«Вразило, що Мудрика, який грав лише в Україні, продали за таку ціну». Поговорили зі спортивним директором «Ренна»
Флоріан Моріс – про Камавінґа, трансфери і гроші власника.
«Ренн» в цьому сезоні двічі зустрічався з українськими командами. У групі Ліги Європи бретонці грали з «Динамо», а в 1/16 фіналу в серії пенальті поступилися «Шахтареві». Французький клуб цікавий тим, що міг би стати прикладом для УПЛ.
Раніше ми писали про те, як класно «Ренн» розвиває свою академію та працює з трансферами. У Франції Ірина Козюпа поговорила зі спортивним директором бретонців Флоріаном Морісом – про філософію та принципи роботи клубу, секрет виховання молодих талантів та інтерес до українського трансферного ринку.
Спілкуємось на стадіоні «Роазон Парк» перед пресконференцією Ігоря Йовичевича. Моріс став спортивним директором бретонців навесні 2020 року. Раніше він очолював скаутську службу в «Ліоні».
«Бюджет дає нам можливість купувати гравців на суми між 15 і 20 мільйонами»
– Клуб входить у бізнес-імперію сім’ї Піно (компанія Artemis володіє такими брендами, як Puma, Gucci, Yves Saint Laurent, Brioni, Balenciaga та іншими). Чому власники не засипали «Ренн» грошима?
– Це не зовсім так, – сміється Флоріан. – Власник виділяє нам багато грошей, щоб ми купили гравця і дали йому хорошу зарплату, але у нас є бюджет. Яким би багатим не був власник, у нас є бюджет, який треба досить мудро розподілити. Ми не можемо просто так витрачати кошти. Бюджет дає нам можливість купувати гравців на суми між 15 і 20 мільйонами, а також тримати зарплати на достатньо високому рівні. Така політика дозволяє нам мати команду, яка може боротись за високі місця у чемпіонаті і грати в Лізі Європи, що ми й будемо робити завтра (розмова відбулася 22 лютого – прим. Tribuna.com).
– Останні 10 років у Лізі 1 пройшли з тотальним домінуванням «ПСЖ» за винятком «Лілля» та «Монако», які змогли по разу виграти чемпіонство. Чи ставлять у «Ренні» завдання стати чемпіоном Франції?
– Так, «ПСЖ» дійсно вже багато років домінує на першій сходинці у Лізі 1. Але ви правильно відзначили, що був випадок з «Ліллем». Вони завжди були позаду, але не так давно стали чемпіонами. І можна завжди сподіватися та мріяти, що «Ренн» колись зможе стати чемпіоном. Навіть якщо ми знаємо, що це дуже важко зробити.
– Коли я була у Кракові на матчі «Динамо», один французький журналіст сказав мені, що «Ренн» хоче бути як «Шахтар» – брати молодих гравців, працювати з ними, а потім продавати за великі гроші. Наскільки це відповідає дійсності?
– Купувати недорогих гравців і продавати їх дорожче – це не пріоритет клубу. Дуже важливий для нас напрямок – це академія, яка працює зі своїми гравцями, робить це дуже добре. Одна з головних цілей – дати можливість тим гравцям, які займаються в академії, грати у першій команді і там розвиватись. Звісно, що не можуть 11 гравців cтартового складу та всі решта бути вихідцями з академії. Тому ми маємо шукати їх у Франції чи на міжнародному рівні, а потім підписувати їх, щоб досягти головної мети – кожен сезон закінчувати в зоні єврокубків.
Але дійсно трапляються випадки, коли ми продаємо наших гравців у клуби вищого рівня. Наприклад, ми продали Камавінґа в «Реал», Аґерда у «Вест Гем». Це відбувається, і ми цьому раді. Якщо гравець бажає перейти в інший клуб, то ми, звісно, на це погоджуємось. І важливо, що ми підкреслюємо таким чином вагомість гравця, його шляху та роботи.
Я тут не для того, щоб займатись продажем футболістів. Для нас найважливіше – це спортивні результати. Якраз через те, що власнику клубу не надто потрібні гроші в принципі. Тому він віддає перевагу такій стратегії – тримати у своєму клубі кращих гравців, щоб мати кращу команду.
«Ми регулярно слідкуємо за «Шахтарем» та «Динамо»
– Нещодавно «Шахтар» здійснив трансферну бомбу – перехід Мудрика в «Челсі». Як цей трансфер виглядає з вашої точки зору?
– Для мене це сюрприз. Особливо що стосується суми трансферу. Цінність цього гравця дуже велика. Дійсно, це прекрасний футболіст, але фінальна сума трансферу мене здивувала. Треба сказати, що «Челсі» під час цього трансферного вікна зробив величезні придбання, на суми до 120-130 мільйонів доларів (323 мільйони фунтів за січень), і це дійсно важливо.
Ще раз скажу це. Мене вразило, що гравця, який до цього грав лише в Україні, продали за таку ціну.
– В Лізі 1 зараз грають Маліновський та Соболь. В АПЛ є четверо українців. Ви колись дивились на український ринок?
– Так, ми регулярно стежимо за різними чемпіонатами: українським, чеським, словацьким, країнами Східної Європи. В цих чемпіонатах грають хороші гравці. Ми слідкуємо за українським чемпіонатом, і коли грали з «Динамо», мене дуже цікавив один гравець у цій команді.
