Як НОК України під час війни розповсюджує російську пропаганду. Книги йдуть в школи та навіть у Військовий ліцей
Прочитали бібліотеку НОК і жахнулися.
Ми вже розповідали, що в онлайн-бібліотеці НОК України під час повномасштабного вторгнення РФ знаходилася книга авторства Сергія Бубки «Київ. Перша російська Олімпіада».
Після того, як Tribuna.com показала імперські наративи в тексті енциклопедії, НОК видалив її зі свого сайту.
На фото фізичний примірник книги Бубки у ДЮСШ № 2 в Кропивницькому у 2021 році.
«Київ. Перша російська Олімпіада». Сергій Бубка – письменник
Проте проблема літератури НОК України виявилася набагато ширшою та масштабнішою. Вже оновлений Комітет під керівництвом Вадима Гутцайта під час повномасштабної війни активно розповсюджує в українські навчальні заклади книги з меседжами пропаганди РФ. Зокрема ця література йшла навіть у військовий ліцей.
Важливо: усі книги, згадані нижче в розслідуванні, видані після 2014 року й початку агресії РФ.
Також вони розповсюджувалися до навчальних закладів після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.
Видавництвом та росповсюдженням книг займається Комісія НОК України «Олімпійська освіта та культура»
У структурі НОК України є Комісія «Олімпійська освіта та культура», яка за шостим пунктом її офіційного положення «готує до видання олімпійську літературу».
Згідно з останнім доступним публічним звітом НОК за 2021 рік, «члени комісії – активні учасники проекту НОК України «Олімпійська книга», супроводжують реалізацію олімпійської освіти відповідною навчально-методичною літературою».
Головою Комісії є Марія Булатова, яка окрім цього є чинною віцепрезиденткою НОК України, директоркою Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти, президенткою Олімпійської академії України, членкинею президії науково-методичної Ради Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, членкинею комісії МОК «Культура і олімпійська спадщина» від України.
Її повний список посад є на сайті НОК України.
Також відомими чинними членами Комісії є Валерій Борзов, Ніна Уманець, Олена Петрова, Анастасія Коженкова. Повний склад Комісії.
У 2018 році до складу Комісії також входив чинний очільник НОК України Вадим Гутцайт.
***
У 2015 році НОК України розпочав видання серії книг про історію олімпійських видів спорту «Енциклопедій в запитаннях і відповідях» – перша була про легку атлетику. Керівником проекту є Сергій Бубка – кожна енциклопедія починається його передмовою.
А авторка серії – віцепрезидентка НОК Марія Булатова.
У книгах зазначено, що вони видані за підтримки Європейських олімпійських комітетів. Булатова також презентувала ці книги під час засідання Комісії МОК «Культура і олімпійська спадщина» у 2019 році.
Національний університет фізичного виховання і спорту України відзначає: «цей проект НОК України був із великою зацікавленістю сприйнятий та отримав схвалення Комісії».
НОК України визначив і цільову аудиторію книг: «для дітей та молоді, фахівців фізичного виховання, спорту та освіти, широкого загалу читачів, які цікавляться історією олімпійських видів спорту».
А відмітною особливістю серії визначає «органічне поєднання тексту з творами різних видів мистецтв, що істотно доповнює викладене і дозволяє поринути у час описаних подій».
Першочергово проект здійснено в рамках Всеукраїнської благодійної акції НОК України «Олімпійська книга», якою опікується Комісія «Олімпійська освіта та культура».
Енциклопедії, що видані до 2020 року, на момент публікації є в загальному доступі в онлайн-бібліотеці НОК України.
Але головне і найбільш примітне. Книги з циклу «Енциклопедій в запитаннях і відповідях» активно розповсюджуються для навчальних закладів у різних регіонах України навіть під час повномасштабної війни.
