У Голлівуді зняли комедію про найгіршу збірну світу – з Фассбендером у головній ролі
«Усе, що нам треба – це гол» – реальна історія збірної Американського Самоа.
4 січня в український прокат вийшла спортивна комедія/драма Тайки Вайтіті «Наступний гол – переможний». У центрі стрічки – реальна історія про збірну Американського Самоа з футболу.
Аматори з крихітного острова в Тихому океані ввійшли в історію тим, що програли в офіційному матчі збірній Австралії з рахунком 0:31 (!). Та й взагалі були тотальними аутсайдерами у світовому футболі. А за 10 років команду Американського Самоа очолив тренер-іноземець Томас Ронген, з яким самоанці досягли неймовірного для себе успіху – виграли свій перший матч з 1983 року. А заодно написали чудовий сюжет для фільму.
Ірина Козюпа переглянула «Наступний гол – переможний» на великому екрані. Обережно – далі можливі спойлери.
Збірна Американського Самоа пропустила 31 гол від Австралії – це був матч відбору на ЧС-2002
Повернемось в минуле. У 2001 році збірна Австралії проходила відбір на ЧС-2002 в Океанії. У третьому турі кваліфікації проти Американського Самоа (не плутати просто з Самоа) пройшов матч, з якого все почалося.
Важко підібрати настільки влучне дієслово до цієї ситуації, але Австралія забила у ворота суперника 31 гол. Тобто, офіційний матч міжнародного рівня завершився з рахунком 31:0. Цей результат досі залишається найбільшим в історії збірних із усіх офіційно зафіксованих ФІФА.
Спочатку в протокол зустрічі взагалі закралася помилка і господарям приписали зайвий м’яч – 32:0. Організатори банально не встигали рахувати голи і навіть вивели ці жахаючі цифри на табло стадіону. Але після гри зрозуміли, що трохи перегнули.
У збірній Австралії забивала більша половина складу – семеро гравців. Але найбільше болю Американському Самоа принесли Арчі Томпсон з його рекордними 13 м’ячами для змагань збірних та Девід Здрилич, який відзначився 8 разів.
Ні, це не був злив матчу самоанцями – вони справді так погано тоді зіграли. Мало того, що футбол на острові з населенням в 55 тисяч людей має аматорський статус, то в Австралію прилетіли навіть не резервісти, а просто ті, кого змогли зібрати. Хтось здавав екзамени, когось не відпустили з роботи, в інших виникли проблеми з документами.
В підсумку, з основи грав лише 20-річний воротар Нікі Салапу. В старті взагалі вийшли троє 15-річних хлопців, а середній вік заявки був трохи більше 18 років. Для декого це взагалі був перший серйозний футбол в житті.
«Я був єдиним гравцем із досвідом, а решта – купка школярів, які грали з професіоналами зі збірної Австралії. Не було жодного шансу – багато хто ходив до старшої школи, двоє взагалі до середньої – були у восьмому класі. То була команда дітей», – згадував Нікі Салапу.
Перемога не принесла великої радості австралійцям. Ба більше, їх навіть критикували за таку велику кількість голів у ворота набагато слабшого суперника. Згодом Австралія почала відбиратися на чемпіонати світу через Азію, а в Океанії запровадили ступінчасту систему кваліфікації.
Тренер з США відповів на оголошення – і здобув з командою історичну перемогу. Про це зняли документальний фільм
Томас Ронген, Джайя Саелуа, Тайка Вайтіті
Живи так, щоб в Голлівуді зняли про тебе фільм. Томас Ронген народився в Амстердамі, але фактично вся його ігрова кар’єра пройшла в США, де він навіть пограв разом з Джорджем Бестом та Йоганом Кройфом. Тренувати почав ще у 1984 році, до 2011-го працював на різних рівнях американського футболу. Одного разу йому вдалося стати тренером року в МЛС – ще на початку 90-х.
Після звільнення зі збірної США U-20 він вирішив відповісти на вакансію Федерації футболу Американського Самоа, яка шукала тренера за межами острова. За 10 років після легендарних 0:31 від Австралії команда все ще залишалася найгіршою у світі.
Це не злякало Томаса, який зміг створити локальне диво. 22 листопада 2011 року команда здобула свою першу в історії перемогу в офіційному матчі під егідою ФІФА. Це трапилося у матчі проти Тонга у відборі до чемпіонату світу 2014 року. Гра закінчилася з рахунком 2:1 на користь самоанців. Далі була нічия 1:1 з Островами Кука і прикра поразка сусідам із Самоа – 0:1. В наступний раунд відбору Американське Самоа вийти не змогло.
Але з Ронгеном самоанці досягли 173-го місця у рейтингу ФІФА – своєї рекордно високої позиції на той час. Зараз команда на 188-му місці.
Про всі ці події в 2014 році британці зняли документальний фільм «Наступний гол – переможний» в найкращих традиціях серіалу «Сандерленд» до скону». Вбила половину дня, щоб знайти можливість переглянути цю документалку, але так нічого і не вийшло. На різних стрімінгових сервісах фільм доступний лише на території Великої Британії. Але навіть обривки трейлерів дають розуміння, що це дуже потужна робота.
«Американське Самоа, покажіть мені, як ви боретеся і я покажу вам, як перемагати», – звертається до команди Ронген під час тренування. І жартує після бойового танцю своїх гравців: «Я вже сходив у шорти. Серйозно».
«Я хочу виграти матч. Якщо ми це зробимо, то я зможу померти щасливою людиною», – це вже слова Нікі Салапу. Того самого воротаря, який пропустив 31 гол у свої ворота, завершив з національною командою, але повернувся після вмовлять Ронгена. В переможному матчі проти Тонга Нікі був єдиним гравцем з того складу.
