Гау змінив «Ньюкасл». У 2022-му вони другі за очками в АПЛ, з’явилися нові лідери, гравці кайфують
У грудні йшли на 20-му місці, зараз – 9-ті.
У грудні йшли на 20-му місці, зараз – 9-ті.
20 листопада вболівальники залишали «Сент-Джеймс Парк» після видовищного матчу із шістьма голами. Нічия 3:3 з «Бренфордом» – не найгірший результат, враховуючи, що по ходу гри «сорокам» вдалося двічі відігратися. Але цей факт взагалі не втішав, адже ця нічия опустила команду на дно таблиці – 20-те місце.
Едді Гау на той момент вже офіційно був тренером «Ньюкасла», але пропускав ту зустріч через позитивний тест на коронавірус. Та навіть не перебуваючи на стадіоні, він розумів, що має провести колосальну роботу.
Через п’ять місяців «сороки» поверталися з виїзду проти «Норвіча» дев’ятими в таблиці.
Нуль перемог у перших 14 турах, цього року йдуть другими за набраними очками в АПЛ
Призначення Едді Гау сталося через місяць після придбання клубу новими власниками. Саудівці розуміли, що Стів Брюс біля керма і заяви про нову еру – не дуже в’яжуться. Звичайно, вони не стали звільняти його в перший же день, вичекали паузу, але навіть сам Брюс одразу розумів, що з ним попрощаються. Гау – свіже обличчя, з досвідом у Прем’єр-лізі та непоганими відгуками. Ось він якраз непогано підходив для ролі тренера, з яким треба починати новий етап в історії клубу.
Брюс залишив після себе не просто команду із п’ятьма очками. Це був колектив, який необхідно було скинути до заводських налаштувань, щоб встигнути зробити щось пристойне та уникнути третього вильоту за останні 13 років.
Не можна сказати, що з першого ж тижня Гау вдалося все налагодити. На це знадобилося кілька болючих місяців. На початку грудня, через 14 турів з початку сезону, «Ньюкасл» здобув першу перемогу, обігравши вдома «Бернлі». Але потім були три поразки з різницею 1:11, тому відправною точкою підйому «сорок» краще все-таки вважати 22 січня. Це був другий матч команди у чемпіонаті в новому році. Шелві ударом зі штрафного приніс несподівану перемогу в гостях над «Лідсом».
З того моменту команда має десять перемог в АПЛ. Якби у Прем’єр-лізі сезон розпочався у січні, то прямо зараз «Ньюкасл» йшов би на другому місці. Відразу за «Ліверпулем». Так, у «Ман Сіті» зіграно на пару матчів менше, але це не дуже псує враження від форми, яку набрала команда Едді Гау. 2022-го «сороки» вже здобули більше перемог, ніж за весь минулий рік – 10 проти 8.
Минулий рік «Ньюкасл» закінчував у статусі команди не просто з дна таблиці, а ще й команди із найгіршим захистом (ділили з «Лідсом» – 42 пропущені). У новому році захист «сорок» з 13 пропущеними ділить третє місце з «Челсі» у списку найкращих у лізі. Більше того, якщо не брати до уваги матч проти «Тоттенгема», єдиний справді провальний з останніх, коли поступилися 1:5, то захист «Ньюкасла» прямо зараз взагалі на рівні «Сіті» та «Ліверпуля».
Ще одне цікаве спостереження, яке підкреслить прогрес команди Гау – з початку лютого «Ньюкасл» набрав 10 очок у матчах, в яких програвав у ході зустрічі. Це найкращий показник у лізі. Допомогли камбеки з «Лестером», «Саутгемптоном» та «Евертоном». Нарешті з’явився характер.
Прямо зараз «сороки» йдуть на дев’ятому місці. Де-факто гарантували собі прописку на наступний сезон (хіба що команда Миколенка виграє 5 з 6 матчів, що залишилися, а «Ньюкасл» усі свої програє). А це означає, що вони стали першою командою в історії АПЛ, яка уникла вильоту після того, як не змогла виграти жоден матч у перших 14 турах сезону. У це важко було повірити навіть у січні.
