Tribuna/Футбол/Блоги/Повісточка/США і Мексика разом прийматимуть ЧС – на тлі новин про кризу на кордоні. Які у них зараз стосунки

США і Мексика разом прийматимуть ЧС – на тлі новин про кризу на кордоні. Які у них зараз стосунки

До турніру два роки.

Блог — Повісточка
26 лютого, 16:10
8
США і Мексика разом прийматимуть ЧС – на тлі новин про кризу на кордоні. Які у них зараз стосунки

Тема ЧС-2026 у лютому знову ненадовго увірвалася в інфопростір: ФІФА та Джанні Інфантіно заколабилися з Кім Кардашʼян та провели окрему церемонію оголошення розкладу турніру.

Його Канада і США прийматимуть разом з Мексикою. Кордон між останніми двома – тема в останні місяці гучніша, в тому числі в Україні, адже американський політичний процес привʼязав до нього воєнну допомогу Україні. Але навіть без того було важко не помітити у соцмережах різного ступеня анонімності меми про «Техаську народну республіку».

То що там відбувається? В Техас справді здійснили вторгнення з боку Мексики – і тепер оголошують «народну республіку»? І наскільки проблемою є, власне, сама Мексика?

Проблема мігрантів на кордоні США та Мексики реальна – але рвуться в Штати далеко не лише мексиканці

Почнемо з того, що проблема нелегальних мігрантів на кордоні між США та Мексикою справді існує – й існувала вже доволі тривалий час (власне, перші хвилі міграції з Мексики у США відбулися ще після війни між країнами наприкінці ХІХ століття).

Однак в останні десятиліття проблема посилилася – кількість людей, особливо жінок та дітей без супроводу, які намагалися перетнути кордон у невизначених місцях для пошуку притулку, зростала. Це вже тоді призвело до популістичної передвиборчої обіцянки Дональда Трампа побудувати «стіну» на кордоні коштом мексиканського уряду – хоча в допандемійний 2019-й, саме за його правління, кількість затриманих нелегальних мігрантів уперше перетнула позначку у 100 тисяч за місяць. Опісля темпи трохи впали – зокрема, через те, що Трамп посилив контроль над кордоном під приводом убезпечення ситуації у сфері охорони здоровʼя в умовах пандемії.

Президент США Джо Байден після перемоги ці обмеження не скасував одразу – хоча зупинив будівництво «стіни» у перший же день перебування на посаді. Мігрантів же стало значно більше, ніж раніше (у тому числі через дещо інший підхід до статистики, але втім) – у 2021-му перетнули позначку у 200 тисяч затримань та висилок за місяць, у 2021-му – 250 тисяч, а у грудні 2023-го встановили новий рекорд – 302 тисячі затримань та висилок нелегальних мігрантів за місяць.

Найцікавіше, що за останні 10 років мексиканців серед мігрантів поменшало. Якщо у 2013-му їхня частка серед усіх мігрантів перевищувала 60%, то у 2023-му – була трохи меншою за 30%. Зате значно збільшилася кількість мігрантів до США з інших країн Латинської Америки – Венесуели, Колумбії, Куби, Еквадора, Нікарагуа, Гаїті та інших. Мігрантів з Гватемали та Гондураса поменшало, але їхня частка лишається близькою до 10% серед усіх.

При цьому не всім вдається дістатися США. З 2014-го понад 5 тисяч осіб, за даними Missing Migrants Project, загинули на кордоні. Ті з них, хто не зміг перетнути річку Ріо-Гранде на кордоні з Техасом, вмерли через зневоднення або перегрівання в пустелях Аризони (на інфографіці).

Проблема мігрантів на кордоні США та Мексики реальна – але рвуться в Штати далеко не лише мексиканці

Інфографіка The Guardian

США намагаються зупиняти мігрантів ще «по дорозі» до кордону – адже вони спричиняють проблеми й іншим країнам. Особливо Панамі – у Дарʼєнському розриві, джунглях на кордоні країни з Колумбією, через які у 2023-му, за даними уряду країни, пройшли рекордні 520 тисяч осіб, близько чверті з яких – неповнолітні. США уклали угоду з урядами Панами та Колумбії у квітні минулого року, згідно з якою останні зупинятимуть мігрантів ще на своїх територіях. Однак її розкритикували – мовляв, це просто передасть контроль над потоками мігрантів злочинцям. І, щонайменше, не зупинило рекордні потоки минулого року.

