100 найкращих тренерів усіх часів (FourFourTwo)
94. Феруччо Валькареджі (Італія)
Тренував італійські клуби «Пьомбіно», «Прато», «Аталанта», «Фіорентіна», «Рома». Але успіху досяг, тренуючи збірну Італії з 1966 по 1974 рік.
Під його керівництвом італійська збірна впевнено виграла відбірковий турнір до Євро-1968, обігравши Румунію 3:1 удома та 1:0 у гостях; Кіпр 2:0 у гостях та 5:0 вдома; зі Швейцарією 2:2 у гостях та 4:0 вдома. У чвертьфіналі із болгарами все було не так однозначно. Перший матч у Софії закінчився з рахунком 3:2 на користь господарів, хоч болгари могли вигравати крупно. Матч-відповідь італійці спокійно виграли 2:0 і вийшли у фінальний турнір, в якому стали господарями. У півфіналі на них чекала збірна СРСР. Основний та додатковий час – 0:0.Оскільки пенальті тоді ще не били, все вирішив жереб. Монетка вивела у фінал збірну Італії, де на неї чекала збірна Югославії та 1:1 у першому матчі. Через два дні перегравання. Югослави зробили одну вимушену зміну у складі, а італійці зробили 5 замін, значно освіживши гру команди. Підсумок 2:0 на користь нових чемпіонів Європи – збірної Італії – команди, за яку виступали Діно Дзофф, Джачинто Факетті, Тарчізіо Бургнич, Сандро Маццола, Джанні Рівера, Луїджі Ріва.
Відбір до Чемпіонату світу-1970 італійці виграли упевнено. 2:2 у гостях та 3:0 вдома проти НДР; 1:0 у гостях та 4:1 вдома проти Уельсу. У Мексиці італійці у груповому турнірі не включали максимум: 1:0 зі Швецією, 0:0 з Уругваєм та Ізраїлем. У чвертьфіналі довелося грати проти господарів – впевнена перемога 4:1. Потім був легендарний півфінал зі збірною ФРН. Нічия 1:1 в основний час. На 95 хвилині Г. Мюллер 1:2; 98 хвилина – Бургнич 2:2; на 105 хвилині Ріва 3:2; на 110-й Р. Мюллер 3:3; і нарешті за дві хвилини Рівера ставить крапку 4:3! За 17 хвилин 5 голів! Але у фіналі Італія не мала шансів проти чудових бразильців на чолі з Пеле - 1:4.
Валькареджі поставив італійцям різноплановий стиль: від катеначчо до позиційної атаки. Складним було завдання розмістити одночасно на полі двох креативних гравців: Сандро Маццолу та Джанні Ріверу. Валькареджі пробував, але все ж таки прийшов до варіанту званого "Staffetta", коли в першому таймі грає Маццола, а в другому Рівера. За що отримував неабияку порцію критики. Але головне – це атмосфера спокою та миру, яку він встановив у команді, захищаючи її від зовнішнього втручання. На наступних турнірах все було вже не так добре.
93. Антоніо Конте (Італія)
На початку своєї тренерської діяльності, Конте проявив себе, виводячи «нетопові» «Барі» та «Сієну» до Серії А. Чим звернув на себе увагу «Ювентуса2, який і очолював з 2011 до 2014 року. У першому ж сезоні виграв «скудетто», не програвши жодного матчу. Єдиною поразкою у сезоні став програш у фіналі Кубка Італії «Наполі». У наступних двох сезонах Конте та «Юве» виграють ще два чемпіонати. Після цього Конте на два роки очолить збірну Італії. Яку виведе на Євро-2016. Виступ на чемпіонаті залишив сприятливе враження: у групі італійці обіграли Бельгію 2:0, Швецію 1:0 і програли Ірландії в матчі, що нічого не значив вже 0:1.
У 1/8 було обіграно Іспанію 2:0 і зупинено її європейське домінування. У 1/4 італійці вибули з турніру, поступившись у серії пенальті німцям - 1:1, пін. 5:6. Успіхи Конте значною мірою популяризували схему 3-5-2, якій Антоніо був відданий у Турині та збірній.
Наступні два сезони Конте провів у Лондоні з «Челсі». Перший сезон вийшов тріумфальний: перемога у чемпіонаті та фінал Кубка Англії, програний правда «Арсеналу». Конте, залишаючись прихильником гри з трьома центрбеками, впровадив схему 3-4-2-1, де величезну роль грали два латералі, що закривають увесь фланг. Двійка – це інсайди, що звужуються до центру. У тому числі завдяки успіхам Конте ця схема набула великої популярності.
Наступний сезон вже не був таким успішним – лише 5 місце та розбіжності з керівництвом.
Сезони 2019 – 2021 італієць провів удома з «Інтером». Вже в першому сезоні «Інтер» значно підняв свій рівень гри та результату. Команда стала другою у чемпіонаті та Лізі Європи, поступившись у фіналі «Севільї» 2:3. Наступного сезону Конте привів «Інтер» до довгоочікуваного чемпіонства, але знову тертя з керівництвом і емоційний італієць вирушає у пошуках нових пригод.
