Девід Бекхем. Переоцінений чи недооцінений футболіст?
Одразу скажу, що цей пост я пишу під впливом міні-серіалу "Бекхем" від Netflix, тому моя думка може бути не зовсім об'єктивна. Серіал вийшов вже досить давно, але добрався до нього тільки зараз. Мені зайшло дуже, дивиться легко, на одному диханні. Приємно було зануритись в атмосферу, коли я тільки починав дивитися футбол - перший чемпіонат світу 1998, перший фінал ЛЧ 1999. Окрім того, в процесі перегляду відкривалося багато раніше невідомих фактів. До речі, якщо у вас є друга половинка, сміливо можете дивитися разом з нею, фактор Вікторії та лірична лінія їхніх стосунків, скоріш за все, не залишать її байдужою))
Після закінчення останньої серії, зловив себе на думці, що мабуть я трішки недооцінював Бекса, саме як футболіста. Те що він є дуже успішним, відомим, популярним - це беззаперечний факт, однак, його світське життя і те, що він став елементом поп-культури, значною мірою затьмарило та спотворило його спортивні досягнення.
Звичайно, я завжди знав, що Бекхем був доволі сильним футболістом, точно вище середнього рівня. Пригадую слова одного мого хорошого знайомого, який є старшим за мене на 10 років. В 2001-2003 роках, коли я був ще фактично дитиною, він грав за професійну команду в 2 лізі чемпіонату України, тому його думка стосовно футболу була для мене дуже авторитетною. Так от, він надзвичайно високо оцінював скіли Девіда, особливо його передачу, говорив, що нападнику достатньо правильно бігти в сторону воріт суперника, а Бекс сам влучить м'ячем йому в голову і той залетить в ворота. Також пам'ятаю слова Франкова в журналі "Футбол", який писав про кризовий Реал, що Бекхем тоді в багатьох матчах був чи не єдиним футболістом Галактікос, який реально старався і якому було не все рівно на результат.
Знаменитий гол з центру поля в АПЛ, результативні кутові в легендарному фіналі проти Баварії, дуже багато важливих реалізованих штрафних.
Проте, якщо в нього траплялися якісь невдачі, це все дуже швидко забувалось і саме на них зосереджувалось найбільше уваги. В пам'яті відклались слова одного нашого коментатора, який після не забитого пенальті на Євро-2004, якщо не помиляюсь, в прямому ефірі назвав його бовдуром. Це було не дуже гарно. Девіда багато хейтили, це було легко робити, зважаючи на його статус. Приємно, що такий красень, секс-символ, чоловік зірки, насправді також є звичайною людиною та інколи вступає в лайно.
Не буду лукавити, тоді я також, в деякій мірі, піддавався під ці загальні настрої натовпу, Бекхема було важко оцінювати без емоцій, тільки як футболіста, абстрагуючись від усього іншого. Але зараз я спробував переосмислити своє ставлення до його гри.
Девід був далеко не ідеальним гравцем, його важко назвати універсалом, однак він володів двома якостями на просто космічному рівні: довга передача та удари з далекої відстані, особливо штрафні. Також він мав сильну "менталку", завдяки чому зміг побудувати чудову ігрову кар'єру. Зараз я схиляюся більше до того, що тоді ми його трішки недооцінювали. Чи можливо навпаки, якби не цей додатковий блиск його зовнішності та стосунків, то він сприймався б простіше і як футболіст, як умовний Жуніньо Пернамбукано, класним гравцем, але точно не суперзіркою?
Як ви гадаєте?