НОК робить це в межах програм «Олімпійський куточок» та «Олімпійська книга». У 2022-му та 2023-му куточки з’явилися у Дніпрі, Львові, Києві, Ірпені, Миколаєві, Запоріжжі, Кропивницькому, Харкові, Полтаві, Луцьку, на Кіровоградщині, Закарпатті, Дніпропетровщині, Харківщині, Тернопільщині, Буковині, Черкащині, Івано-Франківщині та в інших містах і селах України.
Інформаційну важливість цієї програми для НОК показує те, що у дні прийняття МОК рішення про допуск росіян до міжнародних змагань, український Комітет розповідав на всіх своїх ресурсах про відкриття у селі Великий Глибочок саме олімпійського куточка.
Головна ж проблема «Енциклопедій в запитаннях і відповідях», що видані після початку агресії РФ проти України з 2014 року, – підігравання російському історичному міфу та ігнорування українського контексту.
А тепер нарешті перейдемо до прикладів.
«Життя Піддубного вміщується у винятково російський сюжет». Пропаганда Російської імперії у Військовому ліцеї імені Богуна
30 грудня 2022 року НОК України на своїх ресурсах відзвітував про відкриття «Олімпійського куточка» у бібліотеці Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
НОК України відзначає, що до вихованців і педагогів навчального закладу завітали голова Луганського відділення НОК України Віктор Острєцов та бронзова призерка Олімпійських ігор з велосипедного спорту Ірина Янович.
Луганське обласне відділення НОК вже на своїх сторінках пише: «Основною метою цього проекту є популяризація спорту, олімпійського руху та здорового способу життя серед молоді.
«Олімпійський куточок» ліцею і надалі буде поповнюватися цікавою різноманітною літературою з історії Олімпійських ігор».
А з відео Луганського обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, яке теж висвітлювало захід, вдалося чітко ідентифікувати передачу ліцею книг з імперськими наративами.
1) «Фігурне катання на ковзанах. Енциклопедія в запитаннях і відповідях». М. Булатова. 2018 р.
Загалом у всьому тексті цієї енциклопедії про фігурне катання (без урахування передмови) є лише 10 текстових згадок слова «Україна» та похідних від нього. Всі згадки побіжні – у тестах, або загальних відомостях про результати Олімпіади.
Водночас у книзі є цілий розділ, присвячений Російській імперії. Похідні від слова «Росія» згадані 248 разів, СРСР – 149.
«Великі князі Костянтин, Микола і Михайло щодня їздили на ковзанку. Буквально весь бомонд катався на ковзанах, щоб щодня бувати від двох до чотирьох годин на Таврійській ковзанці в товаристві великих князів», – йдеться у ній.
Також книга робить екскурс до російських Олімпійських ігор в Сочі.
Детально описує плакат Ігор та наголошує, що «елемент «ru» – національна доменна зона, яка підкреслює всеросійське охоплення Олімпійських ігор 2014 р.».
В енциклопедії йдеться, що медаль сочинських ОІ прикрашена «зображенням клаптикової ковдри» – офіційного візуального образу олімпійських змагань в Сочі, який символізує єдність і розмаїття народів Росії».
Цікаво також, що окремим розділом книги винесено «Фігурне катання у фарфорі епохи СРСР».
Звідси ми дізнаємося, що Імператорський фарфоровий завод Санкт-Петербурга заснований у 1774 році Єлизаветою I.
Згодом він під новою назвою «Ленінградський фарфоровий завод» виготовив медальйони для оздоблення вестибюля станції метро «Динамо» в Москві. А барельєфи прикрашають її й до сьогодні.
Також у книзі, що передана Військовому ліцею ім. Богуна під час повномасштабної агресії РФ, є біографії російських фігуристів, що підтримують війну.
Євген Плющенко виступав за окупацію Крима і хоче провести льодове шоу для терористичної «ДНР».
Тетяна Тарасова була членкинею виборчого штабу Путіна у ще 2012-му, у 2017-му вона підтверджувала відданість Путіну, а після 2022-го неодноразово публічно підтримала повномасштабне вторгнення РФ.