– Хто цей футболіст? Можливо, хоча б позицію скажете.
– Не можу його назвати, – сміється Моріс. – Ми регулярно слідкуємо за «Шахтарем» та «Динамо». Я знаю, що багато бразильських гравців свого часу пішли у «Шахтар». І я теж за ними стежив. Раніше працював у «Ліоні», контактував з деякими з них, особливо з Вілліаном. У чемпіонаті України ми слідкуємо за українськими гравцями. Раніше спостерігали і за іноземцями, коли їх було більше. Ми знаємо, що в цій лізі грають хороші футболісти.
– Можливо, одного дня в «Ренні» з’явиться український футболіст?
– Можливо.
– Вас здивував трансфер Мудрика, але ви теж добре продаєте гравців. Минулого літа «Баварія» заплатила 20 млн євро за 17-річного форварда Матіса Теля. Як вам це вдалося?
– Дійсно, минулого року ми продали в «Баварію» 17-річного гравця. Якщо чесно, наша політика, як я вже говорив, скоріше, полягає в тому, щоб тримати у себе футболістів, давати їм можливість розвиватись, щоб вони більше грали у нас. Ми даємо таку можливість, і ми завжди раді, щоб гравці розвивались таким чином.
Конкретно цей гравець за нас зіграв всього 75 хвилин. Звісно, ми б хотіли, щоб він грав у нас більше. Але це було його бажання, тому ми не могли тримати його у себе – і продали в «Баварію».
«Якщо ти «Ренн», і до тебе приходить «Реал», то треба зважати на бажання клубу і гравця»
– У «Шахтаря» репутація клубу, з яким непросто вести перемовини. Якщо згадати Камавінґа, можливо, зараз ви хотіли б отримати більше грошей за нього?
– Знаю, що з «Шахтарем» важко вести перемовини, тому що це дорогий клуб. Що стосується Камавінґа: послухайте, якщо ти «Ренн», і до тебе приходить мадридський «Реал», то треба зважати на бажання клубу і бажання гравця. В даному випадку у футболіста було бажання приєднатись до одного з найкращих клубів світу. Слід сказати, що він 1,5-2 роки був у складі нашої команди. Тому, звісно, для нас це була можливість продати гравця до клубу вищого рівня.
Звичайно, ми сподівались, що ціна, можливо, буде вищою, але у нього залишався один рік за контрактом. Тому, на мій погляд, ціна у 35 мільйонів + бонуси була досить хорошою.
– Як ви знаходите такі діаманти, як Камавінґа та інші молоді гравці?
– Камавінґа з Ренну. Він став частиною клубу, коли йому було 8-9 років. В його випадку йдеться про місцевий скаутинг, тому що хлопець з цього міста, він тут виріс, прийшов у цей клуб, еволюціонував і почав грати у професійній команді.
– Чи легко запрошувати гравців з інших регіонів або з інших країн?
– Це непросто, але ми займаємось скаутингом, шукаємо гравців, але, в основному, йдеться про Францію, і в першу чергу про регіональний та місцевий скаутинг. Для нас важливо, щоб родина хлопця була недалеко, і щоб він міг еволюціонувати в близькому середовищі. Ми дуже багато шукаємо гравців у Ренні, у Бретані.
Дійсно, час від часу ми виїжджаємо в Париж, де багато молодих гравців. Але повторюсь, скаутинг ми переважно робимо у регіоні і у Франції. І значно менше на міжнародному рівні. Ми не з тих клубів, які підуть шукати гравця за кордоном, коли йому ще 16 років.
– Правильно сказати, що ви обираєте тренерів, які люблять та вміють працювати з молодими гравцями?
– Я прийшов у команду 3 роки тому. Тоді тут був тренер Жюльєн Стефан, який пішов зі своєї посади через рік-півтора. У той час я дійсно шукав нового тренера. Моя філософія – давати розвиватись молодим гравцям, давати їм можливість проходити професійний шлях і ставати класними футболістами. Це одна з причин, чому мій вибір пав на Брюно Женезіо. Ми з ним познайомились у «Ліоні», коли обидва там працювали, його філософія була такою ж, як сьогодні – давати розвиватись молодим гравцям і давати можливість їм еволюціонувати.
– Люди в Ренні говорять, що на «Роазон Парк» і в «Марселі» на «Велодромі» – найкраща атмосфера у Франції. У чому секрет любові фанатів до команди?
– В Ренні особлива атмосфера. І в самому місті, і на стадіоні. Ви побачите це завтра. Це дуже особливе місто. Не скажу, що так всюди у Франції, але Бретань, Ренн – це дуже особливий регіон. Тут дійсно класна атмосфера.
Важливо завоювати серйозний трофей, як ми це зробили у 2019 році, – спортивний директор показує рукою на велике фото команди на стіні з Кубком Франції. – Одне з завдань, яке поставили, коли я прийшов сюди – дати привід жителям міста пишатись своїм клубом. Щоб люди приходили на стадіон, проживали справжній спектакль і отримували задоволення.
Фото: «Ренн», Ірина Козюпа/Tribuna.com