Головну роль зіграв Майкл Фассбендер, глядачі в залі аплодували, коли самоанці забивали
«Мені зателефонував Тайка. Я чітко пам’ятаю, як він сказав: «Я Тайка Вайтіті, і я з Нової Зеландії. Я отримав «Оскар» за фільм «Кролик Джоджо». Але я хочу повернутися до свого полінезійського коріння», – так Томас Ронген дізнався про зйомки майбутнього художнього фільму про збірну Американського Самоа.
Картина отримала таку саму назву, як документальний фільм: «Наступний гол – переможний». Тренера зіграв зірковий Майкл Фассбендер відомий за фільмами «Люди Ікс», «Макбет», «Стів Джобс», «300 спартанців» та іншими картинами. Тайка Вайтіті виступив режисером та співсценаристом.
Фактично над фільмом, бюджет якого склав скромні для американського кіно 14 мільйонів доларів, Вайтіті працював між основною роботою над великими проєктами. Зйомки почалися наприкінці 2019 року на Гаваях. Вже у 2021 році перезняли окремі сцени, в яких спочатку зіграв Армі Гаммер. Після звинувачень актора в сексуальному насильстві його замінили на іншого виконавця.
Фільм отримав змішані відгуки глядачів та критиків – оцінка на IMDb: 6.6 з 10. Хоч стрічка тільки недавно вийшла в прокат в Україні, в Тернополі вдалося потрапили вже на останній сеанс «Наступний гол – переможний» на 20:50 вечора. Добре, хоч не було тривоги – ми і так фактично останніми виходили з торгового центру.
В кіно пішла в компанії подруги, яка далека від футболу, та її сина (і свого хрещеника), який займається футболом в місцевій школі. Враження у всіх залишилися позитивні. А присутні в залі глядачі навіть аплодували та вболівали, коли збірна Американського Самоа забивала у ворота Тонга та перемогла суперника. Було чимало влучних жартів та самоіронії, які подарували усмішку та гарний настрій.
А ще це цікаве занурення в культуру та побут Американського Самоа – хай і через художнє сприйняття режисера. І красиві пейзажі навколо – зйомки проходили в Гонолулу.
✅ Місцеві тролять «білого месію», який приїхав їх рятувати. Спочатку гравці проти запрошення іноземця і хочуть місцевого тренера, який буде розуміти їхній менталітет.
✅ Населення Американського Самоа складає близько 50 тисяч, тож майже кожен має кілька робіт. Тувіта – одночасно керівник федерації футболу, власник ресторану і навіть оператор головного ток-шоу на місцевому ТБ. Його син – футболіст та офіціант.
✅ Самоанці – дуже релігійні. Опівдні, після ударів гонгу, весь острів завмирає в молитві: гравці під час тренування, касир та покупці в магазині. Сам Тайка зіграв священника, який у церкві також молиться за збірну з футболу.
Хоч деякі жарти виглядають доволі примітивно, але не викликають відчуття наче дивишся «95-й квартал». Та і Вайтіті з його бекграундом важко щось закинути. Він сам вийшов з острівної культури і може розповісти про це без зайвого пафосу.
Окремий фокус у фільмі на історії першої футболістки-транссексуалки в збірній. Захисниця Джайя (Джоні) Саелуа називає себе Серхіо Рамосом Океанії і виступала за чоловічу збірну Американського Самоа. Вона належить до фаафафін – трансгендерних жінок, які завжди існували як третя стать в самоанському суспільстві. Її зіграла небінарна акторка Каймана, яка також ідентифікує себе як фаафафіне.
«Я ніколи не прагнула бути голосом чогось. Я була просто фаафафіне, яка любила грати у футбол. Я виросла у суспільстві, яке дозволило мені досягти найвищого рівня у футболі.
Я швидко зрозуміла, що існує необхідність захисту прав квірів у спорті, і я подумала про себе: «Якщо не я, то хто?». Це надає мені сил і мотивує продовжувати займатися своєю справою», – сказала Джайя в інвтерв’ю для The Athletic під час промо-туру фільму.
Класна комедія на один вечір, але не претендент на особливе місце у вашому серці
«Наступний гол – переможний» – той тип фільмів, коли хочеться просто легкої комедії на вечір і яка залітає в хорошій компанії під попкорн. Якщо ж починати копати і аналізувати, то стрічці забракло глибини, яка була в тому ж «Кролику Джоджо» чи документалці 2014 року.
В авторів була чудова стартова позиція – класна історія в основі сюжету, яскраві герої, зірка в головній ролі і харизматичний режисер, але «Оскара» чи постійного місця у вашому серденьку він не отримає. Щось як у мене з намаганням зробити батат фрі, як у ресторані – ні хрусткої скоринки, ні чудового смаку.
Відчуття, що Тайка Вайтіті міг би зробити краще, хоча Томас Ронген фільмом задоволений.
«На міжнародному кінофестивалі в Торонто Тайка сказав: «Гей, мені довелося перекрутити правду. Інакше ти б дивився документальний фільм. І Томасе, я хочу підготувати тебе, що спочатку ти будеш трохи лиходієм, яким не був у документалці».
Тож коли я його подивився, перші кілька хвилин мене просто шокували. Другого разу в Нью-Йорку я зміг спокійно сісти і зрозуміти стрічку трохи краще. Майкл Фассбендер грає мене абсолютно блискуче. Навіть акцент є», – зізнався 67-річний тренер в інтерв’ю Esquire.
Зрештою, класно, що скромна збірна з футболу з маленького острова змогла так монетизувати історію свого падіння та успіху: «Усе, що нам треба – це гол. Всього один гол».
Фото: Esquire, кадри з фільму, Searchlight Pictures, Next goal wins
