Заваров провів 10 років у Франції: перейшов у «Нансі» на прохання Платіні, отримав прізвисько «блетт» і став легендою клубу
А також виховав гравця для «Динамо».
Руслан Маліновський перейшов у французький «Марсель» і вже встиг дебютувати за свою нову команду. А одним з найпомітніших українських футболістів, які грали у чемпіонаті Франції раніше, був Олександр Заваров. Він перейшов у «Нансі» з «Ювентуса», а кар’єру гравця завершив у скромному клубі «Сен-Дізьє», після чого повернувся до «Нансі» працювати юнацьким тренером.
Платіні вмовив на перехід у «Нансі» – прилетів за українцем в Турин на своєму літаку
Заваров опинився у Франції у 29 років після двох сезонів у Турині. Він першим з українців здобув Кубок УЄФА, але не зміг стати заміною Мішелю Платіні в «Ювентусі». Постійного місця в основі він теж не мав, а тоді клуб вирішив зробити ставку на інших гравців.
Сам футболіст в майбутньому говоритиме, що він та інші хлопці не були готові грати за кордоном психологічно.
«Після мене багато футболістів пішли до західних клубів із таким самим результатом. Ті ж Сергій Алейніков та Олексій Михайличенко далеко не в ту силу зіграли, в яку могли б. Мені здається, пояснення цьому потрібно шукати в психології, тому що ми начебто й вільні були, але трохи затюкані».
З Платіні у Заварова зав’язалися приятельські стосунки. Француз порадив Олександру продовжити кар’єру в «Нансі», де він сам колись починав, а тепер виконував обов’язки віцепрезидента. Ба більше, Мішель на особистому літаку прилетів в Турин і забрав українця до Франції. У Нансі вони стали сусідами.
Тільки подивіться на це архівне відео – Заваров виглядає щасливим у Франції та дуже впевнено спілкується французькою мовою.
«Коли я востаннє вийшов у складі «Ювентуса» проти «Лечче», адміністратор сказав: «Тебе чекають у роздягальні». Виявилося, Мішель. Він прибув у Турин своїм маленьким літаком і відразу запропонував: «Бери дружину і полетіли зі мною до Франції. Ну що ти тут мучишся? Поїхали! Тим паче мені потрібен досвідчений майстер, який щось виграв і досі у формі, щоб молодь навчалася на його прикладі», – розповідав Заваров в інтерв’ю газеті «Бульвар Гордона».
«Нансі» тоді тренував Еме Жаке, з яким Франція пізніше стане чемпіоном світу.
«Звісно, збори були недовгими. У команді, яка тільки-но вийшла у вищу лігу, зібралися здебільшого молоді хлопці. З вікових, тих, кому за 30 років, були я і поляк Тарасевич. Відповідно, пацанам було на кого спертися, вони могли щось перейняти не тільки з відеокасет».
Два сезони «Нансі» виступав у Лізі 1, а тоді вилетів з еліти французького футболу. Заваров вирішив залишитися у команді і ще провів там три сезони у другому дивізіоні. Олександру заважали травми, тому у вищій лізі у нього набралося всього 58 матчів (10 голів та 1 результативна передача). Всього за 5 сезонів він відіграв за «будяків» 142 поєдинки (25 голів).
У «Нансі» Заваров отримав прізвисько «блетт» за часте вживання цього слова
З «Нансі» пов’язана одна кумедна історія. За словами президента клубу Жака Парантена, у команді за Заваровим закріпилося прізвисько blette. Французькою мовою це означає один з підвидів буряка – мангольд. Все тому, що Олександр часто використовував це слово, коли хтось із партнерів, або він сам помилявся на полі.
«Іноді у людини проскакують деякі слова-паразити... Наприклад, якщо хтось не влучить у ворота, скажеш щось на емоціях. Мені навіть прізвисько дали таке – «блетт», але найчастіше називали «гранпер» – дідусь.
Загалом, кому як зручніше було, я не ображався. Ми з цими хлопцями досі дружимо, спілкуємося, а коли я до Франції приїжджаю, то зустрічаємось», – говорив Заваров.
Хоча в іншому інтерв’ю говорив, що історія з буряком-blette – вигадка.
«Не вірте, це неправда. Коли прийшла молодь, у мене була кличка Grand-pere (дідусь). Дослівно – великий батько. Буряк – я навіть не можу вимовити, як це буде. Ні, такого не було».
У французькій пресі Заварова називають просто «Саша».
Тренував дітей у «Нансі». Один з його вихованців згодом перейшов у «Динамо»
Загалом українець майже 10 років провів у Франції. Після «Нансі» Заваров приєднався до напіваматорської команди «Сен-Дізьє», що за сотню кілометрів від Нансі. Там він став граючим тренером. На поле виходив рідко – тільки за критичної необхідності і переважно на позиції «ліберо».