Ну й щоб закріпити, трохи історичної паралелі. Вперше з 2004 року «сороки» здобули шість поспіль домашніх перемог. Тоді таке щастя фанатам на «Сент-Джеймс Парк» дарувала команда під керівництвом легендарного сера Боббі Робсона.
Команда перестала залежати від одного-двох гравців
Одна з відмінних рис «Ньюкасла» у першій половині сезону – залежність від пари гравців. В даному випадку – від Каллума Вілсона та Алана Сен-Максімена. Це почалося ще за часів Стіва Брюса, продовжувалося і з Гау. Але Едді, на відміну попередника, розумів, що будувати гру навколо двох індивідуальностей – ризикований шлях. Особливо в команді, яка регулярно поповнює стрічку новин повідомленнями про травми. Тому намагався та намагається робити команду з одинадцяти лідерів.
Якщо ще у грудні-січні були матчі, коли команду витягував тільки Сен-Максімен, то зараз героєм гри може стати будь-який гравець – Альмірон, Шелві, Бруно, Вуд, Фрейзер чи навіть Шер. Крута серія в чемпіонаті почалася якраз із травмою, здавалося, незамінного Вілсона. Сен-Максімен пропустив у лютому та березні три матчі – «Ньюкасл» набрав у них 7 очок з 9. Безумовно, коли ця пара на полі, «сороки» набувають більшої різноманітності. Але більше не так сильно залежать від них.
Також Гау не боїться проводити ротацію. Цього сезону задіяв вже 28 гравців. Принцип «переможний склад не змінюють» – не про нього. Взяти для прикладу хоча б останні два матчі. Ось «Ньюкасл» із Шером, Шелві, Альміроном і Вудом перемагає «Крістал Пелес», а вже за кілька днів усі перераховані гравці не потрапляють в основу на «Норвіч». Не через погану форму, просто Гау вирішив, що в даному конкретному матчі краще почати з Лассельсом, Лонгстаффом, Мерфі та Жоелінтоном на вістрі. І не прогадав – знову перемога. Хоча, мабуть, частково тут зіграла роль і близькість між датами матчів.
Вміння підлаштуватися під суперника не лише коригуванням складу, а й зміною схеми – ще одна риса цього «Ньюкаслу». З листопада Гау перепробував шість варіантів розстановок: від гри з трьома захисниками до класичних 4-3-3 (використовує найчастіше).
Крафт, Уіллок, Шер, Шелві, Жоелінтон та низка інших гравців восени були блідими тінями самих себе. Гау вдалося повернути їх до життя, знайшовши та розвинувши їхні сильні сторони. Наприклад, Фабіан Шер до середини листопада сидів на лавці, а зараз потрапляє до команд турів АПЛ за різними версіями та отримав подовження контракту. Гау вимагає від швейцарця не лише надійності при захисних діях, а й доручив роль глибинного плеймейкера. Тільки у Шелві більше довгих передач уперед, ніж у Фабіана цього сезону. Та й сам Джонджо у свої 30 знову почав демонструвати той рівень, за який колись викликався до збірної.
Пару абзаців варто присвятити Жоелінтону. Бразильця, який приходив з «Хоффенхайму» за 40 млн як центрфорвард, уже встигли списати з рахунків. Десять голів у вісімдесяти матчах за попередні два сезони не вражали. Йому підбирали позицію, пробуючи на фланзі в атаці чи відтягнутим форвардом. Гау згадав, що у Німеччині бразилець грав під керівництвом Наггельсманна, у якого пресингувати мали всі. Тому Едді спробував Жоелінтона у центрі поля – і це спрацювало.
