«ПСЖ» дав Мбаппе вилізти собі на голову – тепер мусить розгрібати черговий провал проєкту
Уроки для парижан від Роналду та «Ман Сіті».
У світі сучасного спорту є лише кілька явищ, які вже нікого не дивують: тупі заяви Інфантіно та Баха, бажання русні повернутися у спорт та Мбаппе, який іде з «ПСЖ». Навіть смішно казати, що «цього разу все серйозно» (чорт, цьому серіалу вже шостий рік!) – але усе скидається на те, що Кіліан усе-таки піде з клубу.
Минулого сезону теж так здавалося – поки керівництво «ПСЖ» не прийшло і (умовно) не сказало: «Привіт, Кіліане, планету Земля ми тобі не купили, але керувати клубом ти можеш». Ось лише кілька ключових положень тієї угоди:
• підписний бонус у розмірі 130 млн євро (Ніколо Скіра) або 300 млн євро (Eurosport);
• право голосу при виборі спортивного директора та головного тренера (Marca);
• відставка чинних тренера та спортдира Маурісіо Почеттіно та Леонардо (Фабріціо Романо) – їх замінили на Крістофа Гальтьє та Луїша Кампуша;
• зарплата близько 100 млн євро на рік, що робить його найвисокооплачуванішим гравцем у футболі (Eurosport).
Тепер ще й остаточно виявилося, що контракт до 2025-го виявився трохи фікцією, насправді був підписаний за формулою «2+1». Хоча на презентаціях ішлося саме про 2025-й – настільки керівництво «ПСЖ» було переконане, що дозвіл Мбаппе вилізти на голову втримає його у клубі.
Кіліан ще рік пограв, зрозумів, що «ПСЖ» і з новими тренером та спортдиром з клубом теж діла не буде (парижани виграли чемпіонство, але другу половину сезону більше мучилися, ніж грали) – і побіг до Переса просити вибачення. Може бути, що й планувати безплатний перехід у «Реал» наступного літа. Показово, що Мбаппе було чхати на думку клубу – інформація у медіа зʼявилася раніше, аніж Кіліан встиг відправити сам лист.
І це ж не перший раз навіть за цей сезон, коли зірка «ПСЖ» ставить себе вище клубу. Трохи понад місяць тому Ліонель Мессі взагалі не зважив на те, що клуб не виграв і, відповідно, не давав вихідних після матчу – Лео поїхав у Саудівську Аравію на спонсорську поїздку. Здавалося, що парижани навіть уперше вчинили з зіркою справедливо й жорстко – відсторонили від тренувань. Але у підсумку – вибачень було достатньо, щоб два тижні відсторонення перетворилися на 6 днів.
За Неймара навіть не хочеться й згадувати – тривалі реабілітації від травм у Бразилії та дискваліфікації на Новий рік вже стали мемом, але «ПСЖ» вперто їх не бачить.
У підсумку – Мессі вже точно не в «ПСЖ», Мбаппе – питання часу, Неймар вже яке трансферне вікно поспіль теж на межі відходу з клубу. І тут постає питання: а навіщо «ПСЖ» їх усіх збирав докупи? Бо якщо для класної маркетингової вивіски на ЧС-2022 в Катарі – то мета клубу була досягнута. У фіналі між собою зійшлися дві збірні, лідери яких – гравці клубу, що належить Катару. Не стверджую, що їх якось спеціально тягнули у фінал, однак медійно для «ПСЖ» ця історія склалася максимально успішно. А далі титули Ліги 1 можна вигравати й з кимось поскромніше.
Якщо ж мета – побудувати успішний клуб, то «ПСЖ» вже мав достатньо разів вдаритися головою об стіну, наступити на граблі й усі інші відповідні приказки, щоб засвоїти головний урок: не може бути гравець вищим за клуб, якщо клуб хоче досягати чогось. Далеко ходити за прикладами не треба – буквально цього сезону цю засаду підтвердив Кріштіану Роналду: «МЮ», коли попрощався з португальцем, став набагато менш проблемним клубом у плані атмосфери, а «Аль-Наср», який був фаворитом у боротьбі за чемпіонство у Саудівській Аравії, його зрештою програв (це не трагедія для останніх – Катар як ніхто інший розуміє, що місцевий чемпіонат просто іграшка для багатих).
«ПСЖ» може також подивитися у бік своїх геополітичних конкурентів з «Ман Сіті», у яких їм теж є чому повчитися. Адже «Сіті», якщо й купує футболістів уже з іменем (як Ґріліш чи Голанд), то таких, що навряд ставитимуть себе вище за клуб. А із такими прощаються: Яя Туре не дасть збрехати.
Саме це тепер парижанам доведеться розгрібати. Перший крок Нассер Аль-Хелаїфі, схоже, вже зробив – принаймні, французькі медіа повідомляють про неминучу відставку Луїша Кампуша. Але черговою кадровою перестановкою тут не обійтися – казав у лютому й кажу зараз, що клубові, перш за все, треба змінити світогляд. Почати можна з того, щоб не давати вилазити гравцям собі на голову.
А Мбаппе з такою репутацією, яку він збудував собі у «ПСЖ», буде важко ужитися із новим клубом – чи то в «Реалі», чи деінде, але його сприйматимуть як капризне немовля, яке дуже добре грає у футбол.
Фото: JB Autissier/Global Look Press
