Що не так з Динамо? Чому команди нижчі за рангом в топі, а кияни програють 5 ігор поспіль?
Проаналізуємо основні проблеми.
Учора київське «Динамо» мінімально поступилося турецькому «Фенербахче» в рамках групового етапу Ліги Конференцій. Вперше за історію всіє незалежної України «Динамо» видало серію з 5-ти поразок поспіль. І тут, хочеться чи не хочеться, потрібно щось з цим робити, а не шукати нові виправдання. Пропоную розібратися та вияснити, в чому проблема «Динамо» на нинішньому етапі?
Після декількох турів УПЛ стало відразу зрозуміло, що цей сезон буде не таким як всі інші. По-перше, через війну. По-друге, вперше напевно за всю історію, в УПЛ фаворитами є не «Динамо» і не «Шахтар», а тому прем‘єр лігу цього року буде дивитися ще цікавіше.
Вчорашня гра наглядно показала усі проблеми киян і їх, м‘яко кажучи, забагато для того, щоб претендувати бодай на друге місце в таблиці.
1. Фізичний та емоційний спад
Після 24 лютого український футбол припинив своє існування. Ніхто не знав як надовго і чи повернеться він взагалі. Всі ці місяці футболісти зі своїми сім‘ями жили і страхові, і останнє про що вони думали був футбол. Тож це неабияк впливає як на фізичний, так і на емоційний план. Якщо говорити про фізичну підготовку, то досить тривалий час вона була відсутня. З емоційного боку тут теж все зрозуміло. В кінці кінці маємо 6 місяців без футболу. А тоді різке повернення та фізичні навантаження, ще й в той момент, коли в країні триває війна.
2. Відсутність нападників
До матчу у Стамбулі динамівці підходили з безліччю проблем і з чотирма поразками за спиною. Одна з таких - відсутність нападника. Легіонери до неа не поїдуть по зрозумілим причинам, а хорошого українського форварда наразі знайти важко. Причому ця проблема існує вже більше року, але схоже Суркіси не зацікавлені у підписанні гравця, який вирішить хочаб одну проблеми у клубі.
3. Мертвий захист
Судячи з попередніх матчів, а особливо зі вчорашнього проти «Фенербахче» захист в киян схожий на прохідний двір. Після атак двох гравців турецького клубу їх як мінімум мали опікати два динамівці, але чомусь там нікого не було. І при чому таке не вперше. Кияни або просто стоять і дивляться як біля їх штрафної наростає небезпека, або просто сподіваються на сецви від воротаря. Але Бущан не може постійно рятувати команду, потрібно і самим гравцям включатися, а бажання поки не видно.
4. Власники клубу
Одна величезна проблема. Я звичайно можу не продовжувати, тут Ітак все зрозуміло, але все ж таки поясню. Брати Суркіси вміють гарно говорити і розповідати всім про фінансові проблеми клубу. При цьому один з них під час воєнного стану вивозить величезні суми грошей з країни, а інший - свою колекцію годинників. Президент київського Динамо, усвідомлюючи всю трагічність ситуації, високу травмованість гравців та нестачу тих же футболістів на проблемні позиції продовжує запевняти всіх, що з країни він не тікав, у «Динамо» все нормально і взагалі пора звільняти ( зливати ) тренера, тому що він в усьому винен. Ігор Суркіс дедалі більше виправдовує себе, не розуміючи що пора не тренера відправляти у відставку, а себе самого.
5. Надія на молодих гравців
Цей пункт випливає з попереднього. Президент «Динамо» Ігор Суркіс неодноразово говорив про можливість розвитку молодих талантів у київському клубі, їх переспективи та великі плани на майбутнє. З одного боку, так це правильно. З іншого - з ними «Динамо» буде важко втримати необхідний рівень, тому що вони ще «зелені». Їм потрібно більше практики, більше часу для того, щоб дорости до такого рівня. Це не тому що я в них не вірю, а об‘єктивно оцінюю ситуацію. На одних молодих гравцях хорошу команду не побудуєш. Їм потрібен досвід, більше ігрової практики. Саме тому варто задуматися над пошуком хороших гравців, щоб принаймні на деякий час вирішити проблеми і дати час молодим гравцям освоїтися.
Отже, можна виділити декілька основних проблем.
Одна явно домінує над всіма іншими - президент Ігор Суркіс. Не тренер поганий, не гравці, а власник, який досі робить вигляд, що все нормально, просто ми не можемо купити нових гравців через фінансові проблеми ( шкода вкладати свої мільйони на розвиток ). Висока травмованість, відсутність хорошого нападника, жахливий захист - усе це лише мала частина проблем, які явно виділяються серед інших. Потрібно почати хоча б з цього, тому що я зібрала лише маленьку частину від повної картини. А шукати виправдання не варто - зараз це війна, потім відновлення країни, далі ще нове виправдання і ще. Навіщо? Гра від цього не покращується. Потрібно щось з цим робити. Почати варто з президента, на мою думку.
А як ви думаєте? Що варто змінити в «Динамо», щоб нарешті вийти з цієї прірви?
