Флік провалиться у «Барселоні»? В Каталонії досі діє німецьке прокляття тренерів
Ганс Флік, Геннес Вайсвайлер та Удо Латтек. Що об’єднує зірок тренерського цеху минулого з їхнім сучасним колегою. Обидва німці, обидва очолювали в свій час «Барселону» та обидва були змушені достроково покинути «блаугранас». Флік на 100% відповідає першій тезі, з вірогідністю в 99.9% буде новим наставником «більше, ніж клубу». Чи зможе саме він стати руйнівником німецього прокляття «синьо-гранатових»?
Період Генесса Вайсвайлера
Після сезону 1974/1975 у «Барсі» звільнилось місце головного тренера, адже Рінус Міхелс відправився здобувати славу для своїх рідних Нідерландів, очоливши національну збірну, яка готувалась до Чемпіонату Світу у ФРН. На вакантну посаду наставника «Барселони» обрали Геннеса Вайсвайлера – легенду «Боруссії Менхенгладбах». Він був головною рушійною силою для команди, яка на рівних протистояла «Баварії» з піковим Францом Беккенбауером у складі. За свої 10 років перебування у «Боруссії» Вайсвайлер тричі ставав з ними чемпіонами ФРН, а у своєму останньому сезоні виграв перший міжнародний трофей для «жеребців» - Кубок УЕФА. «Я вже сформував свій стиль у тій команді. Тепер я буду намагатись втілити його в Іспанії» – таку аргументацію приводив Геннесс, коли його запитували за причини відходу з Менхенгладбаха на вершині популярності та могутності.
Головними зірками тодішньої «Барселони» були нідерландці на ім’я Йоган: Кройфф та Нескенс. Майже відразу між «летючим голландцем» та Вайсвайлером встановились досить напружені відносини. Геннесс, як і личить типовому німцю, вимагав на полі суворого дотримування дисципліни чого не можна було очікувати від Кройффа, який діяв на тій ділянці поля на якій вважав за потрібне. Відразу цей конфлікт не був рівноцінним, адже на сторону нідерландця виступили не тільки гравці «Барси» для яких Йоган беззаперечний лідер, а й фанати команди, що боготворили Кройффа, особливо після Ель-Класіко 1974 року. Тоді «Барселона» рознесла своїх вічних ворогів мадридський «Реал» з рахунком 0-5. Так, саме на «Бернабеу». Тому будь-які невдоволення Вайсвайлера ніколи не мали змоги бути почутими. Тренер постійно скаржився на поведінку Кройффа, говорив, що його неможливо контролювати, що він сам постійно обирає собі позицію.
«Тренувати «Барселону» неважко, Кройффа – важко», саме ця цитата чудово підсумовує взаємодію між німецьким наставником та гравцем. Проте ці заяви виявились квіточками в порівняні з тим, що відбулось далі. Ягідки з’явились на «Рамон Санчес Пісхуані». Вайсвайлер просив від нідерландця дотримуватись тактики, яка практично забороняла йому переходити центр поля. Певна річ, що добровільно закриватись на власній половині гравець «Барселони» не збирався. В підсумку Вайсвайлер замінив Йогана, і за легендою, Кройфф настільки розлютився цим рішенням, що плюнув в німця після гри в роздягальні. «Або він, або я», - погрожував роздратований нідерландець.
Останньою краплею виявився матч проти «Ліверпуля» Кевіна Кігана у півфіналі Кубку УЕФА. «Барселона» вдома мінімально поступається англійцям. Після поєдинку Геннесс Вайсвайлер елегантно каже стосовно Йогана наступне: «Кройфф здійснив свою місію – стати футболістом та не досягнути успіху». Президент клубу Агусті Монталь остаточно стає на сторону гравця, продовжуючи з ним контракт до червня 1977 року. Німецький тренер сприймає це як особистий виклик і 2 квітня 1976 йде у відставку. Йоган Кройфф прокоментував цю подію так: «Вайсвайлер, як дитина, він ніколи не перестає плакати». Звісно під час прощання з командою, як стверджують різні джерела, ні один, ні другий не потиснули один одному руку.