Що приводять його знов до Англії. Під час сезону 2021/2022 він очолює «Тоттенгем Готспур» та піднімає його на підсумкове 4 місце. Але вже наступного сезону все пішло не так, і сторони розірвали контракт.
Конте дуже сильний тактик та мотиватор, але його зайва емоційність, здається, заважає йому у роботі з гравцями та керівництвом. Від нього швидко втомлюються. Поки що Конте хороший для короткочасних успіхів. Чи зможе він впоратися із собою?
92. Хуан Лопес Фонтана (Уругвай).
Впевнений, що ви скажете: "Не знаю такого." Як він потрапив до цього списку? Відповідь проста: чемпіонат світу в Бразилії 1950 року. Звичайно, крім чемпіонату світу, Фонтана виграв ще два чемпіонати Уругваю з «Пеньяролем», і посів 4 місце на чемпіонаті світу 1954 року. Але головне – це легендарна перемога у 1950 році.
Господарі й справді були зоряною командою, якій до того ж допомагали рідні трибуни. У першому груповому турнірі бразильці обіграли Мексику 4:0, зіграли внічию зі Швейцарією 2:2, та перемогли югославів 2:0. Уругвайці каменя на камені не залишили від Болівії 8:0. Так, уругвайці грали у групі з двох команд. У фінальній групі бразильці розібрали на запчастини Швецію 7:1 та Іспанію 6:1. У той час як уругвайці мучилися з іспанцями 2:2 та шведами 3:2. Вирішальний матч, у якому Бразилію влаштовувала і нічия, виглядав не як фінал, а як пуста формальність.
У пресі так про це й писали, вітаючи господарів із завоюванням чемпіонства. Але іншої думки були 11 хлопців у футболках небесного кольору, яких це досить непогано мотивувало. Плюс трохи чинника випадковості - і грандіозна сенсація, яка отримала назву «Мараканасо». Перемога Уругваю 2:1, який до того ж зробив камбек, і повна тиша на 200 000-му заповненому вщерт стадіоні.
Яка ж роль головного тренера? Процитую з книги А. Франкова та Б. Таліновського "Всі чемпіонати світу з футболу. Том 1": "Хуан Лопес, мабуть, наймаловідоміший з усіх тренерів, які приводили свої команди до звання чемпіонів світу. Можна сказати, що він був формально "рівновіддалений" " від грандів клубного уругвайського футболу - "Пеньяроля" та "Насьоналя". Лопес до призначення тренером збірної все своє "свідоме" футбольне життя провів у клубі "Сентраль Еспаньйол" - гравцем, лікарем та тренером. Під час роботи в клубі він познайомився з Альберто Супіччі, тренером чемпіонів світу 1930 року, багато перейняв у нього. Не знаю точно, чому в 1946-му припав вибір саме на Лопеса, але думаю, рекомендація професора Супіччі та клубна "нейтральність" кандидата відіграли неабияку роль. Футболісти ж, які працювали під керівництвом Лопеса, незмінно підкреслювали його вміння знаходити спільну мову з гравцями та підтримувати у команді сприятливу психологічну атмосферу.Уругвай вже за Лопеса почав демонструвати гру, через яку пізніше збірну країни почали називати "найєвропейською" з південноамериканських. У тому сенсі, що уругвайці приділяли і приділяють якості оборони не менше уваги, ніж атаці, а при підборі гравців найважливішим фактором вважають характер і стійкість. Роке Масполі (воротар): "Хуаніто був комунікабельний і уважний. Він знаходив вірний підхід до кожного і всіх разом. Він не мав жодного тертя з авторитетами - з Варелою, Гамбеттою, Техерою і мною він говорив однією мовою. Він був, швидше, старшим товаришем, ніж начальником... І тактик був тямущий (...) Ми готувалися до кожної конкретної гри і не заглядали вперед " (тут і надалі переклад автора посту).
Гідно уругвайці виступили і на чемпіонаті світу 1954 року. У групі були биті ЧССР 2:0 та Шотландія 7:0. Потім у чвертьфіналі збірна Англії 4:2. Цитата з тієї ж книги: "Всі півтори години гри, за якою я стежив з трибуни "Санкт-Якоба", - писав кореспондент "Зюддойче цайтунг", - я намагався визначити схему уругвайської команди, але так і не зміг". Репортера не лише цього ЗМІ захопила гра південноамериканців. Регулярна зміна гравцями позицій, багатоходові комбінації, точний пас, постійна націленість вперед і водночас проста і надійна гра у захисті справили враження і на фахівців". У півфіналі перемогли ті самі угорці у додатковий час 4:2. А у матчі за 3 місце австрійці 3:1.
Чи достатньо цього, щоб бути в топ-100 попереду Ходжсона, Теріма, Єжека, Манчіні, Конте та ін.? Судіть самі і поділіться з нами)
(Далі буде)