«У «Нансі» прийшов Ласло Болоні. Такий ветеран, як я, йому був не потрібен – мабуть, бачив у мені загрозу. Ось я і поїхав до «Сен-Дізьє», – пояснював Заваров.
Команда грала на рівні п’ятої ліги Франції. На один сезон Заваров зміг вивести свій «Сен-Дізьє» у четверту лігу. Паралельно відкрив там свій бар, але бізнес не пішов.
«Провів 8 матчів на позиції захисника, забив 2 голи. Вік для футболу вже не той, та й спостерігати за грою краще збоку, – говорив граючий тренер в інтерв’ю газеті «Команда» у 1998 році. – Хотів би використати у підготовці своєї команди організаційні засади Валерія Васильовича, проте мені це не в усьому вдається. Що я можу вимагати від людей, які приходять на вечірнє тренування після робочого дня у магазині «Декатлон».
Після «Сен-Дізьє» Заваров повернувся в «Нансі», де працював з дитячими та юнацькими командами. Одним з його вихованців є сенегальський захисник Пап Діакате, який зіграв понад 100 матчів за першу команду «будяків», а потім перейшов у «Динамо».
«Цього сенегальського хлопця привіз до «Нансі» скаут клубу Ерве Мартен. Тоді Діакате було всього 16 років і його спочатку приписали до молодіжної команди, з якою я працював. Він – наполовину мій вихованець», – говорив Заваров.
«Сашу я запам'ятав як чудового і дотепного чоловіка. Хоч він і грав у «Ювентусі» та збірній СРСР, але не дозволяв собі розмовляти з нами зверхньо. Про те, що він якось пов'язаний із «Динамо», мені підказали під час візиту до офісу київського клубу. Точніше я сам побачив на стіні фото і дуже зрадів, коли впізнав знайоме обличчя», – це вже слова Діакате після переходу в український клуб.
З часом Заваров отримав тренерську ліцензію у Франції, яка дозволяла працювати у всіх лігах французького футболу крім вищої. Але Олександр обрав інший шлях – поїхав працювати у Швейцарію, а тоді повернувся в Україну (транзитом через Казахстан та Росію).
«Франція запам'яталася культурою, харчуванням, футболом, мальовничими містами. Французи у всьому дотримуються чіткості. Ось це найголовніше, що я назвав би. Є закони, і якщо є якесь рішення, воно має бути виконане. Ще одна якість, що відрізняє цей народ, – ощадливість до своїх коштів. Життя насправді важке, і у Франції не шикують так, як це люблять наші люди».
Зробив перший символічний удар у матчі «Нансі» – «Шахтар»
У 2015 році фанати «Нансі» провели крутий перфоманс на одному з матчів. Вони тримали в руках стилізовані чорно-білі портери гравців, яких вважають легендами клубу. Серед них були Мішель Платіні та Саша Заваров.
У клубі та місцевій пресі пам’ятають про українця. Наприклад, можна зустріти формулювання у стилі: «Нансі» представив нову форму з відсиланнями до часів Заварова», «колишній зірковий гравець «Нансі», «друге за популярністю ім’я в історії клубу після Мішеля Платіні».
І взагалі, українець – бажаний гість на різних івентах свого колишнього клубу. Його запрошують на ювілеї та великі події. Коли «Нансі» грав з «Шахтарем» в 1/16 Кубка УЄФА, то Заваров поїхав на матч на запрошення французів. На «Стад Марсель Піко» він зустрічався з менеджментом «будяків» та президентом «Шахтаря» Рінатом Ахметовим.
«У цьому місті мене поважають – я віддав «Нансі» багато років свого життя. Керівництво клубу зробило спеціальний запит до УЄФА із проханням, щоб мені дозволили зробити перший символічний удар у матчі. Провів кілька зустрічей, поспілкувався із друзями, яких у мене там дуже багато не лише серед керівництва «Нансі», а й серед тренерського складу та простих уболівальників.
Попри те, що перебував на стадіоні на запрошення французького клубу, переживав більше за «Шахтар». Щиро кажучи, я завжди вболіваю в єврокубках за українські команди. Адже за виступами наших клубів на європейській арені оцінюють рівень футболу в Україні загалом. Та й «Шахтар» для мене не чужий клуб. Я стільки матчів провів проти цієї команди у футболці київського «Динамо»», – говорив тоді Заваров.
У 2017 році Олександр їздив на 50-річчя «будяків». А після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого місцева преса телефонувала до Заварова, щоб дізнатися, що відбувається в Україні і яка ситуація у футболіста, який залишив помітний слід в історії «Нансі».
Фото: «Нансі», ER /Romain JACQUOT
