100 найкращих тренерів усіх часів ( FourFourTwo)
Відоме британське видання FourFourTwo склало рейтинг 100 найкращих тренерів в історії. Звичайно, справа вельми суб'єктивна та спірна. Наприклад, відчувається особлива симпатія до британських тренерів, що не дивно. Загалом важко оцінити внесок того чи іншого тренера. На що орієнтуватись? Кількість титулів? Внесок у розвиток футболу? Успіх з клубами та збірними? Вміння тримати на високому рівні одну команду протягом багатьох років чи вміння досягати успіху з різними командами, куди б ти не прийшов? Гарний психолог, мотиватор, тактик, організатор? Але це гарна нагода згадати про багатьох тренерів, котрі залишили значний слід в історії футболу. Починаємо невеличкий проект. Пройдемося за цим рейтингом і коротенько згадаємо особливості цих тренерів. Почнемо з кінця. Поїхали)
100. Рой Ходжсон (Англія).
Важко уявити, але свою тренерську кар'єру він почав ще далекого 1976 року. Зі скромним шведським «Хальмстадом» Ходжсон двічі вигравав чемпіонат. Інший шведський клуб «Мальме» він також двічі приводив до чемпіонства та двічі брав з ним Кубок Швеції, а в сезоні 1989/90 вибив із Кубка чемпіонів міланський «Інтер». У тій команді на перших ролях були Йонас Терн, Стефан Шварц, Мартін Далін.
Потім Ходжсон вивів на чемпіонат світу в США – 1994 збірну Швейцарії зі Стефаном Шапюїза, Кубілаєм Тюркільмазом та Аленом Суттером. Де вийшов із групи у стадію плей-офф. У рідній Англії запам`ятався порятунок «Фулгема» від вильоту, зліт на 7-е місце та фінал Ліги Європи, програний мадридському «Атлетіко» - 1:2. Були у його кар'єрі і топ - команди: міланський «Інтер», «Ліверпуль» та збірна Англії. Але чогось досягти з цими командами Ходжсону не вдалося. Нині у свої 76 років очолює «Крістал Пелас».
99. Фатіх Терім (Туреччина).
Фатіх Терім вивів збірну Туреччини на Євро-96 (перший великий турнір з 1954 року), а на Євро-2008 створив сенсацію, дійшовши півфіналу. На груповому етапі турки програють Португалії 0:2, а потім обіграють Швейцарію 2:1 та Чехію 3:2. Причому у матчі зі швейцарцями Арда Туран забиває переможний гол на 90+2 хвилині, а чехам Ніхат забиває на 87 та 89 хвилинах. У чвертьфіналі з хорватами 1:1, причому Класнич відкрив рахунок на 119 хвилині, а Семіх зрівняв на 120+2. Турки у серії пенальті перемогли, потрапивши на Німеччину у півфіналі. Свій фокус вони спробували повторити знову – на 88 хвилині Семіх порівнює рахунок, але на 90 хвилині Філіп Лам ставить крапку 3:2.
Але головні успіхи Теріма пов'язані з «Галатасараєм». З 1996/97 до 1999/00 він чотири рази поспіль виграє чемпіонат, двічі виграє Кубок Туреччини. Вершиною став сезон 1999/00, коли Терім бере требл, перемагаючи у Кубку УЄФА. «Галатасарай» проходить послідовно італійську «Болонью» 1:1; 2:1, «Борусію» Дортмунд 2:0; 0:0, іспанську «Мальорку» 4:1; 2:1, англійський «Лідс» 2:0; 2:2. І нарешті у фіналі лондонський «Арсенал» 0:0; пен. 4:1. У тій золотій команді сяяли Таффарел, Г. Попеску, Хакан Шукюр, Георге Хаджі.
Йдучи до збірної та повертаючись не раз до «Галатасараю», Терім виграв ще 4 чемпіонати та Кубок Туреччини. Були в його кар'єрі і невдалі заходи в італійські «Фіорентину» та «Мілан».
98. Вацлав Єжек (Чехія).
Можливо, ви запитаєте: хто це? Не багато та не мало - за опитуванням найкращий чеський тренер 20 століття. Очоливши празьку «Спарту» в 1964 році, він пропрацював з нею 5 років, вигравши 2 чемпіонати Чехословаччини та Кубок.
Потім перебрався до Голландії, в «АДО Ден Гаг». У сезоні 1970/71 посів із цією скромною командою 3 місце, а наступного сезону вивів її до фіналу Кубка.
З 1972 по 1978 рік керував національною збірною Чехословаччини. У відбірному турнірі на Євро-1976, збірна ЧССР, програвши перший матч у гостях англійцям з рахунком 0:3, потім розгромила вдома кіпріотів 4:0 та португальців 5:0. Після чого обіграла англійців 2:1, у гостях зіграла внічию з Португалією 1:1 та розгромила Кіпр 3:0.Це дозволило зайняти перше місце у групі та вийти до чвертьфіналу, де чехословаки мали зустрітися зі збірною СРСР Валерія Лобановського та Олега Базилевича. Хто був більш мотивований, гадаю ви здогадалися. Підсумок: 2:0; 2:2 та чехословацька команда виходить у фінальний турнір у Югославії. У півфіналі у додатковий час збірна ЧССР виграє у тих самих летючих голландців 3:1. А у фіналі у чемпіонів світу збірної ФРН - 2:2 пен. 5:3, стаючи чемпіонами Європи. Далі Єжек очолив «Фейєнорд», з яким став другим у сезоні 1978/79 і виграв Кубок у 1979/80.
Потім були три заходи знову до «Спарти», з якою він виграв ще чотири чемпіонати та два Кубки.
У 1988-1990 Вацлав Єжек був помічником Йозефа Венглоша у збірній. Скоріше це був дует, на кшталт Лобановський - Базилевич. Цікаво, що у 1976 було навпаки – помічником був Венглош. Збірна ЧССР успішно виступила на Чемпіонаті світу в Італії - 90, дійшовши до чвертьфіналу та поступившись лише 0:1 майбутнім чемпіонам світу, збірній ФРН.
(Далі буде)
