2004 - найдивніший рік в історії спорту !?
20 років тому був хороший час. Звичайно, не буду говорити за всіх, але я тоді навчався у 9 класі і в мене той період асоціюється з безтурботністю, романтизмом, усвідомленням того, що музика може бути іншою, перші несміливі походи на дискотеки, знайомство з такими гуртами як Linkin Park, Limp Bizkit, KoЯn, SOAD, Slipknot та іншими мазафакерами. Ми пізнавали світ, постійно відкривали щось нове і це відчуття новизни було дуже яскравим, насиченим та солодким.
Здавалося, все в житті можливо... не знаю, чи це був вплив якихось вищих сил чи просто збіг оставин, але цю тезу дуже влучно підкріплювали спортивні результати того року.
Чемпіонат Німеччини - Вердер
Так, це був вже не перший виграш Бундесліги для бременської команди, однак робила вона це вкрай рідко. Попередній раз - у сезоні 1992/93, після цього - жодного разу. Загалом - 4 чемпіонства. Головним бомбардиром клубу того сезону та й загалом всього чемпіонату Німеччини, став бразилець Аїлтон з 28 голами. Також з того складу запам'ятався чудовий французький плеймейкер Жоан Міку, німець Тім Боровскі та звичайно ж наш українець Віктор Скрипник, який теж відігравав важливу роль у тому величезному досягненні. Головний тренер - Томас Шааф.
Вітя, Артем, ні на що не натякаю, але українці вміють перемагати в топ-лігах навіть у складі команд-андердогів))
Чемпіонат Іспанії - Валенсія
На той момент чемпіонство Валенсії не сприймалося як щось екстраординарне. Команда лише два роки тому вже брала ЛаЛігу і зовсім нещодавно грала у двох поспіль фіналах Ліги Чемпіонів. Однак, як і у випадку з Вердером, той сезон став останнім, на даний момент, що приніс команді чемпіонський титул. Головні творці того успіху: Сант'яго Канісарес, Карлос Марчена, Роберто Аяла, Вісенте, Мігель Анхель Ангуло, Рубен Бараха, Пабло Аймар, Міста. Головний тренер - Рафаель Бенітес.
Чемпіонат Англії - Арсенал (0 поразок)
Лондонський Арсенал хоч і вважався беззаперечним англійським грандом у 2004 році і його чемпіонство не сприймалося тоді як сенсація, тим не менш, ніхто не міг припустити, що каноніри зможуть пройти весь сезон прем'єр-ліги без жодної поразки. Такого ніхто не робив ні до, ні після них. Головні герої: Тьєррі Анрі, Патрік Вієра, Денніс Бергкамп, Фредрік Юнберг, Робер Пірес, Йенс Лемман, Ешлі Коул, Сол Кемпбел. Тренер - Арсен Венгер.
Ліга Чемпіонів - Порту
Якби хтось на початку того сезону сказав, що Лігу Чемпіонів виграє Порту, а його суперником у фіналі буде Монако, то цю людину мабуть назвали б не сповна розуму. Ну чи, як мінімум, дуже далекою від футболу. Монако, на той момент, навіть не був чемпіоном Франції, де тоді домінував Ліон, а команди з Португалії апріорі не вважаються фаворитами турніру такого рівня. Однак, така подвійна сенсація дійсно сталась. Голи Фернандо Мор'єнтеса вибили його рідний Реал, героями тієї казки також стали Людовік Жулі, Жером Ротен, Дадо Пршо. А Порту пішов ще далі та виграв заповітний трофей. Головні творці успіху: Паулу Феррейра, Рікардо Карвальо, Деку, Коштінья, Маніше, Дерлей. Тренер - Жозе Моуріньо.
НБА - Детройт Пістонс
Щоб зрозуміти всю ступінь сенсаційності того результату, потрібно розглядати його у контексті суперника, який був у Детройта. ЛА Лейкерс на той момент - це були справжні монстри, одна із найбільш домінуючих команд за всю історію НБА. 3 поспіль перемоги в чемпіонаті, жодна із фінальних серій навіть не доходила до сьомої гри. Дует Шака і Кобі став легендарним, а до них ще й додалися зіркові ветерани Карл Мелоун та Гері Пейтон. На противагу цьому, у їхніх суперників не було жодної повноцінної суперзірки! Так, всі хто слідкував за баскетболом знали Чонсі, Ріпа, Рашида і Бена, але все ж це був зовсім інший масштаб особистостей. Тим не менш, завдяки феноменальному захисту, команді з міста моторів вдалося досягти неймовірного, перемогти цього Голіафа. Головні творці успіху: Чонсі Біллапс, Ріп Гемілтон, Тейшон Прінс, Рашид Воллес, Бен Воллес. Тренер - Ларрі Браун.
Чемпіонат Європи по футболу - Греція
Апофеозом всього того спортивного божевілля, став, звичайно, чемпіонат Європи 2004. Німеччина, Італія, Іспанія навіть не вийшли з групи. Франція та Англія вилетіли на першій стадії плей-офф. Португалія вважалася фаворитом, так як вони були господарями турніру і мали потужний збалансований склад. Досвідчені зірки Луїш Фігу та Руй Кошта, хороші захисники з тріумфального Порту, Деку, молодий супер талановитий юнак на ім'я Кріштіану Роналду. Здавалося, ніщо не може завадити їм перемогти. Проте, не завжди у футболі є логіка. В це важко повірити й дотепер, але збірна Греції примудрилася не пропустити жодного голу за весь плей-офф і всі матчі завершила з однаковим рахунком 1-0.
Головні герої: Антоніс Нікополідіс, Троянос Деллас, Теодорас Загоракіс, Йоргос Карагуніс, Стеліос Яннакопулос, Ангелос Харістеас. Тренер - Отто Рехагель.
Однак, як виявилось, це ще не кінець. Сталося в той рік ще дещо не менш дивне.
Олімпіада по баскетболу серед чоловіків - збірна Аргентини
Ви мабуть самі розумієте, що означає коли золото баскетбольної Олімпіади беруть не США. Якщо ні, погляньте на цю картинку.
Головні герої: Ману Джинобіллі, Луїс Скола, Карлос Дельфіно, Андрес Ночіоні, Пабло Пріджіоні.
Пройшло 20 років. З того часу Вердер, Валенсія та Арсенал здобули 0 чемпіонств на трьох! Детройт також більше жодного разу не вигравав НБА. Порту навіть близько не наближався до перемоги в Лізі Чемпіонів. Про збірні Греції та Аргентини взагалі мовчу. Яка була ймовірність, що всі ці події тоді стануться в один сезон?
Продовжуємо вірити в дива!