Період Удо Латтека
У 1981 році доля знову звела тренера з Німеччини та іспанського гранда. На цей раз ним виявився Удо Латтек. Його послужний список змушував повірити, що в цей раз все вдасться. П’ять чемпіонств, три Кубки ФРН, Кубок Європейських Чемпіонів та володар Кубка УЕФА. Саме з таким досягненнями за плечима німецький спеціаліст переходив з дортмундської «Боруссії» до каталонського клубу. «Те, що сталося з Вайсвайлером, не трапиться зі мною», - оптимістично заявляє Латтек.
Прекрасний початок сезону 1981/1982 ніби підтверджує, що німці цілком успішно можуть працювати у «блаугранас», але в кінці чемпіонату все летить шкереберть. Тільки два очки в останніх шести матчах дозволяють «Реал Сосьедаду» у фінальних двох турах обійти «синьо-гранатових» в боротьбі за золоті нагороди. «Я ніколи не програвав лігу саме так» - зізнається Латтек. Срібло національної першості компенсуються перемогою у Кубку володарів кубків. Що символічно міжнародний трофей «Барселона» отримала на рідному Камп Ноу, здолавши бельгійський «Стандард» з рахунком 2-1. В тодішній команді на перших ролях перебували данський форвард Аллан Сімонсен, іспанський нападник Кіні та півзахисник Хосе Рамон Алешанко. Для співвітчизника Латтека – Бернда Шустера сезон виявився змазаним через отриману у грудні травму в матчі на Сан-Мамесі проти «Атлетіко».
Президент «більше, ніж клубу» Хосеп Нуньес вважав, що «блаугранас» потребує радикального підсилення. Око Нуньєса падає на гравця «Боки Хуніорс», що вже встиг про себе заявити на Чемпіонаті Світу 1982 року, який проходив саме в Іспанії. Це був ніхто інший, як Дієго Армандо Марадона. Проте знову «Барселона» зробила ту саме помилку намагаючись поєднати непроєднуване. На цей раз південоамериканську розслабленість та свободу з німецькою дисципліною. З аргентинцем у складі зникає місце для Сімонсена, одного з улюбленців вболівальників, через ліміт у два іноземці в заявці. Проте перші протести прийшли звідки не чекали. Восени Бернд Шустер висловився стосовно методів Латтека: «Ми погано тренуємось». На ці випади Удо відповідає: «Якщо гравець говорить про мене погано, він не грає, ось що відбувається». Після нічиї у 12 турі проти «Сельти» Шустер в нападі гніву каже: «Або Латтек, або я. Я більше не буду з ним продовжувати». Загалом на цей момент «синьо-гранатові» посідали лише четверте місце. Німецький наставник продовжує гнути свою лінію та відмовляється від пропозиції ради клубу запросити тренера по фізичній підготовці. Постійні дисциплінарні проблеми підривають авторитет Удо. Одного разу він наказав командному автобусу рушити без Марадони, який у своїй звичній манері програв боротьбу з годинником та не з’явився вчасно. В автобусі відреагували оплесками.
На довершення цієї картини, у грудні Дієго перестав потрапляти до складу. Повідомлялось, що швидше за все у Марадони гепатит, хоча в майбутньому з’являлись куди більш цікавіші версії. Латтек в той ж місяць заявив: «Цей тиск бентежить. Це страждання, яке я терпіти не можу». Далі події розвивались вже в логічній послідовності. У лютому Удо оголосив, що покине клуб після закінчення сезону. Але керівництво каталонців вирішило не чекати цього, тож у березні після домашньої поразки від «Расінга» з рахунком 0-2, «Барселона» звільнила Удо Латтека. Наступником німця призначили Сесара Менотті. Марадона максимально дистанціювався у своїх заявах від цих подій: «Я не звільняв Латтека і не брав на роботу Менотті». В свою чергу Бернд Шустер прокоментував це майже беземоційно: «Я не щасливий, але і не сумний». Сам Удо Латтек саркастично зазначав: «Я побив рекорд, 18 місяців на Камп Ноу».
Цікаво скільки протримається Ганс Флік?