Демократи погодилися на тиск республіканців посилити контроль над кордоном – але втрутився Трамп

Ще одним важливим кроком щодо розвʼязання проблеми є зміни до міграційного законодавства США – свого часу Дональд Трамп, коли ще був президентом, прямо казав, що його особистих повноважень недостатньо. При цьому посилення міграційного законодавства – електоральний «коник» республіканців (щось типу тарифів в однієї української політикині, яка вимовляє г як ґ).

Власне, ці політичні ігрища привʼязалися і до допомоги Україні, яку група республіканців у Палаті представників відмовлялися голосувати. Мотивація привʼязки звучала в дусі «як можна захищати чужі кордони, коли в нас свої незахищені».

Оскільки республіканці нині мають більшість у Палаті представників, усе звелося до так званого пакета законів з border deal («угоди про кордон») та закордонної допомоги. Тобто, демократи допомогли б республіканцям з їхнім питанням в обмін на їхню допомогу Джо Байдену у зовнішній політиці.

Ключові положення цієї border deal також відомі:

• нові надзвичайні повноваження прикордонникам, які даватимуть повноваження обмежувати пропуск мігрантів, якщо середня кількість затримок та висилок мігрантів за тиждень перевищуватиме 4 тисячі, а якщо перевищить в середньому 5 тисяч на день – зобовʼяже обмежувати. Утім, такі повноваження – лише на три роки й з обмеженою кількістю днів у році, коли можуть бути застосовані;

• зобовʼязує уряд обробляти в таких умовах мінімум 1400 заявок на притулок у США на прикордонних пунктах – це повинно ще й розвантажити суддів з питань притулків у США, на яких і без того станом на грудень 2023-го очікувало понад 3 млн справ;

• підвищує вимоги до доказів для початкового огляду при вирішенні питання надання притулку, що має зробити важчим його отримання;

• скорочує процес вирішення питання надання притулку з років до 6 місяців;

• запроваджує новий процес, у якому міграційна служба вирішуватиме сама щодо прохання про притулок, без залучення судової системи (не стосується дітей без супроводу);

• залишає за президентом право на гуманітарний дозвіл для окремих випадків – Байден його надав громадянам України, Афганістану, Куби, Венесуели та Гаїті.

Утім, республіканці після погодження угоди вирішили за неї не голосувати – спікер Палати представників Майк Джонсон назвав її «мертвою». Усе через Дональда Трампа, який, найімовірніше, буде кандидатом у президенти від Республіканської партії – і однією з головних тез якого все ще лишається питання кордону з Мексикою. Зменшення, якщо не вирішення, проблеми кордону – ще й за безпосередньої участі демократів – серйозно вибиває цю карту з рук експрезидента.

А що там Техас – хіба він не відділяється від США через кризу на кордоні? Ні (і взагалі історія була роздута)

На тлі історії з кризою на кордоні та суперечок довкола border deal 24 січня губернатор Техасу Ґреґ Ебботт опублікував заяву, у якій звинуватив Байдена у порушенні законів, оголосив про «вторгнення» когось (мігрантів?) в Техас та про те, що застосовує право штату на самозахист. А все через колючий дріт.

Річ у тім, що ще у 2021-му Ебботт оголосив операцію «Самотня зірка», якою посилював у штаті боротьбу з нелегальними мігрантами – зокрема, встановленням колючого дроту на невеликій ділянці кордону в місті Іґл-Пасс та затриманням мігрантів місцевими правоохоронцями за звинуваченнями в інших, менш тяжких злочинах.

Цей дріт і став головною причиною суперечок – адже він заважав доступу не лише нелегальним мігрантам у Техас, а й федеральним прикордонникам до, власне, кордону (у тому числі для затримання нелегальних мігрантів). Через це вони неодноразово різали ці загорожі. 12 січня через це у Ріо-Гранде потонула жінка з двома дітьми – прикордонники намагалися потрапити до річки, знаючи лише те, що ті намагаються перейти річку, однак техаські правоохоронці їх не допустили. Влада штату заявила, що, мовляв, на той момент вони вже потонули.

