Індійські шахісти грають зі священними знаками на лобі. Що означають ці знаки та чи допомагають вони перемагати?

Досліджуємо вплив індуїстських священних символів на гру найкращого шахового покоління в історії Індії

Індія доволі неочікувано поступово наближається до статусу країни №1 у шахах, а легендарний Віші Ананд після 37 років домінування та знаходження на вершині рейтингу країни впав у ньому на третю позицію. І це не через те, що він став гірше грати - просто в Індії зараз виросло покоління абсолютно фантастичних гравців.

У топ-12 шахістів країни - аж семеро молодше 20 років. У топ-25 світу налічується аж 5 гравців з Індії - більше немає в жодній країні. Утім, цікаві індійські гравці не тільки своєю силою.

Якщо ви читали матеріал про Гукеша Доммараджу і уважно розглядали його фотографії - ви могли помітити білу мітку у нього на лобі. І він такий не один - подібні знаки наносить на обличчя дуже велика кількість молодих індійських шахістів.

Що ж це за символи? Давайте розбиратися.

Бінді, тілака, вібхуті - це що? Розбираємося у різновидах священних знаків у індуїзмі

Чи бачили ви колись жінок із червоною крапкою на лобі? Якщо так - вітаю, ви вже знайомі з одним із священних символів індуїстів, який називається бінді. Бінді, зазвичай червона крапка, вважається символом третього ока (на фото вище - зліва). Традиційно його носять лише заміжні жінки, проте з часом він вийшов далеко за межі Індії та став частиною масової культури.

Бінді - це один із різновидів тілаки. Це узагальнене поняття, яке охоплює священні позначки, які наносять індуїсти глиною, попелом, сандаловою пастою або іншою речовиною. Її можна побачити на лобі Відіта Гуджраті та Абхіманью Мішри (на фото з правого боку).

Одна з найбільш розповсюджених речовин для нанесення священних позначок - вібхуті. Це священний попіл із спаленої висушеної деревини, хоча традиційно це може бути попіл і спаленого коров'ячого гною, і кремованих тіл. Зазвичай його використовують для нанесення трипундри (трьох горизонтальних смуг на чолі), хоча зараз молоде покоління найчастіше обмежується одною. Приклади - той-таки Гукеш та третій гравець країни Рамешбабу "Прагг" Прагнанандха (на фото по центру).

Тепер, коли ви маєте хоча б узагальнене розуміння того, що означають ці слова, час підійти до головного запитання цього матеріалу.

Чи впливають тілака та вібхуті на результати індійських шахістів? Визначаємо на прикладі двох топових гравців країни

Щоб провести паралель між результатами гравців та символами на їхньому лобі, нам знадобляться два гравці:

Гукеш Доммараджу - персонаж, уже добре знайомий тим, хто читав мої конкурсні пости. 18 років, найкращий гравець Індії та учасник майбутнього матчу за звання чемпіона світу.

Відіт Гуджраті - 29 років, п'ятий гравець Індії та 24-й гравець світу. Учасник цьогорічного турніру претендентів, де двічі обіграв Хікару Накамуру.

Чому саме ці двоє? Відповідь дуже проста - це єдині топові гравці, які наносять ці символи лише час від часу. Наприклад, Прагг завжди грає з вібхуті, а Віші Ананд, навпаки, наносить ці символи на чоло лише під час релігійних церемоній. Гукеш та Відіт, у свою чергу, можуть зіграти одну партію із вібхуті чи тілакою, а на наступний день грати вже без них.

Для кожного з них було складено датасет з усіх партій, зіграних у 2024 році. Вимоги до партій дуже прості: гра за фізичною дошкою в офіційному турнірі, визнаному ФІДЕ. Вибірка виходить досить велика: 68 партій для Гукеша (44 партій з нанесеним вібхуті проти 22 без) і 36 для Відіта (тут рівність - 18 проти 18).

Для кожної партії визначаємо вірогідність перемоги нашого шахіста. Це зробити дуже просто - у кожного гравця є рейтинг Ело, який можна побачити на сайті ФІДЕ. Рейтинги двох супротивників підставляємо у спеціальну формулу - і отримуємо вірогідність перемоги шахіста у окремій партії. Щоб не навантажувати математикою - різниця в 100 ело дає вірогідність перемоги близько 64%, різниця у 400 ело - 90%.

