Найкращі перфоманси АПЛ: #42 – Cерхіо Агуеро проти «Лестера» в сезоні 2017-18
This page contains the following errors:error on line 1 at column 172: Opening and ending tag mismatch: br line 1 and div Below is a rendering of the page up to the first error.На честь 30-річчя створення Англійської прем’єр-ліги, автори сайту The Athletic проголосували за топ-50 найкращих індивідуальних перфомансів гравців.
Переклад та адаптація статті «Best Premier League performances: No 42, Sergio Aguero for Man City v Leicester»
Здавалося, що час Серхіо Агуеро» в «Манчестер Сіті» потроху спливав, коли в 2016 році головним тренером клубу став Хосеп Гвардіола.
Вважалося, що колишній тренер «Барселони» не збирався панькатися з нападником, який не вмів пресингувати та не тренувався на повну міць. А коли керівництво ще й придбало Габрієля Жезуса, то здалося, що заміна Куну вже знайдена. Через кілька днів після трансферу бразилець вже грав у старті, а Агуеро залишився на лаві запасних.
Перенесемося на чотири з половиною роки вперед, до травня 2021 року, коли команда святкувала своє чергове чемпіонство Англії. Це була остання гра Агуеро за «Сіті» перед трансфером в «Барселону».
«Ми дуже його кохаємо, він особлива людина для нас всіх. Ми не зможемо його замінити, не зможемо», — казав Гвардіола, не стримуючи сліз.
За ці кілька років Агуеро перетворився з гравця на межі продажу в гравця, якого тепер неможливо по-справжньому замінити. Аргентинцю вдалося знайти баланс між власним природнім стилем та загальними принципами гри Гвардіоли, що подарувало футболу нову ітерацію Агуеро — смертоносну, як ніколи, перед воротами суперника, але при цьому більше інтегровану у решту процесів команди, ніж будь-коли раніше.
До травми коліна в червні 2020 року це була найкраща версія Агуеро, яку коли-небудь бачили в «Сіті». І його 4 голи в матчі проти «Лестера» в лютому 2018 року були тільки підтвердженням цього, як і решта іншого, що він робив на полі.
Це не була героїчна гра всупереч прогнозам, ні. Це не була вирішальна гра з точки зору боротьби за титул чемпіона, «Сіті» після цієї перемоги відірвався від «Манчестер Юнайтед» на 16 очок. Це також не стало поворотним моментов для самого Агуеро, який і до цього регулярно забивав. Це не була навіть найцікавіша гра туру, бо наступного дня «Манчестер Юнайтед», під керівництвом Жозе Моурінью, програв «Ньюкаслу» з рахунком 1:0.
У Куна були набагато більш важливі голи, ніж ці чотири. На першому місці, звісно, чемпіонський гол у ворота «Квінз Парк Рейнджерс» у травні 2012 року — один із найважливіших голів у сучасній історії англійського футболу, або голи у ворота «Бернлі» та «Брайтона» у 2019 році. Якщо потрібен приклад високої індивідуальної майстерності — будь ласка, гра проти «Тоттенгему» у 2011 році або проти «Юнайтед» на «Олд Траффорд» у 2013. Якщо потрібен симбіоз якості та важливості — гостьова гра проти «Норвіча» в 2012 або домашня проти «Ліверпуля» в 2019. Якщо потрібне втілення важливості Агуеро в історії «Сіті» — гра проти «Наполі» у 2017 році.
Чому ж тоді в цю добірку найкращих перфомансів на 42 місце потрапив саме цей матч, якщо були інші більш захоплюючі, складні та драматичні? Тому що ця гра все одно була чимось особливим.
Це був Серхіо Агуеро, який переглянув своє відношення до гри, щоб відповідати вимогам Гвардіоли. Здатний пресингувати так само добре, як і Рахім Стерлінг або Бернарду Сілва, що грали поряд з ним на флангах. Можливо, Агуеро, який грав під керівництвом Роберто Манчіні та Мануеля Пеллегріні, був більш непередбачуваним, але Агуеро, який грав за Гвардіолу — був ідеально збалансованим. І ніяка інша гра не відображала це краще, ніж ця проти «Лестера».
