Перший тренер Магнуса Карлсена - екс-футболіст збірної Норвегії, який став одним із найкращих шахістів світу

Протистояв і Мальдіні з Барезі, і Каспарову з Каруаною

"Талановита людина талановита в усьому"? Брехня. Насправді в нашому світі дуже рідко можна зустріти такі випадки. Дуже часто виявляється, що феноменальний спортсмен не завжди може бути геніальним тренером, а про те, щоб досягати серйозних вершин одразу в двох різніх видах спорту, і говорити смішно - для цього потребується удвічі більше природнього таланту, бажання та наполегливості.

Сімен Агдестейн - абсолютно унікальна історія. Колишній нападник норвезької футбольної збірної та один із найкращих шахістів світу, він зумів стати не лише зіркою у двох дуже різних видах спорту, але й наставником для найвидатнішого шахового генія сучасності - Магнуса Карлсена.

Став чемпіоном країни з шахів у 15 років, викликався у футбольну збірну з другого дивізіону

Питання "футбол чи шахи?" переслідувало Сімена Агдестейна упродовж усього дитинства і юності. Батьки з малих років намагалися прищепити йому любов до шахів, але маленький Сімен, звісно, значно більше любив футбол і пішов до місцевої футбольної школи. І варто визнати, що там у нього дуже непогано виходило: вже у 17 років високий, непоступливий Агдестейн дебютував за рідний "Люн" у другому за силі дивізіоні Норвегії і викликався до юнацьких збірних країни.

Але при цьому батьки теж не помилилися: Сімен був абсолютно винятковим шаховим талантом. Попри відсутність гідної опозиції та навіть тренера, Агдестейн самостійно виріс у неймовірно сильного гравця. Уже в 15 років він став чемпіоном Норвегії з шахів, а у 18 - першим в історії країни гросмейстером. Тоді Сімен записав у свій особистий щоденник: "Я можу стати чемпіоном світу".

Здавалося б, треба обрати щось одне. Але Агдестейн не міг, та й не хотів робити цього. Він приїжджав з тренування на шаховий турнір, а з турніра - одразу на гру, майже не відпочиваючи між двома улюбленими заняттями. Тренери "Люна" ставилися до захоплення юнака з розумінням, навіть дозволяючи йому пропускати тренування заради змагань. І всі ці зусилля дали свої плоди: у 1986 році Сімен взяв срібло на юнацькому чемпіонаті світу шахів, а вже наступного року став основним центрфорвардом "Люна".

Але саме 1988 рік став проривним для Агдестейна в усіх відношеннях. 21-річний хлопець почав знищувати суперників один за одним - як на футбольному полі, так і за шаховою дошкою. Сімена почали розглядати як потенційного чемпіона світу з шахів, а фанати "Люна" в цей час були в захваті від його 13 голів у 17 матчах чемпіонату з футболу. Така статистика зацікавила і тренера збірної - і він досить неочікувано викликав нападника з другого, аматорського дивізіону. І одразу ж випустив Сімена проти Італії - протистояти таким мастодонтам, як Мальдіні та Барезі.

На фоні, можливо, найкращого дуету центрбеків століття аматор Агдестейн виглядав на диво непогано, і навіть мав шанс забити. Той матч норвежці програли з рахунком 1:2, але Сімен запам'ятав його на все життя.

Відмовив "Бешикташу" і пішов з футболу у 25 років через травму

Успіхи Агдестейна не залишилися непоміченими. На Батьківщині він став справжньою зіркою, а непогані європейські клуби роздумували над підписанням фактурного форварда. "Квінс Парк Рейнджерс" Агдестейну вразити не вдалося, а от турецький "Бешикташ" навіть запропонував йому вигідний професійний контракт. Однак Сімен відмовився - йому не вистачало впевненості у собі, щоб поїхати грати за кордон, а поруч не опинилося нікого, хто б міг йому допомогти там адаптуватися.

Агдестейн продовжував поєднувати два головних види спорту в своєму житті - і дивовижним чином досягав успіху в обох. Так, на початку листопада 1988 він забив свій дебютний м'яч за збірну Норвегії в товариській грі проти Чехословаччини - а за півтора тижні грав уже за шахову збірну країни на шаховій Олімпіаді. Наступного року Сімен став 16 шахістом світу, а ще за рік - нарешті допоміг "Люну" піднятися в Тіппелігу - елітний дивізіон Норвегії.

Однак зробити вибір між футболом і шахами Сімен все ніяк не міг. "Я не можу обирати між лівою та правою рукою," - казав він.

У підсумку доля сама все вирішила за нього - і зробила це надзвичайно жорстоким чином. Уже в своєму другому матчі у Тіппелізі Сімен порвав хрестоподібні зв'язки коліна і вилетів аж до початку наступного сезону. І хоч після відновлення Агдестейн знову став основним нападником "Люна", щастя не було довгим: у червні 1992 року норвежець отримав важкий розрив хрестів уже вдруге.