2) «Боротьба. Енциклопедія в запитаннях і відповідях». М. Булатова. 2017 рік
У енциклопедії про боротьбу ситуація ідентична – Україна у контексті світового розвитку боротьби майже ігнорована. Хоча згадок нашої держави більше – 46 із малими біографіями відомих вітчизняних спортсменів у розділі з тестами про ОІ.
Проте на противагу цьому, один із найбільших розділів книги знову висвітлює Російську імперію протягом п'ятдесяти сторінок. Згадок Росії – 263, СРСР – 234.
Також книга демонструє російських спортсменів у військовій формі. Загаданий Олексій Мішин у 2017-му відвідував російських військових на авіабазі у Сирії.
Артур Таймазов – депутат Держдуми РФ, який голосував за визнання незалежності терористичних «ДНР» та «ЛНР». Наживо підтримував російські війська на окупованих територіях після 2022 року. Незаконно був в окупованому Криму після 2014 року.
Також НОК України у цій енциклопедії веде розділ «Росія» від епохи Київської Русі. Та ігнорує стосунок України до цієї держави.
Розповідь про боротьбу у Київській Русі плавно переходить до того, що «борцівські змагання стали проводитися у палацах вельмож Москви й Петербурга».
В енциклопедії про розвиток світової боротьби також є інформація про «видатного російського письменника» Олександра Крупіна, російського оперного співака Федора Шаляпіна, російського художника Григорія М’ясоєдова.
Розділ про заснування школи атлетизму в Одесі розпочинається словами: «Неоціненний внесок у розвиток боротьби в царській Росії видатного атлета і борця уродженця Варшави Владислава Питлясинського».
Книга також маніпулює історичним походженням відомих спортсменів. У розділі про боротьбу часів імперії вона називає українця Івана Піддубного «російським борцем». Про його походження з Полтавщини немає жодного слова.
Енциклопедія від НОК України пише: «Із професійних російських борців особливо відомим був Іван Піддубний – шестиразовий чемпіон світу. «Непереможний Іван» – все життя «чемпіона чемпіонів» вміщується у винятково російський сюжет, де щастя перемоги, народна слава і трагедія забуття зливаються в одне нерозривне ціле».
Ці слова повторюють меседжі російського фільму «Піддубний» студії Микити Михалкова, що знятий у 2014-му: «Живе втілення сили російського народу. Це сама російська природа! Це ж новий Ілля Муромець!»
В Україні фільм заборонений через пропагандистський зміст. Експерти вважають його «псевдобіографічним», про це детально писали в BBC.
Водночас українські документальні фільми «Іван Піддубний. На п'єдесталі міфів та правди» (2011 р.) та «Іван Піддубний», який створений в рамках проекту «Машина часу» (2012 р.), спираються на твердження біографів та кажуть, що Піддубний у побуті спілкувався українською, представлявся українцем за кордоном, ходив у вишитій сорочці, а його рід тягнеться з часів Гетьманщини.
На державному українському рівні Піддубний є представником вітчизняного спорту. У 2015 році київському Олімпійському коледжу присвоєно ім'я Івана Піддубного. До 150-річчя народження борця Національний банк України випустив ювілейну монету. У Дніпрі, Львові, Києві та інших містах вулиці названі на честь Піддубного.
А от книга НОК України пише, що «патріотизм Піддубного відігравав велику пропагандистську роль». І додає: «На схилі років видатний боєць та істинний патріот своєї країни зазначав, що він перемагав тому, що його «…підтримували і зігрівали любов до Батьківщини, бажання відстоювати честь і достойність російського спорту, чуття національної гордості».
Також книга описує епізод, проте не згаєдує, у якому саме селі оселився Піддубний.
Мова про Красенівку теперішньої Черкаської області – зараз там знаходяться музей та пам'ятник Івана Піддубного.
