Гераскевич – приклад того, якими мають бути спортсмени під час війни
Комунікаційник Міноборони Владислав Дунаєнко вважає, що спорт має бути гучним рупором.
Майже рівно 2 роки тому я писав про те, що спортсмени не усвідомлюють до кінця своєї ролі та роблять недостатньо, щоб про Україну пам’ятали у світі. Сьогодні Владислав Гераскевич продемонстрував, яким має бути український спортсмен за моїми очікуваннями – принциповий та з чіткими посилами.
Всі вже змирилися з тим, що у світі сприймають війну росії проти України як локальний конфлікт. Так, про нас ще згадують іноді на головних сторінках після чергового терористичного акту з боку агресора, але, мабуть, це вже сприймається як даність. Навіть деякі опитування в Європі показують, що багато хто чекає нашої капітуляції, аби все закінчилося.
Ситуація багато в чому змінилася після 2022-го. Багато що змінили вибори в США. Світ усвідомлює, що можна далі існувати і вести бізнес, а війну в Україні – сприймати як фон. Спортивні організації все частіше говорять про повернення російських спортсменів на змагання, допуск російських клубів та збірних на європейські арени і навіть про можливість залучення російських спонсорів. Для багатьох це ок.
Українські діячі особливо не опираються. Наших голосів одиниці. Так, є актори, хто під час вручення премій говорить про нашу боротьбу, є митці, що демонструють наслідки агресії своїми роботами. Начебто і спортсмени згадують про обстріли у своїх інтерв’ю після матчів і боїв. Але цього замало, хоча і це вже щось.
Владислав Гераскевич показав всім, як варто привертати увагу до боротьби України. Але давайте визнаємо, що найголовнішу роботу зробив сам МОК. Наш скелетоніст підготував унікальний шолом, про який точно і так би написали деякі ЗМІ. Так, не масово, але щось би написали. Проте, якби не заборона і не принципова позиція Влада, такого ефекту не було б.
Цей вчинок вкотре доказує, що завжди потрібно стояти на своєму. Тим паче, коли це про гідність і про те, у що ти віриш. Мені у 2022-му в Римі на Конгресі Міжнародної асоціації спортивної преси теж говорили, що російські спортсмени не винні. А потім плакали, коли побачили фото наших спортсменів, що загинули і почули їх історії, побачили фото з мракобісся на «Лужніках», і почули, що говорили ті раби системи.
Україні важко. Війна триває вже 12-й рік, а повномасштабне вторгнення скоро перетне позначку в чотири. Всі виснажені – військові, медики, рятувальники, волонтери, притомні політики, прості люди. Але саме в такі моменти і здобувається те, заради чого всі борються.
Я особисто дякую Владиславу за його вчинок і його позицію. Дякую батьку Михайлу за виховання сина. Ви здобули набагато більше, ніж медаль. Хоча і вона буде з часом, я впевнений.
«Жать, жать – і вони посипляться. Бо за ким правда, той і має перемогти».
«Ціна нашої гідності»: МОК таки дискваліфікував Гераскевича (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Справжній біль: батько Гераскевича не стримав сліз після новини про дискваліфікацію
МОК допоміг Гераскевичу, коли заборонив виступати в шоломі з зображеннями загиблих спортсменів
Інші пости користувача