Сімен попри жахливий біль навіть зіграв у наступному турі, але більше на футбольне поле не виходив, повісивши бутси на цвях у віці 25 років.

Травма сильно вдарила по здоров'ю Агдестейна. Він почав втрачати позиції в шахах і став тренером

Деякі відомі норвезькі шахісти зізнавалися, що вони бачили позитив у травмі Агдестейна, який дуже довго розривався між двома видами спорту. Здавалося б, Сімен нарешті отримав можливість повністю сконцентруватися на шахах, хоч і заплативши за неї своєю футбольною кар'єрою.

Чи ні?

Вимушена відмова від футболу сильно вдарила по здоров'ю Сімена - як моральному, так і фізичному. За часів футбольної кар'єри Агдестейна, постійні фізичні нагрузки тримали його тіло в тонусі - але щойно вони зникли, почалися проблеми.

"Ця травма коліна вплинула на все моє тіло. Я не міг зосередитися, у мене була гіпервентиляція і боліли руки. Потім почало боліти все тіло. І це тривало роками. Я ледве міг ходити," - розповідав пізніше Агдестейн. З 20 місця у рейтингу ФІДЕ Сімен усього за 5 років впав аж на 205, тож про мрії про шахову корону довелося забути.

Також Агдестейн дуже важко переживав спад своєї популярності. У 22 роки він, гравець футбольної збірної і найкращий шахіст Норвегії, був чи не головною зіркою країни - аж тут раптом важка травма і проблеми зі здоров'ям могли обірвати одразу дві кар'єри Сімена. Щоб не з'їхати з глузду, він записував свої переживання в той самий щоденник - і це спрацювало. Щоденник Агдестейна став для нього особистим психологом, який допомагав Сімену впоратись із психологічними проблемами.

Агдестейн у підсумку одужав, але на колишній рівень так і не повернувся. Однак знайшов себе в іншому амплуа - отримав диплом викладача, видав шаховий підручник і відкрив шахову секцію у Норвезькому коледжі елітного спорту. І саме там почалася історія, можливо, найкращого шахіста всіх часів.

Агдестейн першим розглянув шаховий талант Магнуса. Вже за півроку Сімен став його тренером

Дивовижно, але Магнуса не з самого початку вважали шаховим генієм. Він був надзвичайно талановитою дитиною, яка вже у 2 роки самостійно збирала складні пазли конструкції з лего - але до шахів майбутній чемпіон взагалі не проявляв жодної цікавості. Лише ближче до 8 років батько зумів його зацікавити шахами, а за півроку навчання відвів на дитячий турнір.

Саме там Магнуса вперше побачив Сімен Агдестейн. Він одразу побачив у дитині завдатки майбутнього топ-гравця і порадив Карлсену-старшому відвести сина у Коледж елітного спорту, до колишнього чемпіона Норвегії серед юнаків Торбйорна Хансена. Однак майже одразу виявилося, що Магнус був занадто сильним і талановитим учнем для Хансена, тому за навчання хлопця довелося братися самому Агдестейну.

І Сімен впорався на всі сто відсотків. Під його керівництвом Магнус за півроку підняв свій рейтинг з 900 до 1900, а вже у 13 років став одним із наймолодших гросмейстерів у історії гри. А наступного року - і взагалі обіграв свого тренера. Подальшу ж історію Магнуса можна розповісти у трьох словах: він став найкращим. І не в останню чергу - завдяки своєму тренеру, який розгледів і розвинув у цьому фантастичний талант.

До титулу чемпіона світу Агдестейн свого підопічного не довів. У 2013 році Магнус вперше за 14 років змінив тренера, проте зв'язок між ними зберігається і досі - наприклад, брат Сімена Еспен досі є менеджером Карлсена. Сам же Сімен зайнявся іншими справами - такими, як навчання дітей, виступи на телешоу і... реп.

У свої 57 Агдестейн не нудьгує: записав реп-трек про Магнуса, виграв чемпіонат Норвегії, бере участь у телешоу

Сімен і досі продовжує жити шахами. Наприклад, у 2022 році він ненадовго став президентом Федерації шахів Норвегії, а у останні два роки взагалі вигравав чемпіонат країни - щоправда, Магнус в обох участі не брав.

Але одними тільки шахами Агдестейн не обмежується - так, у 2017 році він разом із гуртом Staysman записав жартівливий реп-трек про Магнуса, який починається зі слів:

Усе, що я хочу побачити в своєму житті -

Як Карлсен збиває ферзя своєю турою

Краще один раз почути це своїми вухами:

А вже цієї осені він разом із іншими норвезькими спортсменами братиме участь у спортивному телешоу з іншими норвезькими зірками спорту. Життя вдалося?

Можливо. Але є одна річ, якої Сімену дуже не вистачає й досі:

"Те, за чим я сумую найбільше - дуже проста річ, гра у футбол та задоволення від неї без будь-якого стресу. Я просто роками сумую за грою у футбол."

Фото: Judit Polgar Videos, Alamy, VG