3) «Хокей. Енциклопедія в запитаннях і відповідях». М. Булатова. 2020 рік
Це одна з найновіших енциклопедій від НОК України, видана у 2020 році. Вона також була передана Військовому ліцею імені Богуна. Книги немає у загальному доступі на сайті НОК, проте вдалося знайти пост авторки Марії Булатової про енциклопедію у фейсбуці.
Вона опублікувала кілька сторінок книги – вони розповідають про роботи сучасних російських та радянських художників про хокей. «Російські художники отримали новий імпульс натхнення після феєричних перемог збірної своєї країни на зимових Олімпійських іграх і чемпіонатах світу», – написано в книзі.
«У першій половині ХХ ст. пропаганда здорового способу життя була одним із основоположних принципів радянської ідеології та виховної програми молоді», – додає енциклопедія.
«При написанні я прагнула показати найтісніший зв'язок спорту та мистецтва, їхнє взаємне збагачення», – пише Булатова про «освітній проект НОК України».
Розповсюдження книг НОК України з російськими наративами під час повномасштабної війни – це системність
Системність імперських наративів прослідковується у всій серії енциклопедій НОК України. До прикладу, у Любешів Волинської області та Горішні Плавні Полтавської області у грудні 2022-го були завезені книги «Фехтування. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (М. Булатова, 2017 рік). В офіційному релізі зазначено: «відділення НОК України в м. Горішні Плавні передало цікаву та актуальну олімпійську літературу».
В енциклопедії про фехтування чітко прослідковується підігравання російському історичному міфу.
Серед усіх князів часів Київської Русі вона містить лише біографію Олександра Невського. Ярослав Мудрий, Володимир Великий та інші визначні київські князі проігноровані.
Окремим абзацом відзначено, що Невський «канонізований російською православною церквою».
Також в енциклопедії про фехтування є біографія російського завойовника Сибіру Єрмака. Книга каже, що «розгром Сибірського ханства став його зоряною годиною».
Наступною йде біографія московського князя Дмитра Донського. Відзначається, що він побудував білокам’яний Кремль і також був канонізований російською православною церквою.
Книга підкреслює: «За князювання Дмитра Донського Москва затвердила своє керівне становище в руських землях». А також енциклопедія НОК України називає його «героєм».
Далі розписана біографія російського князя Дмитра Пожарського. Книга називає і його «народним героєм».
За словами книги від НОК України, «у роки Смути він став однією з найзнаменитіших постатей Московської держави. Помер у ореолі слави, до самої смерті віддано слугуючи батьківщині».
Й додає позитивних оціночних суджень про російського військового діяча: «талановитий тактик, душа війська, завжди неухильно проявляв стійкість і самопожертву заради відновлення спільного дому. Якщо значна частина народу вбачає в усталеному порядку цінність, саме такі вожді ведуть його до перемоги».
А вишенькою на імперському торті є біографія Петра I, який за часи свого правління провадив систематичну репресивну політику асиміляції українців. Але енциклопедія НОК України про фехтування це не згадує і каже, що «одним з досягнень Петра було розширення території Росії в Прибалтійському регіоні».
У книзі також є згадка Полтавської битви, у якій ігнорується участь Гетьманщини та Івана Мазепи. Проте розповідається, що за її результатами «Росія стала великою європейською державою. В ознаменування чого Петро прийняв титул Батька Вітчизни, Імператора Всеросійського, Петра Великого».
Водночас книга несе російський імперський наратив і про Кавказькі війни: «Турки і англійці прагнули спонукати черкесів та інші народи Кавказу до активних військових дій проти Росії. Але кавказці не виявляли активності, не бажаючи бути зброєю в чиїхось руках».
Історію козацтва книга також вписала суто у російський контекст. Енциклопедія про фехтування вішає спрощене кліше, що суголосне з російською пропагандою – етногенез козаків не є унікальним, а лише частина всеросійського явища після розпаду Київської Русі.