Федеральна подала до Верховного суду США проти влади Техасу – і мінімально, але виграла справу, що й викликало вищезгадану заяву Ебботта. А це, своєю чергою, – несподівано суголосне роздування теми про «громадянську війну» та «вихід Техасу зі США» у російських державних ЗМІ, республіканських твіттер-акаунтах та популярних проукраїнських телеграм-каналах.

А що там Техас – хіба він не відділяється від США через кризу на кордоні? Ні (і взагалі історія була роздута)
А що там Техас – хіба він не відділяється від США через кризу на кордоні? Ні (і взагалі історія була роздута)

Зрештою, боротьба Еббота та Байдена продовжується у радше юридичній площині – тепер судяться через свіжоприйнятий місцевий антиміграційний закон. Ситуація на кордоні лишається незмінною – ніхто ні з ким не воює.

А що ж між урядами США та Мексики? Теж намагаються вирішити проблему мігрантів, а ще замінюють Китай

Мексика теж співпрацює зі США щодо розвʼязання проблеми мігрантів – все ж вона спричиняє проблеми і їй (наприклад, торгівлі через проблеми на пунктах пропуску). Однак довгий час тактика уряду Мексики була просто давати мігрантам йти пішки – мовляв, поки ті дійдуть від південного до північного кордону, банально виснажаться й перестануть.

А що ж між урядами США та Мексики? Теж намагаються вирішити проблему мігрантів, а ще замінюють Китай

Піший маршрут з одного з пунктів пропуску на півдні Мексики до вищезгаданого Іґл-Паса

Однак очевидно, що ця тактика перестала працювати, як і спроби зупиняти мігрантів ще на підходах до Мексики. Нині уряди обох країн обговорюють, як ще можна зарадити проблемі – проводять регулярні зустрічі. Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор, наприклад, пропонує США покращувати стосунки з Кубою і Венесуелою, зокрема, зняти з них санкції – щоб, зрештою, там зріс рівень життя (і люди не прагнули тікати звідти). Смілива пропозиція, яка, утім, не враховує відверту антиамериканськість урядів обох країн – не кажучи вже про їхню авторитарну природу.

В іншому ж у країн стосунки робочі. За офіційними даними служби статистики США, Мексика у 2023-му стала головним торговим партнером країни з 15% усієї торгівлі, обійшовши на цьому місті Китай. З останнім стосунки напружуються все сильніше – і Мексика радо замінює його роль в американській економіці.

Наприкінці 2022 року міністр економіки Мексики Ракель Буенростро Санчес заявила, що 400 компаній висловили зацікавленість у переїзді з Азії до Мексики. І, за словами міністра фінансів і державного кредиту Мексики, до червня 2023 року було забезпечено близько 13 мільярдів доларів інвестицій, переважно для виробників автомобілів або автозапчастин.

Тож проблем із ЧС-2026 на міждержавному рівні бути не повинно – хіба що Дональд Трамп виграє вибори та оголосить Мексиці війну.

Фото: The Independent

Найкраще у блогах
Сьогодні, 13:13Автор  
Чим допоможе «Барсі» підписання Ніко Вільямса: штучний інтелект проаналізував можливий трансфер
Сьогодні, 12:22Автор  
Зірка «Барселони» знявся в серіалі, який б'є рекорди на Netflix – він про футбол
1
Сьогодні, 11:22Блог  
Забарний кращий за 62-мільйонного Йоро! Журналіст Goal і ESPN порівняв двох захисників
Сьогодні, 11:06Автор  
Осімхен в «ПСЖ» та Санчо в «Ювентусі». Які трансфери чекають букмекери цього літа
1
Сьогодні, 10:38Блог  
«Тримайте його подалі від моєї команди»: як фани «Челсі» відреагували на чутки про трансфер Луніна
Вчора, 23:49Автор  
Дві зірки збірної Іспанії знаходяться під загрозою дискваліфікації – а все через пісні про Гібралтар
Вчора, 23:20Автор  
Знайшли форму з найбільшою кількістю спонсорів на футболці – ви такого ще не бачили
1
Більше цікавих постів у блогах

Інші пости блогу

Всі пости