Починаємо порівнювати реальні результати з очікуваними - і добігаємо неочікуваних висновків. Різниця між результатами Гукеша з вібхуті та без нього вражає - з священним попілом на лобі індієць набирає у середньому на 0.09 бали більше очікуваного, у той час як без - на 0.13 бали менше. Цифри можуть здатися незначними - але в шахах, де за перемогу гравець отримує 1 очко, різниця у 0.22 залікових пункти за партію є дуже великою.

Результати Гуджраті теж дивують - але вже у зворотній бік. Згідно з нашим дослідженням, з тілакою він починає грати тільки гірше - на 0.09 бали нижче очікуваного результату. Без знаку на лобі його результати вже стають на 0.02 бали краще за очікувані - проте це вже можна списати на статистичну похибку.

То що, різні священні символи по-різному впливають на своїх володарів? Не факт.

Значна частина питань зникає, якщо подивитися не на результати дослідження, а на датасет у цілому.

Абсолютна більшість партій, які Гукеш грав без вібхуті, була на турнірі з бліцу та рапіду минулого місяця. Такий контроль часу є дуже незручним та незвичним для індійця, і на тому турнірі він посів останню сходинку в турнірній таблиці. Саме це і вплинуло на підсумковий результат: якби не ці 27 партій зі зменшеним контролем часу, відхилення результату Гукеша без вібхуті від очікуваного було б мінімальним - усього 0.001 бали!

У другого піддослідного - схожа ситуація. 14 із 18 партій з тілакою Відіт Гуджраті грав у Турнірі претендентів - можливо, найскладнішому івенті року. Якби не участь у цьому турнірі, Відіт з тілакою набирав би всього на 0,06 балів менше очікуваного - вже значно ближче до норми.

А от чим пояснити оверперформанс Гукеша зі священним попілом на лобі? Це залишається загадкою.

Як же священні символи допомагають своїм носіям? Пояснюємо на прикладі як індійських шахістів, так і українських спортсменів

Насправді зрозуміло, що шахісти не наносять священні символи просто для того, щоб краще грати. Деякі з них навіть самі не усвідомлюють, для чого роблять це - наприклад, Прагг декілька років тому казав, що наносить на лоб вібхуті, тому що йому так сказала робити мама.

Але з точки зору індуїзму, ці ритуали можуть мати глибше значення. Так, тілаки наносяться на лоб для захисту, очищення і як нагадування про духовні аспекти життя. Окрім того - вважається, що білий вібхуті, нанесений на лоба, дає своєму володарю концентрацію та увагу. Індуїстські символи можуть служити як способом самовираження, так і засобом духовного зв'язку з вищими силами. Для багатьох це не просто традиція, а важлива частина їхньої віри і повсякденного життя.

У цьому плані дуже просто пояснити подібні нанесення символів порівнянням із традиціями християн, у тому числі й українців. Навіщо дуже велика кількість людей носить натільний хрестик? Звісно, деякі так само як Прагг скажуть, що роблять це ще з дитинства, бо до цього їх привчили батьки. Але з точки зору релігії, це в першу чергу демонстрація своєї приналежності до Бога та спосіб відчути себе ближчим до нього.

Впевнений, кожен із вас неодноразово бачив, як футболісти хрестяться, виходячи на поле. Для чого? Знову ж - хтось просто звик це робити, а для когось це звернення до Бога з проханням про допомогу та спосіб віднайти всередині себе внутрішні резерви. Як у зв'язку з цим не пригадати вірусне відео з Олександром Усиком, який переломив хід бою з Тайсоном Ф'юрі саме після того, як тренер дав йому поцілувати хрест.

Усі ці ритуали і символи, незалежно від релігії, є засобами, які допомагають людям відчути духовну підтримку у складні моменти. Таким чином, вони стають важливою частиною їхнього внутрішнього світу та самовираження. А можливо - і справді допомогають впоратись із труднощами, як це виходить у випадку Гукеша.

Фото: FIDE, Chess.com, Chessbase India