтар» у тому самому поєдинку із метанням шапки Луческу. Проте єдиний Золотий матч коуч киян програв.
ФОТО: REUTERS/Gleb Garanich