Граючи на новій для себе позиції, він отримав нагороду найкращому гравцю клубу за підсумками лютого, став найкращим за відборами та перехопленнями в команді, виграв понад 100 дуелей з моменту переходу в півзахист (середина грудня) – найкращий показник у лізі взагалі. Уболівальники вже дали йому нове прізвисько – Н’Джоло. Коли Гау потрібно було знайти місце в центрі поля для Бруно, на лавку присів Уіллок, а не бразилець. Хоча минулого туру проти «Норвіча» він повернувся в центр нападу і оформив дубль, так що, можливо, у Гау з’явився незвичайний універсал.
За часів Стіва Брюса «Ньюкасл» на початку сезону був командою, яка рідко могла зв’язати три паси. Гау не вимагає від гравців запаморочливих комбінацій, зараз вони не у тій ситуації, щоб грати у такі ігри. Він просить діяти просто, але надійно. Використовує якомога більшу ширину, навчив швидко переходити з оборони в атаку, здійснюючи мінімум торкань у середній третині. Так, упала статистика володіння м’ячем, але команда стала в рази гострішою.
Взимку якісно зміцнилися. Поки без зірок, але всі новачки заграли
Перше трансферне вікно у нову еру видалося нелегким для «Ньюкасла». Клуб витратив найбільше у світі, деякі переговори тривали довго і напружено. Представники «сорок» скаржилися, що від них вимагають більших сум, ніж від інших клубів (пора звикати). У результаті взимку за 100+ млн євро були підписані Бруно Гімараес, Кріс Вуд, Кіран Тріпп’єр, Ден Берн. Плюс взяли в оренду Метта Таргетта. Ходили чутки про Коутінью, Іско та Азара, але метою було не підвищення продажів футболок, а порятунок клубу від вильоту. Тому Гау обрав точкові і необхідні саме у той момент підсилення.
Що тішить – усі з цієї п’ятірки стали гравцями основи. Так, Тріпп’єр зіграв лише 4 матчі, а потім отримав серйозну травму. Але за цей час встиг показати, що коли повернеться, буде одним із лідерів. На його рахунку 2 голи та один матч з капітанською пов’язкою.
Ден Берн став цементом у захисті, не побоявшись перейти із середняка «Брайтона» до складу аутсайдера (хоча зіграло роль й те, що він місцевий хлопець). Ден підкуповує своїм характером, готовий піти і розчавити будь-кого, хто спробує забігти до штрафного майданчика «сорок». Метт Таргетт міг помилятися у «Віллі», але чудово закриває лівий фланг навесні у новому клубі. Крісу Вуду знадобився час на адаптацію, але зараз він добре показує себе на вістрі. Поки що не так багато забиває, але виконує багато корисної для команди роботи.
Бруно Гімараес – найкраще підписання зими. Бразилець прийшов із «Ліону» за 42 млн євро. Спочатку виходив лише на заміни, починаючи з однієї-двох хвилин наприкінці зустрічей. Нині ж – залізобетонний гравець основи. Граючи в центрі поля, він забив 4 голи і зробив один асист у 13 матчах за «Ньюкасл». Для розуміння: за 71 матч у Франції він забив 3 голи. Поки що головний його матч в Англії – проти «Лестера». Бразилець зробив дубль, забивши переможний у компенсований час.
Бруно грає, кайфує та змушує кайфувати інших. Новачка похвалив навіть легендарний Алан Ширер. Вже з’явилися чутки про інтерес зі сторони «Реала», але сам бразилець заявляє, що хоче залишитися на «Сент-Джеймс Парк» і стати легендою клубу.
Навряд чи варто чекати, що влітку «Ньюкасл» почне збирати іменитих зірок у віці за 30, навіть незважаючи на нові фінансові можливості. Принаймні, Едді Гау навряд чи цього захоче. А ось кількох перспективних гравців, котрі вже стали на ноги, чекати можна. Хоча прямо зараз здається, що поточний склад – найкрутіший.
Хоча, звичайно, це більше ілюзія від ейфорії.
