Перший турецький клуб був ліквідований після... дебютного матчу. Як і чому так сталося
Євген Ванжа – про команду, яку у «Фенербахче» вважають своїм прабатьком.
Футбольне життя у Туреччині в сучасному його розумінні стартувало на початку XX століття, коли у різних містах країни з'явились регіональні турніри, а пізніше (у 1924 році, якщо бути точним) був заснований і чемпіонат, який спочатку проводився за олімпійською системою. Але розпочалось все раніше, ще у кінці XIX століття.
Футбол, як і у більшості випадків, сюди завезли англійці. Але тут була своя особливість, як гальмувала розвиток цього виду спорту. Нова гра сприймалась як несумісна з традиціями ісламу. І займались цим видом спорту виключно етнічні меншини – греки, вірмени, ті ж англійці. А туркам – зась.
Але інтерес до гри серед місцевих зростав, їм хотілось не тільки дивитись на гру іноземців, а й грати самим. В підсумку любов до футболу виявилась сильнішою за релігійні упередження, і гра перестала вважатись ворожою ісламській системі цінностей.
Але до цього довелось пройти певний шлях.
Турецький футбол, але... не зовсім турецький
Оскільки туркам грати у футбол було не можна, то й перші клуби у країні заснували іноземці, а саме греки. Цікаво, що вони мають прямий стосунок до сучасних грецьких клубів. Так, «Пера» була перейменована у «Бейоглуспор» і досі залишається клубом грецької меншини у Стамбулі, але вихідці з клубу, які втекли до Греції через грецько-турецьку війну, були одними з засновників футбольного клубу АЕК – одного з місцевих грандів.
«Бейоглуспор» підтримує зв'язок з АЕК і грає в аналогічних кольорах. «Паніоніос» (перша назва – «Орфеус») та «Аполлон» були засновані грецьким населенням Ізміра (тоді ще місто називалось Смірна), а після війни переїхали до Греції. «Аполлон» досі має у назві слово «Смірніс» – данина пам'яті місту, де розпочалась історія клубу, хоча він давно базується в Афінах. Окрім того, був клуб «Смірна», заснований англійцями.
Першопрохідці
Але, власне, турецького клубу у Туреччині довго не було. Ситуацію вирішив виправити Фуад Хюсню Каяджан (при народженні – Фуад Хюсню-бей. Бей – тюркський дворянський титул, батько Фуада -- османський адмірал Хюсейн Хюсню-паша). Молодий чоловік, якому на той момент було 22 роки, під враженням від гри британських футболістів разом зі своїми друзями вирішив створити власний клуб, який назвали «Блек Стокінгс» (Black Stockings) – чорні панчохи у перекладі з англійської.
Фуад Хюсню Каяджан
Чому не державною? Бо футбол ще був під забороною для турецької молоді, тому національний склад «Панчох» вирішили замаскувати такою назвою. Президентом став соратник Хюсню Решат Дан'ял. Попри назву, команда грала у біло-червоній формі. Хіба що шкарпетки гравців дійсно були чорними.
«Блек Стокінгс»
Перший матч став останнім
Свій перший матч «Блек Стокінгс» провели у 1901 році на полі «Папазин Чаїри» у Стамбулі, де зараз розташований стадіон «Фенербахче». Назва суперника невідома, але ми знаємо, що це була команда, за яку грали греки. «Панчохи» програли 1:5, Хюсню забив єдиний гол своєї команди. Перший, і як виявилось, останній в її історії. Після першого ж матчу діяльність клубу довелось припинити.
Сумувати через поразку піонерам турецького футболу не довелось, бо одразу після завершення гри прямо на полі кілька гравців були заарештовані. Так, маскування не допомогло – за версією тодішніх правоохоронців основною метою створення клубу була організація державного перевороту проти султана Абдул-Гаміда II. Дуже серйозне звинувачення. Звісно, розпочалось розслідування, а футболісти мали достатньо підстав хвилюватись за свою долю.
Однак закінчилось все не так погано, як могло б. Дан'ял був висланий до Тегерану, а всі інші, включно з Хюсню, незабаром вийшли на свободу. Є підозра, що це була змова саме проти Дан'яла – викладача Коледжу Роберта у Константинополі (нині Стамбул), навчального закладу з демократичною репутацією, і ця версія виглядає доволі правдоподібно.
Жертвою цього став клуб, якому, звісно, прийшов кінець. Ця ситуація завдала серйозного удару перспективам турецького футболу – повторити долю «Панчох» нікому не хотілось, та й випробовувати гуманність турецької феміди також.
«Футбольний бан» знято!
Хюсню на свій страх і ризик продовжив грати у футбол. З 1902 року він під псевдонімом «Боббі» виступав за «Кадикьой», де турком був лише він. До слова, він вважається першим турецьким футболістом в історії. Потім грав за клуб «Мода», де він теж був єдиним представником Туреччини серед англійців.
Тут не можна не відзначити силу його любові до футболу, бо він ризикував знову бути заарештованим – ставлення влади до гри в футбол ще не змінилось. Так продовжувалось до Молодотурецької революції 1908 року – вже справжнього повстання проти Абдул-Гаміда II. Ця подія суттєво допомогла туркам, які мріяли грати в футбол – заборона була знята.
Як пройти футбол повністю
Саме з 1908-го Хюсню почав грати за «Галатасарай» – майбутнього гранда турецького футболу. З ними він тричі виграв Стамбульську футбольну лігу (спочатку вона називалась Константинопольською). А за рік до того він ще раз увійшов у історію – як перший турецький арбітр. Зараз це виглядає дивно, але саме йому, чинному гравцю, довірили судити гру між «Кадикьоєм» та «Модою».
У 1912 році його відправили з військовою місією до Англії, де він продовжив грати у футбол – виступав у мінорних англійських лігах. Перший турецький легіонер в Англії – тут він знову був попереду інших. У 1914 році, коли розпочалась Перша світова війна, він повернувся на Батьківщину і грав за «Фенербахче». І не просто грав – Фуад був одночасно і капітаном, і головним тренером – настільки високим тоді був його авторитет. Після завершення виступів працював на адміністративних посадах у «Галатасараї» та «Фенербахче», а також писав статті для місцевих ЗМІ. Гравець, тренер, менеджер, арбітр, журналіст – він пройшов футбол повністю!
Фуад Хюсню Каяджан у футболці «Галатасарая» (Другий знизу зліва)
Цікавий факт – старший брат Фуада, Хаміт Хюсню Каяджан, є одним з засновників «Галатасарая», який потім залишив клуб і працював у «Фенербахче», де був навіть президентом.
«Фенербахче» та «Блек Стокінгс» – родичі?
У «Фенербахче» вважають «Чорні Панчохи» своїм пращуром. На клубному сайті (тільки у версії турецькою мовою, англійською цього фрагмента немає) зазначено, що справжній рік заснування клубу – 1899-й. Стверджується, що засновниками «Блек Стокінгс», «Кадикьоя» та «Фенербахче» були в основному ті самі люди, та й грали вони там, де пізніше був побудований клубний стадіон. Офіційно клуб заснований у 1907 році, ця дата є на його емблемі.
З цим твердженням можна погоджуватись, або ні. Але ми можемо бути впевнені, що футбол у Туреччині розпочався саме з матчу «Блек Стокінгс». А Фуад Хюсню Каяджан став для нього таким собі футбольним Ататюрком, який був першим в усьому.
Фото: Вікіпедія, Fenerbahçe Tarihi