Все почалося з голу, який візуально здавався легким по виконанню, але забити його міг лише досвідчений бомбардир (прим.: події відбуваються вже у другому таймі за рахунку 1:1). Де Брюйне обіграється зі Стерлінгом на лівому фланзі та робить простріл в район дальньої стійки на вільного Агуеро. Аргентинець до цього відкрився у вільний коридор між Магвайром та Фуксом та зробив останній штрих у цій атаці, переправивши м'яч у вільний кут.
Що цікаво, перед гольовим пасом Кун встиг показати Кевіну рукою у яку зону треба віддати пас. Як саме Агуеро вдалося уникнути візуального викриття цього задуму — загадка. Магвайр та Фукс виглядали досить самовдоволеними, коли Агуеро, один із найкращих нападаючих свого покоління, просто пройшов крізь них і закотив м’яч у сітку.
В цьому і полягає відмінність великого форварда від середньостатистичного — вміння залишатися непомітним до самого останнього моменту. Велич Агуеро здебільшого складалася з примітивних для форварда плюсів — стрімка швидкість або потужний удар, але були і малопомітні тонкощі, які виділяли його серед усіх інших, як-от вміння маскуватися від захисників у штрафному майданчику.
Якщо перший гол був досить класичним, то другий поєднував в собі елементи нового та старого Агуеро. Все почалося з того, що пресинг Вокера на правому фланзі змусив Магвайра віддати передачу в бік воріт на Шмейхеля. Агуеро був тут як тут. Датський голкіпер заметушився, невдало вибив м'яч вперед, де його досить швидко перехопив Фернандіньо. Цей епізод був проявом того, чому Серхіо за цей період навчився у Гвардіоли, який спочатку був стурбований роботою Агуеро без м'яча.
Фернандіньо віддав на Де Брюйне, а той розрізним пасом знайшов у штрафному майданчику аргентинця, який знову відкрився у коридор між захисниками «Лестера . Першим дотиком Агуеро прокинув м'яч у вільний простір попереду, а другим вже забив. Копія його найвідомішого голу у ворота «Квінз Парк Рейнджерс». Неможливо були не відчути дежавю, дивлячись на цей гол, особливо якщо добре пам'ятаєш той матч.
Це ще одна річ, яка робила Серхіо особливим — вміння повторювати надскладні речі.
Третій гол був ще краще. Магвайр знову віддавав передачу на Шмейхеля. Данець певно вирішив уникнути свою попередню помилку та спробував швидко зіграти у короткий пас на Драговіча, але все одно помилися і віддав на пресингуючого Агуеро. Знову ж таки першим дотиком Кун прокинув м'яча трохи вперед, а другим перекинув його у сітку через голову Каспера. Це був восьмий хет-трик аргентинця в АПЛ. На це йому знодобилося 29 хвилин, проте кульмінація була попереду.
Остання хвилина гри, «Сіті» виграє з рахунком 4:1. Філ Фоден з лівого флангу віддає передачу у центр на зовсім вільного Агуеро. До воріт приблизно 25 ярдів. Кун перекладає м'яч під праву ногу, після чого гарматним ударом під поперечину вчетверте вражає ворота Шмейхеля. М'яч встиг вдаритися об лінію та знову залетіти у сітку, перш ніж голкіпер «Лестера» приземлився на газон після спроби щось вдіяти.
Зазвичай Кун не був тим, хто перевіряв голкіперів з дальньої відстані, але, можливо, цього разу, вже забивши три голи з меж штрафного майданчика, форвард вирішив спробувати щось інше.
Навіть ці чотири м'ячі не були чимось унікальним в контексті кар'єри Агуеро. У 2014 році стільки ж голів він забив у ворота «Тоттенгема», а наступного року на один більше у ворота «Ньюкасла».
Але це була перша версія Агуеро, до Гвардіоли, коли він міг дозволити собі грати у власне задоволення на інстинктах.
Ця ж гра проти «Лестеру», можливо, була апогеем кар'єри Серхіо в клубі в епоху Гвардіоли, завершенням його трансформації у найкращого гравця.