«Величезну роль у формуванні військово-фізичного виховання Російської імперії зіграло козацтво», – пише енциклопедія.
У розділі про Запоріжжя книга спрощує та маніпулює передумовами козацько-московських воєн: «Росія вимагала від козаків відданості та вірної служби, що суперечило їхньому вільному способу життя і призводило до чисельних повстань».
Енциклопедія ігнорує війну між Козацькою державою гетьмана Івана Виговського та Московським царством (війська князів Трубецького та Ромодановського) 1658-1659 років. Натомість підкреслює: «запорізькі козаки – православні воїни перебували у ворожому оточенні поляків католиків, кримських татар, турок».
Пропагування цього меседжу про українське козацтво також є системним. Ідентичний абзац міститься в іншій книзі НОК «Бокс. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (М. Булатова, 2018 рік).
У хронології оповіді відсутні історичні періоди Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського; Речі Посполитої. Немає й жодної згадки про Гетьманщину: Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та інших українських історичних постатей.
Але у розділі про кулачні бої на Русі у третьому ж абзаці згадується фаворит Катерини II, імператриці, яка ліквідувала Гетьманщину та знищила Запорізьку Січ.
З Катерини починається й оповідь про Російську імперію в книзі «Теніс. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (М. Булатова, 2019 рік).
Окремим розділом книга розповідає, що «тенісу протегував сам імператор Микола ІІ. У 1914 р. він заснував Кубок Його Імператорської Величності».
Українські землі у книзі називається просто «регіоном».
Також тут міститься вже знайомий по енциклопедії про фігурне катання розділ про фарфор в СРСР і станцію метро «Динамо» в Москві.
У пості про передачу енциклопедії про теніс Хмельницькому інституту соціальних технологій Університету «Україна» НОК України підкреслює, що «близько чотирьох десятків цінних за змістовим наповненням, багатих ілюстративним матеріалом та прекрасно оздоблених видань» було передано університетській бібліотеці.
Також НОК дарує ці енциклопедії за перемоги у дитячих конкурсах. На Хмельниччині енциклопедію про теніс у березні 2023 року «отримала бібліотека-філія №4 за найбільшу кількість учасників конкурсу [олімпійських листівок].
Тепер читачі зможуть здійснити екскурс зародженням олімпійського виду спорту (тенісу) через систему запитань і відповідей, які пропонує ця неймовірно яскрава та цікава книга».
У дитячих книгах НОК України позитивно згадуються спортсмени, що підтримують війну
Серед книг, що розповсюджує НОК України в олімпійських куточках, є й дитяча література. У 2020 році вийшла книга «Твій перший олімпійський путівник» авторства Марії Булатової та Валентини Єрмолової (також чинна членкиня Комісії НОК України «Олімпійська освіта та культура»).
Її екземпляри були відправлені під час повномасштабної війни у Миколаївський будівельний коледж, батутний клуб MaxJump у Запоріжжі, Миколаївський ліцей №38, у школу в Горішніх Плавнях.
До «славетної шеренги» гордості світового олімпійського спорту у цій дитячій книзі включений росіянин Олександр Карелін.
У 2014 році він у статусі депутата Держдуми РФ від «Єдиної Росії» незаконно побував у чотирьох містах Криму напередодні так званого «референдуму». Про це він сам з гордістю розповідав російським пропагандистським медіа.
Також Карелін є членом Ради Федерації, яка ратифікувала рішення уряду РФ «Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Російською Федерацією та Донецькою Народною Республікою та між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою». Олександр знаходиться під санкціями ЄС, США, Британії та інших країн.
Цікавим також є абзац дитячої книги про діяльність НОК України: «За всі роки існування НОК України його президентами були відомі державні та спортивні діячі».
Нагадаємо, що з 2002-го до 2005 року НОК очолював Віктор Янукович.
Український спорт невиліковний від хвороби недемократичних режимів
Інші пости користувача
