«Дорога Україно, я тебе люблю». Усик вийшов на зважування з прапором «Фортеця Бахмут», а Дюбуа цитував Біблію
Роман Зозуля дав свій прогноз на бій.
В обід спека у Вроцлаві сягнула +30 градусів. Хоча відчувалось це на всі +50. На сонці так взагалі ефект сауни і відчуття, наче ти не на вулицях цього красивого польського міста, а десь серед гарячої пустелі.
Я вже знала, що мене чекає. Сьогодні пройшло офіційне зважування перед боєм. Цей захід, як і відкрите тренування, провели на площі Свободи на відкритому повітрі під палючим сонцем. Надія була на хмаринки, але небо було чистим і без натяку хоч на якусь рятівну тінь.
Якраз прийшла на зважування бійців андеркарду. Всі козирні місця для преси вже розібрали, але моя італійська колега, прекрасна Джена, зайняла мені місце у першому ряду. Для мене це перший в житті великий бій. А моя нова знайома лише змахує рукою, мовляв, бачила їх стільки, що не злічити. «Я всіх тут знаю», - не без гордості каже вона. Для мене більшість з цих людей невідомі, зате я можу подивитися на бокс свіжим поглядом.
Як пройшло зважування боксерів в андеркарді Усика - спека, багато українців і реклама на пресі
Боксери починають виходити на сцену. Все проходить дуже динамічно та інтенсивно. Зважилися, стали в боксерську позу з витягнутими кулаками, провели битву поглядів і, будь-те такі люб'язні, поступіться місцем наступним учасникам. Це спорт на межі шоу-бізнесу. Треба бути цікавим, яскравим, подобатися пресі та вболівальникам. Занудам зі скучним обличчям тут не місце.
Знімаю на телефон тільки наших боксерів. На другій парі бійців екран темніє - перегрівся на спеці. Тому бачу в телефоні тільки загальні силуети. І ледве встигаю скидати відео в робочий чат. Спочатку помічаєш якісь цікавинки, адже кожен боксер намагається виділитися, вирвати для себе 15 секунд слави, але все настільки швидко відбувається, що з часом все змішується в одну купу.
З того, що точно врізалося в пам'ять. Колега каже: «Дивись, цей боксер тобі не схожий на героя фільму «Сутінки»? Я: «Не знаю, я залипла на його торсі. Такого красивого пресу я ще ніколи не бачила». Просто Аполлон. Обличчя чи його імені я так і не запам'ятала.
Василь Чеботар вийшов на зважування сам. Його суперника з якихось причин не було. Боксер пожартував: «Сподіваюсь, що завтра він прийде». Чеботар народився в Тирасполі, був українським боксером, але зараз він представляє Молдову.
Ще з незвичного. Польський боксер написав на своїх грудях і пресі якусь рекламу, навіть номер телефону був вказаний. Цікавий хід. Далі вийшов боксер, який представляє Саудівську Аравію. Італійська журналістка кричала йому Зізу, а він радісно махав їй руками. Потім розгорнув прапор Саудівської Аравії, сказав, що пише історію своєї країни і крикнув «Слава Україні».
Даніель Лапін майже на цілу голову вищий за свого суперника. Їхня битва поглядів тривала майже цілу хвилину, що здавалося вічністю. Особливо, коли тобі треба швидко скинути цей файл в редакційний чат. Телефон так нагрівся на сонці, що я боялася, як би він не вибухнув в мене в руках чи не розплавився до зважування Усика.
Під час зважування Федіра Черкашина та сама енергійна італійська журналістка кричала щось на зразок «Фродо, Фродо». Федір їй було важко вимовити. Дмитро Митрофанов, який запалював в танцях разом з Усиком на відкритому тренуванні, на цілу голову нижчий від свого суперника. Це взагалі так можна? Вони ж з різних зростових категорій. Цікаво буде глянути цей бій.
Денис Берінчик та його суперник Ентоні Їгіт так мило спілкувалися, що в них вийшла не битва поглядів, а якесь братання. Відразу видно, що вони давні знайомі. Ще на Олімпійських іграх в Лондоні у 2012 році Їгіт поступився Денису в 1/8 фіналу. Тепер він пафосно заявив, що саме їхній бій - це основний івент завтрашнього боксерського вечора. А ще хотів зробити приємно українцям. Згадав, що багато разів був в Україні і почав називати всі слова, які знає. Тільки от це були переважно російська слова типу «Привет». Олександр Красюк показав йому великий палець, типу молодець.
«Наш бій був 10 років тому, я переміг його в один удар і це була справжня заруба та справжня бійка. Дякую всім нашим співвітчизникам, котрі підтримують нас. Слава Україні! Наступна мета – бій за чемпіонський пояс абсолюта», – сказав Берінчик після зважування.