Гау працює з психологією гравців, щасливі навіть ті, хто не грає
Мабуть, одна з головних причин, чому «Ньюкасл» 2022-го не просто бігає, а літає – зміни у психології команди. Те, чим нехтують деякі інші тренери, Гау вважає важливою складовою успіху. Едді змінив методи, зарядивши енергією гравців, персонал, уболівальників та все місто. Тренер намагається зробити з команди сім’ю. І це не просто пафосні слова.
«На одній із перших зустрічей він видав усім аркуші паперу, ми мали написати імена членів своїх сімей, дружин, дітей та їхні дні народження. Він хоче ближче познайомитись із усіма. У мене ніколи не було такого тренера. Це щось нове, мені подобається», – зізнавався Шелві.
Джонджо скинув вагу і почав викладатись на повну, намагаючись показати Гау, що готовий рвати за нього. Цьому передувала особиста розмова між тренером та гравцем. До речі, такі розмови Едді провів із кожним. Їхня мета полягала в тому, щоб знайти сильні сторони футболістів та обговорити роль у команді.
Після кожного переможного матчу «Ньюкасл» робить командне фото у роздягальні. Якщо уважно вдивитися в них, то можна побачити радісні обличчя гравців, які навіть не виходили на поле або вийшли на останні хвилини. На цьому кадрі після зустрічі з «Норвічем», наприклад, знайдіть Шелві та Шера, які всю гру просиділи на лавці. А Дуайт Гейл (четвертий ліворуч у нижньому ряду) вийшов на 87-й, але виглядає так, ніби щойно забив переможний гол у фіналі ЛЧ.
Кіран Кларк та Айзек Гейден були вилучені із заявки на другу частину сезону, але все одно вирушили з командою на короткі збори до Саудівської Аравії. «Дуже важливо, щоб ми ставилися до всіх із любов’ю та турботою», – говорить Гау. Для нього головне, щоб усі відчували себе невід’ємною частиною клубу – від гравців до масажистів.
Джамал Ласеллс втратив стабільне місце в основі, але спокійно прийняв це, сказавши, що поважає рішення тренера і успіх команди перш за все. А колись сварився з Бенітесом через незручну позицію у стартовому складі.
З приходом новачків його роль старшого у команді більше не є ексклюзивною, але сам Джамал радий цьому. Каже, йому було важко самому підтримувати єдність у роздягальні, а зараз полегшало з приходом нових лідерів, таких як Кіран Тріпп’єр чи Кріс Вуд.
Тренувальний процес став різноманітнішим. Якщо у Брюса, як повідомляють англійські інсайдери, це був набір однакових вправ, то Гау намагається додавати щось нове у кожне тренування. Крім того, тепер ведеться й глибша робота з теоретичною підготовкою. Мартін Дубравка зізнався, що ніколи у своїй кар’єрі не витрачав так багато часу на аналіз нападаючих суперника.
Ден Берн вважає, що Гау заслуговує бути в одному ряду з Клоппом і Гвардіолою, а також претендувати на звання найкращого тренера сезону. Навряд чи цього року Едді отримає цю нагороду. Але якщо йому вдасться зберегти той дух усередині команди, то наступного сезону про це можна буде говорити на повному серйозі.
Найближче літо стане важливим для клубу та тренера особисто. Керівництво та вболівальники чекають, що «Ньюкасл» увірветься у боротьбу за місце у Лізі чемпіонів. Усі передумови цього є. Хто б міг подумати про таке на початку грудня?
***
В АПЛ прямо зараз триває найспекотніша гонка за чемпіонством серед топ-5 ліг. Можливо, саме «Ньюкасл» стане клубом, який вирішить долю титулу. Вже цієї суботи о 14:30 вони зустрінуться вдома з «Ліверпулем». А за тиждень поїдуть у гості до «Ман Сіті».
Фото: «Newcastle United»; IMAGO/Craig Thomas/News Images