Тут це працює так - чим вищий в тебе статус, тим більше в тебе умовного ефірного часу. Цій парі боксерів дали право на невелике інтерв'ю, щоб їх могли почути глядачі, які зібралися в цю пекельну спеку на площі.
Усик вийшов з прапором «Фортеця Бахмут», Дюбуа переважив українця
Оголосили 5 хвилин перерви, а тоді на сцену мали вийти головні топчики. Легендарний анонсер Майкл Баффер стояв біля сцени і щось записував на свій листок. Пауза затягнулася через Дюбуа. Усик вже чекав біля сцени, а британець ще сидів в машині. Ігри розуму чи виникли якісь проблеми? Я не знаю.
Тоді почався рух - на сцену вийшли представники обидвох команд. Ведучий оголосив вихід Баффера, а вже тоді американець зачитав довгий список спонсорів та організаторів бою. Труднощі в нього виникли зі словами «Пані та Панове». Вийшло щось середнє між польською та українською. А от оголошення Усика - чисте мистецтво.
Олександр вийшов у кольорових шкарпетках, під вигуки «Усик, Усик» та з прапором «Фортеця Бахмут». Солона Земля - Залізні люди». Почулися вигуки «F@ck you», але не до кінця було зрозуміло кому вони адресовані. Втім, охоронці заметушилися і якось наче ретельніше почали опікати українця.
Коли я раніше дивилася відео зі зважування, то воно відрізняється від того, як все виглядає вживу. Дуже багато людей навколо, камери, охорона і все відбувається наче на пришвидшеній зйомці. Я так зосередилася на тому, щоб зняти відео, що зважування бачила через екран телефону, який все ще був темним від спеки. Навіть не розчула, яку вагу назвав ведучий.
Вага під Усиком показала 100,2 кг, а в Дюбуа – 105,8 кг.
Після зважування Усик розгорнув ще один банер - чорний з білим хрестом і написами грецькою. Потім перехрестився і наче як звернувся до небес.
Битва поглядів взагалі вийшла епічною - я з першого ряду Усика взагалі не бачила, бо мені його заступив охоронець. В моєму полі зору була лише половина Дюбуа. Зате цікаво вийшло після цього - британець вже виставив кулак, а наш чемпіон, ще не поспішаючи, поправляв хрестик на шиї. Після чого підняв переможно руки догори і поплескав у долоні.
Алі Баширу, здається, це не дуже сподобалося. В мене склалося враження, що бій розпочався ще у вівторок на відкритому тренуванні. І поки Усик успішно виграє у всіх цих медіа-заходах. Тут треба мати справді залізні нерви, холодне серце і гострий розум. Дуже багато деталей, в яких ховається диявол, і дуже багато тиску, з яким треба дати собі раду.
Дюбуа теж вирішив звернутися до бога та віри і зацитував Псалом 144:1 з Біблії.
«Благословенний Господь, моя скеля, що навчає руки мої до війни й пальці мої до бою. Амінь», - сказав Дюбуа.
Ведучий попросив Усика передати меседж українцям.
«Дорога Україно, я тебе люблю. Слава Україні».
Під вигуки «Усик, Усик» чемпіон залишив сцену.
Прогноз від Романа Зозулі: «Думаю, що буде перемога Усика, можливо, у четвертому раунді»
Часто так буває, що ти присутня на офіційному заході, а потім з новин і соцмереж дізнаєшся, що там був хтось з зірок. Чи ти така хочеш записати ексклюзив з Майклом Баффером, але цього не вдається зробити. Це відверто засмучує.
Мені навіть вдалося підібратися близько до сцени, куди в мене не було допуску. Баффер вже мав спускатися сходами, і я думала, що зараз його зловлю на два-три питання, але троє величезних охоронців просто взяли його в коробочку і повели до машини. Своїм тоненьким голоском я прокричала йому в спину питання, але він, здається, його не почув. І взагалі склалося враження, що Бафферу стало погано. Один з охоронців допоміг йому зійти по сходах. В таку спеку це і не дивно.
Зате вдалося поспілкуватися коротко з другом Усика та футболістом Романом Зозулею, який приїхав у Вроцлав на бій.
«Прогноз - звичайно перемога Олександра, ми вболіваємо і віримо в нього. Тільки перемога. Думаю, що буде перемога, можливо, у четвертому раунді. Вчора з ним трішки поспілкувалися. Саня як Саня – завжди позитивний, завжди налаштований на бій, тому все буде добре.
Це такий силовий вид спорту, мені подобається характер. У боксі найголовніше, напевно, характер», - сказав Роман.
До речі, вже який день ловлю себе на думці, що футболу варто перейняти деякі боксерські штуки. Може, битву поглядів тренерів перед матчем. А чому б ні?
Фото: Ірина Козюпа/Tribuna.com, Piotr Duszczyk/@boxingphotos.pl
